Чому християни поклоняються Хресту? Давайте звернемось до початку світобудови за Святим письмом. Якось одним з найясніших ангелів опанувала заздрість. Він захотів сам стати богом і підбурював до цього інших ангелів. Мабуть всі знають, чим скінчився цей заколот. Усі заздрісники були вигнані з небесного царства. Найбільшою мукою для них стала віддаленість від Бога, від Його животворчої сили. Коли Адама і Єву Господь поселив в раю, диявол розлютився, що люди під Божою благодаттю, а він ні. «З'їж яблуко», — промовив до Єви, і ви будете як боги. Перші люди свій вибір зробили — послухали злого духа і потрапили під його владу. Тут звичайно він докладав усіх зусиль, щоб люди вчинили якнайбільше гріха, щоб уже не змогли повернутись до Бога. І вони піддались. Забули Божі настанови і стали жити за правилами, які їм невтомно диктував новий володар. У світі запанувала ненависть, розпуста, хаос. Людська злоба дійшла до такого рівня, що за незначну шкоду кривдника могли вбити. Господь, бачачи, що народ може самознищитись, дає людям ряд настанов і серед них «око за око, зуб за зуб». Тобто, можна було шкодою відповісти на шкоду, але ні в якому разі не більше. Але це не зупинило людство і добавляючи гріх до гріха, стан його морального падіння зійшов нанівець, результатом чого став всесвітній потоп. Перед народженням Христа Спасителя такий стан майже повторився. Скрізь панувало язичництво, і не знаходячи у цій вірі змісту життя, люди часто вдавались до самогубств. Про єдиного Бога, звісно, не знали.
На той час римська імперія досягла світового панування і цісарі називали себе богами, примушуючи народ їм поклонятися. І ось, в час цього гріховного апогею, Господь посилає до людей Свого Сина Ісуса Христа, щоб визволити людей з під влади диявола, навчити їх мирно співіснувати і душами після смерті повернутись до Бога Отця. Євангельське вчення стало вищою школою для людства, пройшовши яку, кожен стає Людиною з великої літери. Давайте замислимось. Кого прийшов спасати Христос? Друзів? Ні. Адже люди зрадили Господа і постійно ображали, дошкуляли Господу своїми гріхами. Практично Спаситель прийшов на допомогу своїм ворогам. Але я звертаю вашу увагу: «Бог є любов». Оскільки всі люди згрішили і не могли потрапити в Боже царство, Син Божий втілюється в людину, щоб взяти на Себе гріхи світу. Для того іде на хресну смерть. «І вас, що були мертві в гріхах, і в необрізані плоті вашої, оживив разом із Ним, простивши нам усі гріхи, знищивши вченням рукописання, що було про нас і проти нас, і Він узяв його з середовища і прибив до хреста; забравши сили у начальства і властей, владно вивів їх на ганьбу, подолавши їх Собою. ( Кол. 2 13 - 16). Сатана був засоромлений. Йому, заздрісному і ненависному, ніколи б не додуматись, що Господь зійде з неба і перенесе такі важкі приниження і страждання для спасіння Своїх ворогів. Тому він і випробовував Христа в пустині, щоб дізнатись, чи дійсно Ісус є Господь. І як би був у цьому переконаний, то боявся б Його діткнутись смертю. Бо коли пекло проковтнуло Бога, то, звичайно, не витримало і вибухнуло подібно до того, як би холодна вода попала до розжареного вакууму. Так само несумісна Божа любов і сатанинське зло. Ось чому хрест є для нас прапором перемоги, символом жертовної любові. Злі духи обрали хрест, як знаряддя вбивства, а для вірних християн він перетворився на сяючий дороговказ — любити і робити добро не тільки тим, кого ми любимо, а й ворогам. Ось тому зображення хреста не може перенести диявол. Бо хрест став причиною примирення нас із Богом, убивши ворожнечу на ньому. (Єф. 2.16).
Аналізуючи вищесказане, хочу звернути увагу: В цьому житті ми дуже відповідальні один за одного. Не встояв перед спокусою Адам — потрапив рід людський під владу пекла. Подвиг Ісуса Сина Божого “зруйнував перепону, яка стояла посередині, скасувавши ворожнечу плоттю Своєю” ( Єф.2. 14 - 15). Пекло зруйнувалося, щоб праведні душі визволилися, щоб усі люди з Богом помирилися. Тому, будьмо пильні. Бо кожен вчинок покличе за собою наслідки. Кожна доза наркотику, спиртного, цигарка, кожна лайка, кожна бійка, кожен злий намір тягнуть за собою цілу вервечку біди. Христос довів нам, що кожна людина може володіти собою. Не можна давати волю емоціям, будь-яким бажанням, поганим думкам і злим намірам. Бо все це є зброя, яку ми люб'язно надаємо злому духові, щоб він її використав проти нас. Щоб віддалити нас від Божого захисту і благословення. Тому дитину уже з народження потрібно виховувати стримуванню, посильному посту. Границі добра і зла мають бути чітко окреслені згідно Євангельського вчення і неухильно дотримуватись всією родиною. Ми відійшли від цієї простої істини і спостерігаємо жахливі наслідки в сучасному світі. Але все можна виправити. Ніколи не пізно, допоки ми живі.
Читаючи Біблію…
1 Послання апостола Павла до Коринтян 1. 17— 18.
“… Христос послав мене не хрестити, а благовістити, і не в премудрості слова, щоб не скасувати хреста Христового. Бо слово хресне для загиблих безумство є, а для нас, що спасаємось, сила Божа”.
До Филип’ян 3. 18. “Багато тих, про кого я часто говорив вам, а тепер навіть із сльозами кажу, поводяться, як вороги хреста Христового. Кінець їх погибель, бог їхній черево, і слава їхня в соромі, вони думають про земне. А наше життя - на небесах, звідкіля ми чекаємо і Спасителя, Господа нашого Ісуса Христа, “
Проповідь о. Леоніда Лотоцького з книги Життєва стежина
 |
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
