Слон і шакал. |
Слон і шакал.
Одного дня мимо зграї шакалів проходив могутній слон. Шакали, дивлячись на нього з кущів, говорили між собою: «Дивіться! Ось йде ціла гора м'яса. Якби вдалося його абияк погубити, ми могли б цілий місяць бенкетувати, та ще і сусідів запросили б».
— А що? — сказав найхитріший з них. — Можна спробувати! І він відправився услід за слоном. Підійшовши до нього, шакал улесливим голосом завів розмову:
— Здрастуйте, ваша величність!
— Здрастуйте! — відповів добродушний слон, і запитав:
— Ти хто такий?
— Я шакал. Мене послали до вас. Ми всі з нетерпінням чекаємо вас на галявині. Рада звірів нашого лісу одноголосно вибрала вас царем. Ви найсильніший і найрозумніший! Сьогодні буде велике свято, підемо швидше!
Слон високо підняв свій хобот і протрубив: — О-го-го! Я найсильніший! Я найрозумніший! Мене вибрали царем! І, звернувшись до шакала, сказав:
— Веди мене, мій друже! Я готовий!
І гордий слон, одержимий бажанням володарювати, пішов за шакалом. Шакал повів його по вузькій стежині через болото, і слон відразу ж зав'язнув в нім.
— Друже мій, шакал! — звернувся слон. — Що ж мені тепер робити? Я попав в болото! А підлий шакал, сміючись, відповідав:
— Вхопіться, ваша величність, за мій хвіст і спробуйте вибратися, раз вже ви повірили моїм словам.
Рубрики: | притчи |
Комментировать | « Пред. запись — К дневнику — След. запись » | Страницы: [1] [Новые] |