Когда станет грустно, хорошо
посмотреть, как заходит солнце...
Сент-Экзюпери "Маленький принц"
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
А еще здорово, когда перед глазами
простираются необозримые дали,
а ветер странствий ласково треплет твои волосы,
за спиной походная сума, в руках - палка,
а перед ногами стелится дорога.
Добро пожаловать в сообщество Пути-дороги
И просто замечательно, когда можно сесть в любимое кресло, укутавшись в теплый плед и сделав себе ароматный чай, забыть обо всем и погрузиться в совсем иной мир, мир под другим небом, возможно, даже в другом измерении. И если Вы также любите читать, как я, присоединятесь - Записки Книголюба или сообщество Книголюб
И уж совсем для души - мое рукоделие, которым я с удовольствием занимаюсь на радость своим близким и всем тем, кто этого пожелает. Вот моя отдельная страничка.
*** |
Моему мужу видно уж сильно понравилось колдовать над бусинами и бисером, и вот что он мне сделал еще :))). Летом буду обязательно носить :) Вот только еще себе вывяжу полосатый сине-голубую маечку :)
Метки: бисер бусины |
Засніжена алея |
Посто дуже сподобалась ця світлина :)
Метки: зима |
Dato and Ilana Yahav "Sand dream". Изумительное видео |
Никогда ничего подобного не видела и даже не представляла, что можно творить такие шедевры песком...
Метки: рисунки песком sand dream |
Дорога |
Сьогодні мені знову снився якийсь поїзд, вокзал, дорога невідомо куди... І я так поспішала...
Цікаво до чого це сниться? Як у старі добрі студентські часи, коли щомісяця на вихідні їздила додому (або до коханого). Ну, тоді було зрозуміло. Потяг займав вагоме місце у моєму житті. Був звичною штуою. А тепер?
Я вже приїхала і нікуди рушати не хочу. Хочу спокою. Постого домашнього затишку. Ніяких доріг. Хіба що у радісну сімейну відпустку.
Чому ж мені знову наснився потяг?..
Метки: сон потяг дорога |
Майже романс |
Пожовтіла тополя. І клен збагрянів.
Осінь надворі. Пора сумувати.
І видіння з тобою проведених днів
(З тобою! Посеред розквітлих лугів!)
Забувати пора...
Пора забувати!
Жовте листя так легко летить повз вікно,
Та чи легко навчу свою пам'ять твердити,
Що минулось не літо - всього лиш кіно,
Де біжать дощові і ромашкові титри...
Метки: грицько чубай лірика |
Креатив |
Метки: открытки творчество |
Фоновые вариации |
Настроение сейчас - обычное
Со временем во многих людях просыпается желание творить. Мне очень приятно, что это коснулось и моего любимого мужа
Вот, хочу похвастаться, какие он мне бусы собрал :)
А поскольку они почти прозрачные, то нам было интересно поиграться с различными фонами.
Вот смотрите, что получилось: у мужа и у нас вдвоем :)))
И напоследок :)
Метки: творчество бусы |
Ще один крок по шляху творчості |
Настроение сейчас - сонне
Так дивно - ніколи не знаєш, коли тебе наздожене хвиля творчого прозріння.
Я більше місяця не бралася за пензлик, просто не хотілося, та й, зрештою, умов не було. А вчора, як завше, сіла біля Яруськи і чомусь мені припала до вподоби бордова фарба, така густа і насичена. Можливо, мені бриніла в ній біль і відчуття втрати, можливо, насиченість різноманітних почуттів, а, можливо, й бажання зачинитися бодай на якийсь час у власному світі, створити власний простір, куди би ніхто не мав доступу.
Пам"ятаю, що першим поривом було бажання намалювати квітку, а потім пензлик уже без участі моєї свідомості почав вимальовувати парості, завитки й листочки.
Я так і не знайшла, чим заповнити внутрішній простір. Тло вийшло нерівномірне і трохи неакуратне. Хоча, якщо придивитися, то можна розгледіти тріпотливі крильця невидимої птахи, що підлетіла до квіток. А можливо, це буря...
Щодо назви... Було і є кілька варіантів.
Бордова прозорість.
Прагнення гармонії.
Невисловлене.
Словом, я й сама не можу до кінця розібртися, що тут. Одне я знаю напевне - творчість мені приносить легкість і радість :)
Метки: почуття творчість квіти |
Новая я |
А, была-не была...
Ударю лихом о земь и снова стану рыжей ведьмой...
Хм, недаром ведь муж говорит что книга Белянина "Моя жена - ведьма" - про меня :)
|
Зимний отпуск |
Настроение сейчас - утреннее, бодрое
Как и обещала, делаю фотоотчет об отпуске :))), начиная, естественно с наряжения елочки :)
А это уже новогодний вечер
И как же без бабушки :)
И без Деда Мороза :)))
А это уже мы вырвались прогуляться в снежные просторы с Радуськой
А это вечерние ванные процедуры :)))
Коптим с дедушкой кроликов
И обязательно катаемся на санках :)
В канун Рождества
И снова Дед Мороз. Он ведь палку у нас забыл. Заодно и внуку второму подарки принес :)
И напоследок о слонах :)))
Метки: праздники отпуск |
Снова здесь |
Вот я и вернулась после такого длительного отсутствия.
Всем привет :))) Надеюсь, праздники всем принесли много радости и хороших эмоций.
Мы семьей ездили на Западную Украину. Хорошо отдохнули физически: отъелись и отоспались, а еще просто забыли, что значит вставать и засыпать с мыслью о куче работы. Яруська "отрывалась" с дедшкой-бабушкой.
В плане эмоциональном и моральном, конечно, о хорошем отпуске говорить не приходится. К тому же, случилось то, чего я никогда не ожидала в своей жизни. Мне больно и немного пусто... До сих пор не могу до конца в это поверить...
Но... стоит смотреть вперед, в будущее. Все будет хорошо, если мы этого захотим. А я очень хочу...
Я рада, что вернулась.
Метки: дома боль будущее |
Похід у цирк |
Настроение сейчас - гарне
В неділю ми ходили в цирк. Для мене це було подією, не кажу вже про Ярусю :)
Останній раз я там була в 5-му класі. Тоді ми ходили від школи. І, до речі, мій майбутній чоловік сидів поруч мене. Ми тоді вчотирьох, бо ще була моя найкраща подруга Іра та його менша сестра, "чудили", тобто сиділи окремо від класу, вибравши кращі місця.
Чесно кажучи, мені здавалося, що цирк більший... більша й арена... Але... я ж сама була менша, так що нічого дивного нема :)
Сама вистава була слабенька, а от пальми у фойє навіяли ностальгію за дитинством, а мені згадалося, як ще нас дітей фотографували під тими великими кадками в шубах і пухнастих шапках. Хм... Чомусь в цирк більше ходили зимою. Можливо, так само на новорічні вистави?
Однак... Для нас це стало подією :)))
Метки: цирк |
Моя листівка :) |
Ось що в мене вийшло, коли я вирішила сама зробити листівку коханому чоловіку на Миколая :)
Жаль, що на фотці вийшло трохи змазано...
Метки: листівка |
Слова під зорями... |
Не говорім палких освідчень -
Словес безбарвних, перетертих.
Бо зорі вниз летять у відчаї,
В ту ніч освідчуючись смерті.
Бо трави, в темінь проостаючи,
Життю освідчуються в ночі.
Тож розуміймо, не питаючи,
Свою задуманість пророчу.
І розкажім собі обіймами
Про тишину над оболонями.
Най зорі падають невпіймані,
Минаючи твої долоні!
Тож розкажім собі безмовно так,
Тож розкажім собі цілунками,
Як, спивши соку велемовного,
Вночі трава зростає лунко.
І будьмо так! - мовчання мовбито,
З багатомовними очима...
Свою любов безслівно мовити
Навчімо, дівчинко, навчімо...
Грицько Чубай
Метки: грицько чубай |
Трохи сонця у зимовий день |
Пам"ятаю, що в дитинстві я дуже любила малювати заходи сонця, змішувати кольори, робити плавні переходи...
А це згадалося давнє :)))
Яруська малювала, а я спробувала "поправити" картину.
Ну... Вийшло просто і якось тепло.
Метки: творчість захід сонця |
Небувалі пташки |
Настроение сейчас - cонне
Коли я малювала цей малюнок, пам"ятаю, що хотіла висловити якесь сильне почуття: любов, пристрасть чи біль. Загалом вийшла драма. Якісь неземні птахи. Та найбільше мені самій сподобалося каміння. Вони вийшло, немов живе...
Метки: почуття птахи творчість |
В очікуванні |
Щось цього року зима забарилася... У нас тільки трошки морозно і зранку на всьому лежить іній.
А вже так хочеться зимової казки, маленьких сніжинок, світлих ночей і святкового настрою.
Ось ще 2 тижні і ми вже їхатимемо у відпустку, довгоочікувану відпустку на 2 тижні! Я страшенно скучила за батьками, за їх щоденною ласкою і любов"ю. Так, мені й досі бракує їхньої турботи. Хоча... Напевне, в душі ми ніколи не перестаємо бути дітьми... А, може, це тільки у мене так...
Словом, я хочу додому, в атмосферу свята, приготувань, частувань, радості від зустрічі та спільної праці на кухні. Хочу прокинутися ранком і знати, що нічого, крім святкування, робити не треба. І думати за більшість щоденних буденних проблем також.
Еххх... Я скоро буду вдома :)))
Метки: свято зима вдома |
Вечір |
День відходить, кудись поквапившись.
Вечір. Тиша. Тебе нема.
І в роялі холодні клавіші
Білі-білі, немов зима.
Три зорі, мов тугі бемолі.
Три тополі, мов до-ре-мі.
І в тенетах німого болю
Я один при отій зимі.
Сині тіні в снігах митарствують.
Небо - наче сріблястий грот.
Над душея всевладно царствують
Дивні очі зелених нот.
Білій тиші в лице зорію.
Кожен порух її ловлю,
І тобою забуте грію
Захололе пташа - люблю.
Грицько Чубай
Метки: грицько чубай |
Балада про втечу |
Людина втікала від синього неба,
Втікала від радості і від зла.
Людина втікала сама від себе,
Але нікуди втекти не могла.
Не оглядаючись, стежку міряла.
Втікала зиму.
Втікала літо.
Та все, що її було, - в неї вірило.
Наздоганяло, щоби боліти.
Небо над нею дихало спрагло.
На п'яти радощі наступали...
Людина спокою й тиші спрагла,
Та в підлість вона упала.
І все, що бігло услід, - відступилося,
Її покинуло серед поля.
Людина без неба лишилася.
І без радощів, і без болю,
І в душі вже нічого не плаче -
Бо без болю душа німа.
І людина тоді побачила,
Що зникла вона сама!
І побігла до свого неба,
І до радості, і до зла.
І побігла сама до себе.
Та догнати себе не змогла.
Грицько Чубай
|
Имена и люди |
Метки: тайна имени |