Грьобана хвороба! Не попадаю вже в колишній графік, починаю розлаблятися, погано(

Треба взятися за голову і постаратися не збиватися!

   Я повідомила начальницю про свої наміри) Нарешті! Як камінь з душі)

I want to go fishing. The weather is great and it smells spring. I want to visit the place where is a lot ot water, where I can see little sprouts of grass and hear birds signing.

But fucking work is holding me here :(

In a few days I will need to pass job interview. I think it will be in English but currently it's not clear enough :)

Though I'm pretty sure in my skills, I'm a bit afraid as it's my first job interview!

Thus I decided to speak English with anyone who can do it :)  Let's talk about something interesting ;)

 

Чекаю не дочекаюся, коли вже почую про результати від Креша. Скоріш за все вони позитивні, але все ж таки існує маленька ймовірність того, що все обламається. ТТТ.

Дуже вже хочеться нового! Купа інфи, нові обов'язки, нова структура, нові люди, більше перспектив для розвитку. Одним словом новий рівень. Та з іншої сторони - я дуже сильно прив'язався до колективу. На душі як камінь лежить, відчуття, начебто я їх зраджую(

Сподіваюся, що тут будуть адекватні люди і мені треба буде менше часу, щоб звикнути до них 

Буду сумувати за Максом, Женькою, Віталею, Анькою, Льохою, Фєліксом і Деном)

Сьогодні наснився жахливий сон. Коли прокинулася, не було до кого звернутися. Лежала і боялася. Ще ця дурна звичка додумувати кінець сну...

Мабуть, сидить він глибоко десь в мені цей абсолютний страх і нічого я з ним не можу зробити, хоча й з року в рік переборюю якісь його шматочки. З іншого боку, я розумію, що то я і є, але все одно намагаюся заховатися, при чому не втекти, бо розумію, що не втечу, наздожене. А от заховатися, закритися - найраціональніший вихід і близьких теж ховаю від звіра...

Може краще наступного разу хай він мене з'їсть....

Тримайся організм... і нерви...

Багато людей задавалося питанням, з чого б це я не п'ю. Дехто думає, що це вплив близької людини, хай думають. Причин насправді багато. Найголовніша - мені не хочеться настільки сильно. Більшість людей, я так підозрюю, теж не дуже-то в захваті від алкоголю, але вони п'ють по своїм причинам (хтось не може відмовитися через друзів, для когось це ритуал, хтось не може розслабитися без цього, для когось - банальна залежність, їх багато і мені навіть не хочеться про це думати), я ж деякий час назад замислилася над усим цим і зрозуміла, що всі ці попойки насправді просто фарс (хоча деякі люди створюють собі всілякі ілюзії з приводу цього). Чим доросліше (старіше?) я стаю - тим більше я починаю бачити абсолютно непотрібної мені хєрні в своєму житті \ в своїй голові і так як тепер я розумію нікчемність даної - я її викидаю (задумуюся про дітей, розумію, що себе треба міняти).

Мінуси приймання алкоголю:

- шкідливо для здоров'я (мій організм не сприймає міцний алкоголь, тим самим кажучи мені - "ей! досить чувак! мені не подобається ця хєрня, от і ти страждай, сволота...". Я думаю, що розведений міцний алкоголь сприяє на нього так само, тільки у слабшій мірі, тобто все одно хєрово);

- противно дивитися на вчинки п'яних людей (свого часу багато на це надивилася + почала помічати неприємну для мене поведінку людей під градусом у нашій компанії(алкоголь розслабляє, а це часто ні до чого гарного не приводить, якщо контролю нема));

- мене лякає беззмістовність, я (коли можу) намагаюся її уникати;

- задовбав пафос - а зі збільшенням кількості прийнятого алкоголю збільшується кількість пафосу;

- тягне потім на сон;

Плюси:

- відчувається приналежність до компанії, всекомпанійське одобрення (сумнівний плюс, але це єдине, що прийшло в голову).

Для мене цього достатньо. Все.

Не розслабляйся.

Угу, про мене:

1. Мой дом - моя крепость.
2. Нянчиться с другими - вот моё истинное призвание.
3. Хорошо бы запастись всем на свете, и терпением и варением.
4. Всё приходит к тому, кто умеет ждать.
5. С друзьями встречайся дома, а не в кафе.
6. Ничего так не согревает душу, как вид набитого холодильника.
7. Лучше подкопить, но достойную вещь купить.
8. Тяжело жить там, где негде спрятаться.
9. Я несу за собой своё прошлое, как заплечный рюкзак.
10. Неужели за двадцать лет можно износить пальто?

З моїм хєровим пасивним характером це дивно, але я тащуся від:

Овен:
1. Лучше со мной не спорить.
2. Сначала сделаю, потом - подумаю.
3. Там где остальные тормозят, я жму на газ.
4. Буду вечно молодым.
5. Делай как я, ведь лучше всё равно не сделаешь.
6. Самое трудное - выслушать собеседника до конца.
7. Упрямство - не порок.
8. Легко контролировать ситуацию, сложнее - свои эмоции.
9. Один овен - хорошо, два овна - много.
10. Первым не нападаю. Но не дай Бог меня задеть.

Різниця величезна, може це й притягує)

Ура!

Мені подобається те, що ми робимо. Хоча я іноді залипаю, може через поспішання або навантаження, та як раз такий  ритм - саме те, що треба.

І нові хазяї мені подобаються, не порівняти з супер-економною дружиною військового, яка пристібається до будь-якої дрібниці. Вона зіпсувала нам всі свята і ще й під кінець показала свій ідіотський характер...

Але зараз з тим минулим покінчено, новий рік - нове житло (і таке кльове місцерозташування!!), нові обов'язки, нові враження (було б кльово, якщо б і на роботі моїм здібностям знайшли нове застосування))) а поки що у мене болять ноги і сверблять руки, як хочеться додому - приводити до ладу свій новий куточок.

Якщо б усим людям доводилося вбивати живих тварин своїми руками для того, щоб їсти м'ясо - багато б хто став вегетарінцем.

У мене таки є шанс її спробувати

Осьотра вирощують на спеціальних фермах і доють щорічно)

Кавуни рематеріалізувалися у ялинки...

Дуже раптово узнала, що в Харків нарешті приїжджає Ілля Кнабенгоф. Концерту проводити не буде, але, думаю, пару пісень заспіває ;)   Дорого, але воно того варто.  А ще на носі вечірка) Не знаю, що то буде, але готуюся з завзяттям

 

Хворію і лікуюся, та намагаюся не міняти режиму, але іноді не встигаю зробити все, що задумую. Може слабкість, а може лінь, хоча кого я обманюю, лінь - тільки наслідок, натхнення нема.

 

Я втомилася. Ну хоча б не найгірше. Не відкладай нічого на потім, а то буде пізно...

Сьогодні проскочило відчуття, що я зовсім не я і стало трохи страшно, та потім я подумала, що ми вдвох в одному просторі і нікуди не дінемося, то й боятися нема чого,
від себе собі не втекти.

Я дуже рада, що поряд зі мною є така людина. Багато всіляких було, але не таких як ти, сильних.

Захопилася Хемінгуеєм. Дуже мене радує такий персонаж як Пілар з "For Whom the Bell Tolls".

Взагалі Хемінгуей дуже особлива людина і книги його, хоч і автобіографічні, але захоплюючі і дивовижні. Я його дуже поважаю, хоча й не знала ніколи)

Людина, що живе правдою, гармонією з самим собою, для якої є дуже важливим обов'язок, дисципліна, розвиток, самоповага, хоробрість. Ніби-то неспаклюжена дитина, що постійно розвивається, тобто справжня людина.

 

А ще мені нещодавно снився сон, ніби-то більшість людей втратили свої фізичні оболонки і розширили свою свідомість настільки, що могли узнати, що відбувається у кожному куточку планети з будь-ким і будь-чим. В них зникла агресія на відміну від тих, хто залишив тіло, ті не розуміли нікого і нічого навколо.

Це були не душі, а вищі люди (не треба асоціювати з фашизмом і вищою расою).  Може воно так колись і буде)