Ми не забудемо!.. Крізь віки пронесе у своєму серці український народ вдячну пам’ять про тебе, Брате. Ти приніс себе у жертву всеціло, складаючи власне життя та саму пам’ять про твій подвиг на вівтар правди та свободи. Твоє тіло, втомлене боями та посічене ворожою зброєю, лягло на окровавлену рідну землю десь під Берестечком і Полтавою, на горі Маківці та під Крутами, під Києвом, Одесою та Севастополем, на Савур-Могилі та під Зеленопіллям, під Іловайськом та Луганськом.
Ми не забудемо тебе, Брате! Навіть якщо нам і невідоме твоє ім’я, воно викарбуване сяйвом неминаючої слави у люблячому серці небесного Отця. Нехай сині смереки українських Карпат і засмучені сьогодні терикони Донбасу, шумні вітри Таврійського степу та розлогі хвилі Славути-Дніпра із священним трепетом невтомно переповідають усім – «і мертвим, і живим, і ненародженим» – правду про славний подвиг українського воїна, невідомого солдата… Нехай сам Творець життя, Бог миру, що у смерті свого Сина силою любові здолав саму смерть, впише у книгу життя вічного твоє ім’я, твій безсмертний подвиг. І хоча при твоїй домовині не плакали рідні батько-мати, не втирали сліз кохана дружина та дорогі твоєму серцю діти, сьогодні ми – твій народ – стоїмо у молитві перед милосердним Богом,
благаючи за твій упокій.
Небесний Отче, що так сильно полюбив світ, що й Сина свого єдинородного віддав за його спасіння, благаємо Тебе, щоб кожен із наших воїнів, що невідомими переставилися у вічність, знайшов своє остаточне пристановище у Твоїх люблячих обіймах. Немає бо більшої любові, як та, коли хтось кладе життя своє за своїх друзів. Цей віддав себе всеціло. Огорни ж його Твоєю милосердною присутністю та обдаруй спокоєм, що перевершує будь-яке людське розуміння. А нам не дозволь ніколи забути про його щедру жертву та допоможи завжди залишатися вдячними
Тобі за дар його життя!
Бо Ти – Бог миру, що милує і спасає, і Тобі славу возсилаємо Отцю, і Сину,
і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
о. Андрій Зелінський, сайт dyvensvit.org |
|
|