Любов.....Любов......Любов.......вона усюди, нею наповнене повітря. ми постійно її відчуваємо, але ніяк не можемо дати точне визначення цьому почуттю. Але з кожним днем отримуємо новий досвід.....переживання, іноді біль. так ми загартовуємося наче сталь, але для чого це страждання, якщо воно нам нічого не приносить, окрім розчарувань. так ми можемо зустріти в своєму житті людину, яка справді любитиме нас....але де гарантія, що ми відчуватимемо те саме. це життя......нам його не зміти. мені здається, що через цю любов я живу немов у колі: ті самі проблеми....розчарування....помилки... єдине чого хочу, щоб мене любили, поважали і цінували такою якою я є) я не вірю в чудеса, адже їх не існує. тому знаю, що потрібно сприймати цей світ більш реальніше, а не дивитися на нього крізь розові окуляри і сподіватися, що рано чи пізно він зміниться на краще. невже теж саме з любовю??????? можливо за нею просто не потрібно гнатися, колись настане і мій час її відчути і нарешті взнати що ж це за почуття .
я вже достатньо отримала розчарувань у своєму житті. і тому можу з впевненість сказати, що переважно ми любимо тих, хто нас не любить і не цінуємо тих, хто любить нас. я знаю, що потрібно просто відпустити того, хто щасливий без тебе.......але це дуже важко, особливо, коли всією душею любиш цю людину. Любов - складна..... і зробити правильний вибір дуже важко. але потрібно обдумати, що це тобі принесе: нове розчарування чи піднесення. іноді краще трошки постраждати, але зробити щасливою людину, яку ти любиш. адже якщо це справжнє кохання, то ти зробиш усе, для того щоб принести цій людині радість......я впевнена, що ця людина дізнається про те, що ти до неї відчуваєш і можливо все буде так, як ти цього бажаєш)))))))
Головне пам"ятати, що в людини можна забрати будь що, окрім здатності любити, відчувати, вірити і сподіватися, а отже ми зможемо змінити своє життя в кращу сторону і пізнати всю насолоду цього почуття....і колись ця любов буде взаємною))))))))