Не дивись, що я від болі, ти не слухай злії речі,
Я не бачила крові, ти - тягар мені на плечі,
Я з тобою забула про журбу і невдачу,
Я без тебе не живу, я від тебе лиш плачу.
Я питала у зірок, я питала у неба,
Чому тебе кохаю, навіщо мені треба?!
А вони лиш мовчали і напевно сміялись,
Як я з янгола смерті в хробака перетворялась...

Не дивись на мої коси, не дивись на мої очі,
Я збираю вранці роси, щоб тобі нести щоночі,
Я з тобою забула про журбу і невдачу,
Я без тебе не живу, а з тобою тим паче.
Все що було, то минуло, все що буде - не турбує,
Я радію, що мій подих твої губи цілує,
Мої мрії лиш про тебе, що робити не знаю,
Я ненавиджу себе за те, що так тебе кохаю...