Понедельник, 31 Июля 2006 г. 12:37
+ в цитатник
В колонках играет - Splin - sosНастроение сейчас - nothihg…руїни… суцільні руїни… від будинків майже нічого не лишилося, лиш подекуди й досі стояли напівзруйновані стіни, нагадуючи, що в них зовсім недавно хтось жив, дихав, мріяв, надіявся, переживав, кохав… А тепер вони зовсім осиротіли, з них навіть зняли дах, тому що тепер вже нікого ховати вій стихій, стоять собі обвуглені, закопчені сироти, а між ними, по всім закуткам, віє холодний сумний вітер. Навкруги тихо-тихо, жодного зайвого звуку… час неначе зупинився, злякавшись того що тут відбувалося, лише дим , що повільно і монотонно здіймався над попелищем нагадував по його нестримність.
Я
-
Запись понравилась
-
0
Процитировали
-
0
Сохранили
-