Молитва гештальтиста |
Я делаю свое дело, а ты делаешь свое дело.
Я живу в этом мире не для того, чтобы соответствовать твоим ожиданиям.
И ты живешь в этом мире не для того, чтобы соответствовать моим ожиданиям.
Ты – это ты.
А я – это я.
И если нам случилось встретить друг друга – это прекрасно.
А если нет – этому нельзя помочь.
(Ф. Перлз, 1951)
|
|
Цікаві думки.... |
Нове життя приходить не з понеділка, не з Нового року, не після чергової п"янки, коли ти зранку обіцяєш собі "відтепер буде все по-новому". Воно просто приходить, в якийсь момент, можливо серед білого дня, коли ти ідеш по вулиці, стоїш в магазинній черзі, чи самотньо п"єш на кухні вино....приходить, як усвідомлення того, що всьому старому більше немає місця в твоєму серці, почуттях, світогляді...
Я довго думала чи варто писати цей пост чи ні.... Чи варто черговий раз екзгумувати душу та робити порнографію з особистого... Можливо по цій причині я так давно не писала сюди. Про переживання і власне життя писати не хотілося (вік мабуть), а про інше писати якось не вмію.... Хоча в кінці кінців зійшлася на тому, що це мій щоденник, і ті, хто читатиме по великому рахунку нічим не відрізняються від мене, тієї, що пише....
Останнім часом здавалося, що я розучилася писати. От так, ніби раніше це виходило, а зараз ні... Одна людина нещодавно сказала - щоб письменник міг творити, йому весь час повинно бути боляче.... До мене повернулась муза, а це означає, що мені боляче... А якщо ти здатен відчувати біль, то ти живий... Душевно мертві люди не відчувають емоцій.... Вони просто живуть.... Знаєте, інколи хочеться бути душевно мертвою...Як більшість людей... Жити в стандартно запрограмованому режимі.... Так набагато легше...
Згадую як завела цей щоденник....Якою тоді була... Про що переживала... Що боліло... Про що писала....
Відтоді пройшло добрих три роки...Ніби так мало.... А одночасно то таки термін... Термін, за який змінилось багато чого в моєму житті... Змінились люди, зараз навіть не перерахувати скільки їх входило і йшло з мого життя... Скільки подій відбулося за весь цей час... Скільки душевних змін відбулося... Змінилась зовнішність і стиль - познімались пірсинги, з гардеробу зникли панківські речі і все менше тягне одягати кеди, і все більше хочеться одягати плаття...
Відносини - то взагалі окрема тема... Якщо там на небесах Бог встановлював на людях таймери до моменту поки вони знайдуть свою другу половинку, з якою проживуть як то кажуть "і в горі і в радості, допоки смерть не розлучить їх..."... то мені Бог з самого початку на таймері написав "No fate"... З іншої сторони він мені дав купу інших якостей....і ще дав талант... Мабуть порахував, що то все мало би компенсувати відсутність другої половинки....
Будь-які відносини рушаться... Останні слова, які я чула по цьому поводу "Ти створена для чогось вищого, по тобі має залишитись слід....а я..я занадто простий... Я не твоя доля...".... Відмазки... Напевно... Коли це чуєш, то хочеться послати до біса весь світ... Мабуть легше було б почути "Я тебе більше не кохаю" або "В мене є інша", аніж чути, що частина того, що ти любиш більше за життя, стає завадою іншій частині того, що ти любиш в своєму житті....
На зміну тим, що йдуть з"являються інші закохані хлопчики.... Однак я давно перестала радіти по цій причині... Перестала цим гордитись і записувати як чергову свою перемогу над чоловічою статтю.... Мені вже не хочеться драм....Не хочеться інтриг і ревнощів.... Не хочеться любовних трикутників і шаленого кохання.... Хочеться спокою... Хочеться надійного плеча поруч... Хочеться знати, що завтра, коли я прокинуся цей хтось не буде незграбно шукати свої шкарпетки під диваном і матюкатись, що запізнюється на пари, і нашвидку цілуючи в щічку, одягаючи на ходу куртку казати на прощання "Я тебе люблю.Бувай.Зізвонимось."... Ні, цього всього не хочеться...
Хочеться, щоб зранку тобі дарували не шалений секс, а ніжно отак цілували і питали "Чаю? Як ти любиш? Зеленого з бергамотом?", і щоб ми мовчки пили той чай чи каву, а потім разом/чи не разом виходили на свою роботу, повертались з неї... разом готували, сміялись.... принаймні, щоб Він сидів за столом, коли я готую і розказував якісь смішні історії....а потім разом вечеряли і разом дивились фільми.... і можна було отак заснути на чиємусь плечі, а потім відчувати як тебе ніжно переносять з дивана на ліжко, намгаючись це все робити якомога тихіше, щоб не розбудити... хочеться разом планувати майбутнє....інтер"єр квартири.... загадувати який колір очей буде у дітей.... хочеться своєї маленької тихої сімейної гавані...
так мабуть не буде ніколи....надто вже воно не пересікається з тим, що мені написано в житті...
___________________________________
поруч черговий Він....надто милий хлопчик, щоб робити йому боляче.... але приписка черговий обов"язкова... така вже доля..... він це зрозуміє пізніше.... у нього це вперше, оця стадія закоханості....він занадто мене ідеалізує і хоче бути поруч все життя... я вже не граюся з ним в любов...я мовчу...мені вже не цікаві такі ігри, я тільки схиляю голову набік і посміхаючись цитую йому Полозкову:"Ей бы только идти с ним, слушать, как он грассирует, наблюдать за ним, «вот я спрячусь – ты не найдешь меня»; она старше его и тоже почти красивая. Только безнадежная."
він студент....йому лише 20...попереду у нього все життя... він амбіційний, цікавий, в ньому є хороший потенціал.....але....він....не мій...
він не знає, про що я мрію....він не знає чому я плачу....він не знає що і за ким мене болить....він мало чого про мене знає взагалі....
я не хочу руйнувати його внутрішній світ своїм, не хочу стати тією fatale femine в його житті...
та і серце....серце не подає жодних натяків....тільки згрібає в купу свої побиті частинки і зтискаючись від страху пригнічено ховається за грудною кліткою....його серце мабуть відчуває моє, тому і болить останнім часом...
хіба що.....він подарує мені нове серце....старе, на жаль, не підлягає ремонту....
хоча....
чудес не буває......................................................................
|
|
Полезно |
|
|
Файлообменники (подборка) |
|
|
как вставлять в дневник видео с YouTube |
Многие мучаются со вставкой в дневник видео с YouTube и других видеохранилищ. Хотя, на самом деле, ничего сложного тут нет.
Приложение, которое позволяет по ссылке на ролик получить код для вставки в дневник
Общая инструкция, аналогичная для различных кодов роликов и слайдшоу
1) Заходим на www.youtube.com и выбираем любое видео, которое нравится
Например вот http://www.youtube.com/watch?v=KqQSQn1me6c&NR
2) Справа рядом с надписью Embed дают скопировать код для вставки в дневник. 
Но прям такой вставить пока не получится, поэтому его надо немного модифицировать. Выдираем из него ссылку, написанную после src= - http://www.youtube.com/v/KqQSQn1me6c - это адрес удаленно-лежащего flash-ролика, который уж мы проигрывать умеем.
3) Пишем в дневник код [flash=http://www.youtube.com/v/KqQSQn1me6c] без звездочки слева от слова flash (используя ссылку полученную в предыдущем пункте, она должна быть похожа на ту, что в примере). При вставке кода убедитесь, что вы пользуетесь простым редактором. Расширенный заменит ссылки на их HTML код и ничего не сработает.
4) Получается вот что
5) Несмотря на подробное описание большинство все равно решит сделать все по своему, взять ссылку не на ролик, а на страницу с роликом, запутаются, в итоге получат белый квадрат и расстроятся. Что ж, я написал все что мог, дело за вами.
|
|
65 гигов истории. |
"Для тех, кто вдруг еще не в курсе.
Как вы все знаете, в рамках проекта Google Books в американских библиотеках постоянно оцифровывается немалое количество изданий на русском языке. Во избежание проблем с авторскими правами издания ХХ века под оцифровку не попадают.
Помимо того что поиск таких оцифрованных книг в Google Books затруднен из-за разнобоев в описаниях (то транслитом, то по-русски, и т.д.), скачать найденные полные тексты с российских ip-адресов невозможно.
В связи с этим хотел бы предложить вашему вниманию результат подвижнического труда нескольких неизвестных мне людей, которые коллективными усилиями выявили, скачали, перевыложили на rapidshare и сделали каталог более чем 3500 российских дореволюционных изданий по истории общим объемом более 65 Гбайт.
А - О
П - Я
Каталог постоянно пополняется, при этом в нем представлены не только монографии, но и большое количество периодики"
|
|
Интервью 2004 года о сегодняшнем кризисе |
|
|
