Основні інгредієнти: Буряк, капуста, морква, картопля, цибуля, томатна паста, часник, лавровий лист, перець чорний, сіль, цукор, лимонна кислота, зелень кропу та петрушки, мясо - свинина, рослинна олія, сметана.
http://goodcook.lviv.ua/borshch.html

Тільки сьогодні, тільки для Вас 0% кредит заходьте купляйте, не втратьте свій шанс! Знайомо? Мабуть дуже знайомо. Якщо Ви проживаєте в мегаполісі, то такі рекламні повідомлення бачите кожного дня. Чи вірите Ви в них? На мою думку вже давно не вірите. А чи знаєте, що ховається за цими маркетинговими ходами продавців? Думаю велика частина населення знає, а для тих хто не знає спробую розказати:
По-перше хочу Вам сказати що гроші це такий самий товар як і хліб, лимони, молоко і т.п., безкоштовно його ніхто Вам не дасть. Вартість цього товару визначає Національний банк рівнем облікової ставки, так наприклад, найдешевша ціна цього товару на 08.07.2010р. становить 8,5% річних – рівень облікової ставки НБУ, за такою ціною комерційні банки купляють цей товар в НБУ, але ж вони також мають щось заробити, правильно?
По-друге ціну грошей можна і заховати. Наприклад Ви купуєте автомобіль в 0ий кредит без щомісячних комісій і переплат. Але чи замислювалися Ви по якій ціні, і яка ціна на цей товар в конкурентів якщо б ви наприклад купували за кеш? А умови, читали договір? А там впродовж дії договору потрібно обслуговуватися на їхньому СТО, купувати тільки в них різноманітні аксесуари, а інакше штраф! Ви ще вірити в 0?
По-третє незавжди 0-ий кредит дорожчий від нормального без різноманітних підводних каменів, отож якщо вирішили взяти гроші в кредит, обов’язково беріть калькулятор, вексель, чи рахівницю і рахуйте. Адже ніхто крім Вас не порахує для Вас що Вам вигідніше!

Джерело - підприємства малого бізнесу

Той факт, що ви не брали кредит і не являєтесь поручителем по банківському кредиту ще не означає, що у вас немає заборгованості перед банком, про яку ви навіть не здогадуєтесь.

Той факт, що ви не брали кредит і не являєтесь поручителем по банківському кредиту ще не означає, що у вас немає заборгованості перед банком, про яку ви навіть не здогадуєтесь.

 

Останнім часом у Всеукраїнську громадську організацію «Захисту прав споживачів фінансових послуг» є частим звернення клієнтів банків, щодо безпідставного нарахування серйозних сум заборгованості за користування банківськими платіжними (та кредитними) картками. Здавалося б, картки повинні слугувати для руху коштів і не створювати заборгованості, оскільки банк у будь-якому разі отримує комісію за перерахунок коштів на картку і з неї.

 

Сьогодні майже кожний соціально-активний громадянин користується банківською платіжною карткою. Картки використовуються для виплат заробітних плат, стипендій, пенсій, різних видів допомоги та дотацій та ін. Причому не завжди сам споживач ініціює дану процедуру. Часто до зарплатних карток клієнта зобов’язують отримати ще й кредитну картку, яка в фінансовому плані є значно «небезпечнішою» ніж проста платіжна картка.

 

Отримуючи картку, більшість споживачів навіть не читають умови їх обслуговування. Однак, якщо навіть споживач прочитає умови договору карткового рахунку, то не завжди може повністю оцінити всі нюанси цього рахунку. Досить часто, банк виводить тарифи по обслуговуванню картки в таблиці, в яких важко самостійно розібратись, або банк посилається на документ «Правила обслуговування рахунку», з якими потрібно ознайомлюватись окремо (що зазвичай, мало хто робить).

 

Стандартна ситуація. Споживач отримує платіжну картку, як правило зарплатну, і користується нею певний період. Згодом, змінюється місце роботи і необхідності в користуванні карткою немає. Людина відкладає її, і навіть взагалі забуває про її існування. Приблизно через два-три (!) роки до споживача звертаються колектори (іноді сам банк) і вимагають погасити заборгованість в розмірі близько 3000 гривень. Споживач звертається в банк за роз’ясненнями, на що працівник банку повідомляє, що заборгованість у виникла за обслуговування карткового рахунку. Оскільки згідно договору карткового рахунку, клієнт  повинен був сплачувати 50 гривень в місяць за обслуговування цього рахунку. А той факт, що йому більше не нараховують зарплату (або інші виплати) на цю картку, не звільняє його від сплати банківських послуг за обслуговування рахунку.

 

Таким чином, з розрахунку 50 грн./міс у споживача за рік виникла заборгованість в розмірі 600 гривень, а так як на його рахунок не поступали кошти, з яких можна б було списати цю суму, то банк відкрив споживачу овердрафт (кредитну лінію!) з відсотковою ставкою 30% річних для погашення заборгованості. Так за три роки, у споживача виникає заборгованість в 3000 гривень (50 грн. за обслуговування рахунку в місяць X 36 місяців) X 30% річних + 660 грн. пеня за прострочений кредит).

 

З юридичної точки зору дії банку є законними, оскільки умови і тарифи обслуговування карткового рахунку були вказані в договорі, який споживач підписав. Також в цьому ж договорі є пункт, згідно якого, якщо клієнт по закінчені договору не звернувся в банк з заявою про закриття рахунку, то такий договір вважається продовжений ще на рік, а через рік - ще на рік і т.д. З точки зору фінансової доцільності, банку вигідно заробляти гроші на довірі клієнта, адже в цьому випадку, банк нічого не втративши і нічим не ризикнувши, заробив 3000 гривень, а якщо таких клієнтів тисячі, то сума доходу банку – не маленька.

 

З огляду на звернення до ВГО «Захисту прав споживачів фінансових послуг», найчастіше подібні «схеми» використовують в практиці такі банки: Приват, Укргазбанк, Укрсоцбанк. Всі банки внесено до «рейтингу недовіри» ВГО «Захисту прав споживачів фінансових послуг». 

матеріали сайту http://blogs.korrespondent.net/business/blog/demchak/a24521

джерело http://sme.org.ua/

Витяг з Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” від 15 травня 2003 року N 755-IV
Витяг з Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” від 15 травня 2003 року N 755-IV
Розділ III Реєстрація юридичної особи
Стаття 23. Резервування найменування юридичної особи
1. Юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву.
2. Засновник (засновники) юридичної особи має право зарезервувати найменування юридичної особи строком на два місяці, а для відкритих акціонерних товариств - строком на дев'ять місяців.
3. Засновник (засновники) юридичної особи повинен вказати у заяві про резервування найменування юридичної особи повне найменування юридичної особи, під яким він (вони) мають намір її зареєструвати.
4. Для резервування найменування юридичної особи засновник (засновники) юридичної особи або уповноважена ним (ними) особа повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору такі документи:
• заяву встановленого зразка про резервування найменування юридичної особи;
• документ, що підтверджує внесення плати за проведення резервування найменування юридичної особи.
5. Державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для проведення резервування найменування юридичної особи, якщо вони не передбачені частиною четвертою цієї статті.
6. Якщо документи для проведення резервування найменування юридичної особи подаються засновником юридичної особи або уповноваженою ним особою особисто, державному реєстратору додатково пред'являються паспорт та документ, що засвідчує його (її) повноваження.
7. Документи, які подані для проведення резервування найменування юридичної особи, приймаються за описом, копія якого в день надходження документів видається (надсилається рекомендованим листом з описом вкладення) засновнику юридичної особи або уповноваженій ним особі з відміткою про дату надходження документів.
Дата надходження документів для проведення резервування найменування юридичної особи вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.
8. Державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які подані для проведення резервування найменування юридичної особи, якщо:
• найменування не відповідає вимогам щодо обмежень, які встановлені абзацом дев'ятим частини першої статті 27 цього Закону;
• найменування юридичної особи не відповідає вимогам щодо найменування юридичних осіб окремих організаційно-правових форм, які встановлені законом;
• викладення найменування не відповідає вимогам, встановленим спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації;
• документи не відповідають вимогам, які встановлені частинами третьою та сімнадцятою цієї статті.
9. Про залишення документів, які подані для проведення резервування найменування юридичної особи, без розгляду засновнику юридичної особи або уповноваженій ним особі не пізніше наступного робочого дня з дати їх надходження державним реєстратором видаються (надсилається рекомендованим листом з описом вкладення) відповідне повідомлення із зазначенням підстав залишення документів без розгляду та документи, що подавалися для проведення резервування найменування юридичної особи, відповідно до опису.
Залишення документів, які подавалися для проведення резервування найменування юридичної особи, без розгляду не перешкоджає засновнику юридичної особи або уповноваженій ним особі повторному зверненню до державного реєстратора в загальному порядку після усунення причин, що були підставою для залишення цих документів без розгляду.
10. Резервування найменування юридичної особи здійснюється протягом трьох робочих днів з дати надходження документів, які встановлені у частині четвертій цієї статті.
11. У разі відсутності в Єдиному державному реєстрі найменування юридичної особи тотожного тому, яке зазначено в заяві про резервування найменування юридичної особи, державний реєстратор протягом строку, встановленого в частині десятій цієї статті, вносить до Єдиного державного реєстру запис про резервування найменування юридичної особи і видає (надсилає рекомендованим листом) засновнику юридичної особи або уповноваженій ним особі довідку з Єдиного державного реєстру про резервування найменування юридичної особи, яка дійсна протягом строку резервування.
12. Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про резервування найменування юридичної особи є датою резервування найменування юридичної особи.
13. Якщо протягом строку резервування до Єдиного державного реєстру не буде внесено запис про державну реєстрацію юридичної особи або про державну реєстрацію змін до установчих документів, що пов'язані із зміною найменування юридичної особи відповідно до найменування, яке зарезервоване, запис про резервування найменування юридичної особи повинен бути виключений з Єдиного державного реєстру протягом наступного робочого дня після закінчення строку резервування.
14. У разі наявності в Єдиному державному реєстрі найменування юридичної особи тотожного тому, яке зазначено в заяві про резервування найменування юридичної особи, державний реєстратор протягом строку, який встановлено у частині десятій цієї статті, видає (надсилає рекомендованим листом) засновнику юридичної особи або уповноваженій ним особі повідомлення становленого зразка про відмову в резервуванні найменування юридичної особи. Плата за проведення резервування найменування юридичної особи в такому випадку не повертається.
15. За проведення резервування найменування юридичної особи справляється плата в розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
16. Кошти, які одержані за резервування найменування юридичної особи, спрямовуються на фінансування видатків, що пов'язані з веденням Єдиного державного реєстру.
17. Документом, що підтверджує внесення плати за резервування найменування юридичної особи, є копія квитанції, виданої банком, або копія платіжного доручення з відміткою банку.
Стаття 24. Документи, що подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи
1. Для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи:
• заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи;
• копію рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом;
• два примірники установчих документів;
• документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи.
2. У разі, якщо проводилося резервування найменування юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається чинна довідка з Єдиного державного реєстру про резервування найменування юридичної особи.
3. У випадках, що передбачені законом, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається (надсилається) копія рішення органів Антимонопольного комітету України або Кабінету Міністрів України про надання дозволу на узгоджені дії або на концентрацію суб'єктів господарювання.
4. У разі державної реєстрації юридичної особи, для якої законом встановлено вимоги щодо формування статутного фонду (статутного або складеного капіталу), крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається документ, що підтверджує внесення засновником (засновниками) вкладу (вкладів) до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) юридичної особи в розмірі, який встановлено законом.
5. У разі державної реєстрації відкритих акціонерних товариств крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається звіт про проведення підписки на акції, який засвідчено Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України.
6. У разі державної реєстрації селянського (фермерського) господарства крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається копія Державного акта на право приватної власності засновника на землю або копія Державного акта на право постійного користування землею засновником, або нотаріально посвідчена копія договору про право користування землею засновником, зокрема на умовах оренди.
7. У разі державної реєстрації юридичної особи, засновником (засновниками) якої є іноземна юридична особа, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається документ про підтвердження реєстрації іноземної особи в країні її місцезнаходження, зокрема витяг із торговельного, банківського або судового реєстру, який відповідає вимогам частини шостої статті 8 цього Закону.
8. Державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для проведення державної реєстрації юридичної особи, якщо вони не передбачені частинами першою - сьомою цієї статті.
9. Якщо документи для проведення державної реєстрації подаються засновником або уповноваженою ним особою особисто, державному реєстратору додатково пред'являються паспорт та документ, що засвідчує його (її) повноваження.
10. Документи, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, приймаються за описом, копія якого в день надходження документів видається (надсилається рекомендованим листом) засновнику або уповноваженій ним особі з відміткою про дату надходження документів.
Дата надходження документів для проведення державної реєстрації юридичної особи вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.
11. Державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, якщо:
• документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації;
• документи не відповідають вимогам, які встановлені частинами першою, другою, четвертою - сьомою статті 8 та частиною п'ятою статті 10 цього Закону;
• документи подані не в повному обсязі.
12. Про залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, без розгляду засновнику або уповноваженій ним особі не пізніше наступного робочого дня з дати їх надходження державним реєстратором видаються (надсилається рекомендованим листом з описом вкладення) відповідне повідомлення із зазначенням підстав залишення документів без розгляду та документи, що подавалися для проведення державної реєстрації юридичної особи, відповідно до опису.
Залишення документів, які подавалися для проведення державної реєстрації юридичної особи, без розгляду не перешкоджає засновнику або уповноваженій ним особі повторному зверненню до державного реєстратора в загальному порядку після усунення причин, що були підставою для залишення цих документів без розгляду.
Стаття 25. Порядок проведення державної реєстрації юридичної особи
1. Державний реєстратор за відсутності підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, без розгляду зобов'язаний перевірити ці документи на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, які передбачені частиною першою статті 27 цього Закону.
2. Перевірка на відсутність підстав для відмови, які передбачені абзацами п'ятим - восьмим частини першої статті 27 цього Закону, здійснюється з використанням відомостей з Єдиного державного реєстру.
3. За відсутності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи державний реєстратор повинен внести до реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи ідентифікаційний код заявника відповідно до вимог Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації юридичної особи на підставі відомостей цієї реєстраційної картки.
4. Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи є датою державної реєстрації юридичної особи.
5. Строк державної реєстрації юридичної особи не повинен перевищувати три робочих дні з дати надходження документів для проведення державної реєстрації юридичної особи.
6. Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи повинно бути оформлено і видано (надіслано рекомендованим листом за описом вкладення) засновнику або уповноваженій ним особі державним реєстратором не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації юридичної особи. Разом із свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи засновнику або уповноваженій ним особі видається (надсилається рекомендованим листом) один примірник оригіналу установчих документів з відміткою державного реєстратора про проведення державної реєстрації юридичної особи.
7. Порядок передачі державному реєстратору ідентифікаційних кодів Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України для внесення їх до реєстраційної картки визначається спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері статистики.
Стаття 26. Передача відомостей про державну реєстрацію юридичної особи до органів статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування для взяття юридичної особи на облік
1. Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації юридичної особи зобов'язаний передати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про проведення державної реєстрації юридичної особи із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи.
2. Підставою для взяття юридичної особи на облік в органах статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування є надходження до цих органів повідомлення державного реєстратора про проведення державної реєстрації юридичної особи та відомостей з відповідної реєстраційної картки.
Стаття 27. Відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи
1. Підставами для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є:
• невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи;
• невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону;
• порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема:
• наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи;
• невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі;
• наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені абзацом четвертим частини другої статті 35 цього Закону;
• наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися;
• використання у найменуванні юридичної особи повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав не допускається.
2. За наявності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи державний реєстратор зобов'язаний не пізніше трьох робочих днів з дати надходження документів для проведення державної реєстрації видати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) засновнику або уповноваженій ним особі повідомлення про відмову в проведенні державної реєстрації із зазначенням підстав для такої відмови та документи, що подавалися для проведення державної реєстрації юридичної особи, відповідно до опису.
У разі відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи реєстраційний збір не повертається.
3. Після усунення причин, що були підставою для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, засновники (учасники) або уповноважена ними особа можуть повторно подати документи на проведення державної реєстрації юридичної особи, які розглядаються у порядку, передбаченому цим Законом для проведення державної реєстрації юридичної особи.
4. Відмову в проведенні державної реєстрації юридичної особи може бути оскаржено в суді.
5. Порушення строків видачі (направлення рекомендованим листом) засновнику або уповноваженій ним особі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації або повідомлення про залишення документів без розгляду вважається відмовою у проведенні державної реєстрації юридичної особи і може бути оскаржено в суді.
Стаття 28. Відомості про відокремлені підрозділи юридичної особи
1. Відомості про відокремлені підрозділи юридичної особи залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру.
2. В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про відокремлені підрозділи юридичної особи:
• ідентифікаційний код юридичної особи;
• ідентифікаційний код філії, представництва;
• повне найменування відокремленого підрозділу;
• місцезнаходження відокремленого підрозділу;
• основні види діяльності відокремленого підрозділу;
• прізвище, ім'я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, їх ідентифікаційні номери платників податків;
• дату постановки на облік та зняття з обліку в органах статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування;
• дату та номер запису про включення або виключення відомостей до/з Єдиного державного реєстру, дату та номери запису про внесення змін до нього;
• місце проведення запису про включення або виключення відомостей до/з Єдиного державного реєстру;
• місцезнаходження реєстраційної справи юридичної особи;
• прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, що внесла до Єдиного державного реєстру запис про включення відомостей про відокремлений підрозділ юридичної особи, внесла зміни до цього запису або внесла запис про виключення відокремленого підрозділу юридичної особи.
3. Виконавчий орган юридичної особи або уповноважена ним особа зобов'язані подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи заповнену реєстраційну картку про створення відокремленого підрозділу та рішення органу управління юридичної особи про створення відокремленого підрозділу або повідомлення встановленого зразка про закриття відокремленого підрозділу.
4. Державному реєстратору забороняється вимагати для включення до Єдиного державного реєстру відомостей про відокремлені підрозділи юридичної особи документи, якщо вони не передбачені частиною третьою цієї статті.
5. Якщо документи для включення до Єдиного державного реєстру відомостей про відокремлені підрозділи юридичної особи подаються особою, уповноваженою виконавчим органом юридичної особи, державному реєстратору додатково пред'являються паспорт та документ, що засвідчує її повноваження.
6. Документи, які подані для включення до Єдиного державного реєстру відомостей про відокремлені підрозділи юридичної особи, приймаються за описом, копія якого в день надходження документів видається (надсилається рекомендованим листом) виконавчому органу юридичної особи або уповноваженій ним особі з відміткою про дату надходження документів.
Дата надходження документів для включення до Єдиного державного реєстру відомостей про відокремлені підрозділи юридичної особи вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.
7. Державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які передбачені частиною третьою цієї статті, якщо:
• документи подані за неналежним місцем проведення реєстраційних дій;
• реєстраційна картка не відповідає вимогам частин першої, другої та сьомої статті 8 цього Закону.
8. Про залишення документів, які подані для включення до Єдиного державного реєстру відомостей про відокремлені підрозділи юридичної особи, без розгляду виконавчому органу юридичної особи або уповноваженій ним особі не пізніше наступного робочого дня з дати їх надходження державним реєстратором видаються (надсилається рекомендованим листом з описом вкладення) відповідне повідомлення із зазначенням підстав залишення документів без розгляду та документи, що подавалися для включення до Єдиного державного реєстру відомостей про відокремлені підрозділи юридичної особи, відповідно до опису.
Залишення документів, які подавалися для включення до Єдиного державного реєстру відомостей про відокремлені підрозділи юридичної особи, без розгляду не перешкоджає виконавчому органу юридичної особи або уповноваженій ним особі повторному зверненню до державного реєстратора в загальному порядку після усунення причин, що були підставою для залишення цих документів без розгляду.
9. Державний реєстратор за відсутності підстав для залишення документів, які передбачені частиною третьою цієї статті, без розгляду зобов'язаний протягом двох робочих днів з дати надходження цих документів долучити їх до реєстраційної справи даної юридичної особи, внести відповідний запис до Єдиного державного реєстру та передати відповідні відомості про відокремлені підрозділи юридичної особи органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування за місцезнаходженням юридичної особи та за місцезнаходженням відокремленого підрозділу.
10. Порушення строку видачі (направлення рекомендованим листом) повідомлення про залишення без розгляду документів, які подаються для внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про створення (закриття) відокремленого підрозділу юридичної особи, має наслідки, передбачені частиною п'ятою статті 27 цього Закону.
Стаття 29. Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи
1. Для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи засновники (учасники) або уповноважений ними орган чи особа повинні подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи:
• заповнену реєстраційну картку на проведення державної
• реєстрації змін до установчих документів юридичної особи;
• нотаріально посвідчену копію рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу, яким затверджено зміни до установчих документів;
• оригінал установчих документів юридичної особи з відміткою про їх державну реєстрацію;
• два примірники змін до установчих документів юридичної особи та два примірники установчих документів у новій редакції, або два примірники установчих документів у новій редакції;
• документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації змін до установчих документів.
2. У разі внесення змін до статуту, які пов'язані із зменшенням статутного фонду (статутного або складеного капіталу) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається документ, що підтверджує внесення плати за публікацію у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації відповідного повідомлення.
3. У разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально посвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально посвідчений документ про передання права засновника (учасника) іншій особі, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.
4. У разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи на підставі факту смерті фізичної особи - засновника (учасника) та відмови інших засновників (учасників) у прийнятті спадкоємця (спадкоємців) померлого до складу засновників, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається нотаріально посвідчена копія свідоцтва про смерть фізичної особи або відповідна довідка органу реєстрації актів громадянського стану чи судове рішення про оголошення громадянина померлим.
5. У разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною найменування або місцезнаходження юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.
6. У разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною мети установи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається копія відповідного судового рішення.
7. Державному реєстратору забороняється вимагати документи для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо вони не передбачені частинами першою - шостою цієї статті.
8. Якщо документи для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи подаються засновником (учасником) юридичної особи або особою, уповноваженою засновниками (учасниками), особисто, державному реєстратору додатково пред'являються паспорт та документ, що засвідчує його (її) повноваження.
9. Документи, які подані для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, приймаються за описом, копія якого в день надходження документів видається (надсилається рекомендованим листом) засновникам (учасникам) юридичної особи або уповноваженій ними особі з відміткою про дату надходження документів.
Дата надходження документів для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.
10. Про залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, без розгляду засновникам (учасникам) юридичної особи або уповноваженій ними особі не пізніше наступного робочого дня з дати їх надходження державним реєстратором видаються (надсилається рекомендованим листом з описом вкладення) відповідне повідомлення із зазначенням підстав залишення документів без розгляду та документи, що подавалися для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, відповідно до опису.
Залишення документів, які подавалися для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, без розгляду не перешкоджає засновникам (учасникам) юридичної особи або уповноваженій ними особі повторному зверненню до державного реєстратора в загальному порядку після усунення причин, що були підставою для залишення цих документів без розгляду.
11. Державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо:
• документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації;
• документи не відповідають вимогам, які встановлені частинами першою, другою, четвертою, п'ятою та сьомою статті 8, частиною п'ятою статті 10 та частиною двадцятою статті 22 цього Закону;
• документи подані не у повному обсязі;
• документи подані з порушенням строку, який встановлено частиною одинадцятою статті 37 цього Закону.
12. Про залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, без розгляду засновникам (учасникам) юридичної особи або уповноваженій ними особі не пізніше наступного робочого дня з дати їх надходження державним реєстратором видаються (надсилається рекомендованим листом з описом вкладення) відповідне повідомлення із зазначенням підстав залишення документів без розгляду та документи, що подавалися для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, відповідно до опису.
Залишення документів, які подавалися для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, без розгляду не перешкоджає засновникам (учасникам) юридичної особи або уповноваженій ними особі повторному зверненню до державного реєстратора в загальному порядку після усунення причин, що були підставою для залишення цих документів без розгляду.
13. Проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи здійснюється за процедурами, передбаченими частинами першою - п'ятою статті 25 цього Закону для проведення державної реєстрації юридичної особи.
14. Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи повинен видати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) засновникам (учасникам) юридичної особи або уповноваженому ними органу один примірник оригіналу установчих документів у новій редакції, один примірник оригіналу установчих документів у старій редакції з відмітками державного реєстратора про проведення державної реєстрації змін до установчих документів та передати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.
15. У разі проведення державної реєстрації змін до установчих документів, які пов'язані із зміною найменування або місцезнаходження юридичної особи, державний реєстратор крім документів, які передбачені частиною чотирнадцятою цієї статті, додатково повинен видати (надіслати рекомендованим листом) засновникам (учасникам) юридичної особи або уповноваженому ними органу нове свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи та свідоцтво, яке було замінено з відміткою про видачу нового свідоцтва.
Стаття 30. Відмова у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи
1. Державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи за наявності підстав, встановлених частиною першою статті 27 цього Закону.
Стаття 31. Скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи
1. У разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.
Дата надходження відповідного судового рішення вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.
2. Державний реєстратор у строк, що не перевищує двох робочих днів з дати надходження судового рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, вносить до Єдиного державного реєстру запис щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо інше не встановлено судовим рішенням, та повідомляє органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування про внесення такого запису.
3. У судовому рішенні щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи суд може встановити строк для повторного подання засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом державному реєстратору документів для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи. У разі, якщо строк для подання документів не порушений, державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи і проводить державну реєстрацію змін до установчих документів у порядку, встановленому цим Законом. У разі, якщо строк, який встановлено у судовому рішенні щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи для подання документів, порушений, державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня після закінчення такого строку надсилає до суду відповідне повідомлення.
Стаття 32. Особливості проведення державної реєстрації юридичної особи, що створюється шляхом виділу
1. Для проведення державної реєстрації юридичної особи, що створюється шляхом виділу, засновники (учасники) або уповноважені ними орган чи особа крім документів, які передбачені частинами першою - сьомою статті 24 цього Закону, повинні додатково подати нотаріально посвідчену копію розподільчого балансу.
2. Прийом документів державним реєстратором для проведення державної реєстрації юридичної особи, що створюється шляхом виділу, проводиться в порядку, встановленому частинами восьмою - дванадцятою статті 24 цього Закону.
3. Державна реєстрація юридичної особи, що створюється шляхом виділу, проводиться в порядку, встановленому статтями 25-27 цього Закону, не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення про виділ у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.
4. Внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом щодо виділу здійснюється за процедурами, передбаченими статтею 34 цього Закону для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом щодо припинення юридичної особи.
5. Якщо виділ здійснюється на підставі судового рішення, внесення до Єдиного державного реєстру запису про це здійснюється за процедурами, передбаченими статтею 38 цього Закону для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення юридичної особи.
6. Виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації юридичних осіб, утворених в результаті виділу.

Джерело - http://sme.org.ua/
 

Для відкриття поточного рахунку в банку для підприємця перш за все необхідно визначитись в якому банку обслуговуватись. Тут визначальне значення мають такі фактори:


Надійність банку;
Вартість послуг банку;
Повнота асортименту банківських продуктів;
Рівень обслуговування;
Особисті стосунки з менеджерами банку;
Мережа відділень та банкоматів.
Список можна продовжувати. В кожного є свої потреби, які необхідно проаналізувати і вирішити в якій степені кожен з банків задовільняє їх, і обрати фінансового партнера.
Коли вибір зроблено необхідно зібрати документи для відкриття рахунку, а саме:
1. Заява на відкриття поточного рахунку (оформляється в банку);
2. Договір на РКО. (оформляється в банку);
3. Свідоцтво про державну реєстрацію;
4. Документ, що підтверджує реєстрацію в органах Пенсійного фонду України. (Додаток№4. Повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків);
5. Документ про взяття на податковий облік 4ОПП;
6. Свідоцтво з фонду соціального страхування від нещасних випадків (Подається при умові, якщо використовується наймана праця);
7. Карточка взірців підписів і печатки-2 шт.,(оформляється в банку);
8. Паспорт громадянина України;
9. Ідентифікаційний код;
10. Лист про наявність відкритих рахунків в інших установах банків, скріплений печаткою та підписом підприємця. (оформляється в банку).
матеріали з http://sme.org.ua/

Для переходу на спрощену систему оподаткування підприємець повинен не пізніше ніж за 15 днів до початку звітного кварталу подати до ДПІ письмову заяву за умови сплати всіх податків за попередній період. Якщо новостворені підприємці прийняли рішення про застосування спрощеної системи оподаткування, то вони подають заяву без додержання вищевказаного терміну і вважаються суб'єктами спрощеної системи оподаткування з того кварталу, в якому проведено їх державну реєстрацію.
Обов'язкові умови переходу на спрощену систему :
" обсяг виручки від реалізації продукції за рік не повинен перевищувати 500 тис. грн.
" кількість осіб , які перебувають у трудових відносинах протягом року, включаючи членів сім'ї, не повинна перевищувати 10 осіб.
Термін сплати.
Крім подання заяви підставою для видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку (далі Свідоцтво) є пред'явлений платіжний документ про сплату єдиного податку.
Щомісячна сплата здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за тим, в якому здійснювалася попередня сплата податку.
У разі коли платник не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені терміни, податковий орган надсилає такому платнику податкові вимоги.
Ставки єдиного податку.
Ставку єдиного податку встановлюють місцеві ради у фіксованому розмірі залежно від виду діяльності в межах від 20 до 200 грн. на місяць для самостійного здійснення підприємницької діяльності. У разі використання найманої праці розмір єдиного податку збільшується на 50% за кожну особу, включаючи членів сім'ї.
Якщо платник здійснює декілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки податку, він придбаває одне Свідоцтво і сплачує єдиний податок за більшою ставкою.
Якщо протягом терміну дії отриманого Свідоцтва відповідна місцева рада змінює (збільшує чи зменшує) ставки єдиного податку, то перерахунок сум платежів за період, за який проведено оплату, не проводиться.
Сплата єдиного податку при торгівлі на ринку не звільняє приватного підприємця від сплати ринкового збору.
Підприємцю необхідно вести загальний облік в Книзі обліку доходів і витрат за ф.№10.
Які документи обов'язково повинні бути у найманих працівників на місці здійснення підприємницької діяльності.
На кожному місці торгівлі (роботи) найманих працівників повинні бути такі документи :
" Копія Свідоцтва про державну реєстрацію приватного підприємця;
" Копія Свідоцтва платника єдиного податку;
" Довідка про трудові відносини фізичної особи з платником єдиного податку
" Документ, що посвідчує особу працівника (реалізатора)
" Касовий чек про сплату ринкового збору за день, в якому здійснювалась торгівля на ринку
" Накладна на товар, переданий підприємцем своєму реалізатору
" Товарні чеки (книга обліку розрахункових операцій і Розрахункова книжка з розрахунковими квитанціями - у разі торгівлі підакцизними товарами).
Терміни подання звітності.
Для платника єдиного податку звітний період - квартал.
Протягом п'яти днів після закінчення звітного періоду платник подає Звіт, у якому зазначаються:
" Види підприємницької діяльності
" Фактична чисельність працівників
" Сума фактично сплаченого податку
" Обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг).
Податковий розрахунок за ф.№1ДФ подають усі підприємці, які використовують працю найманих працівників. Довідка ф.№1ДФ подається протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. У довідці зазначаються суми нарахованого та виплаченого доходу і суми нарахованого та перерахованого до бюджету податку щодо кожного найманого працівника.
Якщо платник єдиного податку є ще й платником ПДВ, то він за вибором може застосовувати податковий період, що дорівнює календарному місяцю або кварталу. Протягом року дозволяється перехід із квартального періоду на місячний, зворотні зміни не допускаються.
У разі перевищення приватним підприємцем - платником єдиного податку встановлених критеріїв, а саме : обсягу виручки від реалізації продукції за рік - 500 тис. грн. та кількості осіб , які перебувають з ним у трудових відносинах протягом року, включаючи членів сім'ї, більш ніж 10 осіб, такі підприємці повинні з наступного звітного періоду (кварталу) перейти на загальну систему оподаткування з подальшою реєстрацією їх як платників ПДВ.
матеріали сайту http://sme.org.ua/

Журнал про останні новини в світі економіки та фінансів