Нездійсненний король України
Сьогодні Василь Вишиваний маловідомий полковник українських Січових Стрільців, в історії – вічний ідеаліст та романтик,"блудний син" для кровних батьків. Насправді - велика надія для поневолених українців, австрійський архікнязь у вишитій свиті, який щиро прикипів серцем до України і віддав все задля її волі. Навіть своє життя.
Походив Вільгельм фон Габсбург (справжнє ім’я князя ) із відомого австрійського імператорського роду Габсбургів-Лотаринзьких. З дитинства жив в прекрасному маєтку в місті Пулі, вивчав багато мов та світських манер. В майбутньому, як і для всіх представників імператорської сім’ї, на нього чекало не лише місце в австрійському сенаті, але й королівське життя. Та доленосну стежку він вибрав іншу.
Дитинство та юність
В родині Вільгельм був наймолодшим сином Марії Терези і Карла Стефана. З дитинства полюбляв багато читати і захоплювався творчістю Г.Гайне, Данте, Боккаччо.
Згодом Габсбурги переїхати у родинний маєток в м. Живець Західної Галичини (сучасна Польща). Саме тут і розпочалось знайомство архікнязя із українською культурою. Йому подобалось все на мальовничій Україні. Особливо Гуцульщина. Протягом 40-ка днів Вільгельм подорожував інкогніто карпатськими горами та полонинами.
Від імператорського Вільгельма до українського Василя
Навчання юного Габсбурга проводилось у Віденському реальному училищі та військовій академії. Після її закінчення Вільгельм був відправлений до 13-го полку уланів. Ця військова частина формувалася переважно з українців. У війську опанував українську мову і почав вважати себе українцем. Один із солдатів йому подарував вишиту сорочку, з якою архікнязь не розлучався. Наче до самої душі приклеїлась та українська свита і червона, як калина, нитка. Милішим для Вільгельма стало ім’я Василь, а прізвище Вишиваний.
Військова та політична діяльність
Ставши членом парламенту, молодий Габсбург-Вишиваний всю свою працю направляв на справи України. Очолював підрозділ українських Січових Стрільців, підтримував владу Директорії. Вже тоді українці вважали його за рідного, свого чорнобривого Василя.
У вересні 1920-го прибувши до Відня, він написав в одній із газет гостру антипольську статтю. На яку отримав у відповідь фактичне відречення батька – затятого полонофіла.
Згодом була еміграція, активна участь у житті української діаспори. Проте поступово Габсбург став непомітним в політичному житті. Австрійська та російська влада називати його просто мрійником, ідеалістом та романтиком. В той час Вільгельм видав у Відні власну поетичну збірку "Минають дні..." з посвятою українським січовим стрільцям: "Борцям, що впали за волю України".
Останні роки життя
На час Другої світової війни та після неї Вільгельм-Василь зайнявся власним бізнесом. Жив в Франції, Іспанії. Кохана дружина народила двох синів. Здається нарешті покинув політичне життя, забув Україну. Але ні – саме за неї й поплатився власним життям. Через нього французи сподівалися налагодити стосунки з українським рухом опору в самій Україні. Про це дізналась радянська розвідка. Василя Вишиваного заарештували. Запровадили до тюрми. Інкримінували шпигунську діяльність. Пізньою осінню він знову побачив Україну. Останній раз, але вже тільки через тюремну решітку Лук’янівської тюрми. А там катування, биття, але він не видав своїх друзів-українців. Які за життя стали братами, єдиної матері України.
Теплим серпневим вечором серце Вишиваного перестало битись. Ймовірно, він помер від туберкульозу і був похований біля огорожі цвинтаря. Тіло Вільгельма не було знайдено й до сьогодні.
Марія Говдяк

У місті, де живе казка
Протягом трьох днів тут не стихав сміх і не закінчувалося свято. Івано-Франківськ зустрів свою 348-му річницю, як завжди - весело, цікаво та різноманітно. Численні святкові заходи, концерти, фестивалі і не тільки, перетворили сучасне містечко на справжню казку.
Урочистою ходою до пам’ятника Іванові Франку , підняттям прапорів міста розпочалося свято. Після цього, за звичною традицією, відбулась панахида біля ратуші. Місто-іменинник, котре голова Івано-Франківська Віктор Анушкевичус назвав «містом здійснення бажань», прийшли привітати найвищі особи області та численні закордонні гості. Делегації останніх були запрошені на офіційний прийом до міської ратуші. А це представники майже двох десятків міст-партнерів та іноземних дипломатичних установ з Польщі, Латвії, Литви, Румунії, Австрії, Грузії, Російської Федерації. Міський голова Віктор Анушкевичус підписав угоду про партнерство з польським містом Кошаліном.
А тепер повернемось до святкування на площах та вулицях міста. Напевне один із найочікуваніших подарунків для жителів та гостів свята є величезний торт, яким за традицією пригощає міський голова, цього разу важив 220 кг і був присвячений важливим історичним моментам Станіслава - Івано-Франківська: 1662-му, коли було надано Маґдебурзьке право, та 1962-му:коли місто названо ім’ям свого нинішнього патрона.
Ще напередодні офіційних урочистостей в арт-кафе «L-club» відбувся концерт польсько-українського тріо Даґа-Дана, одна з учасниць якого Дана Винницька родом з франкового міста (знана як вокаліста групи «Шоколад»), а Даґа Греґоровіч та Миколай Поспешальський – її друзі з Польщі. Сплетіння джазу, фольку та електронної музики в поєднанні зі звучанням дитячих іграшок творять неповторний стиль групи.
А тепер прокладаю свій маршрут до міського озера. Вже здалеку чути голосну музику та невпинні крики задоволеної молоді. Бо тут відбувається рок-марафон, головним гостем якого став гурт «DAZZLE DREAMS», фронтменом групи є івано-франківець Дмитро Ципердюк.
Інша частина міста – майдан Шептицького. І там гамір, стукіт та численна кількість людей різного віку. Бо на площі уже у восьме відбувається міжнародний фестиваль «Свято ковалів». Більше 300 професіоналів цієї нелегкої справи із Європи та Америки показують свої вміння. Завдяки їм місто може похвалитись п’ятьма витворами ковальського мистецтва. Торік Станіслав став 16-м містом світу, в якому такі традиції відновлюють і шанують, свідченням чому і сам фест, і те, що кілька навчальних закладів готують ковалів. Хізер Макларті – майстриня ковальського мистецтва з Каліфорнії на поїздку до Івано-Франківська витратила п’ять тисяч доларів, але каже, що ці гроші варті того, бо тут вона зустріла друзів та здійснила кілька свої бажань.
Ще однією подією яка проходила пліч-о-пліч із святкуванням дня народження міста є вручення міської премії імені Івана Франка. Цього року її лауреатами стали критик Дмитро Юсип, письменниця Галина Петросаняк, а також журналіст Зіновій Бойчук – за дослідження творчості поета УПА Марка Боєслава, 100-річчя від дня народження якого Прикарпаття відзначило в березні.
Отож думаю, що цьогорічне святкування вдалося на славу. Приємні спогади та відчуття напевне не покинуть відвідувачів івано-франківського свята ще надовго. Але воно закінчилося і я, як й інші люди повертаюсь додому, до звичного життя, потрохи забуваючи дні, які подарували людям атмосферу здійснення мрій та перетворили звичне місто на казку...

Фотографии Marichka_hovdyak :

Ось такими подарунками може похвалитись Івано-Франківськ. Тож завітайте до міста Франка!Хочеш знати більше?-прочитай статтю "Свято ковалів у Івано-Франківську"!

У Львові 20 квітня відбулася акція протесту «Студентський зрив»: студенти провідних вузів Львова протестували проти дій міністра освіти Дмитра Табачника та віце-прем’єра з гуманітарних питань Володимира Семиноженка та вимагали їхньої відставки із займаних посад.
Акція розпочалась із віче та міні-концерт біля пам’ятника Івану Франку. Пікетувальників було чимало ( більшість із них студенти Львівського національного університету імені Івана Франка), хоча не вся молодь відгукнулася на протест, як би хотілося. Отже , кожен схочий міг висловити свою думку, незадоволення. Цікавою стала своєрідна «кістка», яку студенти кидатили між собою, розважаючись. Це як символ того, що кидають керівники гуманітарної гілки уряду нам.
На віче зачитували і Маніфест до влади з вимогою звільнення Табачника і Семиноженка. Акція біля пам’ятника Франку розпочалася о 10.30, після закінчення якої студентство вирушило до стін Львівської ОДА, де також озвучило свої вимоги. «Живою колоною підемо до стін Львівської ОДА», – сказав голова громадської організації «Молодіжний націоналістичний конгрес» Андрій Бень.
Окрім студентства до чергової акції протесту долучилися і представники широкої громадськості Львівщини та громадських молодіжних організацій. Зокрема, збір людей розпочався о 11.30 біля пам’ятника Степанові Бандері, де також відбулося віче, після якого учасники пішою ходою пройшли по вулиці Степана Бандери, Дорошенка та через площу Ринок до стін Львівської ОДА.
Отож, студенти в черговий раз доказали свою небайдужість до власної країни і як кажуть юні пікетувальники: «Ми готові боротись до кінця!»»

Україна сяткує День перемоги 9 травня. Цього року пройшло уже 65 років від того дня, коли закінчилася одна із найжахливіших воєн в світі!
На долю України та її народу випали нечувані страждання і жертви. Окупанти винищили 3,9 млн. мирних жителів і до 1,4 млн. військовополонених, а 2,4 млн. молодих найбільш працездатних українців вивезли на примусові роботи до Німеччини. Багато з них там і загинули. На руїни перетворилися 714 міст і селищ міського типу, понад 28 тис. сіл, 215 з яких розділили трагічну долю білоруської Хатині. Зруйновано понад 16 тис. промислових підприємств, близько 30 тис. колгоспів, радгоспів та МТС. Загальна сума збитків, заподіяних населенню й народному господарству республіки сягала майже 1,2 трлн. крб.

Пам’ять про ці жертви, про ратний і трудовий подвиг народу зобов’язує нас перейнятися усвідомленням того, що, якби не було спільної Перемоги над фашизмом, покоління, що прийшли в життя після війни, взагалі й не народилися, і не було б не лише України як суверенної держави, а й української нації, оскільки за планом “Барбаросса” 80 % населення західних областей України підлягали знищенню, а решта 20 % мали стати виконувати рабську працю.

Ми завжди пам’ятатимемо ціну, яку заплатили наші батьки і діди за сьогоднішній мир в Україні, за надану можливість наступним поколінням жити, народжувати і виховувати дітей. Будемо ж гідні ратного і трудового подвигу наших батьків. Зробимо все від нас залежне, щоб розквітав, ставав красивішим і заможнішим рідний край. Нехай земля радує щедрим колосом, а чисте, мирне небо – сонячними погожими днинами, рясним, своєчасним дощем.
Ми вдячні нашим дідусям за їхній подвиг, вічна ВАМ память наші герої!!!

Ковалі задали тон святові міста
В п’ятницю, 7 травня, відбувся восьмий міжнародний щорічний фестиваль «Свято ковалів» у Івано-Франківську.
Святкування проводилося на майдані Шептицького і за збігом обставин в один день із 348 річницею Івано-Франківська. Завдяки вмілим майстрам місто може похвалитися уже п’ятьма кованими подарунками. Ольга Полуботко, координатор ковальського свята, завдяки якому Івано-Франківськ – єдиний з українських міст разом із 15 європейськими – включено до «Кола європейських ковальських міст», каже, що здивовані цілковитою байдужістю до вже знаного у світі – без перебільшення – ковальського фестивалю в невеличкому українському місті. До Івано-Франківська на майдан Шептицького 7 травня прибули ковалі з Австрії, Бельгії, Ірландії, Литви, Ліхтенштейна, США, Франції, Німеччини, Ізраїлю та багатьох інших. Цього року подарунком стала «Рамка ковальських традицій з фотоапаратом», а наступного року урочисто відкриють «круговерть ковальських міст» із гербами 15 європейських міст та Івано-Франківська, хоч уже на днях на ній каталися діти. Сподіваюся, що туди ж вони приведуть колись своїх онуків.

Росія погодилася на умови України щодо ціни на постачання газу, і прем'єр-міністр РФ Володимир Путін доручив підготувати проект постанови про ціну на газ для України,про це було сказано під час зустрічі 16 квітня 2010 року.
Раніше, в ЗМІ повідомлялося, що Україна просить у Росії знижки на 4 млрд дол. за рік і без неї не може затвердити бюджет відповідно до вимог МВФ, а натомість Київ серед іншого готовий віддати "Газпрому" в оренду частину сховищ газу, повернути Росії Кременчуцький НПЗ і допустити її як співвласника в майбутні блоки АЕС.
Можна також відзначити, що в документі, підготовленому «Нафтогазом України» для переговорів з російською стороною, йдеться, що істотно скорегувати ціну газу можна за рахунок комерційних знижок, що використовуються в європейських контрактах: знижки за обсяг поставки («Нафтогаз» - найбільший оптовий покупець газу); сезонні знижки; знижки за відступлену частку внутрішнього ринку (для «Газпром збут Україна»). У тому самому документі наголошувалось, що ціна природного газу, що поставляється «Газпромом» істотно перевищує ціни на альтернативні види палива у перерахунку на ціну однієї калорії.
А 8 квітня Київ і Москва домовилися про збільшення обсягів закупівлі газу Україною з 33,7 до 36,5 млрд куб. м в 2010 р. Відповідна домовленість була досягнута в Москві в ході зустрічі міністра палива та енергетики України Юрія Бойка і голови НАК "Нафтогаз України" Євгена Бакуліна з головою ВАТ "Газпром" Олексієм Міллером.

1. Посіяла огірочки
Посіяла огірочки
Близько над водою
Поливала огірочки
Дрібною сльозою.

Ростіть ,ростіть,огірочки,
В чотири рядочки!..
Не бачила миленького
Аж три вечорочки.

На четвертий побачила,
Як череду гнала,
Не сказала «добривечір»,
Бо мати стояла.

Летить орел сизокрилий
Та й,летючи,кряче:
«Перекажи дівчинонці,
Що за мною плаче:

Нехай вона та й не плаче,
Бо я не журюся;
Нехай вона заміж іде,
А я оженюся!»

«Бодай тебе а й женила
Лихая година,-
І зв'язала мані руки
Малая дитина!»

Кохана
Слова Ігоря БАРАХА
Музика Ігоря ПОКЛАДА
Зорі,як очі,дивляться скрізь на нас.
Серце не хоче,щоб промайнув цей час.
Хай в цю хвилину піснею лине
Понад землею радість моя!

Приспів:
Кохана,мрій кришталевих цвіт,
Кохана,тобі дарую світ,
Кохана,сонце і небо,
Море і вітер-це ти,це ти.

Луки і доли зазеленіли враз.
Вірю ніколи щастя не зрадить нас,
Вірю і знаю,нам нагадає
Подих весняний вечір оцей.
Приспів.

Проблема довкілля у Калуші останніми роками не просто загострилася до краю, а вже перезріла. Добре, що вона нарешті «була розглянута Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою, які ухвалили постанову та закон про визнання Калуша зоною надзвичайної екологічної ситуації і здійснення комплексу заходів з тим, щоб убезпечити жителів цього міста й навколишніх сіл від техногенної катастрофи, а басейн Дністра — від загрози отруєння шкідливими хімічними речовинами. Тепер ця проблема викликала і міжнародний резонанс. Для вивчення її до нас прибула місія ООН та ЄС.
Зустріч провів голова облдержадміністрації Микола Палійчук,який про зустрічі ознайомив закордонних експертів із нинішньою екоситуацією в місті хіміків.
Привернув увагу гостей передусім до ризиків, пов’язаних з дамбою хвостосховища № 2: якщо не укріпити її, то хімічні розсоли можуть вирватися назовні. А їх тут зберігається більше від проектної потужності хвостосховища. Процеси руйнування дамби пришвидшила повінь 2008 року. Не доведи Господи, солені води проникнуть у басейн Дністра — це обернулося б справжньою екологічною катастрофою, передусім для жителів міст низки українських регіонів та сусідньої Молдови, котрі п’ють воду з цієї ріки.
Не менше турбує і просідання землі, утворення на її поверхні так званих воронок, дедалі реальніша загроза для більш як 1 300 будинків у Калуші й приміських селах провалитися під землю. Вони опинилися над порожнинами, що залишилися після розробки шахтним способом покладів калійної солі. Радянська влада не задумувалась над можливими в недалекому майбутньому негативними наслідками для населення і довкілля такого безгосподарного добування природних ресурсів. Тепер людей із тих будинків потрібно відселяти.Але стало очевидним, що для самої нашої держави, без іноземної допомоги, «непідйомна» болюча екологічна проблема Калуша, яка є проблемою номер один для області й однією з першорядних для всієї України.
Завідувача кафедри геотехногенної безпеки національного технічного університету нафти і газу Едуарда Кузьменка найбільше турбує стан Домбровського кар’єру, який щороку поповнюється чотирма млн. кубометрів соляного розсолу. Таким чином його рівень у кар’єрі через шість років може сягнути критичних значень. Тоді почнеться вже зворотний процес — щороку чотири млн. кубометрів розсолу звідси потраплятиме у Дністер. Адже за якихось пару сотень метрів від кар’єру протікає річка Сівка, і вона через прогресування карстових явищ може прорватися до кар’єру й затопити його своїми водами.
Голова комісії ООН та ЄС Рене Наєнхайс поінформував, що разом з ним на Прикарпаття приїхали досвідчені висококваліфіковані експерти різних профілів — екологи, геологи, гідрогеологи, фахівці з питань протидії надзвичайним ситуаціям та інші. Вони разом з українськими колегами і шукатимуть адекватну відповідь на екологічні виклики місту. Проблема ця дуже складна, і її розв’язання, з усього видно, передбачатиме не якийсь один простий шлях, а комплексний підхід. Наразі місія ООН та Євросоюзу зосередиться на найбільш нагальних питаннях, щоб закласти основу для подальшого вирішення і решти їх на основі співпраці з українською стороною. Р. Наєнхайс не без гумору зауважив: їхні експерти сповнені бажання не лише почути, а й чимскоріше власними очима побачити все на місці. Побувають безпосередньо на кожному з об’єктів, що становлять екоризики для жителів Калуша й навколишніх сіл, і не тільки для них.
Чи можна чекати іноземних інвестицій для Калуша - наразі не відомо.

Від серця до серця
8 квітня студенти факультету журналістики завітали із пасхальним концертом до Львівського будинку перестарілих. Захід відбувся за підтримки громадської організації «Батьківщина молода». Концертна програма журналістів була різноманітною. Ініціативою пройнялися студенти третього, четвертого і п'ятого курсу. Глядачі мали змогу почути декламацію віршів Богдана Ігоря Антонича та Лесі Українки у виконанні.., побачити інтерпретацію притч італійського письменника Бруно Ферреро (студенти третього і четвертого курсу), поспівати пісень разом з Лілією Сахон і. Старенькі зі сльозами в очах слухали композиції християнського гурту.. і з усмішкою переглядали інсценізацію української народної казки «Язиката Хвеська». До концертної програми журфаківців долучився і дитячий ансамбль…, котрий веселив глядачів танцями і піснями.
Благу вість Христового Воскресіння, котру принесли студенти факультету журналістики до цього закладу, сприйняли з вдячністю і любов'ю. Ще до початку концерту мешканці Будинку людей поважного віку підходили до гостей і дякували за те, що не забувають.
Кульмінацією дійства були відвідини кімнат стареньких. Напередодні студенти підготували невеличкі солодкі подарунки і вітальні листівки із пасхальними побажаннями не лише від себе, але й від викладачів. Самотні літні люди зустрічали гостей охоче, обмінювалися святковими привітаннями і побажаннями.
Треба сказати, що подібні заходи мають неабияку важливість. У час Великодніх свят ми ділимося миром, злагодою, щирою радістю. Проте часто забуваємо у ці дні про тих, що найбільше потребують нашого внутрішнього тепла.
Студенти факультету журналістики вирішили започаткувати щорічні відвідини Будинку людей поважного віку, адже найкращий вияв нашої християнськості – це передавання пасхальної любові від серця до серця

Красиві та благородні птахи,символ вірності і ніжності для нас людей. Кажуть,якщо ти з ними подружишся,то назавжди прикипиш душею до нових друзів. Це все про голубів,виставка яких відбулася 21 лютого у львівській школі №34.
Ще з ранку на подвір’ї була метушня,адже птахів представлених на виставці було чимало. Та й відвідувачі не запізнилися із своїм приходом. Хтось завітав із цікавості,дехто щоб обмінятися досвідом або прикупити й собі пірнатих улюбленців. А насолоджуватися було чим:від поважних Павичів до ніжних Кучерявих чи гордих Кар’єрів,а ще Ростовських,Узбецьких,Краснодарських боїнів,Венгерських велетнів та інших. «Це моє хобі,життя,яким я займаюся уже 45 років» говорить В.Черневський,власник чималої колекції. «Своїх голубів я,зазвичай,не продаю,хоча навіть для продавців ця справа не є прибутковою» продовжує він. «Як щодо цін,то вони є різними,все залежить від птаха та його виду. А саме вміння літати,якщо це вид бої,або зовнішньої краси – стосовно декоративних порід. Ціни ж коливаються у межах від 300 до 2000грн за одного.» Загалом виставка відбулася для того ,щоб власники виставили своїх улюбленців,обмінялися досвідом або продали. «Зазвичай на таких виставках я купляю різні корми,бо не завжди у Львові знайдеш потрібні. А догляд за ними вимагає багато сил,а головне любові» продовжує інший власник Ю.Бобко .
Впродовж виставки було представлено більше 20 типів голубів. Серед власників були і початківці,і ті,що присвятили цій справі частину життя. Більшість видів розводять закордоном,хоча є суто львівські породи(шимелі,львівські сороки). Також біля школи,де проводилася виставка, відбувся продаж на якому були представлені і кролики,й нутрії та гуски . Незважаючи на погану погоду я та решту відвідувачів залишилися задоволеними. Адже потрібно знаходити щастя в улюблені справі,любити та вміти цінувати усе прекрасне у нашому житті!

Катинський фатум Польщі
Ця подія,як кажуть, потрясла весь світ. Сталося жахливе. Польща,вшановуючи в 70-ту річницю катинського злочину пам'ять про понад 20 тисяч польських військовополонених, які стали жертвами совєтського режиму, зазнала в тій же Катині ще одну з найстрашніших у своїй історії(й навіть світовій) втрат і опинилася, по суті, без державного проводу. 7 квітня біля Смоленська зазнав катастрофи президентський літак на чолі з Лехом Качинським, який прямував до Катині на вшанування жертв сталінських репресій.
Разом із президентом загинули і його дружина Марія та всі співробітники президентської адміністрації,голова генштабу польських збройних сил,провідні офіцери та генерали,двоє віце-маршалків сейму,депутати сейму та сенату,члени уряду та інші відомі поляки,які були на борту літака. Всього 96 осіб.
Словом в Катині знову загинув цвіт польської нації . Колишній президент Польщі Лех Валенса з цього приводу сказав «Тоді у Катині вони стріляли у потилицю нашій інтелігенції ,а тепер ми втратили частину еліти в авіакатастрофі. Це Катинь, частина друга.» У самій країні весь наступний тиждень оголошено траурним. Перед президентським палацом у Варшаві - тисячі поляків світили свічки та молилися за душі померлих. Мабуть,серед них є й ті,які нещодавно критикували Качинського. «У момент нашої національної драми ми – разом. Немає поділу на лівицю та правицю,різницю поглядів,віро сподівання сьогодні не має значення» - сказав маршелек сейму Броніслав Коморовський,який згідно із конституцією почав виконувати свої обов’язки президента після трагічної долі Качинського.
Загиблий президент був добрим другом України. Він підтримував нашого екс-президента В. Ющенка та на офіційному рівні відстоював інтереси України на міжнародній арені. Не дивно,що свої співчуття висловили не лише наші державні чинники,а й ОУН(б), ВО «Свобода»,навіть попри те,що останнім часом вони різко критикували Польщу за розпалювання антиукраїнських настроїв.
Пересічні українці також співчувають польському народові. У кожному місті чи обласному центрі,зокрема на Західній Україні,були створені пам’ятні місця. Тут кожен охочий може помолитися та запалити свічку. Одним із перших міст,який відреагував на трагедію був Дрогобич. Інколи,його називають польським містечком,адже чимало поляків проживають у ньому. Зокрема,майже від кожного державного центру надійшли до Польщі листи із підтримкою та співчуттями.

Вітаю на моїй сторінці...Надіюсь,що Вам буде цікаво. Тому прошу коментувати мої записи. Для мене важлива Ваша думка. Отже,вперед---
...Ой забула,дещо про себе...нууу..щира,привітна,трохи наївна і ще вперта,віддана патріотка та горда україночка,люблю писати та не боюсь критики. Ось так,ну вже хватить,...enter