легко, кажуть
долетіти до мрії,
легко, кажуть
розірвати надії,
легко, кажуть
здійснити потреби,
легко сказати:
"тому що так треба!"
нарешті? |
|
...найцінніша рі4... |
що саме? а ось що. я зрозуміла що найважлиіше у нашому житті. ви спитаєте:що? відповідаю: це саме життя, це найліпший скарб який може отримати людина. 4ому я дійшла такого висновку? 4ому саме зараз. зара розкажу.
сиділа я собі сьогодні, дивилась новини на каналі 24 4и шось таке, не важливо, важливо інше: розповіли про дів4инк 15 років, яка вирішила закін4ити життя самогубством. в своєму щоденнику вона написала: нарешті я політаю. і політала, тепер їй вирізали селезінку і ледь повернули до життя. коли її спитали, 4ому вона кинулась з 10 поверху, вона сказала, що це вийшло випадково. а проблема ось у 4ому: дів4инка емо. а, згадала: ще сказали, що в цій області за останні 2 місяці таким 4ином загинуло 8 підлітків. так от, тепер питання: і заради 4ого? я не думаю, що ісля смерті їх там 4екає шось аж дуже привабливе. зви4айно ж, у її місці нав4ання переполох і всі переслідують дів4аток з 4орно-рожевою символікою. ось так. я вважаю, що це не сила переконання, це скоріше наша людська тупість і стадний інстинкт. я сама люблю музику цієї субкультури, але сама ніколи б не змогла порізати собі вени, або викинутись з 13 поверху. це тупо, бо все-таки найважливіша цінність - ЦЕ НАШЕ ЖИТТЯ! і тре його цінувати, хо4а воно рідко цінує нас. ще в новинах сказали, що більшість суіцидів, що відбулись, здійсниоли діти з пристойних нормальних благополу4них сімей. я розумію, якшо б у них були батьки алкоголіки або наркомани або хворі СНІДом 4и шось таке, і то це не виправдання, а тут просто так, заради забави кидатись з балкону! мене це обурює. не можу сказати, шо в мене життя мед, та в кого воно мед? але я не настільки тупа і невдя4на своїм батькам і Богові, щоб отак в4иняти. це просто тупість. і виправдання цьому немає!
Метки: емо самогубство найбільша цінність |
день |
|
концерт |
|
сьогодні у Києві опади |
дивна погода сьогодні і день не можна сказати, що зви4айний. сьогодні ба4ила Катрусю. дивно, але вона мене мабуть впізнала вона така мала і така кумедна, цікава. вона мене мабуть впізнала, посміхнулась мені) хехе, 4и то може сніг мені навіяв. романти4но якось. зара маю сісти за уроки, бо третя 3 по фізиці мені ні до 4ого. ех, якби не цей універ, втекти б звідси і ніколи не повертатись, жити у своєму раю тільки для себе. або просто виграти путівку кудись у Карпати і насолоджуватись снігом. на троєщині якось холодно. дивно, але в інших місцях Киева 4омусь не холодно, а приїздиш на трою, так одразу холодно так і такий вітрюганіще, шо тебе просто зносить. сьогодні була у тебе. приємно просто полинути в твої обійми і так з0аснути, не від4уваю4и ні4ого, крім тебе отак біля себе...
візьми мене у свій полон
й не відпускай
візьми моє кохання собі
і просто тримай
4екай мене, просто 4екай...
скоро новий рік. скоріше б!
|
не жалкую... |
я прив4ила себе ні про що не желкувати.
ти кажеш, шо я жалкую. ні4ого подібного, просто інколи все відбувається не так, як я того бажаю,
і можливо, наша пригода стане мені уроком у 4омусь.
поба4им, але знай, я не переживаю ні 4ерез що)) а навіщо?
***
п*ятниця. ве4ір...![ayumiHamasaki_by_cd_marcus (699x599, 47Kb)](//img1.liveinternet.ru/images/attach/b/3/8/993/8993070_ayumiHamasaki_by_cd_marcus.jpg)
ти знову далеко
але я так хо4у
летіти у небо,
подалі від всього,
подалі від них,
і просто пишатись
радістю втіх.
що було - не вернеш
все, просто живи
та ти не жалкуєш,
4екаєш весни.
навіщо страждати,
коли є надія?
навіщо вбивати,
відколи є мрія?
ти кажеш, що я жалкую
але це не так,
не знаю я просто,
а мрії збуваються як?
***
|
понеділок |
You'll raise the daughter and she'll raise the son.
You'll live like two people that wish they were one...(emery_can't stop the killer)
закін4ились мої "канікули"(( і це пе4ально. і нашо мені далась та робота? я тепер прихворіла трохи. горло болить так, ніби туди шось запихнули і тепер не витягнеш)) весело, одним словом. сьогодні був перший день занять. знаєш, за цей тиждень багато шо змінилось, знову всі смок4уться, радують. тільки у мене 4омусь для цього нема настрою. ходжу сьогодні 4орніше хмари, може просто тому шо страшно погано мені. нам повністю змінили розклад, додали нові предмети. фізика, комп*ютерна графіка, історія України, сьогодні по першим двум були лекції, а завтра ше по історії У має бути, сподіваюсь шо не сконаю зовсім і піду все-таки на неї, н едарма ж на Мартини4 му4ив 4 роки)) загалом мені сподобалась фізика і комп. графіка, мої улюблені предмети, сподіваюсь хо4 по них будуть п*ятірки. сьогодні зустріла дів4инку з ліцею, вона сказала, шо у середу в нашому ліцеї відмі4ають 10-рі44я. хотілось би піти, мож хтось із наших теж піде)) поба4им як зі мною поступить доля і мій підступний організм. до ве4ора ше гірше. я ледве розмовляю)) хотіла заспівати свою улюлену пісеньку, а з горла по4али вириватись якісь незрозумілі хрипи... весело, а шо поробиш?
|
тайм-аут. я знаю куди втікти з роботи, але не знаю як... |
добре, шо хо4 погода радує)
|
все закін4ується... |
Зашторити штори,
торкнутись до тебе,
кохатись думками
і линути в небо...
Переплоелось життя,
втопилось у серці,
стояти і слухать
оті мегагерци...
Все встигнути в4асно
ми завжди бажаєм,
мислить су4асно,
а що може серце?
Просто торкатись,
і слухати подих,
просто кохатись,
ТОнути в тобі...
В душі роздягатись
і просто плисти
за покликом серця,
за станом душі
цілком розчинятись
отак у тобі...
І тільки старатись
лишитись вві сні
і не прокидатись
ніколи в житті,
потонути б у тій
яскравості мрій...
***
не зна про шо і я не знаю як, а просто собі отак... багато шо є сказати, багато сталось, але просто нема сил. завтра маю здати залік, якшо не здам, сама себе ганьбитиму постійноі лазатиму до нього тиждень, поки він не зробить мені залік...мене це бісить, то4ніше мене все бісить. ше і ці міся4ні, хай їм грець...
|
_сто років назад_ |
сто років не писала. аж так незви4но писати у своєму власному щоденнику. багато 4асу пройшло, багато подій, хо4а, якшо придивитись, то ні4ого цікавого не відбулось. відмі4али у суботу Анютин дєнрік. було кльово, сходити в кіно, наїлись досхо4у, посміялись. таке собі тихе дн в колі друзів. нас було лише 4, але я пишуюсь тим, шо входжу у це тісне коло, не так легко в нього потрапити. і я дуже рада, що в моєму житті все-таки є така людинка, як Анє4ка. я розумію цінність таких стосунків, особливо в такі важкі моменти як зараз... мені дійсно важко і це всі ба4ать і 4омусь усі цього і бояться в мені...
в універі ніяк не можу знайти друзів, є пару людей з якими я спілкуюсь найбільше, але нікого такого, з ким би можна було поділитись переживаннями 4и то думками, мене ніхто не сприймає серйозно, всі вважають якимсь дурним дів4иськом, яке може тільки поржати на парі, 4и то на медогляді)) а мене це інколи так за4іпає. вони ходять бухати щопонеділка, я не ходжу принципово. вони закохуються одне в одного) не знаю добре це 4и погано, поба4им по наслідкам. Настя з Юрком шось мутить, ну хай) я не проти) люблю за цим спостерігати)
я останнім 4асом якась дивна. просто закриваюсь у своїй скарлупці від усіх, відгороджуюсь музикою, ні4ого не радує, навіть моя 4 по укр мові. я купила собі рі4, яку давно бажала купити, десь роки 3, і ось назбирала трохи грошей і купила)тепер я завжди з музикою, ех)
ВІН? а що, він? ми ба4ились у4ора, трохи, дуже рада була) знаєш у мене інколи таке від4уття шо я просто хо4у його обіняти, а шось завжди заважає, на4е якийсь бар*єр, який ядавно не можу здолати, він теж не може подолати цей бар*єр, і ми отак продовжуємо кри4ати 4ерез цю стіну одне одному: Я ТЕБЕ КОХАЮ! а слова ніби відбиваються від стін і лише ехом лунають десь вдалині і не доходять до мене, я на4е живу в якійсь іншій реальності. я просто ні4ого не хо4у, ні4ого не радує. єдина мета у мене - здати заліки, а потім (можливо) тиждень відпо4инку... як я хо4у від цього всього втекти на край світу, шоб ніхто не заважав, щоб ніхто не лементував над вухами, просто купатись у музиці. можливо, я просто втомилась, я не знаю. вже 4ас спати, завтра рано вставати. завтра мене 4екає приємна зустрі4)
про те, що наболіло... це все така дурня
|
_вірш_ |
|
_музика_ |
|