Настроение сейчас - ...

Я все ж вампір
І смертю нездоланний
Мій подих з льоду,
Що примусить
Загинуть все, що квітне і буяє,
все, що від бога на землі сіяє.
Ні вічність, ні розлука, ні прощання
В моїй душі не збудять сум.
У тій душі, що мов залізна клітка
Тримає почуття і сподівання.

Не буде сліз перед обличчям смерті,
Коли вона за іншими іде,
За тими, що моя рука загубить,
Чия краплина крові з губ спаде..
І погляд мертвий,
Наче білий місяць,
Та все ж живий, бо рухатися може.
Моя рука, бліда, як сніг уранці...

Та хто це?Я?Така одвічна доля
Блукати лабіринтами безмежжя.
Не спати - ніч,
Як сонце тільки сходить,
Приносить прах, мов феніксові крила...
Мій місяць - рідний брат,
Сутінки - рідні сестри,
А ніч - моя одвічна кара,
Що змушує страждати від саміття,
Де я одна - вампір...