-Подписка по e-mail

 

 -Поиск по дневнику

Поиск сообщений в Inna_Awa_Golik

 -Сообщества

Читатель сообществ (Всего в списке: 1) Жестокая_критика_от_души

 -Статистика

Статистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
Создан: 27.02.2008
Записей:
Комментариев:
Написано: 240


З чого все почалося...

Среда, 24 Июня 2009 г. 17:55 + в цитатник
Ти зі мною… У моїх думках… Чому? Навіщо? Хіба це було так важливо? Кому це потрібно? Мені? Зовсім ні. Тобі? Ні, тобі все одно…
Хто ти? Чому зі мною, чому не покидаєш? Ти заволодів мною… Моїм часом, увагою, думками і … волею… Ось! Головне – ти забрав у мене волю! Але я хочу бути незалежною, самостійною… Навіщо ти так?
Хто ти? Я не можу спокійно жити… Вільна хвилина – і мене огортають, наче карамель цукерку, солодкі думки про тебе. Надто солодкі.
Хто ти? Тієї ночі уві сні ти сказав мені одну річ, яка не виходить у мене ні з голови, ні з серця… «Навчися мені довіряти»… Боже мій! Ну хто ти? Образ майбутнього? Привид минулого? Чи реальність? Сьогоденна реальність…Я тебе знаю? Може, ти зовсім поруч… Ось тут… Тільки руку простягнути і я можу відчути тебе , твоє дихання, мелодію серцебиття. Зможу скуйовдити тобі волосся, а потім занурити в нього свої пальці і підійти до тебе близько-близько… Дуже близько… Ти такий напружений, чимось стурбований… Щось сталося? Чому ти так дивишся? Мовчиш…
Твій подих обдає мої губи. Мене наче струмом пронизує… Ти… Я дивлюся на твої вії… Такі довгі… Наче у дівчини… Ні! Кожна дівчина лише мріє про такі, а маєте такі довгі тільки ви, хлопці… А чому? Це питання так і залишається без відповіді, бо ти береш мою руку у свою. Мене знов проймає… Що є це зі мною? А твої очі хочуть спопелити, бо невідривно дивляться в мої, ніби прагнуть щось знайти, пізнати… Що? Скажи мені, бо я вже тремчу під цим поглядом…Ну! Не мовчи! А потім ти нарешті… Ти… Я дивлюся на твої губи, на ці губи, а вони складаються в посмішку. Лагідну, рідну… Хто ти?
І через секунду не залишається жодного питання, бо ти нарешті нахиляєшся до мене і… Я знаю, хто ти! Ти – диявол! Точно диявол! Бо жоден янгол не має таких гріховно-червоних губ, так солодких губ, які прикладаються до моїх і я починаю розуміти, як виглядає рай… Яка іронія… Але я знаю, що зараз ми ідеально одне одному підходимо, зараз ми єдине ціле! Тільки зараз!
Боже! За що? Хто ти? Хто? Хто? А твоя тепла рука все тримає мою, міцно, надійно… Назавжди!
І зараз я не можу відповісти на свої питання, зрозуміти тебе, пізнати, але я знайду тебе… Я обіцяю… Мій дияволе…

Eugenia_Havrylko   обратиться по имени Среда, 24 Июня 2009 г. 18:05 (ссылка)
це нереально..
обожнюю цю прозу..
обожнюю тебе..
просто магічно!!!

*зійшла з розуму...
Ответить С цитатой В цитатник
Inna_Awa_Golik   обратиться по имени Среда, 24 Июня 2009 г. 18:19 (ссылка)
Так нечесно, я ж просила не сходити))) І я тебе обожнюю))
Ответить С цитатой В цитатник
 

Добавить комментарий:
Текст комментария: смайлики

Проверка орфографии: (найти ошибки)

Прикрепить картинку:

 Переводить URL в ссылку
 Подписаться на комментарии
 Подписать картинку