В колонках играет - тишина...
Настроение сейчас - тоска

Прокинулась вид того що крила заважають спати. Сіла на ліжку глянула в вікно. Дощ. Вийшла у двір... Розправила крила .так справді дощ. Мокрий теплий приємній дощ.
Каплі дощу повільно, впевнено вимивали з моєї свідомості всі спогади про колишнє життя. Вимивали бо вони мені не потрібні. Бо в мене нове життя. Те яке створю сама. Створю свідомо. Створю власноруч.
Дощ припинився. Тіло, думки, душа наповнились радістю.
Вийшла в місто. Воля! Я вільна! Вільна від себе. Вільна від смутку. Вільна від очікувань... Вільна від всього. Всміхнулась. Цікаво хто я? Людина чи ангел чи ще якась невідома цьому світу істота? Людина! Вільна щаслива людина! Засміялась.
Я не янгол. Так в мене є крила та я не янгол. Я звісно ним стану адже це мій шлях та поки що я лише починаю по ньому йти. А крила як доказ що я йду в правильному напрямку...