Компостные кучи или компостные дорожки? Анализируя свою частную переписку, вопросы, задаваем...
Моя любимая Сара Брайтман))) - (0)ADAGIO by Sarah Brightman - ANYTIME, ANYWHERE В 1998 году вариация на тему Адажио впервые п...
ЗАГАДОЧНЫЙ СОКРАТ. Первая часть - (0)ЗАГАДОЧНЫЙ СОКРАТ (часть 1 - начало) Новиков Л.Б., г. Апатиты, 2013 г. Из всех непосвященных ...
ЗАГАДОЧНЫЙ СОКРАТ. Вторая часть - (2)ЗАГАДОЧНЫЙ СОКРАТ (часть 2 - окончание) Новиков Л.Б., г. Апатиты, 2013 г. Заботясь о благопол...
16 бесплатных образовательных проектов в сети - (0)16 бесплатных образовательных проектов в сети Мир не стоит на месте и уже можно получить профильн...
Філософсько-етичні погляди Григорія Сковороди |
1. Вчення Г. Сковороди про три світи і дві натури.
Основною проблемою філософії Сковороди, як уже відзначалося, є проблема людини, її щастя і шляхів досягнення цього щастя. Ця проблема органічно випливає з філософської системи Сковороди, з його вчення про дві натури і три світи. Логічним завершенням філософського вчення були не лише розроблені на його основі етичні принципи, а й власне життя філософа, яке він підпорядкував реалізації цих принципів. В своєму практичному житті він прагнув не відступати від них. Отже, щоб зрозуміти і сенс життя Сковороди, і сутність його філософії, необхідно розкрити зміст його філософської системи.
Онтологічною основою вчення Сковороди є концепція трьох світів і двох натур: “Весь мір состоит из двух натур: одна — видимая, другая — невидимая. Видимая натура называется тварь, невидимая — Бог”. Це перший основоположний принцип філософської системи Сковороди, спираючись на який можна стверджувати, що філософська позиція мислителя — об’єктивний ідеалізм.
Сковорода учив, що в усьому треба бачити двоїстість: видиме і невидиме, зовнішнє і внутрішнє, тілесне і духовне, тлінне і вічне, твар і Бога, матерію і форму, старе і нове, явне і таємне.
Матеріальний світ існує всюди і не можна знайти жодного місця, де б його не було. Але так само всюди існує і невидимий світ, тобто виидмий і невидимий світи нерозривно пов’язані один з одним.
Думку про те, що основою всіх речей, їх діяльністю і рушійною силою є саме невидима натура (Бог, дух), Сковорода розкриває і поглиблює у філософському творі “Наркісс” (1767). У цій праці мислитель пише, що невидимість “першенствує” в усіх без винятку речах матеріального світу і в самій людині. А Бог є не що інше, як “вічна глава і таємний закон у тварях”.
Закон же цей є “господньою природою”, тобто невидимою натурою, що не підлягає тлінню. Вона всьому є основою, початком, а сама — безпочаткова, не обмежена ні часом, ні місцем, ні статтю.
Отже, у працях Сковороди Бог означає не тільки невидиму натуру чи просто натуру, а й закономірність, що лежить в основі існування матеріального світу.
Поняттям, протилежним за своїм змістом, до прийняття Бог, у творах Сковороди виступає видима натура, або тварь, терміном “тварь” філософ позначав світ речей, все матеріальне.
Матерію Сковорода називав “видимостью, внешностью, наружностью”, бо світ речей, на його думку, залежить від невидимості. Оскільки видимість минуща, вона не може бути істинною, бо істинне, за Сковородою, тільки те, що вічне.
На думку філософа, з того, що в усьому існує два єства — невидиме (Боже) і видиме (речовинне), випливає неможливість зникнення, загибелі чого-небудь. Загинути ніщо не може, воно тільки втрачає свою тінь.
Викладаючи свою концепцію двох натур, Сковорода, хоч і визнавав невидиму натуру більш важливою, однак неодноразово підкреслював її тісний зв’язок з натурою видимою. Наголошував на їх єдності.
Важливе місце у вченні філософа займає питання співвідношення між сутністю і явищем, формою і матерією: сутність — невидима, явище — видиме.
Під поняттям “явище” Сковорода розумів матеріальний світ, об’єктивно існуючий, який чуттєво сприймається, тобто видиму натуру. Явище являє собою світ речей, в противагу якому сутність — духовна натура. Потрібно відзначити, що Сковорода проповідував об’єктивний ідеалізм, був спадкоємцем філософських ідей Платона.
Відносно співвідношення матерії і форми філософ стверджував, що матерія (або “вещество”) — світ речей, “твар”, видима натура. Протилежність матерії — форма — “нематеріальне у предметах”, “невидиме у предметах”.
Співвідношення матерії і форми, сутності і явища
Рубрики: | Григорий Сковорода |
Комментировать | « Пред. запись — К дневнику — След. запись » | Страницы: [1] [Новые] |