Чого у Олега Скрипки ніхто ніколи не забере – так це сміливості говорити те, що він насправді думає. От як є! Його позиція завжди була принциповою щодо української мови та культури, за це його критикували, створювали скандальні інформприводи, але завжди він стояв на своєму: український артист може бути тільки україномовним.

Уривок з інтерв'ю Олега Скрипки KP.UA:
- Найбільш дискусійне питання навіть сьогодні – це мова. Ми чуємо, як хтось не може говорити українською, як йому важко чи свідомо не бажає цього. Хоча, думаю, коли хтось каже, що важко, це свідоме небажання говорити українською. Ви, як людина, яка росла у росії, яка приїхала російськомовним у російськомовний Київ, як усвідомили, що все - буду розмовляти українською?

- Тригер був дуже простий. Я поїхав до Франції, не володіючи французькою мовою. І у Франції дуже швидко зрозумів, що без французької мови шансів вижити у французькому суспільстві - нуль. Просто – нуль!

Щоб спілкуватися французькою, мені знадобилося два місяці. Два місяці на вивчення французької! Якщо у людини низький IQ – чотири місяці. А якщо не барани – то два місяці. Все! Всі українці, які виїжджають за кордон, прекрасно розмовляють місцевими мовами, бо немає виходу. Вони вивчають англійську, іспанську, португальську, а українську не можуть.

Це французи дали мені розуміння, що мова, по-перше, це не так складно. А по-друге, це питання виживання нації. У французів патріотизм, я називаю його побутовий, починається з мови і продовжується на звичках вживати національний продукт – свою літературу, музику, авто, вино і так далі. В першу чергу у них все йде завжди французьке. Яке вино питимете? Звісно, французьке. Якщо французьке випили, тоді можуть спробувати угорське чи ізраїльське.

В українців все навпаки. Тому треба нарешті усвідомити, що нас виховали, як баранів на забій. Реально нас виховували, щоб у 2022 році забити, перетворити в чергові області недоімперії. Нас до цього дуже довго готували. Тому мова - це резистивність нації.