-Рубрики

 -Поиск по дневнику

Поиск сообщений в larusapril

 -Подписка по e-mail

 

 -Статистика

Статистика LiveInternet.ru: показано количество хитов и посетителей
Создан: 25.03.2012
Записей:
Комментариев:
Написано: 7521

УКРАЇНСЬКА МОВА: ВІД ФОНЕТИКИ ДО МОРФОЛОГІЇ

Дневник

Воскресенье, 12 Марта 2017 г. 17:18 + в цитатник

https://www.ed-era.com/books/ukrainian/

EdEra Books
СЕРВІС ІНТЕРАКТИВНОЇ ОСВІТНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ

4879305_9 (355x491, 317Kb)

Рубрики:  книги/языкознание

Метки:  

В ІНТЕРНЕТІ ЗАПРАЦЮВАВ ТРЕНАЖЕР З ПРАВОПИСУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Воскресенье, 02 Октября 2016 г. 22:23 + в цитатник
Это цитата сообщения Наталья_Ивушка [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

В ІНТЕРНЕТІ ЗАПРАЦЮВАВ ТРЕНАЖЕР З ПРАВОПИСУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ


104648140_large_Kafe___TetyaMotya__Vsem_Dobro_Pozhalovat__Odessa_ul_Bunina_35 (480x334, 145Kb) В мережі Інтернет запрацював тренажер з правопису української мови, створений на основі книги Бориса Антоненко-Давидовича "Як ми говоримо".

Тренажер поєднує як теорію, так і практику.

За допомогою тренажера кожен може перевірити свої мовні знання, вивчити чи повторити правила, перевірити на правильність тексти, покращити свій рівень володіння мовою.

Рубрики:  книги/языкознание
Интернет/интернет ресурсы,ссылки

Метки:  

Де на клавіатурі знаходиться апостроф і буква "Ґ"?

Дневник

Понедельник, 05 Сентября 2016 г. 02:36 + в цитатник
Рубрики:  книги/языкознание

Метки:  

Мовні забавки від Ганни Черкаської

Дневник

Воскресенье, 17 Июля 2016 г. 20:52 + в цитатник

Гербера

 
 
 

4879305_gerbera (600x600, 32Kb)

– Якою ж то квіткою Васько грається? – кидає Хомівна.
– Звісно, якою – герберою.
– Ти ба! Гербера! Це що від слова герб? – зворушує вона спокій мовника.
– Не зовсім так. Герба (herba)– латиною трава, звідси слово
– «гербарій» – це засушені трави, листя; травник,
– «гербера» – це квітка, у якої пелюстки, мов стебельця трави,
– «гербата» – напій із трав,
– «гербатики» –печиво до такого напою.
– Угу… А яке відношення має герб до гербати?
– Ніякого!
– Тоді чому його так назвали?
– Прийшло це слово до нас із німецької мови, де Erbe – значить спадщина. Це знак держави, міста чи роду, що передається у спадок. Наука, що вивчає герби, – геральдика; а рослини, гербарії вивчає ботаніка.
– І як ти всі назви запам’ятовуєш

http://uahistory.com/topics/language_fun/3133

Рубрики:  моя краЇна Україна

Метки:  

До дня української писемності та мови. Вітаю!

Среда, 11 Ноября 2015 г. 11:43 + в цитатник
Это цитата сообщения Наталья_Ивушка [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

До дня української писемності та мови. Вітаю!

 


 

 


Метки:  

ЧОМУ ВАРТО СПІЛКУВАТИСЯ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ?

Вторник, 03 Ноября 2015 г. 16:27 + в цитатник
Это цитата сообщения Писанка [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

ЧОМУ ВАРТО СПІЛКУВАТИСЯ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ?

 

1. По-перше, це красиво! Українська є не лише однією з найдавніших, але й чи не наймелодійнішою мовою світу.

2. Це додає вам шарму. Бо російською навіть останній лугандонець може, і друг стєпєй калмик. А от гарною українською...

3. Це стильно й концептуально: жити в окремій країні та спілкуватися окремою від усіх мовою, а не мовою сусідньої держави, наприклад.

4. Це добре для економіки. Що більше людей спілкуються виключно українською, то більша потреба в іноземних компаній адаптувати свої продукти під нашу мову. А то не лише створює додаткові перепони для конкурентів наших фірм (а отже певним чином захищає наш ринок, що в епоху глобалізації є вкрай важливим), але й також надає можливість заробити нашим людям і компаніям, зокрема - надаючи послуги з тієї адаптації.

5. Це захищає наш інформаційний простір не лише від проникнення в нього недружньої пропаганди, але й ускладнює збір даних з боку ворожої розвідки. Особливо це стосується чутливих сфер, як то радіоперемовини військових, тощо. Але й відкритих джерел це стосується не менше.

6. Це забезпечує зв'язок поколінь і безперервність культурного й історичного спадку народу України. Навіть якщо ваші батьки є російськомовними, то їхні батьки швидше за все були україномовними, так само як і всі попередні покоління вашої родини. Навіть пращури педставників інших національностей, які споконвічно жили на нашій землі, поряд зі своєю національною мовою говорили ще й українською. Зокрема це стосується євреїв. Та й навіть якщо ваша родина - етнічні росіяни й усі ваші пращури володіли лише російською, то зараз саме час особисто вам започаткувати нову родинну традицію. Чому ні? Адже ваша родина й нащадки будуть жити тут, тож інтереси України - це й їхні інтереси також!

7. Якщо ми самі, живучи в себе вдома не шануємо власну історію, культуру й мову, як нас будуть поважати інші народи? Не треба буде пояснювати іноземцеві (зокрема й росіянину), чому ти українець з України розмовляєш лише російською. Також це змушуватиме іноземців, що приїздять в Україну вчитися, працювати або жити, вивчати саме українську, а не російську.

8. Як показують останні події, занадто багато говорити російською небезпечно - вас можуть на цій підставі прийти "визволяти" зелені чоловічки путлєра, навіть якщо ви цього насправді не бажаєте. Крим, а особливо Донбас, вже догралися - не повторюйте цих помилок!

Слава Україні!

4437240_ (116x24, 1Kb)

Lkis

 

Рубрики:  моя краЇна Україна

Метки:  

Наша Файта: закарпатський говірник.)

Понедельник, 28 Сентября 2015 г. 15:28 + в цитатник
Это цитата сообщения Писанка [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Наша Файта: закарпатський говірник.)


Известные юмористы рассказали, что такое "фрас", "гузиця" и "потя" в Закарпатье.





*******
Рубрики:  моя краЇна Україна/Львів то є Львів.

Метки:  

Прислів'я та приказки українського народу

Понедельник, 03 Августа 2015 г. 19:00 + в цитатник
Это цитата сообщения Наталья_Ивушка [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Прислів'я та приказки українського народу

Прислів'я та приказки українського народу

 Значне місце займають в українському фольклорі прислів'я та приказки - влучні короткі образні вислови. Ці різновиди фольклору представляють загальну пам'ять народу, результати багатого життєвого досвіду, на основі яких формувалися переконання про мораль, етику, політику та історію. Прислів'я та приказки можна порівняти з порадами і підказками, які дає народна українська мудрість кожній людині в його повсякденних проблемах. Короткі ємні висловлювання мають повчальний характер, вони застерігають, радять, засуджують і хвалять, спираючись на авторитет багатьох поколінь українського народу. Завдяки великій дотепності, високому естетизму та невичерпному таланту українці продовжують і зараз примножувати багату духовну спадщину, накопичену за довгі століття.

Читать далее...
Рубрики:  моя краЇна Україна

Метки:  

Самые интересные диалекты Украины: как говорят в Харькове и Донбассе.

Воскресенье, 19 Июля 2015 г. 13:52 + в цитатник
Это цитата сообщения Писанка [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Самые интересные диалекты Украины: как говорят в Харькове и Донбассе.

В Харькове ездят на "марке", а слово "тормозок" придумали донбасские шахтеры.
Говорить с собеседником на одном языке — еще не гарантия стопроцентного понимания. Как есть множество диалектов, например, английского, так и в разных регионах Украины существуют свои колоритные примеси в украинском или русском. Местные жители привыкли употреблять свои словечки в повседневной речи, чем могут здорово удивить приезжего, который уверен, что говорит с ними на том же языке.

Классический случай из жизни журналиста «Сегодня», который, правда, произошел в Москве, но все же. В кафе он спросил: «Это что, узвар?». На что получил недоуменный ответ: «Это кАмпот из сухАфруктАв!». Вроде бы один язык учили в школе, по одним учебникам, но гостю из Украины не понять, как можно говорить булка хлеба и песок на батон и сахар. А извечный спор Москвы и Питера: бордюр или поребрик!..

Кстати, в Украине с этим элементом дорог тоже разночтения. В Донецке говорят поребрик, в Одессе и Харькове бордюр, а в Киеве бровка она и есть бровка. Еще дончан в Киеве удивляет, как можно говорить парадное на обветшалый и грязный подъезд. А в Одессе употребляют и вовсе парадная.
Коренной русскоязычный киевлянин никогда не скажет свекла вместо буряка, а ящичек запросто назовет шухлядой. Кафешка-наливайка тут гендель. А киевляне средних лет с детства привыкли называть любого мужчину дядей.
ХАРЬКОВ: АМПУЛКА, СЯВКА, ЧИНКА

Харьков не имеет такого богатого диалекта, как, например, Львов или Одесса, но тоже может удивить неподготовленного обывателя. Так, стержень с чернилами для шариковой ручки тут называют не иначе как ампулкой. Ну и местная классика — «тремпель», плечики для одежды. В лексиконе жителей первой столицы оно закрепилось еще в прошлом веке, а всему виной название фабрики, принадлежавшей господину Тремпелю. Чтобы распространить товар в массы, он придумал маркетинговый ход и продавал одежду, развешенную на плечиках, где красовался фирменный знак с названием компании.

Истинно харьковским считают и слово «сявка», которое употребляют в значении «хулиган», «шпана». По легенде, произошло оно от названия банды малолетних преступников, которые совершали набеги на фруктовые сады, лидером которой считался некий Савва.

Уже много лет харьковчанки завивают волосы «локонами», а не плойками, как соседки в других областях. В речи необычное слово появилось благодаря упаковке для электрических щипцов, где красовалась размашистая надпись «Локон». Бритвенное лезвие тут называют «чинкой», а молнию на одежде не иначе как «змейкой».
Люди старшего поколения употребляют слово «марка», называя маршрут транспорта: «Сядешь на пятую марку», имея в виду транспорт пятого маршрута. Молодые харьковчане слова в таком значении уже не знают», — рассказывает замдекана филологического факультета ХНУ им. Каразина, кандидат филологических наук Юрий Кохан. Все эти слова — диалектная лексика. Есть у харьковчан и фонетические особенности в разговоре. «Если говорить о русскоговорящих харьковчанах, то обращает на себя внимание гэканье, которое даже не харьковское, а слобожанское», — отметил Кохан.

*******
Рубрики:  моя краЇна Україна

Метки:  

Чужий протів Хіщніка. Мукачево стайл.

Воскресенье, 19 Июля 2015 г. 13:35 + в цитатник
Это цитата сообщения Tigress_of_Ukraine [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Чужий протів Хіщніка. Мукачево стайл.

Оригинал взят у в Чужий протів Хіщніка. Мукачево стайл.
Я вам на обід обіцяв дашо. Тримаву слово.

Осе, блогери, ви вшиткі знаєте, шо ся робило на Закарпаттьови перед Петра, тоісь 11 юлия.
Стрільба у Мукачеві, кажут, била ги у кіні - пулімьоти, гранати, автомати, піштолети, нунчакі, кастєти, звьоздочкі нінзя, далбайоб у спортивках із карабіном.
Нагнали на перевал БТРув, КрАЗув із воякома, були скорі, кугуари і другі воєнські трактори - спеціально м ходив, би увідіти се на свої вочі. Уповім вам, ош, коли м мало не налитів машинов на бетеер, то мало м ся не обонанджив, але добре, шо я зрана не їм, а як ізвесно: з голода щи ся нихто не босрав. Также на перевалі присутствовали буси із правосєками і другі офіціальні ліца. Вшиткі челядники чекали, коли ся начне война, аби із чистов совістьов утечи у Мадяри. А вадь у Словаки. Но а вадь у Румунию.
Але хвала Богови война обойшла Срібну зимлю сторонов.

То вшитко била приказка, а типирь ся начинат казка. Ага, бичий сулак, а не казка, настояща правда ся начинат.

Вшиткий хрещений ай обрізаний світ знає, ош на Закарпаттьови не є ани демократії, ани сталіна, а є настоящий феодалізм із мнятким нальотом похуїзма. Тоісь вшиткі видять, шо творять царьки, але всім вшиткой похуй - заплатили і їмаєме дзен. Се ті хто має гроши. А хто не має, то тим похуй просто так - безплатно.

Гроши у Українськуй Ямайці робляться ядним способом - контрабандов. Шо ся робить капустов, кромплями, продажов штрімфиль і папуч - то не гроши, то сякой - повтерати гузицю, а вадь розкласти огинь у лісі і спечи солонину.

Контрабанда туй - не просто перевезти через границю два блоки Бонда і фляшу Распутіна. Контрабанда по-закарпатськи - се перевезти через граицю цігаретлики, паленку кавіль, пакістанцюв, ліс, мінеральну воду, норкоту і прочі блага цивілізації. Лем кубічними кілометрами. По много раз на динь. Круглосуточно і 568 днюв у роци. І у сьому благословенному бізнесі замішані: голови райадміністрацій, їхні зами, началники отдєлув, міліцішти, таможенники, прокурори, судді, началники земельних отдєлув, есбеушники, пограничники, їхні овчарки, і їхні блохи, голова ОДА, вшиткі клєрки, директори фірм і Йовбак.

"слухати дале ож шо мудрий Фоштер кажуть"
Рубрики:  моя краЇна Україна/политика

Метки:  

Опільський говір.(1)

Воскресенье, 19 Июля 2015 г. 09:54 + в цитатник
Это цитата сообщения Писанка [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Опільський говір.(1)



Ти частка тих, хто вже давно померли,

Їх кров живуча, їх жага нетлінна,

Безсмертне і величне, як Говерла,

Багато і дзвінка, як Україна.

Тебе у спадок віддали мені

Мої батьки і предки невідомі,

Що гинули за тебе у вогні.

Ти не засни в запиленому  томі

В неткнутій коленкоровій труні--

Дзвени в мені і в правнуковім домі!

Дмитро Луценко.

******
Рубрики:  моя краЇна Україна

Метки:  

"Шляк" и "филижанка": как разговаривают на Западной Украине.

Воскресенье, 19 Июля 2015 г. 09:49 + в цитатник
Это цитата сообщения Писанка [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

"Шляк" и "филижанка": как разговаривают на Западной Украине.

Галицкий говор, по мнению истинных галичан, это чистый украинский язык с минимальными вкраплением польского, немецкого и венгерского...
В разных регионах Украины существуют свои колоритные примеси в украинском или русском. Местные жители привыкли употреблять свои словечки в повседневной речи, чем могут здорово удивить приезжего, который уверен, что говорит с ними на том же языке.

Галицкий говор, по мнению истинных галичан, это чистый украинский язык с минимальными вкраплением польского, немецкого и венгерского. Хотя для человека, владеющего только литературным украинским языком, галицкая речь покажется почти иностранной. Ведь иностранные слова, позаимствованные у соседей, местное население умудрилось переделать на свой, только ему понятный, лад.

Однако не будем столь строги к жителям Западной Украины, ведь весь их словарный запас — это исторические последствия завоевания западно-украинских земель Польской, Австро-Венгерской империей и даже монголо-татарской ордой. А то, что галичане до сих пор сохранили в повседневной речи местный колорит, только добавляет им чести или гонору, как они сами любят выражаться.

Вот с любви и начнем. На Галичине не любовницы, а любаски. И они не целуют в губы, а цьомают в бузю. Обозленные соперницы называют этих дам шлендрами или публИками, одним словом — падшими женщинами. В ответ униженные жены слышат от разлучниц: «А шляк бы трафыв эту мантелепу». Или ромунду, оферму, лейбу. Короче, «скорее бы болячка сгубила эту несуразную личность».

Но жизнь идет, и жены продолжают своим благоверным гладить зализком или желиском (утюгом) маринарки, ногавицы и сподни (пиджаки, штаны, кальсоны), варить в баняках зупу и драгли из когута (в кастрюлях суп и холодец из петуха), застилать столы обрусами (скатертями), а канапы (диваны) красивыми капами (покрывалами).

Газдыни (хозяйки) завешивают окна ладными фиранками (красивыми занавесками), жарят на пательне пляцки з бульби (деруны на сковороде), пуцюют выходок (чистят туалет) и укрывают своих благоверных теплыми коцыками (одеялами).

В то же время галицкие любаски, сидя в удобном фотеле (кресле), мечтают о сличном фацете (представительном парне), лишь бы он не оказался нарваным батяром, варьятом или вогирем, то есть бесшабашным гулякой, ненормальным или сексуально озабоченным. Главное, дождаться часа, когда она сможет сделать фрызуру (прическу), насмарувать пысок (намазать губы), обуть мешты на обцасах (туфли на каблуках), надеть платье с открытыми раменами (плечами) и вельон с пацьорками (фату с бусинками)! А после — устроить дефиляду (гулянку) и поднять келишки (рюмки) за молодых.

Но может получиться и так, что совсем скоро, лыгая слезы, выданиця (потенциальная невеста) расскажет колижанке (подруге) за филижанкой гербаты (чашкой чая) в маленькой кнайпе (кафе), что она в тяже (беременна) и страшно боится остаться завыдкой (матерью-одиночкой). Такой вот тяжелый трафунок (случай) бывает у завидных кобит (девушек). Так и за дзигарем (сигаретой) рука потянется...

Продолжать иллюстрацию разговора на галицком диалекте можно до бесконечности. До сих пор эти слова живут и употребляются в современной речи на Западной Украине. Возможно, не так часто, как здесь показано, но их можно услышать и в разговоре двух горожан и простых сельских жиночок.

********
Рубрики:  моя краЇна Україна

Метки:  

«Бринить-співає наша мова, чарує, тішить і п"янить...»

Воскресенье, 09 Ноября 2014 г. 21:11 + в цитатник
Это цитата сообщения Miledi1950 [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

«Бринить-співає наша мова, чарує, тішить і п"янить...»





Любити, шанувати і плекати рідну мову — святий обов’язок кожного українця. А надто сьогодні, в такі неспокійні часи для нашої держави. Щороку 9 листопада Україна відзначає чудове свято — День української писемності і мови.


Lkis

 

Рубрики:  моя краЇна Україна

Метки:  

Ввічливі слова.../Вежливые слова.

Понедельник, 20 Октября 2014 г. 00:00 + в цитатник
Это цитата сообщения Писанка [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Ввічливі слова.../Вежливые слова.

 

4437240_833 (700x700, 149Kb)

Скажіть слово: "Добридень!"
і всім буде приємно.
Скажіть слово: "Дякую!"
і всі скажуть: "Взаємно!"
Вживайте ввічливі слова,
не важко ж бо нікому,
зате у серці пророста
тепло всьому людському.

Малятко


******
Рубрики:  книги/языкознание
моя краЇна Україна

Метки:  

Чому і як варто переходити на українську мову

Среда, 24 Сентября 2014 г. 22:40 + в цитатник
Это цитата сообщения Кэрэн [Прочитать целиком + В свой цитатник или сообщество!]

Киянин по пунктах пояснив, чому і як варто переходити на українську мову

 

Українці в Україні повинні говорити таки українською. Чому це важливо, написав у користувач мережі Facebook, відомий у столичних субкультурних колах як Зен.

Колись він і сам послуговувався російською. Свої теперішні судження про мовне питання він виклав у профілі під іменем Zen Antipop. Пояснює, чому це питання важливе, а також - як легше наважитись і почати говорити українською:


 Звісно ж, слід володіти якомога більшою кількістю різних мов. Це зручно й корисно. Але вкрай важливо не тільки знати, але й активно та щоденно послуговуватися мовою своєї країни. Спробую коротко обґрунтувати цю тезу.

ЧОМУ ВАРТО СПІЛКУВАТИСЯ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ?

1. По-перше, це красиво! Українська є не лише однією з найдавніших, але й чи не наймелодійнішою мовою світу.

2. Це додає вам шарму. Бо російською навіть останній лугандонець може, і друг стєпєй калмик. А от гарною українською...

3. Це стильно й концептуально: жити в окремій країні та спілкуватися окремою від усіх мовою, а не мовою сусідньої держави, наприклад.

Читать далее...
Рубрики:  моя краЇна Україна

Метки:  

 Страницы: [1]