Операція «Голодомор».

Уявіть собі, ви захопили територію держави з недружнім населенням у 25 млн людей. Аби опанувати цю територію вам довелося придушити масовий повстанський рух і піти на значні економічні та культурологічні поступки.

Але – захопили. Силами зброї.

Ви чудово розумієте, що на кожного убитого солдата армії переможеної держави припадає по 2-3 родича чоловічої статі і 6-7 осіб людей, які просто допомагали і симпатизували. Те саме – за кожним повстанцем. Очевидно, що повстанська романтика передається з вуст у вуста. Очевидно, в разі будь-якого потрясіння всередині країни, або агресії зовні, ці люди зразу згадають, що вони громадяни не країни-окупанта, а тої, переможеної і окупованої загарбником держави. Очевидно, населення цієї країни не ідентифікуватиме себе з країною загарбником.

Що з таким-от населенням робити? Винищити? Ідеться про десятки мільйонів людей. Це нереально технічно, не говорячи вже про те, що загроза фізичного знищення зробить ворогами метрополії ту частину цього народу, яка стала колабораціоністами. Нація спаяна загрозою повного знищення – страшна сила. Я вже не кажу що людські ресурси – теж ресурси, вони мають свою ціну і цінність.

Вони потрібні загарбникові НЕ мертві, а приборкані. Треба не аби вони в землі лежали – треба аби вони сіяли та збирали хліб. І не тільки.

Потрібно не знищити націю, а перетворити її на рослину.

Стерти з пам’яті саме усвідомлення себе окремою нацією. Придушити волю до опору. Зламати самоповагу і прагнення до якоїсь окремішності. Прищепити безумовне усвідомлення себе «аднім народам», аби про щось інше і подумати страшно було б.

Як це зробити?

Людина, що гарно знає історію знає, що таке робилося неодноразово. Ніколо Маккіавеллі писав, що аби прив’язати захоплену територію, треба переселити туди представників метрополії, так, аби доля представників метрополії в населенні захопленого регіону становило не менше десятої частини. Таке неодноразово робилося в історії Європи – саме так сшивалися в єдині держави Італія і Франція. Аби нація перетворилася на рослину треба фізично знищити приблизно її чверть – першими загинуть кращі.

Це також неодноразово реалізовувалося. Ким були білоруси до приходу на їхні терени moskalів? Литвою. Грозою всієї Швеції, Москви та Німеччини. А ким стали білоруси після приходу на їхні терени moskalів? Власне – білорусами. Народом, який міг асоціювати себе з поляками, з мостовинами – ким завгодно, лише не самими собою. Як це було досягнуто? Дуже просто, були вирізані всі греко-католики. Та сама чверть населення, якщо не більше. Чув хтось після того про проблеми білоруського сепаратизму для Москви?

Виморити чверть населення… Переселити представників метрополії і довести їхню чисельність до не менше десятої частини населення. Зробили так з нами?

Так, зробили. Саме для цього знадобився Голодомор.

Але ж Голодомор вибив не чверть населення, скажете ви. Так, не чверть. Але Голодомор 1932-1933 рр. був лише останнім актом цієї драми, першим були вщент програні Перші Визвольні змагання. На 1913 р. населення України 35 млн. людей. На 1920 р. – 25 млн. Звісно свій удар по населенню зробила Перша Світова війна, але порівняно з катанням по Україні більшовицького війська і каральних установ совка її точно не порівняти.

Операція «Голодомор» була проведена і проведена успішно. В рослини більшість українців совку перетворити вдалося. Наслідками ми смакуємо досі. Я не маю ілюзій – така сама доля судилася б і Західним областям України, окупованим у 1939 р. – лише Друга Світова війна і героїчний опір УПА не дав більшовикам реалізувати ці наміри.

Інакше й бути не може. Гіпотетичне підкорення України Москвою може мати різні форми і вигляди. Але завершися вони можуть лише одним і тим самим.

Голодомором.
Операция "Голодомора".
Представьте, вы захватили территорию государства nedruzhnim с населением 25 миллионов человек. Освоить эту территорию, вы должны были подавлять все следы массового передвижения и давай немного экономического и kulʹturolohichni уступок.
Но отражена. С оружием.
Ты прекрасно знаешь, на каждого погибшего солдата армии peremozhenoyi сухой государства на 2-3 родственником патруль и 6-7 людей, людей, которые просто помог и sympatyzuvaly. То же - за каждым povstantsem. Очевидно, что повстанцы романтика, проходящей в безопасности с губ. Очевидно, что в случае каких-либо potryasinnya внутри страны или за пределами агрессии, эти люди не упомянуть о том, что они не являются гражданами страны-okupanta и продукты, peremozhenoyi и оккупированных zaharbnykom государства. Судя по всему, население этой страны не identyfikuvatyme себя со страной zaharbnykom.
Что случилось с этим-это население делать? Уничтожить? Я говорю о десятки миллионов людей. Технически, это невозможно, не говоря уже о том, что угроза физического уничтожения заставляет врагов Сантьяго, что часть этой нации, которые стали kolaboratsionistamy. Нация spayana угрозой полного уничтожения - страшная сила. Я не говорю, что людские ресурсы - также ресурсы, они имеют свою цену и стоимость.
Они должны zaharbnykovi не умер и pryborkani. Не нужно делать, они на местах отдыхает - им нужно доказать и собираются хлеб. И не только.
Мы не должны уничтожить нацию и превратить его в растение.
Стереть из памяти то же само признание, нация. Для подавления свободы передвижения. Взломан samopovahu и амбиции некоторых okremishnosti. Pryshchepyty bezumovne признание себя "Adnim наций", поговорить о чем-то другом и думаю, было бы здорово.
Как это сделать?
Хороший человек, который знает историю знает что robylosya постоянно. Никола Makkiavelli написал, что связать zakhoplenu территории, нужно там pereselyty представители Сантьяго, судьба сантьяго в регионе naselenni zakhoplenoho stanovylo не менее десяти частей. Это постоянно robylosya в истории Европы - именно sshyvalysya в единственной страной, Италии и Франции. На завод нация превратилась в необходимости физически уничтожить ее примерно четверть - первый умирать лучше.
Это также постоянно realizovuvalosya. Кто были белорусы вам на их terény moskaliv? Lytvoyu. Гром всей России, Швеции и Германии. Кто стал белорусы после того, как вы смотрите на их terény moskaliv? На самом деле - bilorusamy. Люди, которые могут быть связаны себя с польскими, mostovynamy - никому, не только для себя. Как это было? На самом деле просто перерезан все греко-католиков. Тот же четверть населения, если не больше. Кто-то когда-то слышали о проблемах bilorusʹkoho separatyzmu в Москву?
Vymoryty четверть населения... Pereselyty представителей Сантьяго и доказать, что их много, по крайней мере, десять частей населения. Так что сделать с нами?
Да, я сделал. То же для этого голодомора.
Но голодомора взорвалась не четверть населения, что сказать. Да, не на четверть. Но голодомора 1932-1933 только что последний aktom эта драма, сначала были в пепел prohrani первой vyzvolʹni конкуренции. 1913 Украина 35 млн. Люди. На 1920-25 млн. Конечно, моя ударил naselennyu сделал первой мировой войны, но по сравнению с katannyam по всей Украине bilʹshovytsʹkoho сил и институтов karalʹnykh капуста это определенно не сравнить.
Операция "Голодомор" был организован и проведен успешно. В растениях большинство украинцев sovku может преобразовать. У нас еще есть вкус. У меня нет иллюзий - так судьбой sudylasya b и zakhidnym oblastyam okupovanym Украины в 1939 году - это всего лишь второй мировой войны и heroyichnyy смоглисоздать сопротивления не дал bilʹshovykam реализации этих намерений.
По-другому и не может быть. Hipotetychne покорить Украина Москва может иметь различные формы и мнениями. Но zavershysya у них может быть только одно и то же.
Holodomorom.
·
https://www.facebook.com/dmitro.vovnyanko/posts/1144970032283354

"Никто не даст нам избавленья:
Ни бог, ни царь и не герой.
Добьёмся мы освобожденья
Своею собственной рукой".

Завтра может не настать,
Просто, не случится.
И не нужно чуда ждать,
На него молиться.
Мол, сегодня был дурак,
Завтра поумнею,
Мне сегодня, ну, никак!
Завтра всё успею!
Время терпит, дело ждёт
Завтра наверстаю! ...
Так бессмысленно пройдёт
Жизнь твоя пустая!
Завтра может и не быть
Кто же это знает.
Торопись сегодня жить,
Время быстро тает.
Время быстро пролетит,
Не заметишь даже.
Бог тебя за всё простит,
Ну, а жизнь накажет.
Стоит только зазевать
Или размечтаться
И от жизни вдруг отстать
И ни с чем остаться.
И в один какой-то миг,
Глядь, не ясной тенью,
На тебя седой старик
Смотрит в отраженьи...
Жизнь, куда же ты, постой!
Как же так случилось?
Уж, костлявая с косой
За тобой явилась...
Нужно жить, покуда жив
Наша жизнь капризна.
Так живёшь, не долюбив...
А на завтра тризна.
Не доделав, не додав,
Возразить не смея,
Самому себе солгав,
Что ещё успею.
Хочешь Бога рассмешить,
Расскажи о планах.
Нужно жить, сегодня жить!
Честно, без обмана.
Самому себе не врать
Жить себя заставить!
Коль от жизни чуда ждать,
Завтра может не настать
И ни с чем оставить!

Геннадий Миронов