Блаженніший Любомир Гузар: Ми не агресори, ми обороняємося. І це наша сила в даний момент ... |
Цього дня, у 1933 році, у Львові народився Блаженніший Любомир Гузар – український релігійний діяч, предстоятель Української Греко-Католицької Церкви, священик, єпископ, кардинал, якого знають не лише в Україні, а й в усьому світі. Любомир Гузар відійшов у вічність 31 травня 2017 року.
Його називають моральним авторитетом української нації. Він кілька разів входив до сотні найвпливовіших людей України. Саме Любомир Гузар був одним з тих, хто претендував на папський престол у Ватикані. Його шанували за простоту, щирість та мудрість.
Любомир Гузар багато говорив про добро та любов, моральні принципи у житті, про віру та мир, про політику та війну з росією. З нагоди річниці від його дня народження пропонуємо Вам декілька найкращіх цитат Блаженнішого.
♦ Якою буде наша рідна Україна – залежить від нас, від кожного з нас. Що маю на думці? Усе залежить від того, скільки добра ми бажаємо всім громадянам нашої Батьківщини і скільки зусиль готові докласти, щоб те всенародне благо стало дійсністю. Не милозвучні слова, а конкретні позитивні вчинки – це основа відповіді на поставлене запитання. Іншими словами: Україна буде такою, якою ми її зробимо. Хочу підкреслити – ми, усі ми, на служінні правди, добра і краси.
♦ Свобода – це можливість робити добро. Ми люди, і ми вільні. А це значить, що ми маємо право робити добро. Звичайно, ми можемо помилятися, але основний сенс свободи – людина не має права чинити зло. Натомість незалежність – це свобода від зовнішніх впливів. Незалежність – це не сваволя. Незалежність – це політичне поняття. Отже, у наші часи цілій державі, цілому народу випала нагода діяти задля власного блага. І відтепер людина просто зобов’язана бути творчою, патріотичною, свідомим християнином – громадянином своєї держави.
♦ Єдність – це теж є дар Божий. Та здається мені, що всі бажають його прийняти на власних умовах. Ніхто не хоче мінятися, кажуть: нехай цілий світ зміниться, але не примушуйте мінятися мене.
♦ Мир – це коли ми створюємо позитивну атмосферу, в якій починаємо свідомо шанувати інших, любити їх, бажати і робити їм добро. Мир – то не є те, що ми робимо, а те, що одержуємо від Бога.
♦ Поняття агресії – це реакція на щось. Ми не агресори, ми обороняємося. І це наша сила в даний момент. На мою думку, не треба бути генієм, щоб довести, що українці і росіяни – різні народи.
♦ Націоналізм – це любити своє і не поважати чуже, а патріотизм – любити своє і поважати чуже. В націоналізмі є величезна спокуса нетерпимості, а це не по-християнськи. Потрібно любити своє і поважати чуже.
♦ Кожна влада мусить пам’ятати, що вона є від Бога, тобто сама по собі вона нічого не має і мусить лише респектувати те, що отримала від Бога. Був собі Нерон, був Сталін і Гітлер, були королі та диктатори, які хотіли церкву знищити, – їх вже давно нема, а церква є.
Автор: Ірина Савчук
Рубрики: | Духовные посевы:религия,Библия,философия |
Комментировать | « Пред. запись — К дневнику — След. запись » | Страницы: [1] [Новые] |