Вітер – трон і опора,
дощ – царицині шати,
лист злочений – корона,
ліс – обширні палати.
У багрянці червленім
лан, поля і тополя;
на калині намисто
бо така її доля.
Крові вволю напилась,
отруїлась бідою;
як дівчина журилась,
не пізнавши спокою.
********
Не знайти порятунку
тим, хто відає зраду,
лиш п’янкую отруту
не спіши випивати...