Скажіть слово: "Добридень!"
і всім буде приємно.
Скажіть слово: "Дякую!"
і всі скажуть: "Взаємно!"
Вживайте ввічливі слова,
не важко ж бо нікому,
зате у серці пророста
тепло всьому людському.

Малятко

До смаку усім сніданок
з привітанням «Добрий ранок!»

Щиро скажеш ти «Привіт!» —
усміхнеться цілий світ.

Слово «дякую», мій друже,
свідчить, що ти ґречний дуже.

«Вибачте» — магічне слово, —
скрасить ввічливу розмову.

Якщо дружиш ти з «будь ласка»,
то життя неначе казка.

Щоб призначити побачення,
кажем друзям: «До побачення!»

Ну а щоб зустрітись завтра,
ми прощаємось: «До завтра!»

«На добраніч!» у розмові
сни дарує кольорові.

Всім за ці слова сердечні
будуть люди щиро вдячні.

Леся Вознюк

Про ввічливість
Українська народна казка Поділля

Над берегом річки ріс біб, а в річці плавала маленька рибка. 
Побачила рибка боба, згадала, що слід привітатися та й сказала:
— Як ся маєш, старечий (бідняцький) хлібе?
Біб розсердився і не залишився в боргу, а відповів уїдливо:
— А як ти ся маєш, Розплюйхлібе?
Образилась маленька рибка і зі слізьми попливла до мами, 
пожалітися на дошкульні слова боба.
 Вислухала її мама і вирішила повчити доньку ввічливості.
Попливли вони двоє до берега річки,
 і звернулась старша рибка до боба:
— Як ся маєш, Ситий Столе?
Тоді Біб усміхнувся і шанобливо відповів:
— Здоровенька була, Панський Столе!
Обернулася старша рибка до здивованої доньки і сказала:
— Як ти привіталася, так тобі і відповіли.
 Який «добридень», таке й «доброго здоров’я».

Виховний захід "Чарівні слова"