10 пам'ятних місць князя Володимира у Києві |
Досліджуючи життя князя Володимира, ми вирішили з'ясувати та зібрали 10 слідів присутності Володимира у Києві, які може знайти кожен киянин або гість міста.
Одним з найбільш популярних серед туристів місцем в столиці України є фундамент Десятинної церкви, яку князь Володимир побудував в 996 році. У Києві це місце називають просто - "Десятинка".
На зведення великої кам'яної християнської церкви князь віддав десяту частину доходів, звідки і пішла ця назва.
Закладання Десятинної церкви у Києві, художник Верещагін
Церква перебувала в так званому "Володимирову граді", де розташований Національний історичний музей, а навпроти фундаменту зараз стоїть відома Андріївська церква.
Один з проектів відновлення Десятинної церкви у Києві
Десятинна церква у первісному вигляді простояла понад два століття - до 1240 року, коли армія хана Батия взяла Київ і зруйнувала храм.
Перші спроби відновити "Десятинку" зробив митрополит Київський Петро Могила в 17 столітті, а нову церкву все-таки побудували в середині 19 століття. У 1928 році її знесли більшовики.
Фундамент Десятинної церкви сьогодні у Києві
Єдиним збереженим храмом Києва, який історики відносять до епохи князя Володимира, є Софійський собор.
Згідно з останніми дослідженнями фресок собору, початком будівництва Софії потрібно вважати 1011 рік - ще за життя Володимира, а завершив будівництво вже Ярослав Мудрий.
Хоча вважалося, що собор почали будувати вже після смерті Володимира у 1017 році. Саме цю дату заснування, а також 1037 р можна знайти в старих літописах.
На 35-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО вирішили, що в 2011 році потрібно відсвяткувати тисячоліття заснування Софії Київської.
У червні 2010 святкування тисячоліття заснування собору указом закріпив президент Віктор Янукович.
Заповідник навколо Софії Київської - одне з найбільш популярних туристичних місць Києва.
На рубежі 16-17 століть храм був зовні перебудований в стилі українського бароко на кошти гетьмана Івана Мазепи.
На стінах Софійського Собору досі залишилися написи та малюнки, залишені священиками та відвідувачами собору. Ці написи та малюнки мають загальноприйняту назву — графіті. Деякі графіті Софії Київської виконані не кирилицею, а глаголицею.Оскільки більшість графіті писали прості, хоч і письменні, жителі давнього Києва, то нині вони є одним з найвірогідніших джерел про давньоруську мову, тобто мову, якою розмовляли мешканці Київської Русі, на відміну від принесеної книжної церковнослов'янської мови. Аналіз давніх написів засвідчує, що їм притаманні багато рис сучасної української мови.
Запис про смерть великого київського князя Ярослава Мудрого.
Софія Київська з давніх часів слугувала усипальницею князів і вищого духовенства. Некрополь Св. Софії, що містив десятки поховань як у соборі, так і на його подвір'ї, є найдавнішим і охоплює найдовший за часом існування період в історії України (1054—1995). Більшість імен тих, хто похований у Софійському некрополі, невідома, однак ідентифіковані поховання свідчать про те, що тут знайшли притулок видатні діячі національної історії. Наприклад, гробниця Великого князя київського Ярослава Мудрого, який помер у 1054 році. Його саркофаг розташований у східній частині північної внутрішньої галереї собору святої Софії у Києві. Поховання Ярослава Мудрого є першим похованням некрополю Софії Київської[1], хоча документальних підтверджень, що у саркофазі похований саме він не знайден.
Читати детальніше про саркофаг Ярослава Мудрого.
Володимирівська гірка. 1900 р.
Навколо пам'ятника на горі розбитий парк, до нього можна піднятися на старому фунікулері або спуститися від Михайлівського монастиря.
Як і 152 років тому, від пам'ятника Володимиру в Києві відкривається вид на лівий берег Дніпра, а сам пам'ятник видно з Труханового острова і лівого берега Києва.
До 900-ї річниці хрещення Володимиром Київської Русі керівництво православної церкви ініціювало будівництво в Києві великого собору. Спорудження храму розпочалося у 1862 році і тривало кілька десятиліть з організаційними проблемами. Гроші на нього збирали по всій російській імперії.
До будівництва в різний час приєдналися відомі київські архітектори Олександр Беретті та Володимир Ніколаєв.
Так виглядав Володимирівський собор незабаром після відкриття на прикінці XIX ст.
Для розписів Володимирського собору запросили відомого художника Віктора Васнєцова.
Урочисте відкриття Володимирського собору відбулося у 1896 році в присутності імператора Миколи II.
Зараз Володимирський є патріаршим для УПЦ Київського патріархату.
Нинішній головний університет країни - імені Тараса Шевченка - до більшовицької революції 1917 року носив ім'я святого князя Володимира.
Університет ім.Тараса Шевченка, який до 1917 року носив ім'я Святого Володимира
Університет був заснований як Київський Імператорський університет св. Володимира, на базі закритих після Польського повстання 1830-1831 років Віленського університету і Кременецького ліцею.
За 17 років до відкриття університету у Києві закрили Києво-Могилянську академію.
Однією з версій відкриття університету імені святого Володимира, згідно істориків, є спроба послабити значні польські впливи в Києві у першій половині 19 століття.
Біля головного корпусу університету в Києві проходить вулиця Володимирська - одна з центральних в столиці. Таку назву вона носить з початку ХХ століття.
На Володимирській розташовані університет, театр опери та балету, відбудовані Золоті ворота часів Київської Русі, головний офіс СБУ, Софійський собор, пам'ятник Богдану Хмельницькому і фундамент Десятинної церкви.
Ще одна вулиця, названа в Києві на честь князя Володимира - Володимирський узвіз.
Володимирський узвіз до початку 19 століття був частиною довгої Олександрівської вулиці, яка проходила від Контрактової площі до Арсеналу.
Після Другої світової відрізок від нинішніх Поштової і Європейської площ отримав назву Володимирський узвіз, адже саме з нього і височіє пам'ятник Володимиру.
У 1892 році на ділянці вулиці, яка зараз є Володимирським узвозом, почав ходити перший в тодішній російській імперії електричний трамвай.
З узвозу можна через парк піднятися до пам'ятника Володимира або по сходах спуститися до Дніпровської набережної.
Ще одна пам'ятка князю Володимиру, яку встановили у Києві з нагоди 1025-річчя хрещення Русі в 2013 році.
Тоді до Києва приїжджав патріарх РПЦ Кирило. У зв'язку з цією подією привели в порядок парк на Володимирській гірці та відреставрували сходи, що ведуть з Володимирського спуску до Дніпра.
Тоді ж на набережній розбили сквер, а біля самої річки, на виході з підземного переходу, поставили барельєф Володимиру Хрестителю.
Саме тут, як вважають, до 19 століття в Дніпро впадала річка Почайна, в якій князь хрестив городян.
Цей барельєф завершує ряд ландшафтно-монументальних об'єктів, пов'язаних з Володимиром: верхній пам'ятник, гірка-парк, узвіз, сходи до Дніпра і барельєф.
Ще одне відоме зображення князя Володимира - фреска на станції метро Золоті Ворота.
Зображення київських князів Святослава, Володимира і Ярослава на станції метро Золоті Ворота
Цю станцію відкрили у 1989 році, через рік після святкування тисячоліття хрещення Київської Русі.
З цієї причини, а також через розташування (вихід до Золотих воріт), станцію оформили в стилістиці Київської Русі. На стінах і склепіннях платформи зображені київські князі та діячі церкви тих часів, в тому числі і Володимир.
У 2012 році станція увійшла в список з 22 найкрасивіших станцій Європи за версією видання Daily Telegraph. А з 2011 року мозаїки станції мають статус "об'єкта культурної спадщини".
Один із символів князя Володимира, який зараз легко можна знайти в Києві. Це герб України, який є видозміненим князівським символом - тризубом.
Символ використовувався ще на монетах, які карбувалися князем Володимиром.
Саме тризуб в якості герба в 1917 році взяла Українська народна республіка, а потім у 1991 році - і Україна.
Портрет князя Володимира зображений на українських банкнотах - одногривневій купюрі і різних ювілейних монетах.
На одногривневій купюрі спочатку був зображений молодий князь з вусами, а зі зворотного боку - древній Херсонес.
На банкнотах зразка 2004 року замість Херсонеса розмістили "град Володимира" - дитинець Києва часів князювання Володимира.
Сам Володимир на купюрах нового зразка став "соліднішим" - отримав бороду. Однак експерти критикували це нововведення, адже доказів того, що князь Володимир носив бороду, небагато.
Автор: Віталий Червоненко, ВВС Україна
| Рубрики: | АРХИТЕКТУРА, ИНТЕРЬЕР. |
| Комментировать | « Пред. запись — К дневнику — След. запись » | Страницы: [1] [Новые] |
