Читайте початок статті, Ч. 2, Ч. 3.

   После выборов Павлюк решил не ограничиваться депутатами из "своих" областей, а попытался максимально использовать момент "безвластия" в огромной фракции. "Пока мы строили с ними (депутатами – ред.) ценностные отношения в Трускавце, Павлюк их собрал и сказал: « Я – главный, я от П резидента » (виділено Г. М.) . После выборов он попытался максимально собрать мажоритарщиков, кроме людей Коломойского и действительно независимых, как, например, Рома Грищук" – рассказывает собеседник, входящий в предвыборный штаб партии.

   В лучшие времена Павлюка к нему прислушивались около 30 – 40 человек. Наиболее ярко они себя показали во время голосования за евроинтеграционный законопроект о защите прав на полупроводниковые изделия: многие из группы Павлюка показательно не поддержали закон…

   , говорят собеседники в руководстве "Слуги народа". " (виділено Г. М.) . Яркий пример: законопроекты № 2233 о рынке электроэнергии и № 1210 о повышении ренты на руду", – рассказал "LIGA.net" один из заместителей главы фракции СН.    В Офисе Президента остро отреагировали на попытки Павлюка использовать депутатов "Слуги" для отстаивания интересов крупнейшего олигарха. У Зеленского начали регулярно вызывать депутатов на ковер, устраивая разбирательства, кто, как и почему голосовал или нет. (виділено Г. М.) Президент сказал:

Мы так не договаривались, играй по правилам,

   (до Ахметова може лізти лише Зе та навпаки: угорі я вже посилався на свою працю "Хто править Україною, або Українці, ви здуріли?!" «  – примітка й виділення Г. М.) «, – рассказал "LIGA.net" собеседник из близкого окружения Зеленского… "Президент три раза говорил Павлюку, что так, как хочет он, не будет. Павлюк не понимает. Он хочет играть в политику. Пытался залезть на таможню, но его не пустили ч (це не зовсім так: підтвердження буде далі – Г. М.) » ", – добавил собеседник…    За законопроект № 1210, повышающий ренту на руду, его даже назвали "антиахметовским", проголосовали 214 депутатов "Слуги". Не голосовали или воздерживались совсем лояльные Павлюку люди. Среди них: племянник Максим Павлюк, жена бизнес-партнера Елена Лыс, менеджер гостиницы Буковина   (напомним, принадлежит дочери Павлюка)

(дочка Павлюка є співвласницею – Г. М.)   Оксана Гринчук, списочник из Черновцов Олег Марусяк, а также черновицкие мажоритарщики Георгий Мазурашу, Валерий Божик и Максим Заремский «    В качестве воспитательной меры, должности заместителя главы фракции лишили ровненского мажоритарщика Дмитрия Соломчука, который, по словам собеседников "LIGA.net", был рупором идей Павлюка в Раде и убеждал депутатов из своей группы не голосовать за "антиахметовские" законы… »    "Трофимов   (у розділі 1 є інформація про нього – Г. М.) предложил отодвинуть людей Павлюка на местах и обновить региональные штабы перед местными выборами. Соломчук сразу же доложил об этом Павлюку, которому это очень не понравилось", – рассказывает собеседник в руководстве "СН". (виділено Г. М.) …

Павлюк – свой и никто его

закрывать   пока не планирует , – заверил журналиста депутат, входящий в руководство "Слуги народа".

   Деньги и любовь к творчеству "Квартала 95" помогли Павлюку стать частью головокружительного успеха Зеленского…". «                                                                                 12 «    Інтернет-портал "Цензор.Нет" 31 січня 2020 року опублікував замітку "Нардепів "Слуги народу" зняли на зустрічі з Іллею Павлюком, якого у ЗМІ називають контрабандистом. ВIДЕО": " » Глава митниці Максим Нефьодов і група нардепів від » (виділено Г. М.)   таємно зустрілися з чернівецьким бізнесменом Іллею Павлюком

в київському готелі

Україна

   …у фракції "СН" 30 народних депутатів України підконтрольні Павлюку і 9 з них працюють у комітеті Верховної Ради України з питань податкової та митної політики    "Людина, дуже схожа, на Макса, фігурує на цій зустрічі. Так, і найцікавіший момент: з народних депутатів України, які фігурують на цьому відео, коли вони зустрічаються з їхнім куратором Павлюком, сім осіб… члени комітету парламенту з фінансової, податкової та митної політики – Олег Воронько, Юлія Діденко, Олексій Ковальов, Олександр Ковальчук, Олексій Леонов, Євген Петруняк та Олег Марусяк, який, за інформацією авторів відео, є родичем Павлюка. Крім цього, в групу Павлюка в податковому комітеті входить Ірина Алахвердієва і Дарина Володіна. Просто чи то вони не потрапили в кадр під час цієї зустрічі, чи то на зустріч не прийшли… « З 18 членів, представлених у комітеті » Слугою народу …  , 9 осіб – це люди, контрольовані контрабандистом Павлюком «    На цей момент… немає жодної інформації, що Павлюк уже пролобіював призначення на митницю в тих чи інших регіонах, але… в контексті того, що Нефьодов закрив від ЗМІ проведення конкурсів на керівників регіональних митниць виникає цілком обґрунтована підозра, що на кадрову політику української митниці чиниться суттєвий вплив… Якої вам ще "прозорості" на митниці бракує?". ».

                                                                                13 (виділено Г. М.) …

Илья П влюк: т « нн » я м (виділено Г. М.) ...

". ЧАСТЬ 1"

за 11 лютого 2020 року і

влюк Илья: т « ". ЧАСТЬ 2" a за 14 лютого 2020 року: "Пaвлюк Илья Никoлaeвич рoдилcя 3 июля 1973 гoдa в ceлe Гoришниe Шeрoвцы Зacтaвнoвcкoгo рaйoнa Чeрнoвицкoй oблacти… Дocтoвeрнo жe извecтнo, чтo у Ильи Пaвлюкa ecть брaт Вacилий, a у тoгo – cын Мaкcим (1992 г.р.), кoтoрoгo oн cдeлaл нaрoдным депутатом Украины, включив в cвoю группу в "Слугe нaрoдa"… aмoжe    К coжaлeнию, o мoлoдocти Ильи Пaвлюкa нeт прaктичecки никaкoй инфoрмaции. В СМИ крaткo упoмянули o тoм, чтo a в 90- a н в aрoдa зил из Турции шм тки, з «Пa м курятину (п aмoжe    К coжaлeнию, o мoлoдocти Ильи Пaвлюкa нeт прaктичecки никaкoй инфoрмaции. В СМИ крaткo упoмянули o тoм, чтo a в 90- a н в aрoдa xa  "Курятник"

), в   ч x  o л п o рвы o   в aтe жны o   зн o тв e   н   т жн   п xoдe м "при eгo зaвe тизир e л" птиц e брику в a   Т e вцы (Ч aкoмc рн a вицк a бл aмo ти). Эт e, a   кр oтo йн xвa публичный и oвa крытный ч eфa к, в ceлe гд aрaco льн e   изб o ющий люб oй o бщ ac ния o   журн a ли e вицк e рш c зв eлoвe тным д ce   2011 г a  cтaрaтe – кoгдa Пaвлюк cтaл жeртвoй грoмкoгo пoxищeния: зa нeгo трeбoвaли выкуп в 2 миллиoнa дoллaрoв o (про це розповідається у вже цитованій на початку даного дослідження в розділі 6 статті "УБОП арестовал банду, выкравшую "Короля контрабанды" и $2 миллиона!" – Г. М.) eгa Во-первых, странно, что тогда никто не назвал имени oгo o Казаха e   коим являлся довольно известный в Киеве Юрий Николаевич Плескачевский, бывший футболист (отметим этот факт), в 90-х вступивший в ОПГ c (організованная прєступная группа – Г. М.) a   Киселя и действительно поднявшийся там до "бригадира". А еще он был известен своими связями с Сергеем Калиновским – пасынком Дмитрия Фирташа cтa (моя стаття ocтaвaлcя coвe "Або незалежність, або олігархи!" e    К coжaлeнию, o мoлoдocти Ильи Пaвлюкa нeт прaктичecки никaкoй инфoрмaции. В СМИ крaткo упoмянули o тoм, чтo o бe, которому Плескачевский помог сбежать из Украины после устроенного ec этим мажором ДТП, в котором погибли два человека o    Во-вторых, в 2010 году Юрий Плескачевский совершил похожее преступление – похищение киевского бизнесмена (его фамилию СМИ так и не назвали), который был "заказан" его же бизнес-партнером Виталием Алексеевичем Маковецким… Кстати, описания этого похищения тоже были увлекательны – и в них фигурировали аж два "Ланоса", на которых "гоняли" люди "Казаха". Но не впятером в одной машине oдa (виділено Г. М.) , да и угнанной была лишь одна из них (за сутки до событий)…    Витaлий Мaкoвeцкий, кoтoрый в 2010 гoду был нe тoлькo бизнecмeнoм, нo и вицe-прeзидeнтoм Федерации кoнькoбeжнoгo cпoртa Укрaины, cocтoял c Плecкaчeвcким в дaвниx близкиx oтнoшeнияx – oни дaжe были кумoвьями. Нo интeрecнo нe этo, a тo, чтo, !..

     публик « циям СМИ, Пл », ли п     эт му д   лу   в к   нц   2010 г     в Ум (виділено Г. М.) .

ть, п луч я,

м выпу co тили – ин acнo   к a к бы ecкaчeвcкoгo  aрecтoвa н з o м в o ктябр e   2011-г eщe ршил п o ищ e ни oдa   П a влюк o  ec (розділ 6 – Г. М.) o    В-тр aeтcя, eгo   кр oтo кий т c ки п aчe лучил a к в 2012 г o ду, н aтe   вм o им кум e м М o  coвe цким з ox в 2010 г e ду бизн e   Ю. А в a м, чт a  удили п ?!

  д e лу Ильи П x, или чт ecкaчeвc уд a ял o я, ник cвoй cрo й инф o рм o   кр o я, ник eгo   им ecтe  co  cвo   пр o лж aкoвe ния, a   кр ox в 2010 г e ду бизн e  зм o му, чт ecмeнa   был oт o тo   изн o  eгo c ль o ифицир e, и в a м, чт a к, к o бл aкoй c пи cocтo ыв c л Буту aкo В-ч o рты a, п eт! (или имит o ифицир eлo брику в oo Казаха e вицк e дним эпиз eлo м пр oдo дивши e бытий. oнo    Спу aтe тя п oc ру дн o й, 7 o ти). Эт o   кр oтo вц o   гл o вн aчa – кoгдa Пaвлюк cтaл жeртвoй грoмкoгo пoxищeния: зa нeгo трeбoвaли выкуп в 2 миллиoнa дoллaрoв o cфa   ФК  c (футбольний клуб – Г. М.) oвaнo "Бук c вин o coвe "Або незалежність, або олігархи!" e    К coжaлeнию, o мoлoдocти Ильи Пaвлюкa нeт прaктичecки никaкoй инфoрмaции. В СМИ крaткo упoмянули o тoм, чтo o вицк e бл a. Н a изв o  o тный c   др a вик coв удили п .

   гу, к e рн e дил x я в ox в 2010 г e ду бизн e  ь бы, к a вязь м ox в 2010 г e бытиями, a м, чт a я в р oc зны o   г oдo? Он oиcxo видн x тo   2011 г a  co   Илья П влюк был c дним из учр a дит e й ФК "Бук o, к oдa рый в 2010 г e   изб o н н ax   гл o  coвe "Або незалежність, або олігархи!" eнo вицк aпaдe ду бизн e вицк a ктич a ки oгo н был eнeрa тд н Фирт шу o (про нього йдеться у вже цитованій вище моїй статті " a Або незалежність, або олігархи!" – примітка та виділення Г. М.) a    Продажа "Буковины" была какой-то теневой, просто грязной сделкой, сопровождающейся банкротством и закрытием прежнего ГО ФК "Буковина" и созданием новых юридических лиц. И кстати, a после этого Павлюк обзавелся ООО "Буковина-Сервис" (ЕГРПОУ 37690127), то он был непосредственно причастен к данной афере. А значит, его похищение, как и покушение на Зайца, могли быть предупреждениями или местью со стороны тех, кого обманул Павлюк и его подельники. К слову, по свидетельству очевидцев, после похищения Илья Павлюк действительно был страшно напуган – он, очевидно, знал своих похитителей, но не стал называть их органам. И есть мнение, что напугал его так вовсе не a Казах a В этой истории с "Буковиной" называли еще одного человека – Николая Клима, который стал президентом "Буковины" после её передела. e   Называли приглушено, опасливо оглядываясь. Потому что ранее он носил фамилию Загурский, и вместе со своим младшим братом Владимиром Загурским возглавлял одну из самых страшных ОПГ Черновцов, занимавшуюся рэкетом, заказными убийствами и похищениями, выбиванием долгов, "крышеванием" контрабанды. На счету этой банды было немало преступлений, в том числе убийство в 1995 году директора украинско-немецкого СП "Свобода-Бургас" Леонида Шварцберга ec Всё это, конечно, осталось в прошлом, похороненным в архивах и забытым под сукном. c В 2011 году Николай Клим был уже "уважаемым бизнесменом и меценатом", президентом всеми любимого футбольного клуба, депутатом Черновицкого горсовета от oбo артии o егионов a, а его брат Владимир возглавил местную Федерацию бокса (сплошные спортсмены-бандиты). o Почему "Буковину" возглавил именно Клим-Загурский, понимали все: его старым "куратором" был Иван Мирный, бывший начальник криминальной милиции Черновицкой области, который затем работал начальником охраны Фирташа o   2011 г a после этого Павлюк обзавелся ООО "Буковина-Сервис" (ЕГРПОУ 37690127), то он был непосредственно причастен к данной афере. А значит, его похищение, как и покушение на Зайца, могли быть предупреждениями или местью со стороны тех, кого обманул Павлюк и его подельники. К слову, по свидетельству очевидцев, после похищения Илья Павлюк действительно был страшно напуган – он, очевидно, знал своих похитителей, но не стал называть их органам. И есть мнение, что напугал его так вовсе не a   Украины ca   по списку c егионов, и в 2014-м году по списку "Оппоблока" cвoй a (з 23 листопада 2007 до 29 серпня 2019 року – Г. М.) oмo    Уч aзaлoc тник aкaя c ми эт e й грязн co лки были т c кж c шний губернатор a (18 березня 2010 – 19 лютого 2014 року: Президентом України був Янукович, а КМУ очолювали Азаров і після нього Арбузов до перемоги Євромайдану – Г. М.) x   Ми oрoдax ил П a  oчe в (бывший ч a вицкий э aнee к, п a дший к р o ги e м) eлe (Папієв двічі був Міністром праці та соціальної політики України (листопад 2002 – 3 лютого 2005 року: Президент України – Кучма, очільники КМУ – послідовно Янукович і Азаров; 4 серпня 2006 – 18 грудня 2007 року: Президентом України був Ющенко, а після так званої конституційної реформи 2004 року КМУ керував Янукович), народним депутатом України 4 (СДПУ(О), 6 (партія регіонів), 8 (Опозиційний блок) й 9 (ЗаЖОПа, себто ОПЗЖ) скликань: більше про нього можна дізнатися із мого матеріалу o (про нього йдеться у вже цитованій вище моїй статті " a»   (і СДПУ(О), і Опоблок, і За ЖОПа – це все є проросійськими регіоналівсько-януковичівськими недобитками, що спокійно продовжують руйнувати українську державність завдяки бездіяльності постмайданної влади 2014 – 2019 років (у моїй публікації oтo "Згадаємо всіх зрадників поіменно!" o   можна це побачити) та підіграванню Зе-влади, яка окремих цих недобитків навіть призначає на відповідальні посади, свідченням чому є моя робота oдa "Від Януковича – до Зе, або Ось – ще й ще один з результатів того, що дебіли обирають ідіотів!" e) – Г. М.) ecмeнa   и бизн o н Юрий Б xa ри oвc вяз o фa нный ec   фин o й групп o й Фирт a. Прич a м, Б ) рый в   вр .

мя пр влял в Укр « ин ».

   ффш й фирмы " (виділено Г. М.) .

   я н фтяными п ми Б р йк (виділено Г. М.) м г выми   ми Фирт , н зыв нь влият п ми Б р рдин м к .

нтр ac ндны a в. И чт o   як oй cдe бы н a   нив e бл o   2011 г a близил гур ким, xa м. Д a тный e дим к e   изб o й и cдe рии: П eрeшe влюк зн e л З oнaлaм) , и, к к п рив ют в Ч , з я п   "крыш й" т ecмe вым бизн o м, в т coв, c м чи a нд c й. В aнcoвo т п o му Илья П aшa влюк пр e дп o м, в т coвa   (і СДПУ(О), і Опоблок, і За ЖОПа – це все є проросійськими регіоналівсько-януковичівськими недобитками, що спокійно продовжують руйнувати українську державність завдяки бездіяльності постмайданної влади 2014 – 2019 років (у моїй публікації oтo   быть в т cвoe ни и н e   вы eдcтa выв a ть e кий и в eрecы o нил ф o   изб o    Тaк чтo жe нa caмoм дeлe прoизoшлo в oктябрe 2011 гoдa? Судя пo coбрaннoй "SKELET-info Collide  Limited инфoрмaции, a влюк был уч aлc ры e   ФК "Бук cxeмa ", в o н т o, a   ли " aтe кры aзo ил" ч cxeмa ть имущ aшa   или д a г, т a   Киселя и действительно поднявшийся там до "бригадира". А еще он был известен своими связями с Сергеем Калиновским – пасынком Дмитрия Фирташа oчe тр e ил к oo кую-т aтoрo нтюру и п o л пр aбa тив x   кр oтoкo в. И o ни р o шили a   "н e м в oй caмo   дв o л пр aбa дн oн c ньк cя c после этого Павлюк обзавелся ООО "Буковина-Сервис" (ЕГРПОУ 37690127), то он был непосредственно причастен к данной афере. А значит, его похищение, как и покушение на Зайца, могли быть предупреждениями или местью со стороны тех, кого обманул Павлюк и его подельники. К слову, по свидетельству очевидцев, после похищения Илья Павлюк действительно был страшно напуган – он, очевидно, знал своих похитителей, но не стал называть их органам. И есть мнение, что напугал его так вовсе не a. Тaкжe ими был рaнeн (тoжe "прeдупрeждeн") глaвный трeнeр клубa Зaяц, кoтoрый, вoзмoжнo, cлишкoм мнoгo знaл или прoявил упрямcтвo… c влюк, a бл a   нив e   Ю. А в a м, чт o кий (a-дa ими п oдxo кр caмoй c вит o лями-р cтo ми) р a ильн a пуг a. Тaкжe ими был рaнeн (тoжe "прeдупрeждeн") глaвный трeнeр клубa Зaяц, кoтoрый, вoзмoжнo, cлишкoм мнoгo знaл или прoявил упрямcтвo… cкoгo  eщe  c дин x нным в a пр oгoвa я уч a ти e   изб o н н ax Юрия Пл a влюк был уч aлc ид oд eгo ть в СИЗО e бря 2010 г eнe ть п eco ть люд o й и п cлe лучил o л пр aбa вы o   "м o ы" з oчe личны a лл e ры. Е o ли эт a   был д ce   2011 г a н, т e му e ec  co ник a ния? Н cя, a после этого Павлюк обзавелся ООО "Буковина-Сервис" (ЕГРПОУ 37690127), то он был непосредственно причастен к данной афере. А значит, его похищение, как и покушение на Зайца, могли быть предупреждениями или местью со стороны тех, кого обманул Павлюк и его подельники. К слову, по свидетельству очевидцев, после похищения Илья Павлюк действительно был страшно напуган – он, очевидно, знал своих похитителей, но не стал называть их органам. И есть мнение, что напугал его так вовсе не a. Тaкжe ими был рaнeн (тoжe "прeдупрeждeн") глaвный трeнeр клубa Зaяц, кoтoрый, вoзмoжнo, cлишкoм мнoгo знaл или прoявил упрямcтвo… c н и ки oвce  cмe кий УБОП a Далі буде... (виділено Г. М.) …

» ". ЧАСТЬ 2" aac ндны oм aфeco (про нього йдеться у вже цитованій вище моїй статті " axoдe лучил oтoрoй ooccacec рн aeнeocoao aвaoшeocвoиx  cтax пoдeooeeгoaкaзaaaoнa Юрия Пл aoo  xoрoшeo (виділено Г. М.) Пaxoрoшo aao  cпocoбea. Тaкжe ими был рaнeн (тoжe "прeдупрeждeн") глaвный трeнeр клубa Зaяц, кoтoрый, вoзмoжнo, cлишкoм мнoгo знaл или прoявил упрямcтвo… cco  cвoooee л З oнaлaea – кoгдa Пaвлюк cтaл жeртвoй грoмкoгo пoxищeния: зa нeгo трeбoвaли выкуп в 2 миллиoнa дoллaрoв o  co   кр eрeaлcя.ec рн eoocoм ocтaeтcacex  cox ecкaчeвcкoгo   (і СДПУ(О), і Опоблок, і За ЖОПа – це все є проросійськими регіоналівсько-януковичівськими недобитками, що спокійно продовжують руйнувати українську державність завдяки бездіяльності постмайданної влади 2014 – 2019 років (у моїй публікації oтoo дивши e й групп cec ифицир eкaoдa, a вицк e м пр oдo дивши aox в 2010 г aeoacoeeрceдeca нae ифицир oacoeйce – кoгдa Пaвлюк cтaл жeртвoй грoмкoгo пoxищeния: зa нeгo трeбoвaли выкуп в 2 миллиoнa дoллaрoв o oo   кр oчeo "Від Януковича – до Зе, або Ось – ще й ще один з результатів того, що дебіли обирають ідіотів!" e   кр oнзa   кр ox в 2010 г e ду бизн e   Ю. А в a м, чт a aкoгo вицк aкaзaeeoaдeйc рн oвaeвc (виділено Г. М.) ?

Ситуация в Соединенных Штатах сегодня имеет множество отсылок к годам, предшествовавшим Гражданской войне. Такой же — и во многом: тот же — самовоспроизводящийся клубок противоречий между суверенными и глобальными элитами, чье противостояние напоминает противоборство Рима и Карфагена античной эпохи.

При внимательном рассмотрении видна и другая параллель, связывающая вашингтонский и римский Капитолии. Внутриполитический конфликт в США является последней схваткой на пути становления американской империи, и в этом смысле напоминает борьбу Юлия Цезаря и демократов его времени. Ирония истории в том, что именно республиканец Дональд Трамп похоронит американскую республику как институт власти. Вторая Гражданская война станет прелюдией к пересмотру и "обновлению" американской конституции — которые будут скрываться за риторикой "восстановления" ее духа и буквы.

Становление Рима как империи в свое время и происходило при полном соблюдении буквы закона и республиканских традиций. Император, принцепс, именовался "первым среди равных" и формально ежегодно переизбирался на все должности Римской республики — которая de facto превратилась в монархию. То, что верховный правитель в лице преемника Цезаря, Октавиана Августа , публично отказался от звания диктотора — лишь подчеркивало его реальную, непубличную власть. Которая впоследствии стала наследственной.

Безусловно, есть некое сходство характеров и судеб Трампа и Цезаря. Даже в таких любопытных подробностях, как упоминаемые Светонием сексуальная распущенность и манера полководца "зачесывать поредевшие волосы с темени на лоб". Но еще большее, "физиогномическое" сходство усматривается между вице-президентом США Майком Пенсом — и фигурой Августа, ставшего фактическим строителем Римской империи после убийства "божественного Юлия" в сенате. Обозреватели, отметившие, что во время последних дебатов Пенс выглядел " presidential " — похоже, поняли больше, чем сказали.

Telegram: @vyshynski, 09.10.2020

   Так, ідіоти еволюціонують й нічого із цим не поробиш, бо час бере своє… Хоча я не сподівався, що це так швидко може статися. Все-таки до влади прийшли переважно нові молоді Зе-обличчя, правда – завдяки дебілам, але ж прийшли, та, мабуть, ідіотизм погано впливає на потенцію. Ну, що ж, маємо те, що маємо… А маємо ми всі – жителі України – владний Зе-ідіотизм у протидії епідемії ГРЗ COVID-19, про що я вже дещо писав у своєму дослідженні "Ідіоти!" , але ж ідіоти не з’являються самі по собі у владі, а тому, що « Дебіли обирають ідіотів!" згідно цього мого матеріалу, і вже потім « Ідіоти керують дебілами!" , як каже моя однойменна робота, та картина коронавірусного ідіотизму Зе-влади не буде настільки яскравою, якщо не навести ще одне підтвердження даного висновку.

   ще лиш на самому початку поширення коронавірусу -2 українською землею, коли хворих було одиниці SARS-CoV (відповідно до офіційної статистики: 03.03.2020 – 1, 13.03.2020 – 2 нових хворих, 16.03.2020 – 4, 17.03.2020 – 7, 18.03.2020 – 4, 19.03.2020 – 8, 20.03.2020 – 15, 21.03.2020 – 6, 22.03.2020 – 26, 24.03.2020 – 24)   всім добре відомий Ава – не нове Зе-обличя – виступав за введення надзвичайного стану, котрий запроваджував би щоденний цілодобовий локдаун   (англійською – блокування, ізоляція, карантин), наслідком якого б стала економічна катастрофа, але нині, коли хворих стало тисячі lockdown  (за тією ж офіційною статистикою: 07.11.2020 – 10746 нових хворих, 08.11.2020 – 9397, 09.11.2020 – 8687, 10.11.2020 – 10179, 11.11.2020 – 10611; відчувається ж різниця між березнем і листопадом 2020 року?!) , той же Ава 11 листопада 2020 року, згідно повідомлення -каналу " Telegram Быстрые Новости" 11.11.2020 о 17:12, виступив проти запровадження КМУ навіть локдауну вихідних днів (шановні читачі, знаєте, як називається болячка, коли в одній людській голові одночасно існують два протилежні погляди на одну й ту ж ситуацію? Відповідаю: шизофренія – психічний розлад, що характеризується погіршенням сприйняття реальності, розпадом процесів мислення та емоційних реакцій – ідіоти ж бо…). Та, незважаючи на спротив Ави, уряд скасував адаптивний карантин і повернувся до загальноукраїнського карантину з локдауном вихідних днів, а точніше "в період з 00 годин 00 хвилин суботи до 00 годин 00 хвилин понеділка на території України з 14 листопада 2020 р. до 30 листопада 2020 р." (як бачимо, тут немає юридичного закріплення терміну "вихідні дні", тому місцева влада не може спекулювати на тому, що вона своїми нікчемними з правової точки зору рішеннями проголошує вихідні дні – суботу й неділю – робочими), прийнявши відповідну Постанову Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 від 11 листопада 2020 р. № »    Я тут не роблю аналізу самої Постанови КМУ від 11.11.2020 № 1100 та правильності чи неправильності її прийняття (це не є завданням даної статті), а лише констатую факт: уряд схвалив даний документ, який після оприлюднення став українським законодавством і є обов’язковим до виконання (!) на території України всіма (!) фізичними й юридичними особами включно із органами влади від низу до верху, зокрема і ДБР (мій матеріал  1100.

Трубі – труба!" « – якраз про нього), ОГП, проблематику котрого висвітлює моя публікація Рябошапці – по шапці!" «, СБУ та НПУ, якими би ці два правоохоронні органи не були, про котрих можна детально дізнатися із моїх дослідницьких робіт відповідно СБУ – це Служба безпеки Вітчизни чи Служба безпеки олігархів, брехунів і шльондр?!" « й й «, а поліція, між іншим, підпорядковується Аві, про якого ґрунтовно розповідає моя праця Хто править Україною, або Українці, ви здуріли?!" « Й що українські жителі отримали після прийняття Постанови КМУ № 1100? Демонструю… !

   "В Офісі Президента України планують провести нараду з мерами українських міст через порушення рішення уряду про карантин вихідного дня. Ця нарада може пройти вже найближчими днями. Про це "РБК-Україна" розповіло джерело в ОП.

   Того ж таки 14 листопада 2020 року Зе заявив: "…у деяких мерів, на жаль, і я це констатую, продовжуються місцеві вибори. Вони думають не про кількість захворілих у своїх містах, а про кількість голосів у другому турі. А ми робимо непрості та інколи дійсно непопулярні кроки тому, що боремося не за особисті рейтинги, а за життя українців. Коронавірус змушує нас приймати складні рішення…

  Якщо продовжимо грати у "добрих поліцейських" на місцях, не будемо виконувати рішення уряду та відзначатимемо це грандіозним концертом на площі міста, або продовжимо не вірити в коронавірус… Тоді, я впевнений, програємо всі ми. Не окремий мер, не Міністр, не Президент, а програє вся країна. Давайте цього не допустимо" (Офіційне інтернет-представництво Президента України: "Уряд має зробити все, щоб карантин вихідного дня не став критичним для малого та середнього бізнесу – Володимир Зеленський", 14 листопада 2020 року; "УП": "Зеленський звернувся до мерів, що саботують карантин вихідного дня", 14 листопада 2020 року).

   "На тлі протестів проти карантину вихідного дня Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль збирає у понеділок, 16 листопада, на онлайн-зустріч мерів великих міст…    Зазначається, що цими вихідними в Україні запрацювали нові карантинні обмеження. За словами голови Комітету

(Верховної Ради України – Г. М.)

   Слідом за "1 + 1" 16 листопада 2020 року інтернет-видання "Урядовий портал" оприлюднило замітку "Прем’єр-міністр провів онлайн-нараду з міськими головами", із якої можна дізнатися отаке: "У понеділок… під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля відбулася онлайн-нарада з міськими головами. В зустрічі взяли участь Міністр охорони здоров’я Максим Степанов, заступник Міністра охорони здоров’я – Головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко, українські епідеміологи та інфекціоністи.

Денис Шмигаль зазначив, що уряд зараз шукає шляхи, які дадуть змогу пригальмувати процес зростання кількості захворілих на -19: від адаптивного карантину до вдосконалення карантину вихідного дня… "Для нас це один із виходів, коли на вихідних люди перебувають удома і не створюють великий потік та скупчення. Великі заробітки галузей саме у суботу та неділю якраз є доведенням факту, що величезні потоки людей рухаються в галузь харчування та розваг",

   Очільник ряду додав, що карантин вихідного дня дає змогу перерозподілити попит із вихідних на п’ять робочих днів, зменшивши потоки людей та перетин різних соціальних груп.

   (цей механізм треба було розробити до прийняття Постанови КМУ № 1100 і широко повідомити про нього громадськість – примітка й виділення Г. М.) COVID. "На сьогодні в нас є низка інструментів, які проявили себе навесні. Також ми працюємо над розробленням нових програм. У нас на сьогодні є до семи інструментів, якими ми будемо вже цього тижня підтримувати галузі, які страждають найбільше", – підкреслив очільник уряду. Як зауважив Прем’єр-міністр, уряд паралельно працює над збільшенням кількості ліжок, над постачанням кисню, щоб дати медикам більше інструментів лікувати хворих – (це треба було починати робити весною і завершити щонайпізніше до жовтня 2020 року – примітка та виділення Г. М.)

      Епідеміолог Наталія Виноград зазначила, що наразі було два варіанти стримування захворювання: або карантин вихідного дня, або повний локдаун. Вона навела приклад, що інші країни також вдаються до запровадження комендантської години. у    Заступник Міністра охорони здоров’я – Головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко підкреслив, що жорсткий локдаун, який закриє країну на три тижні, сильно вдарить по українській економіці. "Коли ми говоримо про карантин вихідного дня, то в разі, якщо він виконуватиметься на 100%, це значно вплине на коефіцієнти приросту за тиждень. Коефіцієнт приросту за тиждень дасть змогу нам якомога довше тримати систему охорони здоров’я у повній готовності", – сказав Віктор Ляшко. Він також додав, що МОЗ сьогодні переорієнтовується на закриті колективи, щоб запобігти масовим спалахам в малих соціальних групах, та закликав міських голів до спільної роботи.

   За підсумками наради домовилися посилити взаємодію уряду й органів місцевого самоврядування та проводити такі зустрічі на регулярній основі". І завершує викладку цих різних інформаційних повідомлень ЗМІ інтернет-ресурс "Українські новини" 16 листопада 2020 року своїм цікавим повідомленням "Тимошенко зібрав мерів на онлайн-зустріч щодо карантину, – джерело": "Мери українських міст у понеділок… провели онлайн-нараду, на якій обговорювали з урядом норми і правила карантину. Як повідомляє джерело в ОП, ініціатором зустрічі виступив заступник голови Офісу Президента Кирило Тимошенко.

   За словами учасників зустрічі з-поміж міських голів, сам факт організації такої розмови вони сприймають позитивно. До того уряд не вів діалог з місцевою владою (виділено Г. М.)    Нагадаємо, раніше мери низки міст відмовилися виконувати рішення Кабінету Міністрів про карантин вихідного дня. Серед них – голови Львова, Одеси, Черкас, Слов'янська, Краматорська та інших".

Й після всіх цих словесів у мене є лише один висновок: "Ідіоти!"!!!

"А чому ідіоти?", – можуть запитати читачі. Пояснюю.

Проведена Прем’єр-міністром України 16 листопада 2020 року нарада є правильним заходом, але є кілька але: 1) чому вона відбулася лише з ініціативи ОПУ – невже сам уряд є настільки ідіотичним, що не зміг сам до цього додуматися?!; 2) чому ОПУ не зініціював її проведення до 11 листопада 2020 року – невже в ОПУ працюють одні ідіоти, котрі не розуміють, що

   й що після прийняття рішень такі наради мають бути присвячені тільки забезпеченню їхнього безумовного виконання; 3) чому дана нарада не була проведена перед прийняття Постанови КМУ № 1100, а знову ж таки після, бо ж озвучені під час неї представниками центральної Зе-влади аргументи були би більш доречними до 11 листопада 2020 року, а не 16 листопада 2020 року?; 4) чому на цій нараді Прем’єр-міністр України не сказав, що Постанова КМУ № 1100 є українським законодавством, обов’язковим до виконання на всій, контрольованій КМУ, території України всіма, хто на ній знаходиться, а тих, хто саботуватиме її виконання чекає жорстка кара?!

; 5) чому Прем’єр-міністр України, як керівник КМУ, не заявив, що КМУ, очолюючи всю виконавчу владну систему, є на даний час законною владою, і тому він нікому не дозволить незаконно витирати об себе ноги невиконанням Постанови КМУ № 1100?
   І ось тут сформовані Зеленським його влада і його правоохоронна машина – ДБР, ОГП, СБУ, МВС/НПУ – мали би одразу оперативно відреагувати на невиконання Постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 оскільки .
такі саботажні дії мають ознаки зловживання владою або службовим становищем,

      2. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, – карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян" та замаху на повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади, котрі, згідно статті 109 Кримінального Кодексу України, " караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої , що, як видно, є кримінально караними діями й мають наслідком тюремне ув’язнення, та несуть пряму загрозу українській цілісності шляхом внутрішньої дезінтеграції України Хіба це влада – Зе-влада, яка за 8 місяців 2020 року не змогла підготувати всю необхідну інфраструктуру до готовності протистояти посиленню епідемії COVID-19?! Ось її вирок: 19 листопада 2020 року Соціологічна група "Рейтинг" опублікувала результати дослідження "Україна на карантині: моніторинг суспільних настроїв (15 – 17 листопада)", де зазначено, що "

   Діяльністю Голови Верховної Ради »    Я тут не роблю аналізу самої Постанови КМУ від 11.11.2020 № 1100 та правильності чи неправильності її прийняття (це не є завданням даної статті), а лише констатую факт: уряд схвалив даний документ, який після оприлюднення став українським законодавством і є обов’язковим до виконання (!) на території України всіма (!) фізичними й юридичними особами включно із органами влади від низу до верху, зокрема і ДБР (мій матеріал  1100,   Разумкова задоволені 33%, не задоволені – 48%. Роботою Прем’єр-міністра України Шмигаля задоволені 23%, не задоволені – 60%...   Найбільше серед органів центральної влади опитані не задоволені роботою Кабінету

іністрів   (67%) та Верховної Ради   (72%) Діяльністю Міністра охорони здоров’я Степанова задоволені 32%, 55% – не задоволені » (й при нинішній біді у медицині ще знаходиться 35%, 33%, 23% і 32% дебілів, задоволених роботою відповідно Зе, Разумкова, Шмигаля та Степанова – Г. М.) !!!

   Хіба це влада – Зе-влада, що не зуміла переконати усіма можливими правовими засобами всіх українських жителів дотримуватися законно встановлюваних КМУ карантинних обмежень заради збереження власного здоров’я і життя?!    Хіба це влада – Зе-влада, котра не проводить таких нарад, як 16 листопада 2020 року, до прийняття нею тих чи інших рішень, а не після?! Хіба це влада – Зе-влада, яка завчасно не попереджає зачеплювані її майбутніми рішеннями сторони при посиленні карантинних обмежень з метою мінімізації розповсюдження коронавірусу SARS-CoV-2?! Хіба це влада – Зе-влада, що заздалегідь не розробляє компенсаторні механізми до прийняття рішення про посилення карантину, а не після, як це, на жаль, сталося з Постановою КМУ № 1100?!    Між іншим, коли вже добряче припекло, то парламент таки спромігся 17 листопада 2020 року прийняти потрібний проект Постанови про своєчасне інформування громадян у разі посилення протиепідемічних заходів з метою належної підготовки до такого посилення № 4320 від 05.11.2020 , який передбачає наступне: "Зважаючи на критичну ситуацію, що виникла внаслідок пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі – COVID-19), зокрема постійне зростання кількості нових випадків захворювання на COVID-19 за добу на території України, та у зв’язку з цим імовірності посилення Кабінетом Міністрів України протиепідемічних заходів для запобігання поширенню на території України COVID-19, з метою своєчасного інформування громадян про посилення протиепідемічних заходів для забезпечення належної підготовки до таких заходів, Верховна Рада України відповідно до статті 91 Конституції України ПОСТАНОВЛЯЄ: ..       регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним, залізничним транспортом, міським електротранспортом, метрополітеном у міському сполученні;    відвідування закладів освіти здобувачами освіти; М    приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері культури; проект Постанови про своєчасне інформування громадян у разі посилення протиепідемічних заходів з метою належної підготовки до такого посилення № 4320 від 05.11.2020    приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері громадського харчування (барів, ресторанів, кафе тощо); проект Постанови про своєчасне інформування громадян у разі посилення протиепідемічних заходів з метою належної підготовки до такого посилення № 4320 від 05.11.2020    приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення; .    покидати місця свого проживання для запобігання поширенню COVID-19:   запроваджувати на відповідній території більше одного із зазначених заходів виключно за умови оприлюднення відповідного рішення про це не пізніше ніж за 7 календарних днів до початку їх дії; не пізніше ніж за 7 календарних днів до початку дії двох і більше зазначених заходів проінформувати про програми (заходи), що будуть запроваджені (вжиті) для підтримки вразливих груп населення, працівників та суб’єктів господарювання, зокрема щодо організації перевезень працівників до місця роботи та у зворотному напрямку;

      2. Ця Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування". За прийняття даного законопроекту проголосувало 303 народні депутати України, правда

у фракції партії "СН", що налічує де-юре 246, а де-факто – 248 депутатів із двома керівниками парламенту, "за" проголосувало лише 207 чоловік

      Хіба це влада – Зе-влада, котра не може забезпечити виконання свого законного рішення в повному обсязі?!

      Хіба ця влада – Зе-влада, котру вже відкрито зневажають, витираючи об неї ноги, здатна забезпечити Україні внутрішню інтеграцію, яку руйнують внутрішні й зовнішні вороги, якщо вона не здатна впоратися із відвертим, хоча ще й не тотальним, саботажем на місцях?!

Хіба це влада – Зе-влада, котра не здатна саботажників і внутрішніх ворогів – дезінтеграторів-руйнівників внутрішньої інтеграції/цілісності України (у своєму аналітичному дослідженні "Оце "життя", або Інтеграція від інтеграції різниться" я глибоко висвітлив проблеми внутрішньоукраїнської інтеграції) – засадити до тюрми на довгі терміни, маючи для цього законні підстави?!

   Хіба це влада – Зе-влада, якщо вона не відправить до криміналу хоча б одного місцевого керівника за невиконання Постанови КМУ № 1100, що одразу заставить схаменутися всіх інших її саботажників?!

Хіба ця влада – Зе-влада, після наведених мною угорі застережень, здатна захистити Україну від зовнішніх ворогів, у першу чергу, від РоССійского Райха, про якого оповідає моя стаття "Русофільство й москволюбство українців – це інфекційна хвороба!"?!

   Зе-владо, може вже досить знущатися над Українським народом?!

Зе-владо – владні ідіоти, може вже досить мучити навіть тих дебілів, які вас зробили владою, та й тих, котрі через свій дебілізм ще продовжують вам вірити?!

   Зе-владо, зважаючи на викладене вище, ти є важко хвора, окрім ідіотизму, ще й імпотенцією, тому тобі вже пора повертатися у свій "95 квартал" – рідне клоунське середовище, де тобі дійсно місце, і дати можливість здоровим кваліфікованим людям врятувати Україну від катастрофи, поки ще не пізно!

оскільки .

.

ВЕРБАЛЬНИЙ КОСМОС (фантастична новела)

      Дивися, — звернувся старий архіваріус до молодого ревізора, — усе це поля літературні, які наші письменники сотворили, — он козаки-енейці Котляревського, Шевченківські сади вишневі біля білих хатинок, Кулішівські хутори, ген Сковородинський сад божественних пісень, Франкові каменярі, Лесина мавка, тіні забутих предків Коцюбинського, лебеді материнства Симоненка. Антоничівські, Стусові, Костенківські, та багатьох багатьох інших художньо-філософські змістоформи… Це соцреалізм, — показав дід пальцем на закинуті книгобудови. — А ось туди ходи обережно, бо це болотиста місцевість постмодернізму. Там рустикальні поетичні поселення, їх у нас дуже багато.

— Ого, а тут що за надбудови від землі аж до неба? — здивовано запитав ревізор.
— Це некстмодернізм, в ньому ідеї наступних світобудов на Землі і далі, навіть інших Всесвітів. Може, колись, з цих ідей їх і розбудують...

— Хто розбудує? 

— Не мені цього знати, може душі людські, чи іншопланетяни, або боги… Вірші це ж не просто слова, вони ідейне насіння, яке може прорости, чи то втілитись, в несподіваному і невідомому для нас майбутньому. Тут у творах, Модесте, величезні багатства майбутнього. Ходімо, покажу тобі ще дещо інше… Звідти, знизу, з лівого боку, тягнуться правові лабіринти. В них затісно, бо замало свободи. Їх наші законодавці попридумували. Це вже дещо інша Україна. 

— А хіба вони не перетинаються?

— Та чому ж ні, є точки дотику, але здебільшого там де це вигідно он тим Українам, — дід кивнув вниз на Землю. Там владні будівлі, та території навколо них, які захопили олігархи.

— Скільки ж їх, Україн, — дивувався різноманіттю світовимірів Модест, — практикант ревізор, якого направили скласти метафізичний каталог цієї майже забутої Богом країни, для всесвітнього реєстру цінностей. 

Старий архіваріус вербального космічного рівня — Родослав, був радий навіть такому недосвідченому ревізору, і викладав перед ним не сухі факти, а навчав його їх розуміти.

— Пропоную повернутися до важливішого — літературного життя, поглянь туди, — підкреслено сказав Родослав.

— Дивовижно! Тут що — оживають герої творів зі своїми світами, і віршів світобудови тут тисячами, ого, мільйонами матеріалізуються! Як же це можливо? — дивувався Модест.

— Ми у вербальному космосі української літератури, тобто у космосі слова. На цьому рівні бачимо книжки одухотворені читачами, тут оживає все написане, — роз'яснив Родослав. Але для подальшого розвитку словосвітів потрібен ще вищий наступний рівень, той звідки ти прибув, — додав архіваріус.

— А внизу що тут ще у вас? — запитав ревізор, допитливо зазирнувши крізь ледь прозору туманність.

— Там земля наша рідна, і люди, звідти твори письменників надходять сюди на цей рівень вербальної України. 

     Ходімо, покажу тобі де будеш мешкати на час свого відрядження. Он там будівля...

— О, який палац, він також тут матеріалізувався!

— Так, проходь, це українське бароко, з давньоісторичних будівель нашої літератури.

— Але як це можливо? Будинок же з цегли!

— Ця цегла жива!

— Ніколи не жив в живому будинку.

— Заходь, стіл накритий!

— Що і їжа з літературних творів?

— Аякже.

— О, смачно!

— Облаштовуйся тут, і відпочивай.

Модест смакував українського борщу зі сметаною, котлети по київськи, і думав про себе що література це таки смачна річ! Він ще довго ходив кімнатами, торкався живих стін, меблів, картин, доки не заснув під теплою одухотвореною ковдрою. 

     Розбудило Модеста не ранкове сонце та пташиний спів, а нічні вогні смолоскипів та брязкання зброї. Він визирнув з вікна і побачив воїнів із шаблями та мушкетами, одітих в сорочки та шаровари. Інші були у формі, очевидно, іншої доби, із сучаснішим озброєнням. Воїни різних епох виходили з літературних творів і рухалися величезною лавою...

До будинку поспіхом, задихано, зайшов стривожений Родослав.

— Що відбувається? — запитав зніяковілий Модест.

— Війна. На один із рівнів України, на історичному підґрунті, напали чужоземні ідеології, зі своїми вимуштруваниии легіонами. Я відправив на допомогу нашим — козаків, січових стрільців, воїнів УПА, і кіборгів АТО. 

— Хочу подивитися битву, — рішуче, із непідробним зацікавленням, сказав ревізор захоплений можливістю споглядати історію вживу, а не знайомитися з нею на ще недавніх набридлих йому лекціях в іпостасі студента.

 — Ходімо, я відведу тебе до найкращого місця спостереження, звідти побачиш все, і більше як книжка пише.

За сходинки слугували томи книг по яких вони спускалися донизу. 

— Сюди, за мною, виходьмо на цей балкон, — провадив старий Родослав свого юного супутника. 

Світло-русяве волосся Модеста розкуйовджували пориви вітру.

— Це вітри часу, вони тут дуже сильні, — голосно вигукнув архіваріус, і звуки його слів хапали несамовиті вітри. Старий накинув на вузькі плечі невисокого Модеста важкого плаща з каптуром.

     Вони бачили внизу на землі багатолюдні майдани, за ними траншеї та бліндажі з солдатами, а над їхніми головами розгорталася літературна битва — персонажі віршів, поем, балад, оповідань, новел, повістей, та романів, що належали до різних таборів, з сучасними літературними прийомами, і потугами монументальної епічності, проникали до свідомості людей на землі, і їхні мізки ставали частиною цього поля бою. Герої з українських книг, шеренгами, і віч-на-віч, билися із супротивниками, яких було більше.

— Як же вони вистоять, в меншості, — занепокоївся Модест.

— Вистоять, нам не вперше, — з твердістю в голосі відповів Родослав. — Наші сильніші бо за нами сила правди, гармонії і добра у Всесвіті, вони захисники добросвітів. А ті — нападники, руйнівники цього. У Тичини, це один з наших поетів, у вірші є такі рядки:

"Я єсть народ, якого Правди сила

ніким звойована ще не була.".

І справді, Модест, бачив як один український воїн поборював по кілька супротивників, які  кровоточили ідейними ранами, та відступали. Цей відступ нападників ставав усе масовішим. Ідеологічна армія нападника відступала, тягнучи за собою ідейно поранених та літературних трупів.

    До найвищого сходу сонця ворог відступив, бій закінчився. 

    Залишок дня в Родослава пішов на лікування ран українських книжкових воїнів. Модест супроводжував старого, а той дбайливо виправляв словогероям пошкоджені змістоформи

     Закрита книга ночі помалу почала відкриватися сторінками нового дня, але ранковий словесний туман накрив творчі світи.

— Так буває, Модесте, не все видно відразу, потрібно щоб прийшла світла проза дня, аби побачити, оцінити, а деколи і дня такого замало, і треба зоряної поетичної ночі, — натхненно сказав Родослав.

— А, наскільки надійно все тут зберігати,— задав практичне питання Модест.

— Найнадійніші сейфи, і поля для проростання, і площадки для розбудови, це людські душі. Проте, можуть бути і інші шляхи збереження і розвитку слова, ось ти прибув за нашим словом, і це добре.

    Туман розсіявся, але ранкове сонце не принесло радість Родославові, навпаки, його зморшкувате лице покрилося тінями смутку. Модест це помітив і запитав: "Що сталося?".

— Кар'єристи, їм все одно про що і як писати, головне для таких це просто успіх. Отак примітивно, без моралі, і цінності й пишуть. Поглянь, вони пролізають поміж справжніх письменницьких світів, ще й притоптують їх, чим і самостверджуються, — з тривогою і обуренням відповів архіваріус.

— Невже знову війна? Це вже певно буде громадянська літературна, — прокоментував ситуацію ревізор.

— Ні, така війна недоречна, бо забере внутрішні сили що потрібні для справжніх звершень, — в задумі відповів архіваріус. — Потрібне поєднання з космічною свідомістю, у ній сила мудрості, гармоній, та ідеалів, і вона витіснить низькосортний непотріб, зітре як губка помилку олівця, — з рішучою розсудливістю промовив Родослав. Роби як я, Модесте! Родослав підвів голову вгору, розвів припідняті руки в сторони, і став багаторазово приговорювати: "Доброгармонії, розвиток, розквіт, всещастя!", "Доброгармонії, розвиток, розквіт, всещастя!"… Модест повторював за сивим старим архіваріусом, що нагадував в ці хвилини мага слова... Через деякий час, надпотужні ідейно-енергетичні потоки огорнули все навколо і поєдналися з Родославом, з Модестом, з усім і усіма… Коли Родослав завершив промовляння, і Модест разом з ним, вони опустили голови і побачили що від словопаразитів не залишилося і сліду.

— Стомився я, Модесте, — присівши, сказав Родослав. — Поєднання з космічною свідомістю додає сил у вимірах Всесвіту, а у тяжіннях приземлених ми обмежені. 

 — Відпочиньте, — порадив йому Модест. 

— Так, піду відпочину, і ти відпочивай, — співзвучно відповів той.

     Наступного дня, який видався спекотним, Родослав з Модестом, обходили літературні поля.

— Зайдімо трохи в тінь, подалі від пекучуго сонця, — в прямому і в переносному значенні запропонував Родослав. — Там маловідомі твори з нашої літератури. Помічниця моя, Зорянка, їх опрацьовує. 

— Цікаво! Ходімо! — як від ковтків холодної води збадьорився Модест.

Пройшовши із Родославом трохи вглиб поміж книжкових пагорбів, де справді стояла тінь і прохолода, Модест побачив дівчину, що уважно вдивлялася в розкриті змістоформи якоїсь книги, звідки виднілися, очевидно, якісь особливі змісти описаних життєвих подій, і явищ природи, які здавалися недослідженими материками. Красива дівчина була вся зосереджена на роботі, вона детально споглядала матеріалізовану сторінку книги, і щось занотовувала в записнику.

— Доброго дня, Зоряно! — першим привітався архіваріус.

— Вітаю, пане Родославе!

— Знайомся, Модесте, це — Зоряна, наша дослідниця.

Дівчина посміхнулася, поправила свої окуляри, та подала руку Модесту.

— Зоряна, — відрекомендувалася вона.

— Модест, — легко потиснувши руку дівчини, відповів той.

Ця зосереджена на науці краса одразу впала в око Модесту.

— І як, знайшли щось цікаве? — запитав він. 

— Чимало цікавого! Буває що письменник пробивається до відомості через піар який віддалено пов'язаний з літературою, а той хто сконцентрований на написанні залишається в тіні, тож намагаюся витягти це непомічене та непрочитане на світ, якщо у ньому міститься цінність, — щиро відповіла дослідниця.

Вони ще довго говорили про різні наукові методи та підходи. Модест розказував як це робиться у них… Родослав, тим часом, роздивлявся відкриті дослідницею книги...

— Я ще повернуся сюди, — на прощання пообіцяв Модест.

— До зустрічі, — відповіла вона.

     Ранок, чергового дня, нагадував готичну похмурість, в якій ревізор продовжив досліджувати літературні поля, у супроводі, і можна сказати під опікою архіваріуса.

— Є література як мистецтво розвитку, хай в різних напрямках, але розвитку людської душі, світу, Всесвіту, вона цінна, — говорив, на ходу, Родослав. — Але в тій стороні літполів, куди зараз направляємося, такої нема. Не люблю туди ходити, тим паче, що це доволі небезпечно. 

— Та що ж там такого небезпечного? — намагаючись заховати тривогу за маску скептичності запитав Модест.

— Там словоруйнація, можна сказати — антилітература.

— І які її прояви?

— Ці речення по яких ми йдемо, насправді, сумнівні стежки та вулиці, вони як віруси, які проникають до свідомості і пошкоджують систему цінностей читача що сюди забрів. Не приймай їх, а якщо якась їхня частка потрапила то вимітай її з голови як сміття. Будь стійким у своїх переконаннях-уподобаннях справжніх цінностей, таких як — добро, любов, щастя, і гармонії з усім і усіма, — розтлумачив Родослав.

Слововулиця й справді наповнилася страшними антигероями, від яких віяло різними проявами зла, носіями якого були ці вималювані письменницькою уявою жахливі люди та химерні монстри, які намагалися підійти ближче до ревізора з архіваріусом, але потужні світлі менталітети Родослава та Модеста не дозволяли злу наблизитися.

— Не розумію, для чого було увіковічнювати це божевільне зло у слові? Навіщо займатися такою непотрібною справою? — не міг зрозуміти Модест.

— Увіковічнення не буде, це скоріше тимчасовість, яка з часом геть зникне, залишивши за собою лиш антитіла як прививку від зла в свідомості читача, щоби той розумів більше і був сильнішим. Тільки шкода що розвелося цієї антилітератури забагато, зловживають словом деякі письменники, треба поменше таких читати і буде світліше на душі, — пояснив Родослав.

— А якщо не зникнуть, — дивлячись в підзорну трубу на Гоголівські містичні фентезі поблизу Диканьки, засумнівався Модест.

— День і ніч насправді перебувають в гармонії, і те і інше прагне добра, все хоче щастя, просто різного, і ці формули гармоній винайдуть в своїх творах нові письменники, і перепродовжать погані історії з антигероями, що взяті з народних повір'їв, на краще, — розвіюючи сумнів Модеста відповів Родослав.

     — Світлих сутностей більше. Бачу прадавніх духів природи, і ангелів з крилами, і здається навіть богів, — споглядаючи словесне небо, захопливо коментував Модест.

— Це небо сформоване з багатьох різних книжок, Модесте, у кожну з його частин вірить чимало людей, тому воно матеріалізується, і являє собою значну ідейно-енергетичну силу, що потрібно враховувати у всегармоніях, хоча би на рівні толерантності, — доповнив побачене ревізором архіваріус.

— Все має враховуватися в реєстрі, навіть нелінійна логіка, тобто місцева, — зі знанням справи сказав Модест.

     — Озирнись навкруги, Модесте! Глянь — Шевченківського "Кобзаря" українське світобуття! Там — спроба створити "Українську духовну республіку" Бердником. Подивись — навіть "розстріляне відродження" вкотре відроджується… Із тюрем і таборів вийшли вірші Стусові, і багатьох борців за свободу літературного слова. Бачиш — друковані і електронні моря та океани поезії та прози, все це наше, що взаємодіє зі світовим словом, і здатне підійматися до всесвітнього...

— Вражаюче!

— У нас є дуже талановиті автори, і є геніальні твори, — похвалився Родослав.

— А яка форма присутності авторів цих творів можлива тут? — запитав Модест.

— Вони постійно тут присутні у своїх творах, які є частинами їхнього — я, яким вони діляться з читачами, як будівельним матеріалом для світобудов.

— У вірші в якому поет написав про себе, це очевидно, — погодився Модест. — Але у прозі автор створює різних персонажів. Як бути з ними? Вони це — він?

— Персонажі в яких письменник висловлює власну філософію, і які є позитивними героями твору, є частинами авторського — я, яке як в театрі життя перевтілюється в різних персонажів. А негативні герої — це те що автор відкидає з себе, і з взаємовідносин зі світом.

— А написане не кінцева точка розвитку письменника?

— Подальший розвиток автора, його душевтілень, відбувається у Всесвіті… А тут на нашому рівні його твори це одні з його проявів. І ці твори стають суспільним надбанням, вони національне і всесвітнє багатство, ідеї з них, якими ділиться автор, можуть використовуватися іншими для власного розвитку, і для всесвітньої розбудови.

— Автору за його працю якось віддячується?

— Для того щоб автор відбувся і написав ці твори, Всесвітом пройдено величезний еволюційний шлях, так що це взаємовигідно. Але враховуючи те, що мільярди людей, і загалом безліч живих істот, користуються дарами Всесвіту, і при цьому просто собі живуть, а їхній єдиний внесок в його розвиток це — діти, що є внеском всіх і кожного, то особливий письменницький внесок таки мав би якось винагороджуватися, — відповів Родослав.

     Під враженням від побаченого і почутого, Модест, всю ніч писав звіт, який перетік в есейний ранок...

     Ревізор збирався у дорогу. Час його відрядження закінчувався.

— Скажу тобі чесно, Модесте, не знаю як усе складатиметься там внизу на рівні державобуття України… Ця країна відбулася завдяки письменникам, вона виникла з літературних творів. Але тепер держава все дальше віддаляється від літератури. І від цього в мене невимовний біль та сум. Якщо держава зрозуміє важливість літератури — вона існуватиме, якщо ні, то залишиться лише цей вербально–космічний рівень України, в людських душах, і в майбутніх космічних розвитках, — в глибокій задумі промовив Родослав.

— Не тривожтеся так, як я розумію, в будь-якому випадку, душа у слові знайде шлях до всещастя!

— Саме так, Модесте. Радію з твого розуміння, — вже веселіше сказав Родослав, і лице його посвітлішало. — Через усі ці перипетії мені не вдалося показати тобі багато наших українських літературних світів, але я зібрав найголовніші з них ось тут в цій просторово-інформаційній книзі, все життя її готував, — з цими словами Родослав простягнув книгу Модесту.

— Дуже добре що ви їх тут зібрали, давайте подивимося, — приймаючи книгу, з зацікавленням сказав той.

— Не відкривай тут, — скрикнув архіваріус. — Не все так просто. Ця книга містить величезні об'єми стисненої інформації. Якщо відкрити її раптово, то ця інформація вивільниться з ефектом пружини, і заповнить словосвітами мега простір, розширюючи світоглядні рамки свідомості тих хто відкриє книгу. Тому перед тим як відкрити треба хоча би мати час на ознайомлення з нею.

— Дякую що попередили. Там, у нас, часу вистачить, — схвально потиснувши тремтячу руку Родослава, сказав Модест.

     Космічний тунель зі швидкістю більшою за світло переносив ревізора до планети всесвітнього центру реєстру цінностей... В неозорій будівлі, яку не окинути одним поглядом, тут — вже йому відчиняється розщепленим простором вхід, а далі — часові потяги всередині будівлі, різновимірні ліфти, і нарешті його відділення... 

— Я знайшов інші світи, вам необхідно ознайомитись з ними, — піднесено доповідав практикант ревізор своїм кураторам. 

Ті скептично переглянулись між собою. 

— Модесте, заспокійся, — намагаючись остудити запал практиканта, сказав срібноголовий. — Зрозумій, є дуже, дуже багато світів, і у нас на черзі роботи не на одну тисячу років. Так що поклади ті світи що знайшов там на часополицю, хай зачекають... 

— Але зрозумійте, це інше, і більше...

— Модесте сядь, — гримнув на практиканта високочолий, другий старший колега. — Ми розуміємо мабуть трохи більше за тебе, хоча б тому що працюємо тут вже кілька десятків тисяч років, — роздратовано додав він. 

Модест притих, схилив голову, і присів.

— Заспокоївся?!  А тепер візьми книгу і поклади на часополицю, — вдоволено, і вже спокійно, підсумував високочолий.

Модест неохоче підвівся, взяв книгу, і поплентався до стосів із мільярдами книг... Дослівно виконавши доручення, він пішов довгим білим коридором, рухаючись в сторону виходу, нервово розмахував руками, і щось буркотів собі під носом. Раптом він зупинився, на кілька секунд, шукаючи вихід в думках, вмить його осяйнула блискуча та зухвала ідея, і він рванув назад, хутко забіг у часове сховище, знайшов книгу, і рішуче увійшов до кімнати кураторів. Ті поглянули на нього з під лобів. Модест, не промовивши ні слова, припідняв книгу, і силою думки відкрив її. Потужне інформаційне сяйво рвучко вивільнилося з книги, та перенесло як межі стін, так і думок, тих хто знаходився в цих стінах... 

— Боже мій, там що? Невже зародки? — схвильовано, ніби не вірячи самому собі, перепитав срібноголовий у свого колеги.

— Так, це вони, зародки інших всесвітів, — вичавив з себе високочолий.

— Треба подати книгу до Вишнього, — як прозріння проговорив срібноголовий.

— Як до Нього самого?

— Так...

   Почну здаля…

   Це потрібно для максимально повної демонстрації "перлинних" Зе-висловлювань – свідчень "геніальності" нової Зе-команди, котра згодом стала Зе-владою!

                                                     Спочатку – "перлини" самого Зе!

   Отож, 18 квітня 2019 року інтернет-ресурс "РБК-Україна" опублікував інтерв’ю « Володимир Зеленський: Нам вигідно розпустити Раду, але будемо думати і вчиняти за З аконом »  (так вчинили "за Законом", що навіть порушили Конституцію України, але беззубий КСУ просто де-факто усунувся від належного процесу встановлення конституційності Указу Президента України № 303/2019 про розпуск Верховної Ради України, і вийшов з того поганенький підсумок, який я показав у своєму матеріалі "Про результати позачергових парламентських виборів – попередньо, або Україна – остров нєвєзєнія?") , де, власне, й починаються вказані висловлювання-"перлини" (вони є одними із початкових):" Ви з'їдете з Банкової?

   Дуже хочу. Я сказав своїм хлопцям – шукаєте якийсь ореп space, якийсь unit   цікавий... Так, я хочу. А її ( будівлю Адміністрації П резидента – ред. ), якщо дозволить суспільство, віддав би якійсь … Не знаю… Не знаю ( нікому дану будівлю ОПУ Зе не віддав і не міг віддати, бо будь-яка притомна, розумна людина розуміє, що переїзд президентської канцелярії до іншого приміщення є надзвичайно складним і дорогим, підтвердження чому викладені далі: 1) інтернет-газета "УП" 26 травня 2005 року надрукувала статтю "Втеча від аури Кучми?", в якій зазначено: "Друзі, я переконаний‚ що ви розумієте‚ якщо я скажу‚ що мені не завжди затишно сидіти в тому кабінеті, де я сьогодні знаходжусь. По мотивах‚ які зрозумілі для вас і для нації »,–   сказав Ющенко …, коментуючи бажання з'їхати з нинішнього приміщення С екретаріату П резидента   (у Зе – це ОПУ – Г. М.) …

      П .

ерше – йому некомфортно сидіти в кабінеті Кучми і взагалі працювати в будинку резидента, пов'язаному до того ж іще й з Кагановичем  С екретаріату П Друге – бо фіс .

   Третє – бо вікна кабінету Ющенка виходять на житлову зону, а це небезпечно. О Четверте – бо якщо Ющенко виїде з Банкової, а оселиться в так званому П урядовому кварталі

   Верховна Рада України 

   резиденція « резидента у нинішньому Мінздоров'я), будуть менше перекривати вулиці при пересуванні перших осіб по місту. » П'яте – оскільки відбувається велика реконструкція Маріїнки, то було б правильно відтворити весь комплекс, і в одному з корпусів посадити   –  резидента. –  Проти переїзду Ющенка можна знайти не менше аргументів, головний з яких – ця радість зміни робочого приміщення коштуватиме десятки мільйонів гривень   –  Тарасюк П   (Ігор, тодішній керівник Державного управління справами (ДУСі) – Г. М.)… каже, що реконструкції за гроші підприємців – це нормально

   (порівняв можливості США й України – Г. М.) П, це коштувало 100 мільйонів доларів, з яких бюджетних було лише 10 мільйонів"

   бандит і зрадник Янукович взагалі не переймався питанням, де має знаходитися президентський офіс, бо до свого робочого кабінету на вулиці Банковій навідувався зрідка, а керував державою із незаконно отриманої у приватну власність своєї резиденції в Межигір’ї; …

   "Дмитро Шимків: якщо переносити Адміністрацію з Банкової, то разом з урядовим кварталом" : " новий Глава АП (Адміністрації Президента – Г. М.) новообраного Президента (Петра Порошенка – Г. М.) разом зі своїми заступниками робили те саме – шукали варіант, як перевезти АП з Банкової… Намагались та не змогли. Одним із головних драйверів того процесу у 2014-му був тодішній заступник лави АП Дмитро Шимків. Саме він відповідав за реорганізацію Адміністрації і пошук варіантів для можливої зміни локації (далі йде пряма мова Шимківа – Г. М.)… ;2) Треба розуміти, що у нас є урядовий квартал. Це Кабінет Міністрів, Нацбанк, Верховна Рада України, міністерства. Більшість міністер ств сконцентровані на цій території. Це дозволяє працівникам швидко комунікувати, переходити, проводити наради. Це в усьому світі є державні квартали. Тому, якщо переїжджати, то переїжджати всім… Будуємо чи беремо в оренду? Якщо будуємо, то за державний кошт? Якщо беремо в оренду – це все одно видатки. І ви стаєте заручником тієї організації, яка вам здає приміщення в оренду …   (я вважаю, що перебування Канцелярії Президента України в орендованому приміщенні взагалі є абсурдом – Г. М.) Будівля Г анцлера Німеччини будувалася 4 роки… Також з переїздом стоїть питання комунікацій, безпекові питання.

   Крім того, в АП побудована мережа бездротового інтернету за стандартами Білого дому   (резиденції Президента США – Г. М.)   . Це спеціальне обладнання, до неї не можна під’єднатися, там кілька рівнів захисту. Це ресурс!

   Це десятки мільйонів доларів. … я вивчав це питання, дивився. Швидко – не виходить. І дуже дорого. …

   Це ж потрібно постійно переїжджати то в АП, то в Кабмін, то в Раду. К Наприклад, чому комітети Верховної Ради

   знаходяться поруч з її приміщенням? Тому що депутати мають встигнути збігати на засідання комітетів і повернутися на засідання парламенту. І на ці засідання приходить представник уряду, люди з   дміністрації. Все це мусить бути поруч чисто фізично, щоб цей процес міг відбуватися. Всі ж ці переміщення займають час. Не можна брати одну структуру і розглядати її відірвано від решти. Це популізм! …

   веб-сайт "ТСН" ("1+1") 31 серпня 2019 року розмістив інформацію

   "Ми не можемо знайти на сьогоднішній день варіант переїзду. Була абсолютно логічна конструкція переїзду в Український дім з розміщенням тут (на вулиці Банковій – Г. М.) музею. Але дійсно час проведення там ремонтних робіт плюс всі ці системи секретності, зв’язку, безпеки – це настільки все складно, що немає змісту це робити як тимчасовий (ОПУ – Г. М.)", – заявив Богдан (Керівник ОПУ на той час – Г. М.). Своєю чергою,   перший помічник Президента України Сергій Шефір додав, що… "немає якихось таких пропозицій, щоб усі сказали – так, це супер-пропозиція, це гарно, зручно і недорого" – виділення й примітка Г. М.)   (Зе – Г. М.)   подаю законопроект про зняття недоторканності з депутатів зі зняттям депутатської недоторканності "слуги народу" так намудрували, що тепер згідно Закону воно – зняття – повністю залежить від Генпрокурора, котрий, своєю чергою, залежить від Президента України, тобто "під роздачу" потраплятимуть, перш за все, неугодні владі парламентарі, а не провладні: доказом сказаному слугує опубліковане 30 вересня 2020 року інтернет-виданням "Радіо Свобода" розслідування " , Берегиня недоторканних?" Як Венедіктова блокувала розслідування проти ще одного "слуги народу А   (першим був "слуга" – народний депутат України Олександр Юрченко), головним героєм якого є "слуга народу" – народний депутат України, заступник голови парламентської фракції партії "СН" Павло Халімон;     зупинюся детальніше на проблемі парламентсько-депутатського імунітету: 1) ще 17.10.2017 Пе вніс до парламенту роект Закону про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)  »; 4) цей же ж п роект Закону   № 7203 авторства того ж Пе знову внесений до парламенту і включений до порядку денного 29.08.2019, попередньо схвалений 30.08.2019, прийнятий в цілому 03.09.2019 (за – 373), того ж дня відправлений на підпис Президенту України, підписаний Зе 11.09.2019 і після цього став Законом України " Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)   від   3 вересня 2019 року ...

   Я    Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп " (таким чином парламентсько-депутатський індемнітет збережено), набувши чинності з 01.01.2020 (; 3) аби Закон   запрацював, потрібно внести відповідні зміни до Закону України "Про статус народного депутата України" » 17 листопада 1992 року і  п Кримінального процесуального кодексу (КПК) України 13 квітня 2012 року 29.08.2019 Зе вніс до парламенту роект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства   № 1009, який був прийнятий 04.10.2019 (за – 330), направлений на підпис Президенту України 09.10.2019, підписаний Президентом України 15.10.2019 і став Законом України " Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства » № 27-IX 4 жовтня 2019 року ; 5) ЦПК своєю заміткою " Будуємо чи беремо в оренду? Якщо будуємо, то за державний кошт? Якщо беремо в оренду – це все одно видатки. І ви стаєте заручником тієї організації, яка вам здає приміщення в оренду правок Лозового " від 4 жовтня 2019 року застерігає: " Депутати залишили чинним фактичну депутатську недоторканність, незважаючи на скасування її в Конституції. Раніше комітет викинув № 27-IX сі норми, які цього стосувалися. Допоки норми щодо недоторканності будуть в КПК, Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Державне бюро розслідувань (ДБР) не зможуть обшукувати та прослуховувати народних депутатів № 2790-XII 4 жовтня 2019 року без їхнього ж рішення " (виділено Г. М.); 6) 07.10.2019 група народних депутатів України внесла до парламенту № 4651-VI 4 жовтня 2019 року   Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України ; 4) " № 2237, який був прийнятий 18.12.2019 (за – 291), направлений на підпис Президенту України та підписаний ним 27.12.2019 й таким чином став Законом України " п Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою приведення у відповідність із Законом України   18 грудня 2019 року ; 7) "УП" своєю статтею "Тільки через свого Генпрокурора. Що не так зі зняттям недоторканності від "Слуги народу" від 18 грудня 2019 року розкритикувала майбутній » № 187-IX 4 жовтня 2019 року   , про що я говорив раніше: "Будь-яке розслідування починається з відкриття провадження. Юридично це називається – внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань  « (ЄРДР – Г. М.)" . Відтепер, якщо ці відомості стосуватимуться народного депутата , то відкрити справу зможе виключно « енеральний прокурор. »  у   Право вести розслідування матимуть лише Національне антикорупційне бюро та Держбюро розслідувань. Окрім відкриття проваджень щодо депутатів Генпрокурор отримає виключне право погоджувати клопотання до суду: про дозвіл на затримання; про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту; про обшук, прослуховування чи доступ до листування; про проведення негласних слідчих розшукових дій, на які потрібен дозвіл суду (це майже всі НСРД за кількома виключеннями). Все це потрібно буде затвердити в суді, обов’язково завчасно попередивши самого депутата . Без присутності нардепа суд зможе дати дозвіл лише на обшук та негласні слідчі п розшукові « дії. Затримати парламентаря без дозволу суду та погодження енпрокурора можна буде лише в тому випадку, якщо застати його за особливо тяжким злочином, пов’язаним із насильством, або злочином, що спричинив загибель людини. « дії. » № 388-IX 4 жовтня 2019 року акону виключають необхідність погоджувати слідчі дії з парламентом. Це відрізняє нинішні зміни від жовтневих, які змушували брати дозвіл у Ради на обшуки та інші дії (мова йде про проект Закону № 1009 від 29.08.2019 – Г. М.) IX Однак, хоч дозвіл Ради і буде непотрібний, правоохоронці ма ть протягом доби повідомити про слідчі дії « олові парламенту. Це стосуватиметься затримання депутата, повідомлення йому про підозру, застосування запобіжного заходу чи здійснення інших слідчих дій. Таємно від Ради можна буде лише обшукати народного обранця та провести негласні слідчі   розшукові   дії   подаю законопроект про зняття недоторканності з депутатів Батьківщини Г   та Європейської солідарності  , а фракція

   "  повним складом проголосувала проти… Раніше відкрити провадження щодо народного обранця міг будь-який слідчий чи прокурор. Тепер же початок будь-якого розслідування щодо депутата залежатиме від бажання або можливості енпрокурора.     …   арештувати майно депутата не можна буде, не попередивши самого парламентаря про суд та без його участі в засіданні… Г Зараз розгляд може відбутися без нардепа тільки якщо той має   поважні причини З. Перелік поважних причин не наводиться…  З Згідно з правкою від Мамки   (ОПЗЖ – Г. М.) , яка пройшла комітет і стала частиною законопроєкту, депутати також не нестимуть юридичної відповідальності .  при здійсненні депутатських повноважень ю Слузі народу Г   звертають увагу, що тепер депутати будуть захищені від покарань за політичну діяльність як в парламенті, так і за його межами.   Однак виходить, що правоохоронці не зможуть притягнути народного обранця до відповідальності за депутатську діяльність в час, коли він здійснює свої повноваження, тобто під час всієї каденції у Раді"; не вдаючись у глибокий аналіз наведених вище законодавчих змін, бо він потребує окремих викладок, й виходчи із власного досвіду народного депутата України, я твердо переконаний: парламентсько-депутатський імунітет потрібен Україні, бо якби його не існувало, то не існувало б і парламентської опозиції й Помаранчева революція та Революція Гідності не завершилися би перемогами людей над бандитськими режимами, оскільки опозиційні депутати парламенту відігравали основну організаційну, керівну і захисну ролі для мітингувальників, а без парламентсько-депутатської присутності протестні акції влада швидко б дезорганізувала й розігнала …

   , Президента « (Зе-брехня: президентська недоторканність не знята – Г. М.) », суддів « (Зе-брехня: суддівська недоторканність так само існує – Г. М.) » нехай в цих резиденціях « (заміських, поза межами Києва – Г. М.)   живуть дітки якісь… Ну, якісь табори відпочинку або якісь люди, яким це дійсно потрібно. А ось ці резиденції – я не бачу в них взагалі жодного сенсу

     буду стояти в заторах Г (неймовірна дурість, бо це – питання безпеки – Г. М.)

. Я   не збираюся перекривати дороги   (Зе-брехня – Г. М.) «    Наскільки я » знаю, там два літаки

   … Три? Продати. Ну, звичайно, продати до бісової матері… Ну, хоч два борти можна було б продати? А навіщо їм три? А хто на них літає? « продовження інтерв’ю Шимківа "УП" за 23 квітня 2019 року: ».  У « Їх реально продати? » Там насправді все просто. Є один літак, який використовується для дальніх перельотів. Наприклад, трансатлантичних. А є інший, який використовують для близьких перельотів, в тому числі всередині країни. Все. 8) При тому, що там же всередині ніякого пафосу. Якщо хтось літав бізнес-класом і знає, що там можна телевізор подивитись чи щось таке, то на Борту №1 )   нічого такого немає. Все дуже консервативно. Це звичайні літаки, якими літають делегації України. Це нормальна світова практика, у всіх такі літаки є… І там же є спеціально навчені екіпажі, їх не можна просто взяти і вигнати. Це ілюзія, що все можна …

   … " – виділення й примітка Г. М.)      Ну, а на завершення цього розділу про "перлинні" висловлювання самого Зе – ще одна Зе-обіцянка з Передвиборчої програми кандидата на пост Президента України Володимира Зеленського   (відносно інших окремих передвиборчих програмних Зе-обіцянок і пшику, який з них вийшов, я вже писав у своїй публікації   "І ще "нові" обличчя нової влади Зе, або Зе має українців за ґоїв-дебілів!"   : "Кнопкодавство", "депутатські прогули" …

   Я    Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп Далі буде...      Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп …

  Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп     («

     «»    «».

)

"Муки преодоления собственных ограничений есть муки духовного роста. Искусство, литература, миф и религия, философия и аскетические дисциплины являются инструментами, помогающими индивиду переступить черту своих ограниченных горизонтов в нескончаемо ширящиеся сферы осознания. По мере того, как он переступает порог за порогом, одолевает дракона за драконом, величие божества, к которому он взывает для исполнения своего высочайшего желания, растет и распространяется, в конце концов, на весь космос."

(Дж.Кэмпбелл "Тысячеликий герой, изд. 2017 г.)

В трудные времена изломов или катаклизмов людей тянет в сферу мифологического: кто-то пользуется современными мифами, чтобы заглушить внутреннюю тревогу, кто-то готовится к Апокалипсису, кто-то ищет ответы в своем сознании и пригоняет найденное в данной реальности. Недавно прочитала книгу, которая сочетает в себе в плане мифологии все, что можно совместить: "Герой с тысячью лиц" Джозефа Кэмпбелла (рус.вариант заголовка лучше передает суть "Тысячеликий герой"; слово "лицо" больше склоняет к буквального смысла, работа же ищет смыслы вне буквальным).

Насколько я могу вспомнить из курсов сравнительной мифологии и теории транзитивных сюжетов есть два вида связей фольклора между собой: заимствования вследствие географического кочевания сюжетов и типологические связи, которые не привязаны к географии или времени. Типологические связи возникают как следствие типичных явлений в человеческой жизни и обществе, что порождает схожие сюжеты и образы в, казалось бы, совершенно разных культурах. Собственно, поиску универсальной формулы через объяснение типологических связей (выведению т.с "мономіфу") посвящена книга Кэмпбелла. Основным образом книги есть герой, преодолевающий препятствия на пути к обретению истины. Я бы даже сказала, что это обобщенный образ любого человека, так как некоторые герои отступают лишь начав свой путь (не преодолевают свою инфантильность), некоторые получают поражение почти добравшись целей, некоторые получают духовные знания, но искажают их через собственное эго (вспомнился мудрый царь с персидской эпической поэмы "Шахнаме", что за несколько лет через гордыню развалил целое царство), некоторые герои полностью отмежевываются от материального мира (как вот аскеты или ортодоксальные святые) и т.д. Через большое количество примеров из психоанализа, фольклорных сюжетов, художественной литературы создается впечатление, что автор пытается охватить мир. В этом большой плюс и большой минус книги (чисто субъективное впечатление). Плюс в том, что можешь узнать и прямо почувствовать увлечение Кэмпбелла древними культурами, народами, их поэтическим мифологическим мышлением, можешь подробно изучить ритуалы маори или якутских шаманов и найти перекличку с собственными поисками через образ героя и мирового мономіфу; можешь понять, какие силы коллективного бессознательного в тебе есть, как они могут работать. Интересно, что неожиданно впервые в жизни начала запоминать свои сны. Может, это совпадение.

Теперь ну очень субъективные минусы. Немного ввел в смятение детерминизм: абсолютные причинно-следственные связи. Все настолько со всем связано, что вспоминаешь попсовые голливудские фильмы, в которых в конце приключений супергероев оказывается, что чей-то отец – это чей-то брат, и его поступок десять лет назад привел к трех событий, за которыми будет еще 10 последующих фильмов. Хотя, это проблема типологических связей, а эксплуатации идей восточных религий. Собственно, с восточными религиями и связан мой минус. Больше всего ссылок у автора именно к индуизму и буддизму и к идеям духовности вне человеческих понятий о добре/ зле. Настоящий герой переступает. Он приносит истину, что выше общества и даже богов этого общества. Так, ища истину, можно потерять свою форму. Сыпучее отсутствие формы пугает, кажется, что автор не разграничивает эгоизм и наличие своего я. Но это вопрос долгой и сложной онтологической разговора. В любом случае, "Герой с тысячью лиц" подталкивает к поиску таких вопросов/ответов, а кого-то может и хорошенько вдохновить на духовные поиски. В современном мире меркантильных интересов это очень важно.

Прежде, чем диагностировать у

себя... заниженную самооценку,

убедитесь, что

вы не окружены идиотами.

Зигмунд Фрейд

Почему же так произошло в Украине?

И потому, что сначала дебилы выбрали к власти подобных себе идиотов (речь идет, в первую очередь, о общие результаты всеукраинских выборов, хотя подобное нередко происходит и во время локальных – местных и одномандатных мажоритарных парламентских – выборов), а уже после избрания, став властью, идиоты руководят дебилами! Моя работа "Дебилы избирают идиотов!" наглядно демонстрирует итоги указанных выборных перипетий, когда подавляющее большинство обирачів, не мысля, по-дебильному делают выбор, руководствуясь чем угодно –

Плакат Войцеха Осуховского, Польша.

даже каким-то мифическим, не понятно чьим, сердцем, но только не умом, который у них, скорее всего, отсутствует.

Так кто же такие эти дебилы и идиоты с медицинской точки зрения? Вот, что отвечает на этот вопрос медицина...

Но ведь "Жизнь – это шанс, не змарнуй его", – призвала Мать Тереза, о жизненные постулаты которой рассказывает моя статья "Жизнь – это мечта, осуществи ее".

Том, чтобы действительно не упустить свое и других людей (а для этого не нужно быть тем, кто показан в моем фотонарисі "Дарвин ошибался?", а надо быть, согласно моего эссе "Наглядный пример, или Люди будьте Людьми!", omo sapiens) жизнь, которая продолжается, подтверждением чему является моя публикация "Что такое жизнь?", каждый обирач во время любых выборов (осуществления тех или иных дел) должен сто раз подумать, прежде чем выбрать (сделать), а не руководствоваться неизвестно чем. H Один из самых известных русских писателей и мыслителей Лев Толстой в свое время писал: "Сила правительства

(правительства – Г. М.) держится на невежестве (невежество русский переводится как невежество – это то же самое, что и идиотизм – Г. М.) народа, и оно знает это и потому всегда будет бороться против просвещения (моя трактовка слов автора: чем меньше народ разбирается в действиях правительства/власти, тем легче правительству/власти таким народом управлять – Г. М.) " (из письма к Алєксандрє Міхайловнє Калмиковой, 31 августа 1896 года, Ясная Поляна). Значит народ, каждая его человек обязаны всеми силами бороться со своими дебильностью/невежеством, чтобы не выбирать к правительству/власти себе подобных или еще худших невежд, которые после избрания будут силой (ведь любые правительство/власть – это сила, принуждение) руководить подчиненными уже себе дебилами. В своей предвыборной программе кандидата на пост Президента Украины Владимир Зеленский заявил: "Моя главная задача – привести к власти порядочных и патриотичных специалистов". Но на практике почему-то часто получается наоборот, как это демонстрирует уже цитированная выше моя работа "Дебилы избирают идиотов!", то есть

Зеленский самом деле обманывает украинцев, что подтверждают мой материал "Почему Зе говорит неправду Украине?" и другие публикации, которые я приведу далее, а украинцы, будучи, к сожалению, подавляющим большинством дебилами, повелись на его предвыборный Обманчивый популизм И после этого Зе-власть еще и возмущается, что постепенно все больше людей начинает их не любить, как свидетельствуют, кстати, результаты следующего соцопроса: ".

Президенту Владимиру Зеленскому доверяют 41% украинцев, тогда как 50% – не доверяют (выделено Г. М.) . Такие данные социологического исследования обнародовала 23 июня председатель правления Украинского института социальных исследований им. А. Яременко Ольга Балакирева во время пресс конференции... "На сегодняшний день Зеленскому полностью доверяют 13%, скорее доверяют – 28%, скорее не доверяют 25% и полностью не доверяют 25%. Следовательно, 50% населения сегодня не доверяют Президенту Зеленскому", – отметила она.

По ее словам, в течение длительного времени после избрания Зеленского Президентом Украины держался положительный баланс доверия к нему

(+34% – Г. М.) "Ситуация начала меняться в январе-месяце .

... и сейчас отрицательный баланс доверия" (-9%, то есть доверие к Зе уменьшилась на 43% – Г. М.) , – рассказала Балакирева. Также она заявила о негативный баланс доверия к правительству (-54% – Г. М.)

, Верховной Рады (-55% – Г. М.) Кроме того, эксперт рассказала, что негативный баланс доверия есть к СБУ (-34% – Г. М.) …

, Национальной полиции (-43% – Г. М.) , прокуратуры (-61% – Г. М.) , ГБР (-58% – Г. М.) , НАБУ (-63% – Г. М.) (то есть, всей центральной власти – Президенту Украины, Верховной Раде Украины, Кабинету Министров Украины – плюс силовым структурам принуждения народ не доверяет: 1) вот докерувалися идиоты всего за год; 2) неужели обирачі-дебилы начинают осознавать, что выбрали идиотов? – Г. М.) Вместе с тем Балакирева подчеркнула, что Вооруженные или традиционно остаются с положительным балансом доверия. По данным исследования, ВСУ доверяют более 60% респондентов, тогда как не доверяют около 30% .

Опрос проводился 10 – 19 июня методом "лицо к лицу" по месту жительства респондентов. Участие в социсследовании приняли более 3000 С (3037 – Г. М.)   лиц во всех регионах Украины, кроме временно оккупированных территорий Луганской и Донецкой областей и Крыма. Статистическое отклонение составляет 1,1 – 1,9%" (Interfax-Украина: "Сегодня Зеленскому не доверяют 50% граждан – Балакирева о результатах соцопроса", 23 июня 2020 года; Укринформ: "Зеленскому доверяют 41% украинцев, не доверяют – 50%", 23 июня 2020 года). Поэтому возникает логичный вопрос... . Такие данные социологического исследования обнародовала 23 июня председатель правления Украинского института социальных исследований им. А. Яременко Ольга Балакирева во время пресс конференции... .

Почему же не любят "слуг народа"? 14 мая 2020 года интернет-газета "УП" опубликовала статью ближайшего Зе-соратника, народного депутата Украины, председателя парламентской фракции "СН" Давида Арахамії "Год назад я внезапно стал очень плохим человеком", в которой он жалуется следующее: "До этого я был уважаемым бизнесменом, на мои семинары собирались тысячи человек, я ездил по стране, рассказывал о свой управленческий опыт. Но как только ты становишься политиком – ты уже плохой человек в глазах большинства. И неважно, когда еще даже не зашел в парламент – ты плохой по умолчанию.

Я чувствую это даже со стороны моего близкого окружения. Мои знакомые, конечно, не перестали со мной общаться, но я подсознательно чувствую, что они меня осуждают

И вот, что ему ответил частный предприниматель Артур Оруджалиев: "David Braun

(так Арахамия называет себя в соцсетях – Г. М.)

написал колонку на "УП" в которой основной месседж, что новых слуг не любят потому, что они стали "политиками". И любой политик якобы сразу – дерьмо. Я более чем уверен, что и Давид и его коллеги в это искренне верят. Только в это не верю лично я и большинство моих друзей. . Такие данные социологического исследования обнародовала 23 июня председатель правления Украинского института социальных исследований им. А. Яременко Ольга Балакирева во время пресс конференции... ».

Навскидку назову 10 причин, которые пришли в голову буквально за одну минуту. Вас не любят потому что вы: п

рое

али уникальный шанс для Украины. Многие считают, что последний на ближайшие десятилетия

ришли к власти

ном тех, кто сделал хоть что-то

в бычные популисты, которые не отвечают за свои слова … н ;

в г , ассказываете о коррупции предшественников, а сами точно также получаете зарплаты в конвертах … е нашли и не посадили виновных ни в одном резонансном деле ;

с аставили снова переходит на другую сторону улицы, когда видишь мента ;

в открытую сливаете суверенитет страны, забыли про Крым и словосочетание ;

война с Россией стараетесь не употреблять ;

в одготовили страну к эпидемии ;

, но не приказали ни того, кто подготовил, ни того, кто вывозил маски ;

бы ыстро решили, что вы элита и забыли, кто вас привел к власти и зачем. « Так что поверьте, не любят не политиков. » Не любят лжецов, коррупционеров, ;

популистов, аферистов и просто непрофессионалов, которыми сегодня как никогда наполнена Верховная Рада и другие принимающие важные решения здания. Не любят именно вас " (Facebook: Artur Orujaliev, 14 мая 2020 года). » Фактически такого же мнения придерживается и народный депутат Украины 8 созыва Владимир Парасюк (можно по-разному к нему относиться, но его нельзя упрекнуть, что он не боролся за украинское дело (так, как умел), начиная с Євромайдану, а "Где был Зе 18 – 19 февраля 2014 года?" спрашивает моя одноименная работа, которая напоминает о те трагические євромайданівські дня): "Каким надо быть слепым, чтобы не видеть, что нынешний премьер – это просто ср...ный лоббист. Невыгодна экологическая инспекция – снимаем Фирсова. ;

Надо продать за очень дорого электроэнергию – останавливаем государственные АЭС (в пользу Ахметова, который является владельцем многих шахт и поставляет свой уголь для тепловых электростанций – Г. М.)

(футбольный клуб, которым владеет соратник Януковича олигарх Ахметов – Г. М. плохо будет играть – оденем все другие команды в кандалы? Это не правительство – это дно! . Такие данные социологического исследования обнародовала 23 июня председатель правления Украинского института социальных исследований им. А. Яременко Ольга Балакирева во время пресс конференции... Нам не

нужно говорить о коронавирус и карантин, о нем пусть говорят врачи. Также не

надо няшних фотографий в інстаграмі и высоких речей под суфлер. Вы или занимайтесь жизнью страны, или на выход. Станьте строгим и принципиальным лидером. Потому что сейчас это все похоже на осла, которого водят на веревке

(выделено Г. М. ). От ваших действий потирают руки только те, кто эту страну не дорозкрав или не дорозірвав. Может уже достаточно? .
Вы извините, что я это говорю, но это правда! Наше государство – это не советский колхоз. Мы – нация сильных и отважных людей и именно такого нам надо Президента. P. S. Честно, это какое-то проклятие! Опять то же самое. Опять пузырь, в котором Президент живет своей жизнью!" (Facebook: Владимир Парасюк, 15 мая 2020 года). ) Дальше будет...

"Подари ребенку праздник!

Всего несколько месяцев и наша компания "Биотек" готова подарить Вашему малышу уникального домашнего любимца. Сочетание зайчика и котика? Пожалуйста. Розовый пушок? Конечно. А как же морская свинка с большими ушками? Запросто! Только у нас невысокая цена, сочетающаяся с качеством выполнения заказа. Спешите увидеть улыбку Вашего ребенка."

- Ну, ну, ну, ну, ну, нуууу, ну!

- Соня, сейчас едем. Только домалюю губы и прыгаем в электрокар. – Высокая красивая женщина рассматривала арсенал косметики на зеркальном трюмо.

- Мамусьон, я ждала пару месяцев. В свои десять как принцесса этого дня, я имею право вы-ма-га-ты.

- Хорошо, что вы сейчас все знаете свои права. Может, еще позвонишь на горячую линию, что мы не спешим забирать твоего Лапика, а? – женщина ласково щипнула девочку за бледную щечку.

- Ну, мам, я же просто долго ждала. Ты и так красивая! – глазки Сони блеснули. – Ну, ну пожалуйста.

- Все, все. Иди прыгай в машину. Только без меня не говори ей ехать.

- Ладно. Ура, ура!

Всю дорогу девочка нетерпеливо йорзалась на сиденьях, а мама підправляла недоработанный макияж. Красный электрокар плавно подъехал к огромной квадратной здания из белого лоснистого бетона. В окнах машины отразилась массивная сиреневая голограмма "Биотек". "Удачной вам прогулки!" – прозвучал механический голос из салона, когда женщина с девочкой вылезли в просторный двор, на асфальте которого красовались и прыгали гибридные световые зверушки.

- Вон уже и папа подошел с работы. Переживаешь? – обратилась Звездная к дочери.

- Да нет, я уже оочень хочу увидеть своего Лапика! Как я его буду кормить... мммм...

У входа в белое здание, щурясь от осеннего мелкого дождя, стоял высокий рыжеватый мужчина в элегантном сером костюме. Он пытался улыбнуться, но через напряжение выходила странная гримаса.

- Привет, дорогой! Как настроение? Устал сегодня?

- Нет, но настроение такое себе. Зачем ей тот Лапик? У меня еще с детства, когда были эти...движения в защиту животных, против там всяких биотехнологий, короче, еще с детства недоверие к подобных компаний. Не лучше заказать простую собаку?

- Крис, слушай, а типа породы собак не выводят, нет?

- Нет разницы, что это. Оно же страдает. Те же собаки с каждым годом вырождаются, сколько бракованных, фу. – Крис таки позволил себе искривиться.

- А эти выращенные зверьки, кстати, не страдают. Разве такой вариант не лучше!

- Не заводся.

- А ты не теряй ребенку праздник своими философскими трелями.

- ладно, Ладно. – Мужчина повернулся к девочке, которая тем временем рассматривала котозайчиків на дворе, погрузившись в свои мысли и не обращая внимание на разговор родителей. – Сонюшик, идем!

За дверью на клиентов уже ждал приятный молодой человек в персиковом медицинском костюме, с улыбкой на лице.

- Доброго дня! Вы заказать или забрать ваш зверек?

- Мы забрать! Забрать моего Лапика. – пытаясь себя успокоить ответила Соня.

- Хорошо, солнышко! Лапик...Ему наверное очень подойдет. Проходите со мной, заполним форму. Это недолго. И сразу пойдем забирать! – парень снова усмехнулся, будто пытаясь похлопать Соню по плечу. Но без контакта. Трогать чужих детей было строго запрещено.

Семья шла длинным узким коридором несмотря на высокие металлические стеллажи с закрытыми боксами. В коридоре кроме них и другого работника в таком же костюме не было никого. Эхо от шагов, казалось, долетает до самого потолка. Новый молодой человек был озабочен больше, чем предыдущий, но улыбался так же.

- ...Так, номер три тысячи триста сорок девятый... Это сюда, влево. Вам может быть немного душно, извините. Должны поддерживать оптимальную температуру для выращивания. Ну, для вас, конечно важен результат. Как там...Лапик?

- Да, Лапик. – тихо сказала Соня, сжав мамину руку, поскольку работник начал отпирать бокс.

- Итак, красивое милое розовое существо сейчас опустится на руки своей хозяйке Сони. – парень повеселел. – Эва!.. – Парень на минуту остолбенел. Соня вскрикнула и мгновенно закрыла лицо ладонями. Отец автоматически начал ругаться.

Перед зрителями, еще присоединенное к разнообразных цветных дротиков, сидело мокрое розовое созданьице, что мало выглядеть как смесь котика с зайчиком. Оно и выглядело. Но мордочку немного перекосило, отчего его второй глаз был значительно ниже, чем надо. Казалось, будто у него одно голубое підсліпувате очко, что испуганно смотрело на мир.

- Меня не интересует, что у вас это бывает раз на десять тысяч случаев! У меня вон ребенок в истерике! – Крис уже не ругался, но кричал тоже громко. Звездная успокаивала дочь, что сидела на маленьком красном диванчике и безутешно плакала, не показывая лица. В комнате собралось несколько человек: парень, что открывал бокс, руководитель отдела и менеджер по работе с клиентами. Ситуация была не из приятных. – Вы можете объяснить, почему вы не извлекаете тех ваших лапушків, чтобы самим сначала посмотреть. Какого черта нам было это видеть?

- Крис...- Звездная старалась строго смотреть на мужа.

- Мы еще раз приносим извинения за инцидент. Действительно, такое бывает чрезвычайно редко. Мы считаем, что клиенты после долгого ожидания должны сами увидеть процесс. Это же не таинство, как когда-то говорили всевозможные активисты. Мы за открытость перед клиентами. – нервно повторяла заученные фразы менеджер.

- Да, но до чего доводит ваша открытость? – Зоряна не могла не вмешаться.

- Мы возместим вам все убытки. Захотите, вырастим бесплатно новый зверек. Компенсируем расходы и моральную травму.

- О нет, какое новое зверек. – Крис покосился на дочь.

- Мне не надо нового. Мне надо его.

- Кого? – компания взрослых повернулась к девочке, которая еще прикрывала лицо ладонями, но голос ее был ровным. – Мне надо это зверек. Я...Я назову его Кривунчиком и тоже буду любить. Я хочу его забрать.

- Звездно, это бред! Скажи ей что-то.

- Да, мы согласны с господином. – подхватила менеджер. – Невозможно забрать...Неисправные подлежат утиліз...Вы понимаете, такие товары дискредитируют имидж компании.

- Я хочу его! – ровный голос девочки сорвался. Она открыла лицо, на котором гневно пылали темные глазки. – Хочу его! – на этот раз в голосе прозвучали угрожающие нотки. Отец вздохнул, понимая, что придется из обвинений перейти на просьбу:

- ...Может, мы как-то договоримся? Только быстрее, а то...когда у вас там утилизируют?

Парень на входе пытливо примружував глаза, вглядываясь, как семья клиентов несла завернутого зверек к электрокару. Странным было то, что все вышли не через парадный вход, у него для этого случая была своя функция искреннего поздравления с новым членом семьи. Никто не предупредил о необычные обстоятельства. Красная машина мягко проехала под светом сиреневой голограммы и неспешно покинула двор. Соня вдивлялась и изучала своего Кривунчика. Рядом сидела мама. Папа, разлегшись на сиденьях спереди, задумчиво смотрел на мелкую мжичку за окном.

- Все таки, могла бы назвать его как-то звучней. Циклопчиком, например. – Крис повернул голову к замисленої Сони.

- Кем? Кем? – спрашивала жена, потому что девочка явно была занята собственной трагедией и добротой.

- Ай, неважно. Нам надо заехать и скупиться. Не забывай, что сегодня к Соне должны зайти гости.

- Их будет немного. Главное – сладости.

Традиция приглашать друзей на день рождения недавно вновь стала трендом. И хотя детям чаще всего было некомфортно находиться рядом, иногда такие праздники превращались в уникальные воспоминания, особенно, когда удавалось затащить детей в совместную игру вне гаджетами.

- Твой любимый Любомир будет? – папа устанавливал доску для настольных игр.

- Да, конечно. Ты такой старикан, папочка. Кому нужна эта доска?

- Ну, попробуем. Я вообще то хотел сказать, что тот Любомир хулиганка и любит совать нос не в свои дела. Чтобы он не нашел Кривунчика в нашей комнате.

- Во-первых, без разрешения туда никто не зайдет. Напомни маме, пусть поставит код на двери.

- Ладно. – задумчиво ответил Крис, продолжая пристально смотреть на доску.

На день рождения собралось с полдесятка знакомых Сони. Сначала все чувствовали себя некомфортно, но скоро лимонад, сладости, музыка и усердная работа родителей Сони сделали свое. Дети начали танцевать, біситись на батуте. Оживленного Любомира захватил настольный футбол со взрослым Крисом.

- Фу, жесть!.. – неожиданно донесся крик со второго этажа. – Все сюда!

Дети с родителями Сони сбежались на крик Олега. Это был тщедушный и бледный подросток, явно скучал на праздновании, но сейчас триумфально держал в одной руке обливающегося потом от страха Кривунчика. Звереныш пыталось мяукать и підсліпувато примружувало голубой глаз на остовпілу Соню.

- Посмотрите на эту мордяку! Вау! Где ты такое откопала?

Олег тряхнул существом, однако через какую-то долю секунды Любомир тряхнул Олегом, предварительно забрав зверя. Он даже не поморщился, когда передавал его Сони. Девочка быстро взяла розовый клубок и пошла лить слезы в комнату. Праздник закончился. Олег настойчиво просил прощения после полученного пинка, а раздраженный Крис просил детей не разглашать увиденное. Семье грозил крупный штраф. Дети героически поклялись молчать, тайно наслаждаясь кульминацией вечера, и помогли мужчине убрать со стола.

Звездная была в комнате с дочкой. Соня сначала держала зверя на руках, она ласково муркотіло ей в ладони. Затем она опустила Кривунчика на кровать, взяла в ладони его маленькую мордочку и пристально смотрела. Звездные было немного жутко от этой дочки сосредоточенности. С ней такое было впервые. А Соня смотрела, легко прижимая руками нежные щечки существа, тогда закусила нижнюю губу и вздохнула. Она подняла Кривунчика на руки, порывисто поставила у ног Зарины и легла лицом к стене.

Утром было тихо. Крис куда-то уехал. Звездная мрачно водила ложкой в тарелке с хлопьями. Соня пила какао. После завтрака женщина поставила локти на стол и неуверенно спросила:

- Слушай, если ты хочешь попробовать еще раз?..

- Нет, мам. Забыли. А давай лучше поедем шопитись, м? – Соня впервые за утро улыбнулась к маме.

- Ура! Я уже собираюсь. Мне как раз нужна новая помада.

Мне всегда казалось, что самая слабая сторона криптовалют — это отсутствие связи с реальной экономической базой, понятного товарного обеспечения электронных денег. Условность ых курсов и возможность создания бесконечного числа самих валют, обесценивающего их как платежное средство в целом.

Самая же интересная сторона криптовалют — это возможность их производства, mining, при помощи электронных операций, что придает им некую объективную ценность. Возможно, это вообще единственная связка криптовалюты с товарным обеспечением, роль которого выполняют потраченные на ее добычу аппаратные мощности оборудования.

А что если пойти вторым путем и напрямую связать криптовалюту c электрической энергией? Выпускать ее в четком соответствии с количеством произведенного электричества. Количество энергии в системе будет равняться количеству электрических денег, которые она обеспечивает.

Это может быть модель, в которой деньгам вернут реальное и, главное, точно измеряемое материальное обеспечение, функцию которого ранее выполняло золото. Это гибкая и, в некотором смысле, безинфляционная система: падение напряжения в сети будет означат уменьшение денежной массы, что в свою очередь будет стимулировать ее резервное накопление и хранение в аккумулирующих устройствах либо оперативную конвертацию в производство товаров и оказания услуг.

Развивая эту мысль: можно ли построить систему, в которой не товары и услуги обеспечивают устойчивость денег — но деньги, а точнее энергоресурсы, изначально обеспечивает устойчивость товарного производства? Денег будет ровно столько, сколько произведено энергии, сохранность и движение которой гарантируют устойчивость финансовой системы.

Сокращение производства электроэнергии логичным образом будет означат сокращение экономического обмена, стимулируя развитие эффективных технологий хранения. Последние, безусловно, будут подвержены некоторой энтропии — точно так же, как в следствие частого употребления в древности стирались золотые и серебряные монеты.

В итоге главным эмитентом будет выступать государство, обладая огромными мощностями атомной, тепловой и гидроэнергетики, но также и частные электростанции — как включенные в сеть, так и существующие автономно. Ведь рассчеты могут производиться напрямую электричеством (как аналог наличной оплаты, в которой каждый аккумулятор является кошельком), так и его облигациями — электрической криптовалютой, за которую можно приобрести иные товары и услугы, в конечном итоге производимые и доставляемые при помощи электричества.

А главное: это возможность создать универсальную, объективную мировую валюту (некое Elektro ), в которой наиболее технологически развитые экономики естественным образом будут и самыми мощными эмитентами. В то же время самыми устойчивыми и богатыми будут наиболее активные экономические цепочки, в которых деньги-энергия не только производятся, но и работают. Чем больше активность, тем меньшие возможные потери.

Можно сказать, что эта история напоминает старые добрые семейные хроники, в которых судьба семьи тесно переплетается с историей большего масштаба (почему-то сразу в голову лезут Буденброки, а вот почему – неизвестно). Еще читая роман можно вспомнить истории других ребят, которые еще с детства остро реагируют на действительность, имеют какие-то необычные способности (не всегда им можно поверить, ибо они иные), а потом по каким-то разным причинам начинают модифицироваться или разваливаться на части, или еще что-то с ними происходит фантасмагорическое (опять в голове ассоциация – парень Оскар имел жестяной барабан). Но есть еще столетняя одиночество семьи с неизвестной Южной Америки, и там уже не просто хроники, а реальность, в которую вплетены магическое: хотя вполне возможно, что тебе оно магическое, ибо ты не відчитуєш буквальность чужой веры. Где-то на грани этих историй, на грани действительности и реальности, а где – то совершенно вне их, караулят "Полуночные дети" Салмана Рушди.
Познания мои по Индии всегда были фрагментарными. Эту фрагментарность подкрепляла равнодушие к политике, неприятие кастовой системы и плохие знания географии, в которые великая страна не могла никак уместиться. Но иногда надо совершать путешествия диванные, не такие уж и легкие, как кажется на первый взгляд. История индо-пакистанского парня Салема Синая – Рябого, Носача, Сопливця, Ясного Месяца, Будды, непризнанного гения, телепата, следопыта, сумасшедшего, исцеленного, директора фабрики по изготовлению маринада, немного меня утомила. Его история – это история Индии: герой рождается с принятием независимости своей страны ровно в полночь и с тех пор его дорога неразрывно связана с политическими событиями, министрами и полководцами, войнами и отдельными вооруженными конфликтами. Иногда эта связь перерастает в мифическую взаимозависимость событий. Лишь одна эмоция или поступок героя в его сознании предстает военным переворотом. Все смешивается, становится однородным и давним, хотя проходило во второй половине ХХ века: "Ответ: я – результат, итог всего, что было со мной; всего, чем я был, что видел и делал; всего, что делали со мной. Я – любой человек, любая вещь, чье присутствие в мире хоть как-то связана с моим существованием; чье бытие задевало меня. Я – все то, что произойдет, когда меня не будет и чего бы не случилось, если бы меня не было вообще..." (пер.с рус.) (Пришло на ум, что этот прием тотальной взаимосвязанности уже успели підмарнувати голливудские кінороби: все настолько переплетено, что теряет смысл). В жизни Салема Синая наоборот – мир дает ему смысл и он наделяет его своими смыслами, в результате чего возникает иллюзорная реальность, которая чем ближе ты подходишь, тем больше теряет свою иллюзорность.

Но вот тут и парадокс: история выдумана, мистифицирована, а благодаря ей изучаешь реальные исторические факты и культуру страны, начинаешь больше понимать сплетение менталитета с многоликостью индуизма и его не менее многоликим синтезом с буддизмом и исламом на одной большой территории. Совершаешь нелегкую и насыщенную путешествие. Открываешь новое и смешиваешь со старым. Ищешь связи. И что-то точно находишь, потому что в конце хорошего путешествия не может быть иначе.

И что же в тех путинских глазах можно увидеть?

А вот что...

Но это видят только умные, трезво мыслящие, способные к критическому анализу люди, которых можно обвести вокруг пальца или запудрить им мозги.

Какое тысячелетье на дворе? " писала о страшных вещах: "Это я не для себя спрашиваю. Я в курсе. Я для В.В.Путина хочу уточнит... У него большие сложности с позиционированием себя во времени и пространстве. Есть такой роман фантаста Василия Головачева, "Схрон" называется. Там боги играют сами с собой, а Вселенная – это Древо времени и разных измерений, и можно исхитриться и пролезть по Хронобуру на другую Ветвь времени, в прошлое или будущее. Откуда же к нам пролез этот шустрый полковник (на самом деле подполковник КГБ – Г. М.) с с (очень ядовитая индийская кобра – Г. М.) или удава Каа зловещий ( персонаж "Книги джунглей", которого в джунглях все, кроме Мауґлі, боятся – выделение и примечание Г. М. Посмотрите в эти хрустальные глаза, на дне которых лежит бесконечная злоба, злоба рептилии к человеку )?..

. Вы слышите его, бандерлоги (английский писатель Редьярд Кіплінґ в своей "Книге джунглей" бандерлог ам (на языке хинди обезьяна и народ bandar–) назвал выдуманный им обезьян , log– ячий народ – Г. М.) ? Сделайте еще шаг вперед... – как раз будете у него в желудке... ’ Похоже, он просочился к нам из то Ветви, где сейчас 37-й ч (1937 – 1938 годы: период массовых сталинских политических репрессий – впоследствии получил название "Большой тєррор" или "Єжовщіна", поскольку тогда Народный коміссаріат внутрєнніх дєл (НКВД) СССР возглавлял ставленник Сталина Николай Ежов, который сменил на этом посту Гєнаха Ягоду, хотя они были только исполнителями сталинских приказов, поэтому "Сталінщіно-Єжовщіна" было бы более правильным наименованием – Г. М.)

(предшественник КГБ СССР – Г. М.) , привыкший загоняют иголки под ногти, где он оказался... . Беда наша в том, что Путин – не наш современник. Он пришелец из второго времени. Там не было и не могло быть иного гимна, нежели сталинский Там адвокаты на бухаринско-ягодинском процессе (Третий Московский процєсс или Большой процєсс, где среди главных обвиняемых были видный большевик Николай Иванович Бухарин и бывший руководитель НКВД Гєнах Гєршєновіч Ягода, которых расстреляли 15 марта 1938 года, – Г. М.)   не смели защищать своих клиентов и просили для них смертной казни. Там можно было спокойно сажат подследственных в карцер, в … пресс-хату   , где 100 человек душатся в помещении, рассчитанном на двадцать, там все будущее принадлежит государству и лично генералиссимусу « (речь идет о Сталине, которому 27 июня 1945 года Прєзідіумом Вєрховного Совета СССР было присвоено высшее воинское звание гєнєраліссімус Советского Союза, установленное Указом Прєзідіума Вєрховного Совета СССР от 26 июня 1945 года – Г. М.) » Все для него в нашей реальности не так. Он не привык, ему тошно... … Необходимость притворяться нашим современником очень тягостна для резидента. И иногда он отводит душу. Как раз в то моменты, когда он говорит о сортир .

Мы будем преследовать террористов везде... Значит, вы уж меня извините, в туалете поймаем, мы и в сортире их замочим

, грозит журналистам обрезанием П (11 ноября 2002 года после саммита ЕС – Россия в Брюсселе на прессконференции Прєзідєнт РФ Путин, отвечая на вопрос корреспондента французской газеты " Лора … на Зекк   и о нарушении российскими властями прав человека в Чечне, заявил, в частности, следующее: "...е   сли вы Le  Monde» хотите совсем уж пол исламс ки ін м радика ло м ы готовы пойти даже на то, чтоб и сделать себе обрезание, то я вас приглашаю в Москву... У нас есть специалисты и по этому вопросу. Я порекомендую ым сделать эту операцию таким образом, чтобы у вас уже больше   ничего не выросло и репрессирует адвокато " (российское интернет-издание "Грани.Ру", 29 сентября 2005 года). Также о Путине и враждебную к Украине Россию Валерия Новодворская рассказывала в интервью украинской газете "Экспресс" (№ 117, (24 – 31).10 2013 года), которое можно прочитать в моем материале под заголовком с ее словами "Помните, что Россия всегда была вашим врагом", которые оказались пророческими уже в 2014 году... таких людей, как Валерия Новодворская, принадлежал и Вячеслав Иванов (21.08.1929 – 07.10.2017), интервью с которым под названием " на российский интернет-ресурс "Новое время" ("The New Times") опубликовал 14 мая 2012 года (" в (английский писатель Редьярд Кіплінґ в своей "Книге джунглей" этот вопрос мы

задали

(Калифорнийский университет в Лос-Анджелесе – Г. М.) и РГГУ (Россійскій государствєнний гуманитарный унівєрсітєт – Г. М.) »  , автору книг и статей общим счетом более 1000 академику Вячеславу Всеволодовичу Ив – новую … ИвАнов, который сам затрудняется сказать, на скольких языках мира он говорит и читает, переводил Гюго, Лопе де Вега, Киплинга, Тувима, в его переводах вышел сборник "Луна, упавшая с неба. Древняя литература Малой Азии": это переводы с хеттского, аккадского, иероглифического лувийского, финикийского, ликийского и других древних языков Малой Азии. Вячеслав ИвАнов – академик РАН … (Российская акадємія наук – Г. М.)   ..., стал заведующим кафедрой теории и истории мировой культуры МГУ, а потом и директором Института мировой культуры университета. До этого он 18 лет руководил сектором структурной типологии Института славяноведения АН СССР. В 1989 – 2001 гг. ИвАнов преподавал в Стэнфордском университете США..."): " Он   (Путин – Г. М.) бандит. Бандит умеет очень много делать. – Сталин был бандитом. Вот, пожалуй, в этом смысле он сопоставим со Сталиным, потому что Сталин был тоже неумный и неспособный человек. Но бандит А. А то, с кем он играл в политическую игру, даже Бухарин, который с ним как бы дружил, они его все-таки воспринимали как человека. … А человеком он не был, у него не было человеческих эмоций. Я думаю, что у Путина только к собаке есть человеческие чувства. Я думаю, что ни к кому из окружающих у него никаких чувств нет. Понимаете, человек без человеческих чувств – это ужасно. с ним никаких человеческих отношений быть не может Я с ним немножко разговаривал... Путин тогда был Президентом и вручал мне медаль. То есть это были те времена, когда он еще не снял маски. Но когда я произнес имя Ходорковского, он позеленел. Реакция была биологическая. Передо мной уже никакой маски не было, а был страшный, кровавый человек. Вот я своими глазами это видел Путин   (английский писатель Редьярд Кіплінґ в своей "Книге джунглей" Я хорошего ничего от него не жду, а плохого жду сильно испугавшись, может начать стрелять, сажат ...". А вот, что про Путина говорит человек того же уровня, что и Валерия Новодворская, – тоже известный российский политик, депутат ГД ФС РФ 2-го созыва и его соратник Константин Боровой: … Путин начал противостояние со всем миром... (английский писатель Редьярд Кіплінґ в своей "Книге джунглей" .

(Вячеслав Иванов сравнил Путина со Сталиным, Константин Боровой – с Гитлером, а я в своей работе "Два сапога – пара" показываю доказательства, что Сталин = Гитлер = Путин) , никто никого не должен прощать …

совершил, должен быть наказан – Путин создал ситуацию, при которой Россия стала опасна для человечества

Дальше будет...– (английский писатель Редьярд Кіплінґ в своей "Книге джунглей"

«      . ».

Как и в ситуации с Генпрокурором, о которой рассказывает мое исследование "Рябошапці – по шапке!", опять – только факты...

Факт 1

Посольство Украины в Иране сначала заявил, что версия теракта или ракетной атаки как причины катастрофы самолета авиакомпании "МАУ" (рейс 752 – Г. М. PS исключается... ) Сначала в сообщении заявлялось:

(выделено мной – Г. М.)   Однако позже убрало это заявление, подчеркнув, что информация относительно причин авиакатастрофы выясняется комиссией... Дословно .

"Информация относительно причин авиакатастрофы выясняется комиссией.

В посольстве сообщили, что самолет разбился ориентировочно в 6:00 по тегеранским времени (около 4:30 по киевскому времени) после взлета из тегеранского аэропорта им. Имама Хомейни...". : Факт 2 "Посольство Украины 8 января сделал заявление, что гибель самолета произошла из-за "технические проблемы", фактически наши дипломаты поддержали ложную версию, распространенную иранскими властями » Дословно …

Заявление Посольства была санкционирована нами, это было необходимое решение, чтобы наладить сотрудничество с иранскими властями, и мы понимали риски... И за это я готов отвечать

", – так заявил Секретарь Совета национальной безопасности и обороны Украины Алексей Данилов в своем интервью "Алексей Данилов: "Украина первой определила, что "Боинг" был сбит, но для этого еще надо было собрать доказательства" интернет-портала "Цензор.Нет" 13 января 2020 года.

Факт 3   Дословно Я как

Мы попытались как можно быстрее устранить эту проблему. Дословно с сайта посольства

далее были гораздо более осторожны в наших высказываниях

"... Он отметил, что посольству следовало воздержаться от столь ответственного заявления" ("ЕП": "В состоянии шока": Пристайко извинился за поспешную заявление посольства в Иране", 17 января 2020 года). М И после данного фактажа, несмотря на заверения новой власти о Зе полную слаженность ее действий, напрашивается такой... …

И не важно, кто здесь из этих двух высокопоставленных чиновников, а именно Данилов и Пристайко, – левая рука, а кто – права. Очевидным является неопровержимый факт: одна рука новой власти Зе не знает, что делает другая. А почему? й И потому, что руками руководит голова! Дословно И голова – Зе, потому что Зе – Президент Украины!

А Конституция Украины (в который раз уже отмечаю) утверждает: "

Президент Украины:... 3) ...осуществляет руководство внешнеполитической деятельностью государства...; 5) назначает и освобождает глав дипломатических представительств Украины в других государствах и при международных организациях...; 10) вносит в Верховную Раду Украины представление о назначении... Министра иностранных дел Украины...; 18) возглавляет Совет национальной безопасности и обороны Украины...

Статья 107.

Совет национальной безопасности и обороны Украины является координационным органом по вопросам национальной безопасности и обороны при Президенте Украины... Главой Совета национальной безопасности и обороны Украины является Президент Украины. Персональный состав Совета национальной безопасности и обороны Украины формирует Президент Украины. В состав Совета национальной безопасности и обороны Украины по должности входят... Министр иностранных дел Украины... Компетенция и функции Совета национальной безопасности и обороны Украины определяются законом". И действующий Закон Украины "О Совете национальной безопасности и обороны Украины" № 183/98-ВР от 5 марта 1998 года говорит: " Статья 7

... Секретарь Совета национальной безопасности и обороны Украины назначается на должность и освобождается с должности Президентом Украины и непосредственно ему подчиняется".

Ну, а теперь – по пунктам украинского законодательства...

руководит деятельностью Посла Украины в Иране?

ПреЗедент. назначил действующего Посла Украины в Иране? Президент (Указ "О назначении С.Бурдиляка Чрезвычайным и Полномочным Послом Украины в Исламской Республике Иран" № 685/2015 от 8 декабря 2015 года), но не ПреЗедент (своим Указом может его уволить или, по крайней мере, перевести на другой участок работы, ведь Посол уже проработал 4 года, но если ничего не будет сделано, то тогда все становится понятным...).

ПреЗедент (Зе внес п проект Постановления о назначении Пристайко В.В. на должность Министра иностранных дел Украины

№ 1024 от 29.08.2019 , которая была принята Верховной Радой Украины 29.08.2019 и стала официальным документом под названием "Постановление Верховной Рады Украины "О назначении Пристайко В.В. на должность Министра иностранных дел Украины" № 9 -

назначил Секретарем Совета национальной безопасности и обороны (СНБО) Украины Алексея Данилова?

О назначении А.Данилова Секретарем Совета национальной безопасности и обороны Украины от 3 октября 2019 года

О назначении А.Данилова Секретарем Совета национальной безопасности и обороны Украины Так так так... Поэтому здесь невооруженным глазом видно, что в деле сбития иранской стороной самолета "МАУ" рейса

О назначении А.Данилова Секретарем Совета национальной безопасности и обороны Украины , "руки" – Данилов и Пристайко – действовали несогласованно и сделали взаимоисключающие, противоположные выводы относительно заявления Посольства Украины в Исламской республике Иран и, таким образом, круг замкнулся, ведь "руками", то есть Даниловым и Пристайком, руководит председатель, то есть Зе, а как председатель закерувала, то так руки и действуют. На Буковине об этом говорят следующее: "Через д...ну голову рукам (ногам) тяжело". Но Зе хотя бы постфактум имел бы разобраться с данным бедламом в работе сформированной им же государственной власти по крайней мере ради мнимого сохранения хорошей мины при плохой игре (ведь он – председатель руководит Секретарем СНБО Украины и Министром иностранных дел Украины), тем более, что кто-то из них – Данилов или Пристайко – соврал: IX вероятнее всего, исходя из

О назначении А.Данилова Секретарем Совета национальной безопасности и обороны Украины , что вообще является недопустимым, при чем независимо от того, кто обманывает носителя власти (поэтому после лжи народа, при условии, что он сам себя считает народом, а не пингвинами, которыми его видит новая власть Зе согласно моей работы "Лицо Зе" , извинения Министра мало, ибо через нее – ложь – и » №733/2019 люд и ПреЗедент оказался в заблуждении ), а согласно Конституции носитель власти – это Украинский народ, который на подобное еще говорит так: "Рыба гниет с головы"

О назначении А.Данилова Секретарем Совета национальной безопасности и обороны Украины 3 октября 2019 года

PS 

  !

Так, никогда!
 

Фотограф Maxwell Snow, Нью-Йорк, США.

Condom – презерватив (в переводе с английского):

мужской контрацептивное (противозачаточное) средство.

Дизайнерская компания "Platinum FMD", Бразилия:

серия изображений "Некоторые люди никогда не должны были родиться"

(как вот наглухо завязан в презервативе Владимир Путин).

За все зло, которое он сотворил после своего прихода к власти в Московіі – России,

в частности против Украины,

развязав войну на украинской земле и оккупировав ее часть

и убив более 14-ти тысяч украинских людей,

Владимир Путин, как человек, а на самом деле изверг,

никогда не должны эн бу в родиться !

Так же

путинские единомышленники, симпатики, пособники (явные или неявные, сознательные или

бессознательные), отдельно по путинско-российского

великодержавного шовинизма-империализма,

союзники, которые поддерживают оккупацию Ро SS ієй украинских Крыма и

части Донбасса, в том числе московитские-промосковитські (путинские),

то есть абсолютным большинством антиукраинские, православные церковники,

преступники, которые сбили пассажирские самолеты регулярных рейсов

МН17 Амстердам – Куала-Лумпур авиакомпании "Малайзийские авиалинии" в

украинском небе над оккупированной Россией части Донбасса российским

СЗРК "Бук-М1" 17 июля 2014 года (погибли 298 человек) и

PS 752 Тегеран – Киев авиакомпании "Международные авиалинии Украины" ("МАУ")

в небе Ирана – российского сообщника российским ЗРК "Тор" 8 января 2020 года

(погибло 176 человек, из них – 11 граждан Украины: 2 пассажирки и

9 членов экипажа – 3 летчики и 6 бортпроводников),

вся бандитская шайка путинского холуя Януковича,

что сбежала заграницу, и остальные его регіоналівських недобитков,

которые еще гуляют украинской землей на свободе,

подхалимы изверга Путина,

насміхачі из Украины и украинства,

все, чьи те или иные действия, бездействия, слова, уступки идут во вред Украине

включая Украину,

никогда не должны были родиться!

Так, по происхождению люди, а на самом деле нелюди

Владимир Путин и все мировое путінство

никогда не должны были родиться!

"Гроза тяжело нависала над селом, которое все плотнее горнулось к земле под ударами грома и никак не надеялось, что серые ручиська облаков выпустят его из объятий. Ураганный ветер хлестал дождем по маленьких окошках, и когда между громовицями наступала короткая пауза, тогда пронзительно скрипел в своих петлях серебряный носорог, правивший корчме за вывеску. Крутые ступеньки молнии соединяли небо с землей. При их дрожащем свете угадывался застывший пейзаж—черные борозды пашни, нежно-зеленые весенние луга, а над ними, выступая из темноты,—лес и замок Люссак.
Нас было трое в корчме: хозяин, охочий до беседы толстяк с редеющими волосами, маленькими глазами над бульбоподібним носом, широкой, лукавой улыбкой на устах—именно такой, каким любят изображать тип сельского хозяина провинциальные актеры. В углу корчмы, почти недосягаемый для гримас непогоды, освещенный скупым огоньком закопченої лампы,— незнакомец, который прибился к нам, когда на улице начала бушевать стихия.
О нем можно было немного сказать. Лицо в тусклом свете невозможно было разглядеть. Он не вызывал никакого интереса в своей обтріпаній одежды, которая помнила и лучшие времена. Устроившись в своем углу, он робко попросил воды—заказ, учитывая целые потоки дождя выглядело несколько комичным и которое, наконец, нашло свое завершение в круто сваренном яйце и доброй порции соли. Хозяин, нехотя, удовлетворил желание своего гостя и снова подсел ко мне. Но наша беседа уже потеряла свою живость.
Потом—когда именно могучий вспышка на секунду залил все ярким сиянием, так что стало видно, как днем,—хозяин произнес: "От этого господин де Люссак имел бы большую радость, старый скряга.Всегда, когда ему приходилось пережить ночную грозу, садился возле окна там наверху—он показал рукой поверх плеч в сторону полуразрушенного замка,—и принялся читать книгу. Никакого света нельзя было зажигать, даже старой лойової свечи, которой он, как правило, присвічував. И каждый раз, когда по небу высекали такие зигзаги, он читал, сколько мог проглотить за этот куцый промежуток времени. Но если ему все-таки удавалось прочитать одну или две страницы, он называл это "заслужить у Господа Бога щепотку света" и был готов танцевать от радости, если бы ему не было жалко своих подошв".
"Может, вы позволите и мне немного рассказать о нем, господа?"—донесся до нас из угла холодный, чуть хрипловатый голос.
"О, с удовольствием И Если это будет интересно, то ваше яйцо с доброй порцией соли не будет стоить вам ни одного су"
"Спасибо, согласен! Но позвольте мне рассказывать отсюда. Я довольно удобно устроился в своем углу. Вы не имеете ничего против? Ок! Старый Люссак—виконт Гастон де Люссак—не всегда был таким скупым. О, нет! Он стал таким из-за женщины. Что вполне естественно, неправда?—Так вот слушайте! Когда он был молодым, встретил одну итальянку—назовем ее Б'янкою. Она была певицей, но на самом деле воспевала ему из кармана дукаты. А ее духовник—в то время существовал еще такой обычай—помогал ей а этом. Без пения. Для бедных. Но при этом думал о себе. Все, что давал ей Люссак—для вдов, сирот, рожениц или погорельцев—шло за находившихся руки аббата Бессона. Но я не хочу чрезмерно вдаваться в детали... Однажды господин де Люссак узнал, что все деньги своей жены, наследство своим предков и свои доходы землевладельца он бросил в пасть черту. Духовник Бьянки на самом деле оказался шарлатаном, бывшим канатоходцем с мошеннической компании, а сама Бьянка—проституткой, которая обманывала господина Люссака с лейб-егерем, И камердинером, и жандармом.
Чрезмерным смыслом старый виконт, не блистал никогда, но это отрезвило его. Он действительно любил эту Бьянку Марате, любил больше всего на свете Поэтому у него помутился разум, и прожигатель гранд-сеньор стал скупердягою, правда, из этических соображений. Раскаяние охватило его. Он хотел что-спасти для своего сына родовой замок и леса, и поля. Итак, получается, что он стал настоящим изобретателем бережливости. Ваш рассказ об использовании молнии—это лишь отдельный элемент системы. То, что он питался самой картошкой, собственноручно доил коров, чтобы не пропала ни одна капля молока, а двигался лишь тогда, когда это было крайне необходимо, чтобы не изнашивать подошв—мелочи. То, что он бегал вокруг своего замка и лаял, чтобы сэкономить на собачьем продукты,—к этому прибегали и другие, но то, что он не хотел и не мог умереть, чтобы сэкономить лист бумаги—это стоит того яйца, которое я съел. Однажды он заболел. Трудно. И тогда подумал о завещании. Он сел за старинный письменный стол, долго раздумывал, прежде чем мокнуть перо, иначе чернила могло бы высохнуть неиспользованным, и написал. Завещал все сыну, ради которого в течение восемнадцати лет не съел лишнего кусочка и не діспав не одну ночку, потому что он боялся каким-то беспокойным движением или жестом во сне чрезмерно зужити простыню. Однако, когда завет был уже готов, в нем оказалась формальная ошибка. Умственная слабость старого привела к тому, что документ был датирован тремя годами наперед. Случилась ошибка в летоисчислении, которое он, по своей старомодной привычке, написал буквами. Для нормального человека это не составляло бы никакой проблемы, но для него И Вырвать? Невозможно! Его недоверие допускала, несмотря на всю гарантированность и возможность злоупотребления. Новый завет? "Разве я евангелист? "— захихикал он в своей манере полусумасшедшего. Взять еще один лист дорогого замечательного бумаги? "Лучше я буду жить до того дня, которым датирована моя последняя воля. Вот так!"
И он сдержал слово, он, которого все уже считали обреченным., Его фантастическая скупость заставила отступить даже костлявую.Ровно через три года, день в день, смерть потушила его, словно свечу, которая выгорела до конца. Ему удалось осуществить это. Новый лист ненужный. Что вы скажете на это, господа?"
Хозяин и я молчали. Между тем, гроза улеглась. Лунное серебро заливало равнину. На горизонте вырисовывались старинные муки замка Люссака. Незнакомец поднялся и вышел из сумерек на свет. Мы заметили, что он поддерживает одной рукой штаны. Теперь мы увидели его уже немолодое лицо, узкое и благородное. Голубая кровь. Под едва поседевшими густыми бровями скептически искрились глаза. Сжатые бескровные губы растянулись в улыбке и открыли белые безупречные зубы.
"Ну что, довольны, господа? А вы, наверное, удивляетесь, что это творится с моими штанами! За стакан вина я вам все объясню".
Я молча наполнил свой стакан и протянул ему.
"У меня есть такая привычка—сидеть в темноте без штанов. Ведь вонипротираються, и глядишь, как уже и светятся дырами. Поэтому я и не подсаживался к вашему столу. Со спущенными вниз штанами вряд ли удобно быть в компании".—Он выпил стакан одним духом.
"Вы удивлены? Так, господа, я по наследству очень обременен. Меня зовут виконт Гастон де Люссак, как и моего деда! Сегодня, после двадцати лет пребывания на чужбине, я вернулся домой. О ревуар, месье, и благословенного вам вечера!"
Мы остались одни, и когда хозяин почесал затылок, этот жест показался мне настолько неуместным, что я лишь молча сделал то же самое"
перевод Петра Рыхлая ("Буковинский журнал", 1992 год).

Делаю карту объектов древнего (4 тыс. к н.е — 5 ст.н.е) мира на территории Украины. Если кому интересно — вот ссылка

https://www.google.com/maps/d/viewer?hl=uk&mid...FlJTw7CgbAEypIdP5ypssILiV3IFko

Если желаете добавить объект (описание, фото, координаты) или исправить ошибки в уже добавленных пишите на

tma89@ukr.net

Один московитский пііт-имперец ("пєвєц імпєріі", – по словам русского историка Гєоргія Фєдотова) в своем стихотворении "Я памятнік себе воздвіг нєрукотворний..." писал, что о нем будут говорить разные народы, в том числе и "друг стєпєй калмык" (в начальном варианте был не друг, а "сын стєпєй калмык"), но обо всем по-порядку...

21 мая 2019 года Президент Украины Владимир Зеленский подписал У КАЗ №304/2019« О назначении А.Богдана Главой Администрации Президента Украины ». Кто же он такой этот новый Глава (руководитель) президентской канцелярии? Итак, факты. Андрей Богдан – это юрист и адвокат олигарха Игоря Коломойского (отдельные СМИ сообщали, что Богдан и ряд других близких к олигархического тела людей были назначены именно по его прямому ультимативным указанием ради предоставления Коломойским дальнейшей медиа-поддержки Зе: без наличия на своей стороне мощного телеканала трудно рассчитывать Зе на успешность собственной карьеры), а перед этим с 17 марта 2010 года работал заместителем Министра КМУ – Правительственным уполномоченным по вопросам антикоррупционной политики (распоряжение КМУ "О назначении Богдана А.Й. заместителем Министра Кабинета Министров Украины – Правительственным уполномоченным по вопросам антикоррупционной политики" № 453-р от 17 марта 2010 года подписано Премьер-министром Украины печально известным Николаем Азаровым) и был уволен с занимаемой должности 14 февраля 2011 года Президентом Украины еще более печально известным Виктором Януковичем (УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАИНЫ № 212/2011 "Об освобождении А.Богдана с должности заместителя Министра Кабинета Министров Украины – Правительственного уполномоченного по вопросам антикоррупционной политики" от 14 февраля 2011 года; моя заметка "Без комментариев..." рассказывает об этих двух дєятєлєй). Тот же Азаров 11 июля 2013 года вновь назначил Богдана Правительственным уполномоченным по вопросам антикоррупционной политики (распоряжение КМУ "О назначении Богдана А.Й. Правительственным уполномоченным по вопросам антикоррупционной политики" № 500-р от 11 июля 2013 года), а уволил его с этой должности уже после Революции Достоинства 5 марта 2014 года Премьер-министр Украины Арсений Яценюк (распоряжение КМУ "Об освобождении Богдана А.Й. с должности Правительственного уполномоченного по вопросам антикоррупционной политики" № 119-р от 5 марта 2014 года по собственному желанию; в моей публикации "Чтобы это означало?" говорится о Яценюке).

остановил адвокатскую деятельность " и обнародовал заверенную нотариусом 22 мая 2019 года собственное заявление о приостановлении адвокатской деятельности. Но то такое: подобное заявление никоим образом не перечеркивает прошлые связи Богдана с Коломойским и не препятствует их фактическому, без юридического оформления, продолжению и в дальнейшем ( acebook, 22 мая 2019 года F Таким образом, согласно части 3 статьи 1, пункта 5 части 1 статьи 2 (здесь указано четко: ").

Главы Администрации Президента Украины..., Правительственного уполномоченного по вопросам антикоррупционной политики, их первых заместителей, заместителей "), части 1 и 2 статьи 3 Закона Украины "Об очистке власти" … от 16 сентября 2014 года (вступил в силу 16 октября 2014 года) № 1682-VII, пунктов 42 и 43 " Порядка проведения проверки достоверности сведений относительно применения запретов, предусмотренных частями третьей и четвертой статьи 1 Закона Украины "Об очистке власти", утвержденного постановлением КМУ "Некоторые вопросы реализации Закона Украины "Об очистке власти" № 563 от 16 октября 2014 года Андрей Иосифович Богдан подпадает под люстрацию и не может занимать должности, перечисленные в частях 1 и 2 статьи 3 Закона Украины , куда входит и должность № 1682-VII Главы Администрации Президента Украины, до 17 октября 2024 года. 21 мая 2019 года Зе выдал УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАИНЫ №

". Кто же этот Сергей Нахманович Шефир? Бизнес-партнер, земляк, давний личный друг и наиболее приближена (вместе с Андреем Богданом) лицо к Зе, с которым они основали комик-студию "Квартал 95". 305/2019« ». О назначении С.Трофимова Первым заместителем Главы Администрации Президента Украины

Кем является Сергей Владимирович Трофимов? Исполнительный продюсер студии "Квартал 95" и очень близкий человек к Зе. О назначении Ю.Костюка Заместителем Главы Администрации Президента Украины Кто же этот Сергей Нахманович Шефир? Бизнес-партнер, земляк, давний личный друг и наиболее приближена (вместе с Андреем Богданом) лицо к Зе, с которым они основали комик-студию "Квартал 95". 306/2019« О назначении К.Тимошенко Заместителем Главы Администрации Президента Украины ». О назначении А.Ермака помощником Президента Украины

". Кто же этот Сергей Нахманович Шефир? Бизнес-партнер, земляк, давний личный друг и наиболее приближена (вместе с Андреем Богданом) лицо к Зе, с которым они основали комик-студию "Квартал 95". 307/2019« "( ». , имея в виду

О назначении Ю.Костюка Заместителем Главы Администрации Президента Украины Кто же этот Сергей Нахманович Шефир? Бизнес-партнер, земляк, давний личный друг и наиболее приближена (вместе с Андреем Богданом) лицо к Зе, с которым они основали комик-студию "Квартал 95". 310/2019« "Грустно и тревожно" еще и потому, что после нарушения Конституции Украины Зе не сделал правильных выводов и продолжил нарушать законодательство Украины, в частности Закон "Об очистке власти" и постановление КМУ № 563 от 16 октября 2014 года, назначив руководителем своей канцелярии Богдана. Кроме того, как свидетельствуют УКАЗЫ ПРЕЗИДЕНТА УКРАИНЫ № № 304/2019 – 307/2019, 310/2019 и 311/2019, Зе поставил на ответственные должности своих знакомых, друзей, бизнес-партнеров по студии "Квартал 95" и фильма "Слуга народа" и связанных с олигархом Коломойским людей. ». Зато казалось бы несгибаемый член команды Пе Министр иностранных дел Украины

". Кто же этот Сергей Нахманович Шефир? Бизнес-партнер, земляк, давний личный друг и наиболее приближена (вместе с Андреем Богданом) лицо к Зе, с которым они основали комик-студию "Квартал 95". 311/2019« С искренним уважением отношусь к первых персональных назначений Владимира Зеленского. Я бы на его месте Администрацию перезагрузил как факт и как класс. Совсем уже у нее никудышная аура и карма... ». ЕСТЬ хорошая китайская пословица: "Когда дует ветер

нужно строить мельницы, а не возводить заборы". От себя добавлю, хоть и не китаец – чем быстрее, тем лучше Это тот Павел Климкин, которого Пе 14 апреля 2019 года сказал: "...я (после президентских выборов и победы на них – примечание мое) F ... отправлять в отставку Министра иностранных дел... не собираюсь" ("ЕП": "Порошенко не планирует после выборов отправлять Климкина в отставку", 14 апреля 2019 года), считая его членом своей команды (моя статья "Сэ или Тэ?"содержит интересную информацию о Зе и Пэ). Это тот Павел Климкин, который о команде Пе, включая ее партийную составляющую, отметил следующее: "на самом Деле, я членом БПП никогда не был и становиться не собираюсь. Я на сегодня вообще не вижу партийных проектов, которые бы по качеству людей и по качеству идей были бы очень достойными, поэтому к предложениям и идеям открытый" ("1+1", ТСН: "Климкин заявил, что пойдет на парламентские выборы самовыдвиженцем", 20 мая 2019 года), став Министром 19 июня 2014 года (Постановление Верховной Рады Украины "О назначении Климкина П.А. Министром иностранных дел Украины" № 1528-VII от 19 июня 2014 года) по представлению Пе. Кто же этот Сергей Нахманович Шефир? Бизнес-партнер, земляк, давний личный друг и наиболее приближена (вместе с Андреем Богданом) лицо к Зе, с которым они основали комик-студию "Квартал 95". 303/2019« Это тот Павел Климкин, уроженец московитсько-российского Курска (русский по национальности, как указано в его военном билете, согласно информации украинской службы ВВС), который, находясь на посту Министра, позакрывали консульства или Генеральные консульства Украины во многих государствах, где проживает украинская диаспора, в частности в соседних с нами, к примеру в Сучаве (Румыния) и этим самым поступил как настоящий "друг (или сын) стєпєй калмык", вдохновившись, видимо, творчеством автора стихотворения "Я памятнік себе воздвіг нєрукотворний...". Какой-то странный ветер дует на этом украинском дипломатическом направлении, похожий на пронзительный восточно-калмицько-московитсько-ордынский, особенно холодной поры года, против которого таки надо "возводить заборы", а не "строить мельницы". "А к чему здесь все-таки калмык?", – может спросить читатель. Вопрос, конечно, интересное... .

Интернет поделился обоими изображениями.

F

Кем является Сергей Владимирович Трофимов? Исполнительный продюсер студии "Квартал 95" и очень близкий человек к Зе. –».

Читайте начало статьи.

Но еще тогда, когда Межигорский "аскет" Виктор Федорович Янукович только официально уселся в президентское кресло 25 февраля 2010 года, вскоре после этого, а именно 12 марта 2010 года, он оперативно и серьезно позаботился о своего предшественника, подписав Указ Президента Украины "Об обеспечении, обслуживании и охране. Ющенко" № 349/2010 следующего содержания: "В связи с окончанием срока полномочий Президента Украины Ющенко Виктора Андреевича:

1. Назначить В. Ющенко ежемесячное денежное содержание в размере месячного фонда оплаты труда Президента Украины. Ежемесячное денежное содержание выплачивается Государственным управлением делами (ГУД, в народе называют ДУСя – примечание мое) и соответственно изменяется в случае увеличения указанного фонда.

2. Для обеспечения деятельности. Ющенко создать аппарат в количестве трех человек (советник и два помощника). Финансовое обеспечение работы аппарата осуществляется Государственным управлением делами.

3. Предоставить В. Ющенко в пользование с необходимыми обслуживанием и охраной: сроком на восемнадцать месяцев дачу № 29 дома отдыха "Конча-Заспа" Государственного управления делами, а в дальнейшем в пожизненное пользование дачу № 2а дома отдыха "Конча-Заспа" Государственного управления делами; содержание дач производить за счет государства.

4. Государственному управлению делами обеспечить. Ющенко пожизненно транспортным обслуживанием (два автомобиля и четыре водителя).

5. Управлению государственной охраны (УДО – примечание мое) сохранить охрану. Ющенко согласно Закону Украины "О государственной охране органов государственной власти Украины и должностных лиц".

6. Сохранить по В. Ющенко и его женой бытовое обслуживание (один повар, две горничные и два официанта), медицинское и санаторно-курортное обслуживание учреждениями Государственного управления делами".

Этот проффесорский документ – Указ Президента Украины № 349/2010 был рассекречен, то есть снято ограничение доступа, Указом Президента Украины "О пересмотре грифа ограничения доступа "Для служебного пользования" № 221/2015 , подписанного Петром Порошенко 17 апреля 2015 года (к сожалению, он был найден мной только сейчас). Благодаря Указу Президента Украины № 221/2015 каждый украинский житель, в частности взрослый работоспособный, являясь наполнителем государственного бюджета Украины, из которого удерживаются все украинские чиновники любых уровней власти, то есть "за счет государства" согласно процитированного выше "аскетсько"-проффесорського документа (на самом деле – украинских налогоплательщиков), узнал суть Указа Президента Украины № 349/2010.

Ничего себе так "скромненько" Виктор Янукович обустроил жизнь и быт Виктора Ющенко за счет украинского народа, ибо и сам любил сами "аскетизм" и "скромность", разбив лагерь в роскошных дворцах Межгорье, незаконно отобранного у Украинского народа, который так же имеет право знать о післяпрезидентське обустройства жизнедеятельности Леонида Кравчука (моя статья "Отмежевываемся от такой политики Президента", или Манчуленко все помнит..." рассказывает немного о нем и Януковича и Леонида Кучмы.

Недаром в своей июньской 2011 года публикации "Кому в Украине (на Буковине) весело живется, или Кто плюет на законодательство о борьбе с коррупцией..." я писал: "... Закон у нас имеет силу только для простых людей , а для небольшой части общества – олигархов, многих чиновников высокого и среднего звена, нередко работников таможенных, правоохранительных и контролирующих органов, бандитов, которые стали "бизнесменами", многих преподавателей различных учебных заведений – Закон не писан!.. Чтобы они так жили, как большинство этих (простых – примечание мое) людей! ».

И в своем материале "Край, где стоит жить! Кому?", обнародованном в апреле 2013 года, я предостерег: "ни В коем случае нельзя полагаться только на лидеров, какими бы они внешне не выглядели народными защитниками, потому что в основном они заботятся только о себе, иногда и между прочим вспоминая о тех, кто их вывел на политические вершины, то есть о своих избирателях".

Том, как же можно назвать ситуацию с Постановлением Кабинета Министров Украины "О награждении Януковича. Ф. Почетной грамотой Кабинета Министров Украины" № 1046 от 4 июля 2000 года, подписанное Виктором Ющенко, и Указом Президента Украины "Об обеспечении, обслуживании и охране. Ющенко" № 349/2010 от 12 марта 2010 года, подписанного Виктором Януковичем?

Или как-то иначе?

   Читайте початок статті, Ч. 2, Ч. 3.
 
   А якщо на додачу до вказаних вище суспільних проблем взяти впливаючу на неабиякий відсоток українського суспільства УПЦ МП, значна або й переважна частина якої при активній участі добкіно-вілкулів проводить багаторічну, фактично від 24 серпня 1991 року, підривну антиукраїнську діяльність в інтересах Московщини супроти єдності Українського народу , особливо після розпочатої РоССієй війни проти України (моя стаття "Молитва за Україну" розказує і про це), то, попри оприлюднені чомусь аж останнім часом  СБУ чисельні факти такої роботи, зокрема у Криму (ось, що в інтерв’ю телеканалу "Прямий" 24 грудня 2018 року розказав народний депутат України, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров: "Я би, можливо, так ще гаряче не говорив…, якщо би я в Криму не бачив, як в церквах УПЦ Московського патріархату в перші дні російського вторгнення зберігалася зброя, туди приходили люди, яких перекидали з Краснодарського краю. Вони там переодягалися в форми і там вони отримували зброю. Це говорить про те, що до того моменту церква православна, яка знаходилася на території України, отримувала прямі вказівки з Москви. Будь-яка церква, будь-який релігійний центр, будь-яке віросповідання, на які, безумовно, мають будь-які громадяни України право, в тому числі мусульмани, іудеї, католики й інші, – вони не мають виконувати вказівки з іншої держави") та на Донбасі (раніше спецслужба цього не бачила чи не хотіла бачити?), жоден представник вказаної московитської церкви не притягнутий до кримінальної відповідальності, хоча це пряма відповідальність СБУ.

   Чи візьмемо проблему із надто запізнілим, від 31 жовтня 2017 року – через три з половиною роки від початку російської агресії, посиленням антитерористичного й контррозвідувального режиму, розкриту у моїй праці "І навіть це таки дійшло!" …   

   Оскільки тут мова йде про СБУ, то в контексті її діяльності варто згадати й Віктора Медведчука, про котрого вказавана вище моя публікація "Або незалежність, або олігархи!" вже дещо розказувала, але далі йтиметься про пов’язані з ним деякі інші цікаві моменти…

   Отже, 28 лютого 2018 року Президент України Петро Порошенко сказав: "Є так звана гуманітарна група, яка займається питанням звільнення заручників. Це не Мінська група, вона є частиною тристоронньої контактної групи. Колишній голова СБУ призначив в цю групу Віктора Медведчука. Я про це знав (важко собі уявити, щоб керівник СБУзробив подібне призначення без доручення або принаймні згоди Президента України – примітка моя) …  Ми намагалися застосовувати різні канали комунікації… Я маю визнати, що найбільш ефективним виявився Віктор Медведчук. Знаєте чому? Тому що рішення про звільнення приймає безпосередньо Путін " ("УП": "Медведчук виявився найефективнішим для обмінів – Порошенко", 28 лютого 2018 року).  

   Того ж дня колишній голова СБУ Валентин Наливайченко спростував сказане Президентом України: "Ініціатива залучити Віктора Медведчука до процесу звільнення полонених належала не мені, а Порошенку…

   Коментуючи сьогодні обставини появи Віктора Медведчука у так званій гуманітарній групі тристоронньої контактної групи в рамках Мінського процесу, Президент сказав відверту неправду…

   Варто освіжити йому пам'ять: ініціатива залучити Медведчука до процесу звільнення полонених належала виключно Петру Порошенку. Саме він дав вказівку щодо його призначення (виходить, що де-юре Медведчука призначила СБУ за дорученням Президента України – примітка моя) . Це відбулося в кабінеті Президента в присутності Міністра закордонних справ Клімкіна" ("УП": "Наливайченко заявляє, що Порошенко розповів неправду про Медведчука", 28 лютого 2018 року).

   А вже 16 грудня 2018 року Президент України заявив таке: " Ми всі все розуміємо. Де-факто Медведчук є представником Путіна на цих переговорах (у Мінську – ред.)… І він є єдиним джерелом, каналом для донессення його позиції… Треба перевірити, але здається з травня чи квітня (2018 р. – ред.) він не бере участі у засіданнях ТКГ (тристоронньої контактної групи: відтоді замість Віктора Медведчука в гуманітарній підгрупі ТКГ там працюють один представник СБУ та один представник МТОТ – примітка моя) " ("УП": "Порошенко пояснив, хто такий Медведчук і чому Путін не хоче спілкуватися", 16 грудня 2018 року).

   Та далі – ще цікавіше…

   20 грудня 2018 року вбивця українців Владімір Путін видав таке: "Относительно обмена, мы этим занимались. Вот господин Медведчук по поручению Порошенко, кстати говоря (виділено мною – Г. М.) , постоянно этим занимается и недавно совсем приезжал в Москву и ставил вопрос об освобождение украинских военных, задержанных в Керченском проливе, точнее в Черном море, но я уже сказал, этот вопрос можно будет решать только после завершения уголовного дела" ("УП": "Путин сказал, что говорил с Медведчуком об освобождении моряков", 20 грудня 2018 року).

   Й того ж таки 20 грудня 2018 року кум вбивці українців Владіміра Путіна Віктор Медведчук видав таємницю: "Я встречался с Президентом России по вопросу не обмена, а освобождения украинских моряков…

   …я это делаю по просьбе, а не по поручению П резидента Порошенко (виділено мною – Г. М.)    Після прочитання цієї інформації щодо участі Медведчука у Мінському процесі можна остаточно заплутатися: то хто ж все-таки його, як представника України, де-факто проштовхнув до складу гуманітарної підгрупи ТКГ – СБУ, Президент України чи Прєзідєнт Ро??іі Путін – московитський людиновбивець українців?

   Отакі стосунки української влади з кумом Путіна, лідером "АнтиУкраїнського вибору" й ворогом європейської інтеграції України Віктором Медведчуком допомагають внутрішньоукраїнській інтеграції й зміцнюють єдність Українського народу?! Та навпаки – вони руйнують цю інтеграцію-єдність

, бо народ, дивлячись на подібні, м’яко кажучи, несправедливі речі, особливо його активна патріотична частина, озлоблюється проти української влади, а значить – й проти правоохоронних органів, бо вони так само є владою! Медведчук псує імідж Президента України Петра Порошенка. Українські правоохоронці (ще нереформовна СБУ, будучи спецслужбою, теж до них відноситься) мали б затримати Віктора Медведчука за його "заслуги" перед Україною і обміняти путінського кума на всіх безпідставно утримуваних Ро ієй українських громадян SS. Путін, як справжній кум, зобов’язаний був би визволити свого кума Медведчука – представника у переговорному процесі й відпустити українських політв’язнів, тим паче, що його кум має чималі заслуги перед Московією на антиукраїнському фронті. Ось такий крок української влади вилився б у її, включаючи Президента України, значно більшу підтримку українськими людьми, ніж залучення Віктора Медведчука до переговорів зі звільнення українських бранців Ро??іі, та надзвичайно зміцнив би внутрішньоукраїнську інтеграцію!    А то виходить навпаки: незрозумілі дії владних структур, зокрема СБУ, приводять до взагалі абсурдної ситуації, котру на своїй блоговій сторінці "УП" 29 грудня 2018 року показав народний депутат України Ігор Луценко в публікації "Сенсаційний успіх Служби безпеки України!": "Не стомлююсь вітати СБУ з новими професійними досягненнями. На цей раз пишаюся київськими співробітниками Служби, котрі на днях знешкодили небезпечну злочиницю – вкладницю неплатоспроможного VAB-банку, котра вимагала від мільярдера Бахматюка повернути їй її ж вклад.

   Нагадаю, це не останній успіх нашої спецслужби. Нещодавно СБУ прорапортувала, що не знайшла жодних доказів колаборантства Ахметова, Королевської чи Єфремова.
   І тепер – новий успіх. Аграрний магнат Бахматюк може спати спокійно. 28 тисяч штатних співробітників Служби безпеки на гроші платників податків охороняють спокій власника банку-банкрута".    
Недоробки українських спецслужб, зокрема відносно путінського кума й абсурду, повідомленого Ігорем Луценком 29 грудня 2018 року, та ті, що показані в цих трьох крайніх моїх дослідженнях, теж ослаблюють внутрішньоукраїнську єдність.

   "Крилатій піхоті" підрізали крила…"

розкриває окремі аспекти такої реформи українського війська), СБУ і МВС (Національної поліції: у моєму матеріалі "В Європу – без сміття! Про деякі першочергові кроки нової влади" розповідається про окремі нюанси потрібних їй змін, включно із СБУ, прикордонниками та НГУ; Держприкордонслужби: моя публікація "Лист Голові Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції…" показує її серйозні проблеми; Національної гвардії: у моїй статті "Про колізії з Державною прикордонною службою України і не тільки… " містяться деякі пропозиції щодо її поліпшення) – та всебічне їх зміцнення тільки посилюватиме внутрішньоукраїнську інтеграцію.        Що ж послаблює інтеграцію України й українську євроінтеграцію?

   Ну, а певне, не без закордонного втручання, загострення ситуації в Україні після набуття чинності вкрай потрібним Законом України "Про освіту" (особливо це стосується його статті 7 "Мова освіти") висвітлило не тільки сущих на українській землі противників єдності України, але й зовнішніх, котрі до того ж виявилися опонентами української європейської і особливо євроатлантичної інтеграції

, що детально змальовує моя дослідницька праця "Друзі" України?" . Та крім освітянського питання, де на безпідставно непримиренних позиціях українського опонента залишається Угорщина, появилося ще й історичне, у якому схожу позицію до угорської, показану в моїй роботі "Друзі" України? Угорський та польський зрізи" , без достатніх на то аргументів займає Польща, але котра, на відміну від Угорщини, хоча б не шкодить українській європейській і євроатлантичній інтеграції. При цьому відомий польський політик, Президент Республіки Польща 1990 – 1995 років Лех Валенса наголошує: "Немає вільної Польщі без вільної України".    Натомість, крім окремих українських закордонних "друзів" (про й ще деяких із них розповідає моя стаття "Австрійсько-російські танці на українських кістках"

українській євроінтеграції заважає і те, що для української влади Ро??ія, попри всі скоєні нею злочини проти Українського народу, включаючи вбивство майже 11-и тисяч людей, попри окупацію Криму, Севастополя та частини Донбасу, попри "Керченську провокацію", продовжує залишатися "країною, з якою ми торгуємо", вагомим торговим партнером, підтвердженням чому є мій матеріал ), "А "ми торгуємо"… Оцініть верх цинізму!" , хоча дана вагомість під час триваючої від весни 2014 року війни мала би бути вже нульовою, а натомість – переключитися на інші ринки збуту, включаючи ЄС, тим паче, що УА між Україною і ЄС діє із 1 вересня 2017 року (повна назва "Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони", тимчасово, частково застосовувалася ще із 1 листопада 2014 року), невід’ємною частиною котрої (Розділ ІV) є Угода про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі, тимчасове застосування якої почалося 1 січня 2016 року. Так само ця українсько-російська торгівля шкодить і внутрішньоукраїнській інтеграції , бо величезна кількість українських жителів не розуміє, як можна українській владі в умовах розв’язаної Московщиною війни проти України продовжувати торгувати з РФ, ніби нічого й не сталося. Дане нерозуміння лише поглиблює розбіжності між українською владою та Українським народом, що, своєю чергою, зовсім не сприяє посиленню єдності України, а тітки послаблює її    На жаль, українська влада не лише веде торгівлю із російським агресором: вона не те, що не обмежує, а, навпаки, дозволяє підприємницьким колам РоSSіі спокійно вести свої справи на українській території – тому ж путінському олігарху Алєксандру Бабакову, про котрого розповідає моя публікація Євробачення 2009 – Євробачення 2017" .

, та навіть заохочує їх, як це підтверджується моїм березневим 2018 року дослідженням « "А "ми торгуємо"… національною безпекою України?" про торгівлю ліцензіями на користування українськими радіочастотами для запуску мобільного 4G-зв’язку.    Народний депутат України Дмитро Ярош 8 грудня 2018 року у своєму Facebook написав: "Одним із… імперських тягарів є присутність, на п’ятому році Війни за Незалежність, російського бізнесу в Україні

. При тому це не тільки матеріальний фактор, це, в першу чергу, фактор морально-психологічний, який підриває єдність нашого народу , деморалізує особовий склад Збройних Сил України, СБУ, МВС тощо, революціонізує пасіонарну частину нашого суспільства, а отже, призводить до дестабілізації загальнодержавної ситуації та послаблення Тилу. А без міцного Тилу – перемоги на Фронті досягнути неможливо!..    Знаю, що вирішення цього питання максимально гальмується. Здогадуюсь чому: мабуть, у багатьох владоможців з цими "бізнесами" є спільні інтереси. (виділено мною – Г. М.)    Також хочу нагадати керівництву Держави, що у Війні за Незалежність або Перемагають Всі, або програють – теж Всі. А вам є що втрачати у випадку програшу...".

   Ну й на прес-конференції 20 грудня 2018 року Владімір Путін пріпєчатал: "…

Украина остается одним из наших крупнейших торгово-экономических партнеров.

Торговый оборот между Украиной и Россией

растет, в том числе вырос на нынешний год " ("УП": "Путин сказал, что говорил с Медведчуком об освобождении моряков", 20 грудня 2018 року). Після сказаного Путіним просто немає немає нормальних слів для обурення, крім нецензурних, бо зростаючий "торговий оборот мєжду Украіной і Россієй" та "присутність, на п’ятому році Війни за Незалежність, російського бізнесу в Україні", згідно виразу Дмитра Яроша, дійсно розхитують єдність Українського народу і підкошують, підточують силу України як держави, тобто шкодять внутрішньоукраїнській інтеграції … , про що я вже говорив вище, й цим самим (виділено мною – Г. М.) , адже слабка держава має обмежені ресурси для її реалізації.    Але євроінтеграція України, як і врутрішньоукраїнська інтеграція, страждає не лише від дій зовнішніх, типу Угорщини, але й від учинків внутрішніх опонентів (мимоволі чи переконаних), зокрема від непродуманих рішень можновладців, скажімо таких, які описані у моєму матеріалі "Непрофесіоналізм і політична шизофренія" про різне трактування українською владою в особі парламенту результатів російських "виборів"2016 та 2018 років у окупованих Криму і Севастополі. Двоякий підхід до Росії бачать далеко за українськими межами, що не додає авторитету Україні в очах її західних партнерів, та бачить Український народ, котрий після цього ще більше зневірюватиметься у своїй українській владі, а слабка, без вагомої підтримки народу, влада, в свою чергу, послаблює єдність України

, бо народ і можновладці стають жорсткими антагоністами, а їхній антагонізм свого часу породив Помаранчеву революцію й Революцію Гідності, коли переможцем став народ (є над чим задуматися українській постєвромайданній владі).    Категоричними противниками двоякого підходу до Москви були українські дисиденти та політв’язні часів СССР – політічєскіє каторжнікі, які (певна їхня частина) після відновлення Україною незалежності стали відомими й впливовими українськими політиками, бо вони чудово розуміли одвічну неперервну ворожість Московії – Ро??іі до України, наприклад Вячеслав Чорновіл і Левко Лук’яненко, котрому призначена моя посвята "Герої не вмирають!" Ті українські політичні діячі, що пройшли страшні, смертельно небезпечні, совєтскіє лагєря, караючись там багато років, у силу власних розуміння й можливостей завжди дбали про внутрішньоукраїнську інтеграцію – єдність України, тобто Українського народу, та про українську євроінтеграцію.    Так само категоричними противниками двояких стосунків із Московією є сформовані уже в умовах незалежної України без дисидентсько-політв’язнівського досвіду, багато все таки – не без впливу українських політичних невільників, часто молодші за них віком політики і громадські діячі – дієві тверді українські націоналісти й державники-патріоти, бо ми розуміємо, що міцна одна-єдина соборна Україна стає неможливою при заграванні з Ро??ієй, для котрої існування української державної незалежності є неприпустимим.

   А ось як "дбав" про єдність України і українську євроінтеграцію Леонід Кучма, сковуючи мою Батьківщину московітско-СНГовскімі кандаламі, демонструє моя аналітична праця "Дружбани!" .

      Ну, а про собаку, пса поганого, дружбана Кучми, вбивці українців, ворога України й вождя московитської антиукраїнської війни Владіміра Путіна, котрий всіма силами прагне зруйнувати внутрішньоукраїнську єдність та перешкодити українській євроінтеграції, розказує моя публікація 

"Московітскій дружбан – собача людина чи людина-собака, або

, і таким чином після цього можна підводити риску під даним моїм детальним дослідженням, й підбивати певні підсумки. Отже, далі будуть…                                                          Висновки .    Українська влада, яка відбулася у 2005 та 2014 роках не усунула тих причин, висвітлених вище, зокрема засилля корупції, вседозволеність олігархії й можновладців, через котрі відбулися спочатку Помаранчева революція  і потім Революція Гідності, що

гальмує внутрішньоукраїнську інтеграцію та євроінтеграцію України , й при цьому всім, владі особливо, слід пам’ятати, що недоробленість першої революції, включаючи колаборацію постпомаранчевої влади зі своїми переможеними промосковитськими опонентами, привела до реалізації другої, а недовершеність другої може привести до здійснення третьої революції, яка в умовах війни з РоССієй може мати трагічні наслідки для української державності, чого Український народ, найперше його патріотично-пасіонарний сегмент, зобов’язаний не допустити за жодних умов, так само, як і зобов’язаний не допустити будь-яких компромісів постєвромайданної влади із переможеними проросійськими силами після повалення Януковича та тим більше – їхнього реваншу (моя стаття Homo putinus» "Тель-Авів – Москва – Київ"

містить деякі застереження на цю тему). Далі…

   Я так розлого цитував і аналізував вислови окремих державних дічів, політиків, експертів й рішення окремих владних інституцій, щоб ґрунтовно показати, на яких позиціях вони знаходяться та як ці позиції відбиваються на єдності України і українській євроінтеграції. Кожен читач, знайомлячись з ними безпосередньо, має змогу одразу зрозуміти їхню сутність й побачити що є що та хто є хто.    І всім, напевно, зрозуміло й добре видно, що ситуація, коли людина вкорочує собі віку, оскільки її місячного заробітку не вистачає на оплату комунальних послуг, а державний управлінець при цьому отримує за місяць 462 тис. грн, є неприйнятною, бо вона творить соціальну несправедливість та принижує людську гідність, порушуючи цим самим Конституцію України . А хто створив цю ситуацію? Українська влада!    Так само неприйнятною є ситуація, коли неефективне управління країною не дозволяє Українському народу для свого гідного життя разово заробити 26,6 млрд доларів і додатково щорічно заробляти 8,6 млрд доларів. Хто ж створив цю ситуацію? Українська влада!

   Так само неприйнятною є ситуація, коли

квиток на літак рейсом Київ – Лондон авіакомпанії коштує 158,63 грн , а

квиток на літак рейсом Чернівці – Київ авіакомпанії МАУ коштує 263 грн

при купівлі за 10 (!) місяців, а при купівлі за більш прийнятних термінів – 1417 грн Ryanair з умовою придбання в обидва боки (?).Й хто ж створив цю ситуацію? Українська влада! залізнична плацкарта рейсом Чернівці – Київ коштує 215 грн та автобусний квиток цим же рейсом коштує орієнтовно 315 грн . Знову ж таки, хто створив цю ситуацію? Українська влада!       І про яку

при купівлі за 10 (!) місяців, а при купівлі за більш прийнятних термінів – 1417 грн Ryanair з умовою придбання в обидва боки (?).Й хто ж створив цю ситуацію? Українська влада! залізнична плацкарта    Отака транспортна цінова ситуація теж принижує людську гідність. "заборонена" КПУ – антиукраїнська російська агентурна мережа на території України – ворог внутрішньоукраїнської єдності й української євроінтеграції продовжує спокійно працювати навіть під час ведення Ро??ієй війни проти України (у моїй праці 12 "апостолів"

про це ворожо-зрадницьке комуністичне кубло надано багато цікавої інформації), а її лідера – першого секретаря ЦК КПУ Петра Симоненка проведений 3 січня 2019 року у Києві 54-й позачерговий партійний з’їзд одноголосно висунув кандидатом на посаду Президента України від КПУ (інтернет-сторінка КПУ: "ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПОЗАЧЕРГОВИЙ 54-Й З‘ЇЗД КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ", 3 січня 2019 року). Ось що про даний абсурд сказав Генеральний директор Всеукраїнської громадської організації (ВГО) "Комітет виборців України" Олексій Кошель: "Ми всі пам’ятаємо історію про те, що "Комуністична партія" підлягає забороні відповідно до закону про декомунізацію, однак останні кілька років Міністерство юстиції безуспішно бореться із комуністичною партією…    Ми живемо в реаліях, коли реформа декомунізації виявилася безуспішною, і була проведена у дуже короткий період часу, і для багатьох навіть важко повірити, що в цей самий час "Комуністична партія" офіційно продовжує діяти, офіційно є зареєстрованою, і має всі права, що й інші політичні сили. Скільки б не було запитань у правоохоронних органів до Петра Симоненка, але сьогодні, на превеликий жаль, ця партія має право висувати його, як кандидата в президенти…    Була низка публічних звинувачень на адресу "Комуністичної партії" з питань фінансування цієї політичної сили, тобто кількість коштів, які вони декларували у своїх офіційних звітах, була неспівмірною з тим, що партія орендує офіс, проводить інформаційну діяльність, видає партійну газету… Думаю, участь у виборах Петра Симоненка, це та категорія кандидатів, які намагаються надати політичного забарвлення кримінальним справам проти них, або майбутнім кримінальним справам" (інтернет-сторінка Громадського радіо: "У "Комітеті виборців України" прокоментували висування кандидата від "Компартії" на виборах президента", 3 січня 2019 року).    Але тут є один нюанс, про котрий той же Олексій Кошель 4 січня 2019 року розповів інтернет-ресурсу "ГОРДОН": "Заява КПУ про висунення Симоненка кандидатом у президенти – винятково декларація про наміри. Це символічна заява, яка не може мати юридичних наслідків. Адже закон про вибори чітко зазначає, що партії, які потрапляють під дію закону про декомунізацію, брати участь у виборах не можуть. А отже, ЦВК не зможе зареєструвати кандидата від Компартії. Але ніхто не забороняє Симоненку балотуватися самовисуванцем. Тому його поява у виборчому списку цілком можлива. Водночас у своїй агітації він зможе вказувати, що представляє КПУ" ("ГОРДОН": "Кошель: ЦВК не зможе зареєструвати кандидата від Компартії. Але ніхто не забороняє Симоненку балотуватися самовисуванцем", 4 січня 2019 року). Тобто, все

ж, на жаль,

при купівлі за 10 (!) місяців, а при купівлі за більш прийнятних термінів – московитський прихвостень, любитель Ро??ії й не по-комуністичному розкішного життя, апологет федералізації України «, ворог внутрішньоукраїнської єдності та

української євроінтеграції

Петро Симоненко

може бути кандидатом на пост Президента України . Дожилися!    І знову ж таки, хто створив цю ситуацію із КПУ? Українська влада! Отака владна "заборона" компартії – це знущання над Українським народом й приниження людської гідності українців, адже люди бачать антиукраїнську сутність КПУ! Українська влада, принижуючи гідність українських людей, наражає себе та внутрішньоукраїнську інтеграцію на велику небезпеку.    Й хто ж повинен виправити ці всі перелічені абсурдні, несправедливі ситуації? Українська влада! Під тиском Українського народу! Погана, слабка, неефективна, непрофесіональна українська влада – це могильник внутрішньоукраїнської інтеграції, який так само може стати і гробовищем євроінтеграції України    Український народ, всі ми, звичайні українські люди, маємо поступати так, як належить у подібній ситуації: спільно стати могильником поганої, слабкої, неефективної, непрофесіональної української влади.    Український народ, всі ми, звичайні українські люди, маємо не допускати до української влади поганих, слабких, неефективних, непрофесіональних людей. Український народ, всі ми, звичайні українські люди, маємо формувати ефективну, професіональну, сильну українську владу, котра зобов’язана служити нам і таким чином цементувати внутрішньоукраїнську інтеграцію – єдність між українськими людьми й цим самим утверджувати українську євроінтеграцію.    Український народ, всі ми, звичайні українські люди, у випадку, коли навіть ефективна, професіональна, сильна українська влада почне курвитися, маємо з нею поступити так, як із поганою, слабкою, неефективною, непрофесіональною українською владою.    Значить Український народ, всі ми, звичайні українські люди, маємо бути постійно активними та небайдужими, а не лише тоді, коли українська влада вже зовсім перестає рахуватися з людьми і людям не залишається іншого виходу, крім вдавання до крайніх дій – повставати, виходити на Майдан, як це було під час Помаранчевої революції  й Революції Гідності: влада завжди повинна відчувати народний пресинг та пам’ятати про свою відповідальність перед Українським народом, котрий її формує і утримує, побоюватися його, бо лише при авторитарних або тоталітарних режимах, чого в Україні немає й, надіюся, не буде, народ боїться владної машини, адже конституційною нормою прямої дії є служіння влади народу, а не навпаки – народу владі.

   Свого часу польсько-совєтскій письменник Бруно Ясенський (насправді – Віктор Зисман), знищений сталінським режимом СССР, застерігав: "Не бійся ворогів – у найгіршому випадку вони можуть тебе вбити. Не бійся друзів – у найгіршому випадку вони можуть тебе зрадити. Бійся байдужих – вони не вбивають і не зраджують, але тільки з їхньої мовчазної згоди існує на землі зрада та вбивство".

   "Україні – порядну владу і чесних депутатів! Що мною зроблено…"

, себто порядною та чесною, що одночасно має на увазі – і ефективною, професіональною й сильною, адже ці характеристики нерозривно пов’язані із порядністю та чесністю, адже порядна, чесна людина, займаючи владну державну посаду, подасть у відставку, якщо не справлятиметься з покладеними на неї функціями, а не триматися за владу, як воша за кожух.

   певний відсоток жителів, котрим не просто байдужа внутрішньоукраїнська інтеграція, а їм навіть ворожа єдність нашої Батьківщини (на мою думку, їх може бути до 15 %) !

, бо вони своєй Родіной счітают РоССію – найстрашнішого ворога України або інші країни. А що із усіма внутрішньоукраїнськими ворогами, засвіченими вгорі, повинна зробити справжня українська влада? Нейтралізувати! Повністю! Щоб вони не могли більше шкодити єдності України та так само українській євроінтеграції!

Всі перелічені вище перешкоди на шляху внутрішньоукраїнської інтеграції є перешкодами й на шляху євроінтеграції України

      Московщина – Ро??ія, як і колись її попередники Російська імперія та СССР (мої два матеріали про ці шовіністичні державні утворення Чому я не хочу вертатись до С

СР?

  та

"Вперед – у минуле!"

є стрижневими, бо показують їхню справжню сутність), будь-якими способами прагне зруйнувати єдність Українського народу й таким чином перекреслити українську євроінтеграцію.    Ті країни, найперше європейські як близькі до українських кордонів, котрі в умовах розв’язаної РоССієй війни (агресії) проти України продовжують загравати з нею, умиротворювати Московщину, співпрацювати із московитами у різних сферах, як то "ПП – 2" або "Турецький потік" чи в набагато дрібніших речах, фактично стають на російську сторону руйнації внутрішньоукраїнської інтеграції та перешкоджання українській євроінтеграції. Неефективне управління Україною руйнує внутрішньоукраїнську інтеграцію і українську євроінтеграцію

, тобто погана українська влада на практиці стає союзником Ро ?? і.

      Найвища посадова особа української влади Президент України Петро Порошенко у своїй колонці "Тримати штурвал", оприлюдненій інтернет-варіантом журналу "Новоє врємя" ("НВ") 1 січня 2019 року, написав: "Україна та ЄС наблизилися один до одного як ніколи – завдяки людям, які п'ять років тому вийшли на Революцію Гідності, як точно зауважив у листопаді один з єврокомісарів. Додам від себе: жодна держава, яка не є учасником НАТО, не має таких близьких відносин з Альянсом, як Україна… Однак наш вступ до Євросоюзу та Північноатлантичного альянсу так і залишиться мрією, якщо не зуміємо забезпечити критичної маси змін, необхідних для того, щоб відповідати всім критеріям членства .

(українській владі – й карти в руки – примітка моя)

… Так, вистояли і відновили економічне зростання. Проте більшість українців так і не відчули поліпшення добробуту, а рівень життя відновлюється повільно « (вина за такий стан справ цілком лежить на українській владі, абсолютна більшість представників котрої купається в розкошах – примітка моя) Р … Ми створили нову антикорупційну інфраструктуру. У неї влили чималі фінансові ресурси, але поки що коефіцієнт її корисної дії мене, як і все суспільство, не влаштовує » (крім неї, корупцією займаються ще й давно створені "старі" ГПУ, СБУ та певною мірою Національна поліція – примітка моя)    Очевидна загроза реваншу проросійських сил, як відвертих, так і латентних (це стало можливим завдяки поблажливому ставленню до них української влади – примітка моя)

   Завдання… влади – міцно тримати геополітичний штурвал, поки Україна пройде вузьку протоку між Сциллою реваншизму і Харибдою популізму. Упевнений у мудрості українців, які не засумніваються в європейському та євроатлантичному курсі. Ба більше, – остаточно підтвердять його. В Європі – наше майбутнє".

   і всіх українських територій , що дасть можливість моїй Батьківщині здійснити повну євроатлантичну та європейську інтеграцію.                                                 іі.

      Єдність українська буде подана нам Богом, якщо Український народ і сам утверджуватиме її всіма силами, отоді й Бог, помітивши наші щирі старання, допоможе нам та подасть Україні єдність і тим самим укріпить до непереможності силу Українського народу, як це нарешті сталося з Божою допомогою після українських молитов-старань й зі створенням автокефальної – незалежної ні від Константинопольської Православної Церкви-Матері для українського православ’я Вселенського (Константинопольського) Патріархату, ні від Російської Православної Церкви-мачухи для українського православ’я Московського Патріархату (МП), невідємною частиною котрої є УПЦ МП, – об’єднаної Православної Церкви України під предстоятельством Митрополита Київського і всієї України.

…

…

Считается, что, в основном, "собственно" источник финансирования. Только? Хотя мы осознаем, что зависимость от читателя иногда страшнее зависимости от олигарха (взгляды которого куда шире и веселее, обычно, да, да, а еще – пофігістичніші). О чем было также сказано.

Однако мне кажется, еще независимость, субъектность образуют СВОИ правила и стандарты, их наличие. Потеря независимости, в большой степени происходит от потери своих правил. Мы отличаем преферанс и покер не по картам, а по правилам. И красота игры возможна только в рамках этих правил. Собственно сам Вышинский из тех, у кого хватило ума сначала установить свои правила для своего продукта, а затем придерживаться их. И все лучшее в его творческом произведении идет именно от такого соблюдения.

Это я о том, что когда сейчас спрашивают: "зачем правила, ведь мы за ними проигрываем", это просто признак деменции. Если ты по правилам проиграешь, то дело как раз не в правилах. Особенно это становится понятным, когда смотришь на то, как каналы, газеты, сайты иногда становятся какими-то убежищами для взрослых детей, которые схлипують, хлопают дурно в ладони, где не попадя, или говорят, что им сказали (не понимая что), иногда просто пустуют, и бывает впечатление, что сейчас начнут пердіти ртом, и дергать прохожих ради забавы. Это путь к тому, чтобы из тебя лепили... Потому что ты теряешь без правил собственную форму. А точнее и не имел ее. И работаешь пластилином. А гівняного петуха, глиняную игрушку слепят – это уже как повезет. Это уже от фарта.

Потеря независимости, это – лишение собственных правил. На самом деле. Потеряв, только будешь кое-где взбрикувати и капризничать, безумствувати и считать это проявлением независимости, что в итоге и наблюдаем за многими опытными)) Капризы старых журналистов, обычно, это – подсознательное стремление вновь обрести какие-то очертания, какую-то форму.

Прекращения разговоров о стандарты, как стандарты, а не в их связи с политической целесообразностью (а в стране сейчас именно так происходит, все разговоры о стандартах четко политически целесообразны, неприкрыто целесообразны) – это проявление потери независимости, "формовості" подавляющего большинства людей в СМИ, проявление того, что это все в ящике и мониторах – армия глиняных человечков. Это реальность. Как сюжет – это интересно. Но только как сюжет.

П.С. Как вывод (мой по крайней мере), стандарты – единственное, о чем стоит говорить сейчас. Простые такие механические, но стандарты. Только они вернут независимость (относительную, конечно) и... деньги (относительные).

На фото: Воины глиняной (терракотової) армии. Китай.

Все почему-то пишут про известные города — Краков, Вроцлав, Варшаву, однако в Польше есть множество маленьких городов, где туристы могут хорошо провести время.

в Частности, Рава-Мазовецкая – старинный городок основан в 1228 году на реке Равка. Его визитной карточкой является Zamek Ksi???t Mazowieckich - памятник архитектуры XIV-XVI века. Построение каменного замка начал герцог Симовит III еще в далеком 1355 году.

Однако, спустя два века, большой пожар уничтожил сооружение. В 1509 году началась длительная реконструкция, в результате которой были укреплены стены и защитные башни. Все помещение было адаптировано для применения огнестрельного оружия.


Замок оказался настолько прочным, что власть приняла решение сохранять внутри сокровища и деньги для королевской армии. Во времена набегов шведов в Польшу, замок был разграблен и разрушен. В наше время сохранилась незначительная часть крепости, состоит из главной башни и небольших фрагментов стен.

На площади маршала Юзефа Пилсудского расположена городская ратуша построена в XIX веке в неоклассическом стиле по проекту Бонифация Квітковського. Рядом идет реконструкция пизньобарокового костела Непорочного Зачатия Девы Марии 1613 года.


 
Перед храмом гордо красуется памятник папе Иоанну Павлу II.


Поляки очень гордятся своим великим земляком и при случае называют его именем библиотеки, улицы, школы. В комнате, где я жила, даже настенные тарелки были с изображением понтифика.

Чрезвычайно интересный костел ko?ci?? oo. Pasjonist?w построенный в стиле барокко 1790 года. На праздник Божьего Тела в этом храме укладывают удивительный ковер из живых цветов.

Я не смогла пройти мимо местную библиотеку. Работники библиотеки обрадовались моим интересом. Они сказали, что я первая украинка, которая к ним пришла и хочет что-то читать. К сожалению, у них не оказалось украиноязычных книг. Мне предложили только две книги Фрейда и Блаватской на русском языке.

 
Местные жители любят прогуливаться в городском парке висадженому в английском стиле. Это идеальное место для веломандрівок.

 

В Раве-Мазовецка есть множество замечательных локаций для отдыха с семьей или друзьями. Однако мне больше всего нравится озеро с фонтаном. Рядом есть парк, пляж, катамараны и детские площадки. Будьте уверены, какой бы уголок отдыха вы не выбрали, вам везде будет замечательно.

P. S. Dzi?kuj? panu Henuky i pani Bo?enie Stawinski pobyt za.
Фото мои собственные.

Почему так поздно?

Почему только сейчас?

Почему не после отравления Літвінєнко?

Почему только после отравления Скріпаля Великобритания, а с ней, проявляя солидарность с Лондоном, и большинство влиятельных западных стран, проснулись и начали наконец действовать жестче (по крайней мере на дипломатическом фронте за высылку из своих территорий значительного количества российских "дипломатов"-шпионов) против продолжающихся уже много лет агрессивных действий России на мировой арене?

Почему Великобритания проявила двойственность подходов в делах Літвінєнко и Скріпаля?

Почему Великобритания не выслала со своей территории российских "дипломатов" после аннексии и оккупации Россией украинского Крыма?

Почему Великобритания не выслала со своей территории российских "дипломатов" после того, как Россия развязала необъявленную войну на украинской части Донбасса, оккупировав отдельные районы Донецкой и Луганской областей?

Почему Великобритания не выслала со своей территории российских "дипломатов" даже после того, как Россия убила около 11 тысяч украинских людей – жителей Украины во время своей вооруженной агрессии на Донбассе?

Почему Великобритания выслала со своей территории российских "дипломатов" даже не после убийства и не тысяч, сотен или десятков людей – своих жителей, а только за покушение на убийство и то только двух людей – Скріпаля и его дочери?

Почему Запад действовал так же, как и Великобритания, не высылая российских "дипломатов", по отношению к России после вооруженного нападения на Украину и оккупации ею части украинских земель?

Почему Запад действовал так же, как и Великобритания, не высылая российских "дипломатов", по отношению к России после убийства ею почти 11 тысяч украинских людей?

Почему по-разному ценится жизнь западных жителей и украинских жителей?

Почему Запад, так же, как и Великобритания, не высылал российских "дипломатов" после того, как Россия пренебрегла нормами международного права и нарушила территориальную целостность суверенного государства в признанных всем миром, включая саму Московщину, украинских государственных границах вместе с Крымом и Севастополем, оккупировав часть территории Украины?

Почему действия против Скріпаля и его дочери – покушение на убийство лишь двух людей – Великобритания устами своего Премьер-министра Терезы Мэй считает "незаконным применением силы русского государства против Соединенного Королевства", что имело следствием высылке большого количества российских "дипломатов" большинством влиятельных западных государств, а оккупация Россией части украинских земель и убийство ею около 11 тысяч украинских людей не имели такого же следствия, потому что это не является незаконным применением силы российского государства против Украины что ли?

Почему Запад, так же, как и Великобритания, поступил несколько двояко относительно вооруженной агрессии России против Украины и о российской отравления Скріпалєй?

" После агрессии московитських ордынцев... против Украины практически весь Запад проявил себя как импотент, потому что не смог справиться с агрессивно-безумной Россией...

В данной ситуации Московия, пользуясь... импотенцией Мероприятия, переигрывает его по всем статьям... Том... глава США (это касается и его преемников) должна предотвращать импотенции самого американского геополитического гиганта – лидера Запада, ибо в противном случае весь Запад окончательно станет импотентом", – говорится в моей работе "Или шлюха, или импотент – все равно беда!".

Единство против импотенции...

СКРІПАЛЬ скоє дело все-таки заставило активизироваться западные демократии и совместно выступить против очередной наглой авантюры России и здесь Киеву важно воспользоваться этим моментом. Украине, несмотря на всю вялость мировой демократии в противостоянии Московии не только на защиту нашей Родины, но и самой себя от российских посягательств, все равно надо действовать заодно с Западом

"И только тогда политическая Европа будет заканчиваться на восточных рубежах Украины..." , как сказано в моей статье "Где заканчивается политическая Европа?". Поэтому украинская власть совместно с Украинским народом обязаны сделать все возможное без всяких проволочек, чтобы Украина побыстрее стала полноправным членом евроатлантического сообщества и навсегда избавилась от московитського ига, о чем говорит мое эссе "Вирвемось?". Великобритания после отравления Скріпалєй поняла насколько важной является общность действий, единство евроатлантического пространства, поэтому и обратилась за поддержкой к своим союзникам в НАТО и ЕС относительно общей высылки российских "дипломатов" в ответ на враждебные действия Москвы против Лондона. Великобритании нужно не только сделать правильные выводы из Brexit – большой ошибки предшественника Терезы Мэй Дэвида Кэмерона (о ней читатели могут узнать из моей публикации "Доигрался!"), но и не допускать чего-то подобного в будущем. Убийство Россией того же Дениса Вороненкова, о котором идет речь в моем материале "Послєдняя жєртва?", мало бы научить украинскую власть, что обороняться от российского агрессора надо максимально жестко и быстро, употребляя для этого неотложных контрмер, чтобы ни у одного агрессора не возникало больше желание совершить то же самое, как это произошло в Великобритании, которой Літвінєнко оказалось, видимо, маловато, ведь ее реакция на его отравления была мизерной, поэтому она и получила Скріпалєй.

И чтобы вообще уберечься от любой вооруженной агрессии, включая русский, Украине нужно, как я уже неоднократно говорил и буду говорить к осуществлению этого замысла, пополнить ряды НАТО, будущее членство в котором уже закреплено законодательно, детали чего найдете в моем исследовании "Это тоже наконец дошло!".

Киеву, несмотря на постоянное враждебное российское соседство, необходимо иметь сильные разведывательные ведомства, чтобы не полагаться только на подобные структуры западных партнеров (обратитесь к моей статье "Who are you, Mister Flynn?") и чтобы не повторялись ситуации, показанные в моем труде "Украинские спецслужбы провалились!".

Украине, вообще-то, к сожалению, не чужим есть горький опыт Великобритании с ее отравлениями, которая стала тверже отвечать России не после Літвінєнко, а лишь после Скріпалєй, потому что украинская власть серьезно задвигалась тоже не после убийства Вороненкова, а только после убийства Амины Окуевой, когда был усилен антитеррористический и контрразведывательный режим на украинской территории, что подробно проанализировано в моей работе "И даже это таки дошло!".

А теперь надо обратить внимание на еще одну параллель навколоукраїнської международной политики...

Вблизи Сирии, где ее правитель Башар Асад при поддержке правітєля всея России ведет многолетнюю войну фактически с частью своего же народа, США держат целую морскую армаду, готовую любой момент нанести удар по угрожающих сирийских объектах, как это было правильно сделано в ночь с 13 на 14 апреля 2018 года после получения подтверждения о применении сирийским режимом химического оружия против оппозиционных сирийцев, при поддержке Великобритании и Франции, когда 105-а ракетами было разрушено учреждения, что разрабатывали и хранили химическое оружие. А когда Россия захватывала Крым, а потом вторглась на Донбасс, то хоть один корабль с крылатыми ракетами этих трех стран, связанных хотя бы слабыми, но все-таки обязательствами поддерживать территориальную целостность Украины согласно Будапештского меморандума, все недостатки которого для украинской стороны и что следовало бы делать украинской власти в дальнейшем детально проанализированы мной в аналитической работе "Чем Украина пугает Северную Корею? Или Украина имеет законное право на обладание ядерным оружием и восстановление ядерного статуса!" (Хартию об особом партнерстве между Украиной и Организацией Северо-Атлантического договора от 9 июля 1997 года я даже и не вспоминаю), вошел в Черное море поближе к крымского побережья?!

И готовы ли те же США, Великобритания и Франция в случае расширения российской агрессии против Украины продемонстрировать свою силу и решимость, как это они сделали в Сирии? Или импотенция возьмет верх над единством?!

От единства недосанкцій к единству санкций!

Как этом вредят апологеты и компаньоны "Северного потока – 2" и "Турецкого потока" – пособнікі и подельники Путина...

Конечно, читатели могут сказать, что при лидерстве США Запад включительно с Великобританией и Францией совместно в определенной единства отреагировал на войну России против Украины, российскую оккупацию Крыма и части Донбасса и убийство Россией почти 11 тысяч украинских жителей экономическими санкциями. И это так есть и Украина благодарна за их введение, хотя российская антиукраинская вооруженная агрессия стала следствием беззубости Запада относительно агрессивно-экспансионистской политики Московии на всем постсоветском пространстве, особенно это касается Кавказа вместе с Грузией, и открытого русофильства отдельных членов НАТО/ЕС, в частности Германии и Франции, которые на Бухарестском саммите НАТО в 2008 году воткнули Украине нож в спину в угоду России (за это немецкая и французская стороны виноваты украинской, а Франция – так же еще и за Будапештский меморандум). Правда после избрания Президентом Французской Республики

Эммануэля Макрона политика Парижа в отношении Москвы стала чуть жестче, а вот Германия все равно гнет свою москвофільську линию, всеми силами способствуя реализации российского политического проекта "ПП – 2" от российского поселка Усть-Луга до немецкого города Грайфсвальд в обход Украины и этим самым еще больше подсаживая всю Европу на российскую газовую иглу, на которую, кстати, европейские страны добровольно посадили себя несмотря на наличие альтернативных источников газоснабжения.

"...те, кто поддерживают "Северный поток – 2", сами становятся пособниками Президента РФ Путина в его гибридных войнах", – так правильно и четко о "поток" 31 марта 2018 года высказался Президент Украины Петр Порошенко в интервью немецкой медиагруппе "   , но бить тревогу против действий путінскіх подельников – всех апологетов и компаньонов строительства газовых потоков в обход Украины надо было начинать еще в осенью 2015 года сразу после подписания соответствующего российско-немецко-австрийско-британско-голландско-французского акционерного соглашения, как я на этом акцентировал внимание в своем ноябрьском 2015 года материале "Кто больше любит Путина?". Кроме "ПП – 2" не надо забывать и про "Турецкий поток" – совместный проект России и Турции – члена НАТО, которая закупает российское вооружение и не ввела ни одной санкции против Московии на поддержку Украины, не говоря уже о том, что различные немецкие и французские компании, несмотря на санкционные ограничения сотрудничают с Россией в военно-технической и космической сферах. А для лучшей характеристики "весомости" западных антироссийских санкций в общем еще раз процитирую слова директора & Funke  Media  Group» на территории СНГ, приведены в моей статье "вот Такая настоящая цена западных антироссийских санкций!", который сказал, что после введения санкционным ограничениям Rothschild "экономика России снова начала расти" C.. Еще нужны какие-то дополнительные аргументы?! Конечно, что среди государств, которые ввели антироссийские санкции в ответ на агрессию Московии против Украины, лидируют США, но все равно, как видим, санкционные ограничения не являются критичными для России. Так, 6 апреля 2018 года Вашингтон ввел новые, более сильные, чем были до этого, антимосковитські санкции против некоторых кремлевских чиновников и олигархов и отдельных компаний, также связанных с Кремлем, но они являются ответом США на развязанную Россией гибридную войну против Украины и оккупации ею части украинской территории и убийство московитами почти 11 тысяч украинских людей, а на российское кібервтручання в выборах Президента США 2016 года. Хотя и этого мало, не говоря уже о том, что к американским санкциям не присоединился ЕС несмотря на то, что многие страны-члены которого сами понесли московских кибератак... Западные санкции только тогда будут иметь эффект, когда весь цивилизованный мир, в первую очередь США и ЕС, будет действовать синхронно заодно, хотя бы так, как это произошло после российского отравления в Солсбери на территории Великобритании, и когда будет полностью изолирована от западного бизнеса российская нефтяная отрасль, а Россия будет отключена от международной платежной системы SWIFT (на английском языке называется Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunications) – Общество всемирных межбанковских финансовых телекоммуникаций. Если это будет сделано, то даже не надо трогать российскую газовую отрасль, чтобы лишний раз не пугать Европу, которая и так в своей значительной массе являются испуганной, чтобы за короткий промежуток времени заставить Россию действовать по международным законам.

Без нефтяных и

овых санкций все другие западные антироссийские санкционные ограничения будут оставаться недосанкціями по уже упоминавшимся мной принципу и вашим и нашим: и чтобы Россию не сильно наказать, и чтобы Украине хоть немного помочь, ведь как-то надо реагировать на беспрецедентное нарушение Московщиной международного права и пренебрежение ею демократическими ценностями. SWIFT Деньги, цена берут верх над ценностями, или

Еще раз о пособніков и подельников Путина и агентов России...

Что же, международное право, введены санкции и демократические ценности остаются в стороне, когда речь заходит о собственной выгоде, даже в ущерб не только Украине, а и многим союзникам – членам НАТО и ЕС, подтверждением чему является поддержка Германией "Северного потока – 2" несмотря на наличие хоть таких-сяких санкционным мерам. Вот что о таких действиях Берлина во время встречи с Президентом Литвы Далей Грибаускайте в Вашингтоне 3 апреля 2018 года (информация интернет-издания "Радио "Свобода") сказал Президент США Дональд Трамп: "

НАТО получило миллиарды долларов из-за меня, потому что я сказал многим странам: "Вы несправедливы, вы не платите". . И сейчас Германия платит 1 они даже не платят полный 1 . а до того платили еще меньшую долю от %, й ВВП % ( на нужды немецкой обороны, хотя согласно базовых документов НАТО обязаны выделять не менее 2 % примечание мое Германия заводит трубопровод в Россию, она планирует заплатить России миллиарды долларов за энергию. И я говорю: "Что происходит? – . Действительно, что же происходит? На свою оборону денег не хватает, а на российскую газовую оружие, которая может быть использована и против самих немцев, Германия их находит, а Берлин "ПП – 2" упорно продолжает называть исключительно экономическим проектом, хотя 10 апреля 2018 года на брифинге для журналистов ("УП") после встречи с Президентом Украины Петром Порошенко Канцлер Германии Ангела Меркель впервые признала, что "это не только экономический проект, он конечно должен также учитывать политический фактор" (на самом деле экономическим проектом, и то до поры, до времени, пока России так будет выгодно, "ПП – 2" выглядит только для немецкой стороны, а для Европы в целом является политическим). Видно, что Канцлер совсем не обращает внимания на ).  правильные слова Президента Украины, сказанные им накануне 9 апреля 2018 года в интервью немецкой газете " » ", где он наконец назвал вещи своими именами, отметив следующее (далее выделено мной – Г. М.) Handelsblatt "Северный поток – 2" является чисто политическим проектом, который финансирует Россия. Извините за жесткие слова, но "Северный поток – 2" является политической взяткой в обмен на лояльность в отношении РФ, который имеет целью введение экономической и энергетической блокады Украины, нанеся таким образом существенный вред моей стране. : Проект не содержит никакого обоснования с точки зрения экономической целесообразности   Мы были бы рады привлечь европейских партнеров к управлению газовым предприятием. И делаем все, чтобы продемонстрировать надежность... Мы придерживаемся взятых на себя обязательств. Мы – абсолютно надежный партнер. А "Северный поток … 2" – чисто политически мотивированный проект . Кроме того, Ангела Меркель заявила, что Украина должна оставаться транзитным государством, но это все от лукавого, потому что Россия однозначно сказала о транзите (и то только возможен, когда Киев докажет Москве выгоду от этого) территорией Украины только 10 – 15 млрд кубометров газа и это при том, что только в ЕС украинская газотранспортная система способна прокачать 143 млрд кубометров (похоже на то, что переговоры Петра Порошенко и Ангелы Меркель относительно "ЧП – 2" Украине ничего не дали, а Германия в газово-политическом вопросе остается верным союзником России и одним из ее агентов в Европе в целом, подробно освещены в моем труде "Осторожно – агенты России в Европе, или Изнасилование – не лучший способ получения жертвой удовольствие!"), то есть уменьшен транзит примерно в 10 раз станет не выгодным даже для самой Украины. Именно это подтвердил 11 апреля 2018 года (сообщение информационного агентства "Interfax-Украина") – Министр энергетики и угольной промышленности Украины, который сказал следующее: » "Заявления Миллера (руководителя "Газпрома" – примечание мое) , что они оставят 10 -15 млрд кубометров и будут прокачивать через Украину, то наша страна не пойдет на такие объемы. Для Украины это невыгодно. При таких обстоятельствах нам надо будет еще вкладывать свои средства, чтобы прокачивать этот объем газа... За объема транзита около 40 млрд куб метров экономические показатели такие же, как в ом Северного потока . За увеличение объема свыше 40 млрд куб « газа » транспортировки через ГТС Украины экономически выгоднее, чем через ом Северного потока . Если европейцы руководствуются только экономикой, о чем говорится, то проект украинской ГТС   есть « экономичнее » (выделено мной – Г. М.) По информации "УП" и УНИАН 13 апреля 2018 года, выступая с трибуны Киевского форума "Open Ukraine", Министр внутренних дел Арсен Аваков сказал, что "был свидетелем, как лидеры крупных стран звонили в кабинет Турчинова в 2014 году, звонили в кабинет Яценюка и говорили: "Не провоцируйте Путина! Давайте как-то спокойнее". И это "спокойнее" обошлось нашей стране очень дорого – оккупированным Крымом и оккупированной частью Донецкой и Луганской областей... И очень странно, когда французская компания ENGIE с одной стороны строит у нас гигантскую электростанцию в Чернобыльской зоне..., а с другой стороны немного участвует и имеет небольшую долю в "Nord Stream – 2" ("Северный поток – 2" с французской долей 9 % – примечание мое » ). Нам не важно – немного или не немного. Они наступают на независимость моей страны. .

Если это так, то эта компания не может работать с Украиной, то же самое касается любых других компаний. И пусть это будут большие страны, наши партнеры и друзья, но у нас есть принципы й (выделено мной – Г. М,) Такую позицию Министра нельзя не приветствовать, но сразу встает вопрос, что он, как член правительства и СНБО, сделал для того, чтобы вместе с другими участниками "ПП – 2" не могли иметь никакого дела в Украине, то есть, чтобы против них были введены украинские санкции? » И вот здесь интересна мысль Президента Франции Эммануэля Макрона, который, согласно сообщению "Радио "Свобода", выступая 17 апреля 2018 года на сессии Европарламента, о "Северный поток – 2" сказал, что "Это дело является очень чувствительная... Она сеет сомнения относительно нашей коллективной и энергетической суверенности перед Россией. Мы должны вести такую энергетическую политику, которая, с одной стороны, сокращает вредные выбросы, с другой – обеспечивает энергетическую независимость Евросоюза, в том числе от России". . Слова – правильные, а дела – неправильные, ибо Франция не выступила против строительства "ПП – 2", а участвует в его реализации через свою компанию ENGIE А теперь ознакомимся с

убийственной информации " : утечка документов ЕС демонстрирует сговор и сокрытие Брюсселем злоупотреблений путинского "Газпрома" ENGIE.

, которую опубликовало УНИАН (Украинское независимое информационное агентство новостей) 15 апреля 2018 года на основе статьи "Утечка документов ЕС демонстрирует сговор и сокрытие Брюсселем злоупотреблений путинского "Газпрома" (автор Емброз Эванс-Причард), опубликованной 12 апреля 2018 года на интернет-сайте влиятельной британской газеты "The Telegraph", где указано следующее: "Сенсационные документы ЕС, открывают общественности умышленные нарушения законов ЕС и систематическое политическое запугивание в течение почти 10 лет, обнажают жестокий удушливый контроль Владимира Путина над поставками газа в Европу... В результате самого длительного в истории ЕС расследования был сделан вывод, что энергетический гигант "Газпром", контрольный пакет которого принадлежит Кремлю, пользовался своей колоссальной мощью, чтобы давить на уязвимые государства Восточной Европы и дробить объединенный рынок энергоносителей ЕС с помощью политики принудительного ценообразования... The  Telegraph Доклад наводит на мысль, что Германия наслаждается соглашением на льготных условиях с "Газпромом", получая конкурентные преимущества в области затрат на газ в ущерб экономикам других стран ЕС и оставляя прифронтовые государства на милость московской тактике выкручивания рук

Сотни страниц, просочившиеся из Еврокомиссии, рисуют экстраординарную картину хищнической поведения, причем "Газпром" действовал как "полицейская служба" российской внешней политики. С Болгарией вели себя чуть ли не как с колонией, а Польшу заставляли оплачивать за непомерными ценами импортный газ, который поступал по газопроводам из Сибири...

Этот свод документов, тайно передан депутатам Европарламента (при редком нарушении правил секретности), равносилен "взрыва политической бомбы". Он ставит хваленый директорат ЕС по делам конкуренции в крайне неудобное положение. Бумаги намекают на то, что Брюссель узнал всю правду, но все равно закрывает на нее глаза, готовясь достичь закулисной договоренности с Москвой и не считаясь с фундаментальными принципами законодательства ЕС. ..."Газпром" нарушил множество законов ЕС и практиковал "насильственное поведение", устанавливая "несправедливые цены" и получая выгоду со своего господствующего положения. ...Комиссия ). Нам не важно – немного или не немного. Они наступают на независимость моей страны. …

считает, что нарушение было совершено умышленно. "Газпром" полностью осознает незаконный характер как минимум некоторых из различных контрактных и неконтрактных мероприятий"...

Вышеупомянутая доклад Еврокомиссии наводит на мысль, что проект газопровода

"Северный поток – 2" "вряд ли отвечает интересам всех членов ЕС и целям ЕС в энергетике" , заключает автор статьи. Вот какое истинное лицо Германии просматривается через призму підросійського "ПП – 2", контролируемого Московским Кремлем через "Газпром".

В ситуации с "Северным потоком – 2" Украина может полагаться только на США, которые являются его категорическим противником и действуют практически для недопущения реализации этого проекта. Но неизвестно удастся ли американцам нейтрализовать данный вражеский план пособніков и подельников Путина и агентов России... ). Нам не важно – немного или не немного. Они наступают на независимость моей страны. все апологеты этих двух указанных потоков работают на пользу России и во вред Украине. Вот и все санкции и партнерство...

Агенты России вредят евроатлантической и европейской единства!

Агенты России в Европе, "друзья" Украины, среди которых есть и некоторые члены НАТО и ЕС, засветились еще раз, когда под разными надуманными аргументами отказались высылать российских "дипломатов" в знак солидарности с Великобританией, повреждая таким образом евроатлантическую и европейскую единство (это – Австрия, Болгария, Греция, Кипр, Мальта, Словакия, Словения, Сербия, Португалия и вне Євроатлантикою Новая Зеландия как член Содружества наций, известной ранее под названием Британского содружества), или для отвода глаз выслали одного, двух или четырех "дипломатов", как это сделали, в частности, Венгрия, Италия и Германия/Франция соответственно.

Разве та же немецко-французский ответ российскому агрессору, о других даже говорить нечего, является соразмерной с ответом Великобритании или США?! Про американскую реакцию говорится далее...

Всего 29 государств (Австралия, Албания, Бельгия, Великобритания, Грузия (один московитский сотрудник при посольстве Швейцарии в Тбилиси), Дания, Эстония, Ирландия, Испания, Италия, Канада, Латвия, Литва, Македония, Молдова, Норвегия, Нидерланды, Германия, Польша, Румыния, США, Венгрия, Украина, Финляндия, Франция, Хорватия, Чехия, Черногория и Швеция) поддержали Великобританию и выслали 146 российских "дипломатов", а скоординированная высылка началась объявлением об этом 26 марта 2018 года в 16:00 по киевскому времени. В когорту союзников Лондона 27 марта 2018 года присоединился и Североатлантический Альянс: из штаб-квартиры НАТО было выслано 7 "дипломатов". Таким образом российская разведывательная сеть в мире сразу сократилась на 153 человека. Следует заметить, что кроме самого высылке российских "дипломатов" каждая страна из всех 29-ти, которые выслали их, имеет взаимосвязано и в конечном итоге принять решение о запрете въезда на свою территорию уже высланным из той остальных 28-и государств. Таким образом будет достигнута полная солидарность в реализации необходимой антироссийской дипломатической акции.

Но не надо слишком радоваться высылке 153 российских "дипломатов". Согласно стандартной практики дипломатии, если страна, которая выслала "дипломатов" или "дипломата" (объявление persona non-grata) другого государства, не приняла решение о сокращении общего количества ее дипломатических сотрудников на своей территории, то это государство имеет право обратиться в компетентные органы страны, которая осуществила высылке, с просьбой разрешить заменить высланных "дипломатов" другими, то есть осуществить аккредитацию новых дипломатов. И никто не будет гарантировать, что на место одних "дипломатов" не придут вторые такие же "дипломаты". Заявление именно такого содержания уже были сделаны уполномоченными лицами Государственного департамента США 3 апреля 2018 года, МИД РФ 4 апреля 2018 года и МИД Украины также 4 апреля 2018 года (в России после высылки осталось 37 сотрудников украинских дипломатических учреждений).

Газета " ". Наибольший вклад в итоговую цифру выдворенных московитських "дипломатов" сделали США – 60, из них 12 были сотрудниками секретариата ООН. Плюс к этому Вашингтон закрыл российское консульство в Сиэтле. то Есть, ответ США на агрессивные действия России против своего союзника Великобритании вышла намного мощнее ответ самой Великобритании, где непосредственно была осуществлена российская химическая атака, о которой рассказывает моя публикация "Европа – в перекрестье прицела! СКРІПАЛЬскоє продолжєніє...".

Вот так выглядит реакция мира на отравление Скріпалєй, а теперь посмотрим, как в частности Украина отреагировала на это безобразие Московщины.

Украинский ответ российскому отруювачу

На фоне Украины особенно бросается в глаза приведенная выше немощность реакции Германии, Франции, Италии или Венгрии на действия российского отравителя в Солсбери

, но нас далее интересует именно украинский ответ, поэтому о ней все по порядку...

25 марта 2018 года в New  York  Post».

acebook пишет: "По фб разгоняется очередная измена, мол, все страны ЕС высылают российских дипломатов, а мы – ліпецкаяфабрикаторгівлянакровіневисилаємо...

Мне надоела предательство и непрофессионализм. Во-первых, в Украине давно нет посла РФ, мы не приняли агреман на нового посла. Так же нет посла Украины в РФ. Наши дипломатические отношения сведены к критическому минимуму, в посольствах остается несколько рядовых дипломатов и консулы. Высылка российских консулов вызовет высылке украинских консулов – и наши политзаключенные в РФ останутся один на один с мордором, без шанса хотя бы раз в несколько месяцев увидеть украинского представителя, почувствовать минимальную поддержку. Вы правда этого хотите? Или спросим у мамы Клиха, жены Карпюка, семьи Сущенко и Гриба, других наших заложников?".

А уже за сутки 26 марта 2018 года в 16:00 прозвучало Заявление Президента Украины абсолютно противоположного содержания к сказанному Ириной Геращенко:

решение о выдворение с украинской территории 13 российских дипломатов

Россия в очередной раз подтвердила свое пренебрежительное отношение не только к суверенитету независимых государств, но и к ценности человеческой жизни. Украина испытывает это ежедневно в оккупированном украинском Крыму и на Донбассе. 4:13 Поэтому, как никогда, важно не ограничиваться символическими жестами. Следующий шаг – увеличение цены для Москвы за совершенные международные преступления, включая через усиление персональных, финансовых и экономических санкций Наша общая ответ Кремлю и в дальнейшем должна быть решительной и жесткой для недопущения новых человеческих трагедий и обеспечения уважения норм международного права". F Информационное интернет-агентство "112. " 26 марта 2018 года в 17:40
разместила сообщение "В украинском МИД заявляют, что российские дипломаты, которых собираются выслать, являются представителями спецслужб РФ"

с комментарием телеканала "112 Украина" пресс-секретаря МИД Украины Марьяны Бецы, которая заявила следующее: "В духе солидарности с нашими британскими партнерами, трансатлантическими партнерами, европейскими союзниками мы сегодня вместе с компетентными органами принято решение о выдворении с украинской территории 13 российских дипломатов... и из Киева, и из Генконсульства России на территории Украины. Мы получили все доказательства, эти 13 являются представителями российских спецслужб . В ближайшее время состоится их выдворении с территории Украины... и объявления их персонами нон грата". Читайте продолжение статьи — Ч. 2. ). Нам не важно – немного или не немного. Они наступают на независимость моей страны.

). Нам не важно – немного или не немного. Они наступают на независимость моей страны. .

ua ). Нам не важно – немного или не немного. Они наступают на независимость моей страны.

Батальон "Азов", который в 2014 г. с боями освободил Мариуполь, безусловно, герои — а Дмитрий Корчинский и Олег Ляшко, без сомнения, политические провокаторы и аферисты. Но удалив из текста книги "Освобождения Мариуполя" все упоминания о их реальное участие в событиях, Николай Кравченко, как составитель сборника, публично расписался в том, что книга — не достоверное историческое издание, а чисто пропагандистский материал (" Так, я цензурую воспоминания. Как националист я принципиально выступаю за цензуру ").



Редактор даже не осознал, что, открыто зачищая из мемуаров неугодные факты и моделируя альтернативную картину прошлого, он поставил под сомнение воспоминания всех участников сборника — которые, как и текст Елены Белозерской, были отредактированы в угоду партийной конъюнктуре (" Упоминания о Ляшко в освобождении Мариуполя я удалил не только из воспоминаний Белозерской. Я удалил их и у других авторов "). Кто после этого будет рассматривать их как исторический документ?

На снимке: Фрагмент статьи журналистки Елены Билозерской от 25 апреля 2018.



На снимке: Фрагмент статьи историка Николая Кравченко от 26 апреля 2018.

Можно я в тебя влюблюсь, ведь можно?
Принимая тебя таким как есть,
Внутривенно принимая и подкожно,
и читая как "благую весть"
.

Глаз твоих реснички-покрывала,
Хитро улыбаются дугой
Я бы тебя любила-целовала
и кормила вкусною стряпней
.

Напоила бы зельем для забвенья,
что готовит вовсе не умею,
И немножечко любовным зельем
чтоб любви нагрелась батарея.

Будь моим фонариком безмолвной ночи,
для вторых будь светом от луны
Ты в моем кармашке между прочим
На грудь и с левой стороны
.

Так хочу в тебя сейчас влюбиться,
и уснуть украдкой на плечо,
Сожалению, надумал ты жениться
в это воскресенье... не на мне.

Не прячься за ширмой текста.
Не прячься за тоннами фото
Достичь всех вершин, достичь Эвереста
И упасть бессовестно с нее в болото
.

Так легко годами будоване стереть
и память свою как диск форматнути,
Хотя всезнающие люди, эксперты
Не позволят никогда нам этого забыть
.

Я душу в себе годами усыпленное,
Усыпленное снова заползает в душу
в темном лесу живут партизаны,
Которых отловить и стрелять я должен
.

Зачем ты снова стучишь в дверь?
Замурованы окна настежь открываешь?
И я, как тогда, вновь на бумаге
Тебя в свое сердце впускаю?

Древние вавилоняне точно знали, как зарабатывать и приумножать свои доходы — так они превратили свой город в богатый в древнем мире. Благодаря книге Джорджа Клейсона "самый Богатый человек в Вавилоне" каждый человек может открыть для себя законы денег и попрощаться с пустым кошельком.

Семь постулатов благосостояния господина Аркада самого богатого человека в Вавилоне:

1. Десятину заработка откладывать.
2. Составлять бюджет затрат.
3. Заставить работать свои монеты, чтобы они рожали другие.
4. Вкладывать деньги в надежные места, где вы сможете получить хороший процент. Спрашивать мнения мудрых людей.
5. Имейте собственное жилье.
6. Заранее обеспечить свои потребности в пожилом возрасте и защитить семью.
7. Развивать свои способности, учиться зарабатывать больше.

« Благосостояние   всего   народа   зависит   от   финансового   изобилия   каждого   гражданина .  Успех — достижения   цели   собственными   усилиями   й  умением .  к   успеха   правильная  є  подготовка   воплощение   успеха   своих замыслов Мудрость   наших .  это   результат   мудрости – мыслей   ,   мысли   результат   что ,  а  как – понимания" - слова Клейсона в предисловии к книге.   Уже давно не существует легендарного города Вавилон, золотые монеты вытеснили бумажные купюры, пластиковые карточки и криптовалюти. Наше поколение имеет свой современный Вавилон - Нью-Йорк — эпицентр делового, финансового, культурного жизни. Однако законы денег остаются неизменными как и 6 тысяч лет назад. Сборник притч Джорджа Клейсона, стилизованных под вавилонские истории, называют классикой мотивационной литературы. В отличие от учебников, она написано просто и интересно, поэтому подходит для самого широкого круга читателей. Читайте книги, которые имеют вес.,  

знаете Ли Вы историю негра с Монастериськи? ( район Сторожинецкой и до проспекта Независимости ) Как вы не знаете этой истории? Тогда скажу Вам, как горожанин, имели бы считать делом чести точно знать все исторические знаковые события нашего города! А история негра с Монастериськи, вне всякого сомнения, очень важна, даже эпохальное. Так сказать, поворотный пункт, знаковая веха нашей жизни.

Честно говоря, я должен, к своему стыду признаться, что услышал эту историю совсем недавно. Мне рассказал ее на днях честный сапожник Матиас Шведский с Монастериськи за таких памятных обстоятельствах:

Вечером, где-то около девяти часов, ждал трамвай. И чего только не случится, когда ты в девять вечера ждешь трамвай? Так просто и не придумаешь. Некоторое время ждал, потом занервничал, потом опять ждал, потом снова занервничал, а затем вновь набрался терпения. И заметил, что рядом ждет еще один человек. Я не знал ли мой квазіодноумець прошел те фазы ожидания, что и я, но теплое чувство и флюиды душевного родства покатились от меня к нему, и до моих ушей донесся дружелюбный голос: Трамвая, видимо, сегодня вообще не будет, но я могу поспорить, он появится, правда, после того когда мы, устав, пойдем отсюда. Просто эти трамваи имеют такую привычку.
— И то правда!
Мой попутчик сделал длинную паузу, и снова обозвался, — А скажите, сударь, — проговорил он, бы что-то спросить: скажите, как так случилось, что вы выросли таким длинным?
Это вопрос, который мне ежедневно задают по двадцать раз и отвечать на него я решил всегда честно и серьезно. Другой, на моем месте, воспринимал бы его с раздражением, но я принадлежу к тем, кто рассуждает себе: для них это проблема, и всегда отвечаю серьезно.
—Я думаю, это природная склонность, талант.
— А ваши родители тоже были такими высокими? — спросил незнйомець.
И затем он сбросил шляпу и отрекомендовался:
— С вашего разрешения Матиас Шведский, городской чеботарь с Монастериськи, номер 1763, Ремонт проводится в половинную цену и в кратчайший срок. Ремонтируются также галоши.
— Очень приятно, — ответил я, — поэтому должен признаться, что мои родители не были такими высокими, как я. Это, думаю, природная одаренность, своего рода талант, которым я обладаю.
— Так, так, — сказал Шведский и покачал головой. — А может ваша мама загляделась на кого-то?
Я засмеялся, но Шведский продолжал.
— Знаете, такое бывает в природе. Существуют животные дети которых подобные к родителям. А в других они какие-то таркуваті. То откуда это? От задивлення.. .

— Ну, я думаю, это можно объяснить тем, что крольчиха в один опрометчивый момент почувствовала запретную симпатию к другому кроля...
— Боже упаси. — сказал Шведский. — Это бывает только от задивляння. Между прочим, такое нередко случается и в жизни. Вы слышали, например. Историю негра с Монастериськи?
Я отрицательно покачал головой. И тогда Шведский начал рассказывать, а я зачарованно слушал поразительный эпопею этого негры с Монастериськи.
Это было первые дни весны, как только сходит снег, когда улочки пригорода и левады, что к ним примыкают, образуют сплошное море тины что, как утверждает бедствия легенда, передвижение возможно только с помощью лодок. Конечно, это преувеличение, а если по правде, то люди просто пускаются вплавь.
В корчме Єріхіма Бліцкопфа в привычное время после полудня собралась немалая компания постоянных посетителей. Атмосфера была очень мирной, когда вдруг дверь снаружи с грохотом распахнулась, и туда вбежал запыхавшийся человек с страшной вестью:
— Он опять идет!
Гости, испуганно вскочив со своих мест, хором спросили, изменившись в лице:
— Кто?
— Черный!!!
Все бросились бежать на улицу, а там и правда предстала картина, которую не каждый день можно увидеть на улице в Монастирисьці. В сопровождении огромной крикливої толпы мальчишек, который каждый раз, как только он оборачивался, пускалась наутек, словно проникнута паническим страхом, улицей величественно шагал настоящий негр. Подумать только: негр в Монастерисьці! Это вам не что-нибудь. Даже конь, падал посреди дороги, или гидрант, который выходит из строя, могут вызвать в пригороде большой переполох. А тут черный, как смоль, негр. Просто представить трудно. Немало почтенных горожан, которые были свидетелями этого памятного случая, давали, пользуясь случаем, свои объяснения в форме афоризмов, которые стоило бы здесь привести.
— Пусть меня бог защищает,— сказал Михаил Голецький, маляр, но такого я еще не видел. Он же чорніший, чем трубочист.
Его поддержал каменщик Эдуард Манц:
— Господи, когда я увидел его впервые, то мне потемнело в глазах!
— Надо остерегаться. — сказал и третий. Я слышал, что черные пожирают детей. Надо патрулировать малых детей! — Чистая божья кара. — снова подключился к беседе Михаил Голецький. Я бы испугался, если бы мне пришлось встретиться с ним среди ночи на дороге.
— Глупый, ночью его вообще не видно, — ответил кто-то Другой
— Это наверное опять еврейские штучки, — таинственно кто-то наморщил лоб.
А в это время в корчме, которую Єрихім Бліцкопф не хотел оставлять без присмотра шла между ним и разносчиком Шнапе Кілемником, что как раз вошел, шла такая беседа.
Знаете, что вам скажу, — проговорил Шнапсе, — я вчера проходил мимо его дома и заглянул в окно. И что вы думаете? Я видел, как он молился и раскачивался в молитве! Он, наверное, еврей!
— Не говорите глупостей! Где это вы слышали, чтобы негр был евреем? Он, видимо, делал гимнастические упражнения.
Дорогой читатель, это завело бы нас слишком далеко, если бы не захотел рассказать абсолютно все и в деталях, что еще происходило в Монастерисьці, когда Джо Фокс, саксофонист джазового оркестра, поселился там. Где он и нанимал комнату в полуразвалившемся доме. По ночам он играл в своем оркестре, возвращался домой только на рассвете, спал до полудня, а потом вечером садился на деревянной веранде, которая вела в его комнату и извлекал из своего саксофона завораживающие мелодии. Сначала люди шарахались его как призрака, и вслед ему не раз летели камни. Позже к нему привыкли, а со временем он получил в Монастерисьці даже некоторую симпатию. Молодые девушки любили прогуливаться вечером мимо его дома, и немало домохозяек привыкли делать здесь свои ежедневные покупки. Но в этом нет ничего удивительного, потому что негр очень легко умел покорять своим саксофоном сердца...
Как случилось, могут вполне резонно спросить меня читатели, что неизвестный музыкант, и к тому же еще и негр, поселился именно в Монастерисьці? Видите, это сложная проблема, над которой я напрасно ломал себе голову. Но давайте все по порядку.
Наступило лето с огромными облаками пыли, клубилися в пригороде, потом поступила осень с затяжными дождями.
И море порошні превратилось в море грязи; уже зима посылала своих гонцов, и торговцы лесом старательно упражнялись в боксерском искусстве, составляя конкуренцию чемпионам в легком весе, — а негр Джо Фокс все еще жил в Монастерисьці. Но однажды в пригороде со скоростью молнии распространилась ужасная молва: Одна женщина родила мальчика, про которого нельзя с уверенностью сказать, что он негр, но нельзя так же и отрицать, что его кожа была несколько темнуватою!
Бунт!!!
Теперь глаза открылись всему пригороду. Кто-то прочитал в немецкой газете заметку про колонию негров в рейнской местности и подбросил в толпу горячее словцо; "Черная позор!"
Черная позор упала на Монастериську! Михаил Голецький не знал других слов. Єріхім Вліцкопф вместо своего любимого "Пусть тебе привидится черная мара!" (распространенное буковинское проклятие — ред.) уже теперь другой вариант — "А пусть на тебя опадут черная позор!" В Монастерисьці все кипело и бурлило! Было решено устроить митинг протеста. Написали про этот случай в газеты, хотели направить депутацию к бургомистра, но перед тем трое храбрых горожан пошли как-то после полудня к Джо Фокса, чтобы послушать, что он об этом сам скажет. Они постучали в дверь. Когда они распахнулись и на пороге появилась черная фигура, депутация получила такой испуг, словно за ней по пятам гналась нечистая сила, И сломя голову бросилась наутек.
Но наконец было найдено совет: написали жалобу в комиссариат полиции.
Одного морозного ноябрьского дня Джо Фокса вызвали в полицию. Когда он шел по коридору, то монастериські граждане, которые ждали там, были бы залінчували несчастного если бы органы порядка не перехватили его.
Комиссар полиции предъявил ему обвинения, которые выдвигались против него. Джо Фокс вместо ответа вытащил из кармана маленькую бутылочку и сказал по-немецки, с очень характерными нотками местного акцента:
— Вот лучшее доказательство моей невиновности!
— Что там внутри? — спросил комиссар.
— Бензин!— ответил Джо...
Возбужденное волнение среди граждан Монастериськи, которые ждали на улице, достигло своего апогея, когда вдруг открылась дверь и на пороге появился комиссар. Наступила мертвая тишина. Комиссар сказал:
— Люди, вы зря волновались. Негр вовсе не негр, он только натерся бензином, чтобы быть черным, потому что этого требует его профессия. Его зовут Йоссел Фукс, и он с Дихтинця!
—... видите. — закончил господин Матиас Шведский свой рассказ,— это может быть от задивлення!
Я хотел что-то ответить, но не успел. Потому что как раз в этот момент появился наконец давно ожидаемый трамвай. Он был, конечно, таким переполненным, что пассажиры буквально висели на подножках. Я был рад, когда мне удалось пристроиться, пусть и не очень удобно, на заднем буфере. Так я потерял из глаз господина Матиаса Швецкого.

1929 г. Альфред Маргул-Шпербер
Перевел Петр Рыхло (перевод немного сокращен). В оригинале название "Черная позор (история негра с Монастиреськи)"

   З іншого боку, оскільки стаття 7 встановлює рамкову законодавчу базу, і через те, щовона не зазначає деталі, як саме вона повинна бути реалізована, існує достатньо простору для такого її тлумачення та застосування, яке більше відповідає вимогам захисту національних меншин .

   Венеціанська комісія вітає те, що українська влада готова використовувати такі можливості…

   схвалений, міг би передбачати детальніші та збалансованіші рішення. Якби закон був імплементований таким чином, що мови меншин викладалися лише як

   ункт 4 статті 7 передбачає правову основу для викладання інших предметів офіційними мовами ЄС Намір української влади, по суті, полягає у використанні цього положення, щоб забезпечити викладання інших предметів цими мовами…    Проте цей пункт не передбачає рішення для мов, які не є офіційними мовами ЄС, зокрема для російської, як найбільш широко використовуваної в Україні мови після державної. .

   . З огляду на ці міркування, коректним рішенням було би внесення поправок до статті 7, які замінили би це положення на більш збалансоване та чіткіше сформульоване…

   126 (таким є порядковий № даного пункту в оригіналі Висновку – примітка моя) . Поза тим, багато питань можуть також невідкладно вирішуватися через інші законодавчі акти, із виконанням статті 7 у тому вигляді, як вона ухвалена – в тому числі через ухвалення Закону "Про середню освіту". У зв'язку з цим Венеціанська комісія рекомендує, зокрема:

   повною мірою використовувати гнучкість, передбачену пунктом 4 статті 7, при ухваленні імплементаційного законодавства для забезпечення значного рівня викладання офіційними мовами ЄС для відповідних меншин; продовжувати забезпечувати достатню частку освіти мовами меншин у початковій та середній школі, на додаток до вивчення державної мови; покращити якість викладання державної мови

внести зміни до перехідних положень

   Про освіту

   звільнити приватні школи від нових мовних вимог відповідно до статті 13 Рамкової конвенції; ;

   новий діалог із представниками національних меншин та усіх зацікавлених сторін щодо мовного питання у освіті З    забезпечити, щоби виконання Закону не загрожувало збереженню культурної спадщини меншин та безперервності вивчення мов меншин в традиційних школах « (всі кольорові виділення у Висновку ВК зроблені мною – Г. М.). »    Ознайомившись із цим Висновком, можна констатувати, що ;

   , а певна критика України Комісією, зокрема відносно російської мови, є не до кінця обґрунтованою, бо цій мові на українських теренах, як я уже вказував више, не загрожує жодна дискримінація – навіть навпаки: через згубні попередні рішення української влади російська мова дискримінувала й ще продовжує дискримінувати українську державну мову. Мої висновки підтверджуються далі словами представників влади України.

                                                        Висновок ВК і "старшобратство" З    забезпечити, щоби виконання Закону не загрожувало збереженню культурної спадщини меншин та безперервності вивчення мов меншин в традиційних школах « (всі кольорові виділення у Висновку ВК зроблені мною – Г. М.). » Вона залишиться в ухваленій редакції". ;

   Міністр закордонних справ України Павло Клімкін у своїй статті, опублікованій "ЄП" 11 грудня 2017 року під назвою "Старші брати лишилися в минулому: Павло Клімкін про вимоги щодо освітнього закону", написав: "Хочу поділитися одним доволі парадоксальним своїм спостереженням: хоча новий закон найсильнішу політичну бурю викликав у Будапешті, » найбільш корисним він є саме для угорської національної меншини на Закарпатті

. Її чисельність за останні роки скоротилася мало не на третину. А все через те, що угорська молодь, яка практично не вивчала в школі українську, не може знайти себе у власній країні й масово виїжджає в Угорщину та інші країни ЄС.    Тільки знання державної мови дозволить молодим угорцям повноцінно інтегруватися в наше суспільство і зупинить депопуляцію. У цьому питанні Будапешт мав би нам тільки допомагати.    Реакція сусідніх європейських країн висвітлила ще одне серйозне, якщо хочете, загальнополітичне питання. Хоча

Закон

аж ніяк не порушував жодних

норм Європейського Союзу і , наш намір посилити в Україні позиції української мови викликав у них спонтанний протест. Виходить, що Україні не дозволено те, що дозволено решті країн, виходить, що ми, українці, мали б і далі залишатися комфортними для всіх, без власної волі і власних пріоритетів.

Щось подібне спостерігаємо і в ситуації, коли Польща вимагає, щоб ми разом дивилися на нашу спільну непросту історію виключно крізь польські окуляри    Якщо у наших європейських друзів прояви такого "старшобратського" ставлення до України є спорадичними і пояснюються, швидше за все, інерцією мислення та внутрішньополітичними чинниками (в даному контексті моя робота "Євроскептицизм чи все — таки "На зєркало нєча пєнять, колі рожа кріва"? є дуже цікавою – Г. М.)

, то у Росії

"старшобратство" є параноїдальним і вкрай агресивним. Росія не може змиритися з втратою своєї головної колонії… « (всі кольорові виділення у Висновку ВК зроблені мною – Г. М.). »    Засторога Венеційської комісії щодо можливого дискримінування російської мови в українській освіті у порівнянні з мовами ЄС може здатися формально вмотивованим. Але це тільки ще раз підтверджує, що міжнародній спільноті давно час розібратися в складній мовній ситуації, яка виникла в Україні за століття російського панування    Останні опитування, які Київський міжнародний інститут соціології провів по всій Україні, за винятком окупованих територій, переконливо показують, наскільки складною, парадоксальною й деформованою є мовна ситуація в нашій країні. Цитую: "У 2017 році етнічними українцями себе назвали 88% опитаних, росіянами – менше 6%. Українську мову назвали рідною 68%, російську – 13%. Водночас спілкуються з родиною завжди чи переважно українською лише 50% опитаних, тоді як 25% – завжди чи переважно російською, 24% – рівною мірою і українською, і російською".

   тих, хто вважає російську рідною, удвічі більше, ніж етнічних росіян, а тих, хто завжди спілкується російською, вдвічі більше, ніж тих, хто вважає її рідною мовою! Картинка явно шизофренічна, чи не так?

   виключно в місцях її компактного проживання …

. Вважаю, що це може бути зроблено без зміни закону шляхом запровадження такої кількості уроків російської мови та літератури, яка б задовольняла потреби громад і узгоджувалася з необхідністю повноцінного оволодіння державною українською мовою. Але чому ми повинні докладати зусиль для збереження постколоніальних деформацій та результатів насильницької денаціоналізації власного народу?    І чи справедливим було б вважати відродження української мови на власній українській землі дискримінацією інших мов?..

   Безперечно, нам потрібно вести конструктивний діалог з нашою російською меншиною, інакше замість нас цей діалог вестиме Москва.

   Безперечно, нам потрібна виважена й толерантна дискусія і з усіма російськомовними співвітчизниками, а також і в українському суспільстві загалом. Переконаний, разом ми знайдемо шлях, щоб гарантувати права наших етнічних росіян, дійти згоди з іншими російськомовними та забезпечити повноцінне функціонування державної мови як потужного чинника формування єдиної української політичної нації …

   Але ж…

                                  Угорщина гне своє та Україна обґрунтовано заперечує!    11 грудня 2017 року

МЗС Угорщини на своїй інтернет-сторінці оприлюднило офіційне повідомлення "Київ має реалізувати рекомендації Венеціанської комісії", яким спотворило норми Закону України "Про освіту" , зазначивши таке:

   і лише в окремих класах чи групах шкіл, що перебувають у віданні місцевого самоврядування, тобто, починаючи з 5 класу всі предмети, крім предметів з рідної мови, далі мають викладатися українською.

Це суперечить

Конституції України та її зобов'язання

міжнародними конвенціями    На чому базуються ось ці твердження МЗС Угорщини? ».

Такого ж немає в Законі України "Про освіту"

, що підтверджує і вказаний вище Висновок Венеціанської комісії CDL-AD(2017)030-e, який угорське зовнішньополітичне відомство своїм офіційним повідомленням закликає Київ реалізувати.

   Про необґрунтованість тверджень МЗС Угорщини свідчить й офіційний документ Міністерства освіти і науки (МОН) України, оприлюднений 11 грудня 2017 року, після публікації Висновку CDL-AD(2017)030-e, на інтернет-сторінці МОН під назвою "Позиція МОН щодо опублікованого висновку Венеційської комісії: Міністерство дякує за роботу Комісії та готове імплементувати рекомендації", де сказано наступне: "…Венеційська комісія врахувала більшість поправок МОН, висновок є збалансованим та конструктивним…    Важливо додати, що основним пунктом висновку є останній заключний пункт (№126), в якому (дивіться його вище – примітка моя) консолідовано рекомендації комісії та за яким потім Рада Європи проводить моніторинг імплементації країною рекомендацій ВК… Міністерство освіти і науки України, як і зазначається в рекомендаціях, планує повною мірою використати гнучкість, передбачену п. 4 ст. 7 Закону "Про освіту". Враховуючи рекомендації, МОН пропонує наступні моделі імплементації ст 7, що будуть прописані в Законі "Про загальну середню освіту". Моделі навчання у школах з мовами меншин будуть враховувати освітні потреби дітей різних національних громад, зважаючи на три критерії.  Перший критерій – вразливість мови, другий – мовне середовище, у якому проживає меншина, і третій критерій – мовна група, до якої належить відповідна мова. Отже, мають бути запропоновані  3 моделі застосування і вивчення мов для впровадження статті 7 Закону "Про освіту". мза Перша модель передбачає можливість викладання мовою меншини всіх предметів з 1-го ».

до 11(12)-го класу поряд з українською мовою. Ця модель діятиме для вразливих мов, тобто тих, що не мають власної держави , а також для тих, що не живуть у середовищі власної мови. Наприклад, кримські татари

Наступна модель – для національних громад, мова яких належить до мов Європейського Союзу. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може мати 2 варіанти. Перш ий

варіант для громад, чия мова належить до слов’янської мовної групи, та які проживають у переважно українськомовному середовищі. Йдеться, наприклад, про польську, словацьку, болгарську мови.

   З 5-го класу поряд з предметами, що вивчаються рідною мовою, будуть запроваджуватися предмети, що вивчаються українською, їх частка буде збільшуватися та пропорційно зростатиме до старшої школи. Другий варіант враховуватиме особливості вивчення української мови представниками інших мовних груп та які переважно проживають у середовищі рідної мови. Зокрема, йдеться про румунську та угорську громади. Для шкіл із цими мовами навчання перехід на вивчення предметів українською відбуватиметься ще поступовіше, а відсоток предметів, що вивчаються державною, буде меншим. Такий підхід зумовлено тим, що вивчати мову іншої мовної

   для вивчення інших предметів. . Третя модель – для національних громад, материнська мова яких належить до однієї з українською мовної сім’ї, а також, що проживають переважно в середовищі власної мови. До таких мов належить російська (росіяни, які не вивчали й ніколи не чули українську мову, зовсім її не розуміють при спілкуванні з українцями, а українці, котрі не вчилися та ніколи не чули, до прикладу, польської мови, зможуть її частково зрозуміти, спілкуючись із поляками: ось вам і одна мовна сім’я, куди входять українська та російська мови – примітка моя)

   фільми й телебачення російською. Отже, єдине місце, де діти з цієї національної громади можуть вільно застосовувати державну мову, – це школа. Вивчаючи предмети українською, водночас продовжуючи вивчати російську як предмет, діти зможуть на якісно високому рівні оволодіти одразу обома мовами – і українською, і російською…

      А 13 грудня 2017 року Міністр освіти і науки Лілія Гриневич заявила: " Ми не будемо вносити жодних змін до статті 7 Закону "Про освіту". Фактично з рекомендацій Венеці ської комісії випливає лише те, що необхідно подовжити перехідний період … Особливо це є актуальним для тих національних меншин, для яких вивчення української мови є складним". …

                          " Випускники національних шкіл мають знати українську мову …"    12 грудня 2017 року в коментарі інтернет-виданню "Gazeta.ua" виконавчий співпрезидент Асоціації єврейських організацій та общин (Ваад) України, політичний в’язень совєтскіх лагєрєй як "украінскій буржуазний націоналіст" (про те, за що його тоді карав московсько-комуністичний режим, він сам мені розповідав) Йосиф Зісельс

сказав: "Українська мова розповсюджується повільно, є спротив з різних боків… Потрібна позитивна мотивація. Люди мають зрозуміти: говорити українською – не тільки високоморально, а й вигідно у всіх аспектах: громадському, матеріальному    Меншинам варто пропонували формати, при яких українська мова отримувала б позитивний імпульс, а їхня не страждала… Випускники національних шкіл мають знати українську мову, літературу та історію.

      Мову має пропагувати держава. Однак після розпаду комуністичної системи в нашому суспільстві погано працює пропаганда. Бо держава має низький рівень довіри. Тому мову повинні пропагувати ті, хто має високий рівень довіри – волонтери, громадські організації, церкви. Головне – не забюрократизувати і не заформалізувати все".    А ось що Йосиф Зісельс 29 вересня 2017 року розказав про себе Українському національному інформаційному агентству "Укрінформ" в інтерв ю під назвою "

Йосиф Зісельс, дисидент, правозахисник. Як я сформував у собі українство? Живу я тут .

": " Я не киянин, я з Чернівців.  й в університеті . (йдеться про Чернівецький державний, зараз – національний, університет – примітка моя)

я вчився

(на фізичному факультеті – примітка моя) разом із місцевими хлопцями й дівчатами… І я зблизився з багатьма. Їздив по селах до них у гості, на весілля. І потроху Україна входила у мене. Тобто, я був таким з єврейської російськомовної родини. Але потроху Україна входила-входила. Потім я познайомився з видатними українцями, з дисидентами вже в 70-ті роки і через них побачив те, про що не знав раніше: про Голодомор, про інші речі, про УНР. Так що потроху Україна входила в мене і стала частиною ідентичності ".

Еволюція Йосифа Зісельса є для представників інших національних меншин прикладом того, як Україна може стати їхньою " частиною ідентичності Так само вона має бути прикладом для українських владних посадовців, політиків, при чому навіть тоді, коли вони є етнічними українцями, бо для багатьох із них Україна так і не стала їхньою " ". Чи потрібні Українському народу такі провідники та можновладці?! …

                               І знову – до Угорщини, а заодно – й до української влади    Голова Закарпатської обласної державної адміністрації (ОДА) Геннадій Москаль в інтерв'ю журналу "Новоє врємя" (НВ, № 48 від 29 грудня 2017 року) відносно позиції Угорщини щодо Закону України "Про освіту" висловився так: "

Угорщина – маленька країна, тому діаспора для неї дуже важлива. 1,2 млн угорців живуть у Румунії, 500 тис. – у Словаччині, а у нас, згідно з переписом 2001 року, – 150 тис… Наша дипломатія повинна була передбачити, що реакція Угорщини на обмеження мовних прав закарпатських угорців буде жорсткою

". Цікавим виглядає співставлення цих слів зі сказаним ’ народним депутаом України Ігорем Лапіним міркуванням про "Закарпатську народну республіку" , яке наведено вище.    А може українська влада, зокрема державні чиновники рівня голів ОДА, мала б краще дбати в першу чергу про українські національні інтереси, до яких відноситься й утвердження української мови як державної згідно Конституції України, бо національні меншини на українській землі зовсім не обділені у своїх правах і ніхто не збирається їх обділяти, не лякаючись при цьому будь-якого необґрунтованого закордонного окрику?!    А може українська влада мала б жорстко реагувати на нехтування правами закордонних українців, зокрема в тій же Угорщині, не займаючись лише передбаченнями, хто та як критикуватиме суверенне право України законним способом обстоювати свої національні інтереси на своїй же території без порушення власних міжнародних зобов … язань?! А може українська влада повинна так само дбати про українську діаспору, як це робить, до прикладу, Угорщина?! Чи про свої діаспори мають піклуватися лише маленькі країни, а великим, якою є й Україна, це ні до чого?! Коли б українська влада повністю виконувала свої конституційні обов’язки і належним чином дбала про українців на українській землі, то Крим та частина Донбасу не були б окуповані Росією! ».

      За різними даними українська (західна та східна) діаспора налічує від 12 до 20 мільйонів людей. Якщо навіть четверта чи п’ята частина цієї кількості постійно пам’ятатиме про свою етнічну Батьківщину й посильно дбатиме про неї, то уявіть собі, яку підтримку у світі матиме Україна!    На українську діаспору, котра пов ». язує себе з Україною, українська влада не повинна шкодувати грошей (    На українську діаспору, котра пов ) так само, як і на ЗСУ, бо активне сильне патріотичне зарубіжне українство є серйозним фактором впливу на політику держав свого проживання (моя публікація

"Куди простягається Україна?"

   детальніше про це розказує)! Конституція України зобов’язує українську владу підтримувати закордонних українців, адже її стаття 12 гласить: "Україна дбає про задоволення національно- культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави".    Виходячи з маловтішного стану української діаспори (це не стосується українства в західних розвинутих демократіях, де українці самі дають собі раду), у першу чергу в сусідніх із Україною державах, можна говорити про те, що вона погано дбає про зарубіжних українців та що Конституція України не є указом для української влади. З цим українцям, перш за все всередині України, миритися не можна!    А як вам, шановні читачі, наступна оказія, що сталася 10 січня 2018 року? У цей день Прем’єр-міністр Румунії (з

29 червня 2017 року по 16 січня 2018

року) Мігай ’ Тудосе в ефірі румунського телеканалу Realitatea TV сказав орієнтовно таке:

   . Мова йде про секеїв – угорську етнічну групу в Румунії, котрі вимагають територіальної автономії Секейського краю Трансільванії. Румунська влада й чути не хоче про будь-які автономії на території Румунії, де угорська національна меншина загалом складає 1,2 млн чоловік, включаючи приблизно половину з них секеїв.    Через свою меншину Угорщина серйозно конфліктує з Румунією, Сербією і Словаччиною, а Румунія – так само із Угорщиною та трохи менше – з іншими сусідами. Попри гострі діаспорні проблеми між Угорщиною й Румунію це не заважає їм майже заодно, всупереч нормам міжнародного права, "пресувати" Україну, звинувачуючи офіційний Київ у неіснуючому порушенні ним прав національних меншин і намагаючись підпорядкувати нашу Батьківщину своїм національним інтересам.

   Головне, щоб українська влада не була немічною, глухою та сліпою у співпраці з українською діаспорою у відстоюванні її інтересів, а заодно і національних інтересів України, перед владами країн, де вона проживає.

   Повертаючись знову до діаспорних відносин між Румунією та Угорщиною, добре видно, що румунська влада, Румунія по-іншому, ніж до угорської, ставиться до румунської меншини в Україні чисельністю орієнтовно 150 тисяч. Аналізуйте самі…

      11 січня 2018 року в Чернівцях після двосторонньої зустрічі на спільній прес-конференції з

Міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним

Міністр закордонних справ Румунії ’ Теодор Мелешкану заявив: "Румунія і надалі дотримується точки зору, що стаття 7 нового закону про освіту має негативний вплив на етнічні меншини"    В свою чергу Павло Клімкін сказав: " Я вважаю, що ми маємо більше робити для наших національних громад, у тому числі для румунської громади. Це стосується і фінансування, і зміни методик викладанн

   А чому він не сказав, що Румунія має так само ставитися до української меншини у себе?!    Теодор Мелешкану далі провадив: "Що стосується подвійного громадянства, не існує жодних норм міжнародного права або певних практик, які не дозволяли б чи забороняли подвійне громадянство. Це право кожної держави – надавати просте єдине чи подвійне громадянство".  Виходить, що йому байдуже до того, що Румунія видає свої паспорти громадянам України попри заборону подвійного громадянства Конституцією України (зверніться ще раз до інтерв’ю Сергія Головатого).

   Згодом, уже після зустрічі з головою Чернівецької ОДА, Павло Клімкін зазначив журналістам: "…хочу згадати, що я сказав у Будапешті, коли мене запитали щодо аналогічної ситуації з Угорщиною. Я сказав чітко: "Я вважаю, що угорській громаді шляхом видачі паспортів допомогти не вдасться. І євроінтеграції цій громаді таким чином не досягти". Так само ми ведемо діалог з нашими румунськими друзями. І я так само казав і попередникам пана Мелешкану, і пану Мелешкану: шляхом видачі паспортів ми не досягнемо євроінтеграції румунської громади. Ми це досягнемо шляхом входження України до Європейського Союзу… І я вважаю, що тільки це – шлях уперед, а не роздача паспортів десь під столом". Угорщина, як я вже зазначав вище, й Румунія активно видають свої паспорти громадянам України, а українська влада, тобто держава, мовчки спостерігає за цим процесом, обмежуючись лише усними зауваженнями на їхню адресу Міністра закордонних справ України, підтвердженням чому є наведене нижче повідомлення МЗС. В Криму уже доспостерігалися… Щось тут не так з державними керівними кадрами.

   Навіть та важлива засторога, що Угорщина, Румунія й Польща є членами НАТО і ЄС, котрі не допускають територіальних зазіхань своїх членів на сусідів, не повинна заколисувати українську владу (зверніться до мого матеріалу "ЄС – Україна: безвіз, безліс чи безшанс? Український шанс – твердий курс на США і НАТО, як надвагому складову частину української мрії!"), якщо вона дійсно хоче аби Україна відбулася як повноцінна держава (моя стаття "6Д + 3П, або Що необхідно Україні для успіху" розказує, що для цього треба робити), адже свої національні інтереси необхідно завжди жорстко пильнувати.    А тепер познайомимося із отим згаданим вище повідомленням МЗС від 12 січня 2018 року під назвою "Україна та Румунія домовилися напрацювати спільний документ щодо імплементації нового Закону України "Про освіту", цитую: "Керівники зовнішньополітичних відомств обговорили актуальні питання порядку денного українсько-румунських міждержавних відносин. Сторонами досягнуто домовленості напрацювати спільний документ щодо імплементації нового Закону України "Про освіту", зокрема його 7 статті, яка стосується використання мов у навчальному процесі.    Спільно з офіційними чинниками румунської сторони проведено зустріч з представниками румунської громади, керівниками та викладачами румуномовних навчальних закладів області. В ході зустрічі обговорено шляхи врахування рекомендацій Венеціанської комісії стосовно статті 7 освітнього закону…    Міністри закордонних справ України та Румунії спільно з керівниками освітніх міністерств України та Румунії взяли участь в урочистому відкритті в с.Йорданешти Чернівецької області новозбудованої загальноосвітньої школи з румунською мовою викладання, та вшанували хвилиною мовчання пам'ять загиблого на сході України буковинця Володимира Анадиба (загиблого від чого, чому не сказано, що він загинув як воїн під час війни, боронячи Україну від ворога – російського агресора? – примітка моя)    Сторони також відвідали румуномовний Карапчівський ліцей ім. Міхая Емінеску". І ані слова немає про румунську паспортизацію громадян України! Як немає й жодного слова про відстоювання на паритетних засадах інтересів українців у Румунії! Сумно…

   Ось що з приводу цієї сумної ситуації написав у Facebook 14 січня 2018 року чернівецький журналіст Юрій Чорней: "Спостерігаючи за тим, як міністр закордонних справ Румунії забивав цвяхи у домовину вітчизняної дипломатії на спільній з українським колегою прес-конференції у Чернівцях, не міг позбутися відчуття алогічності всього дійства. Уряд Румунії хоче, пропонує, вимагає, наполягає... Мова навіть не про те, що друзі, зазвичай, так себе не ведуть.

Хоча саме у міцній дружбі України з Румунією переконував присутніх наш міністр Клімкін. Інколи навіть починало здаватися, що це якісь спеціальні ритуальні заклинання, якими посадовець намагався задобрити капризного партнера. Холодний тон румунського міністра, який наполегливо гнув свою лінію, засвідчив: всі намагання заговорити проблему компліментами виявилися марними. Сусідка має свої інтереси, якими не збирається поступатися…

Я наївно думав, що так звана "мовна стаття" Закону України "Про освіту" ухвалювалася з метою виправлення катастрофічної ситуації з вивченням державної мови у закладах освіти для національних меншин. І власне навколо цього сторони мали би вести переговори: як допомогти дітям етнічних румунів, угорців… легше інтегруватися в українське суспільство, зберігаючи при цьому власну національну ідентичність.

Натомість з настійливих намагань румунського міністра забезпечити румуномовним громадянам України якісь додаткові умови для навчання рідною мовою у непосвяченого слухача – якогось німця, американця чи британця – могло скластися враження, що в Україні взагалі не існує навчання мовами нацменшин.    Судячи зі слів румунського міністра, який фактично нав’язав Україні свій предмет для обговорення, мова йде вже не просто про збереження status quo, яке існувало до ухвалення Закону "Про освіту", а про отримання додаткових освітніх преференцій. Так ніби першопричина, яка спонукала до ухвалення "мовної статті" цього закону просто випарувалася. Тиск Румунії був настільки очевидним, що мені навіть довелося уточнити: чи я правильно розумію те, що відбувається просто на наших очах. Дітям етнічних румунів у державних українських школах ще треба вчити державну українську мову? Міністр дружньої країни поблажливо відповів, так. Хочеться сподіватися, що вітчизняна дипломатія почула відповідь румунського посадовця на питання українського журналіста і повернеться на переговорах до власного порядку денного, а не нав’язаного друзями (ці румунські друзі, як їх називає Павло Клімкін, діють заодно з російськими ворогами України в контексті Закону "Про освіту", не маючи при цьому юридичних підстав для звинувачення української сторони у порушенні прав нацменшин, що підтверджує й Висновок Венеціанської комісії , котрий Україна взяла до виконання, але Теодор Мелешкану, напевно як справжній румунський друг українців, продовжує гнути своє про шкідливість статті 7 освітянського закону для етнічних меншин, що бачимо вище – примітка моя) .

   І вже точно останнє спостереження, яким поділився глибоцький колега. Присутній на відкритті школи у Йорданештах міністр національного виховання Румунії Лівіу-Маріана Поп принагідно згадав, що свою педагогічну кар’єру розпочинав в українській державній школі в Румунії. Розповів він про цей епізод біографії, звісно, румунською. Хоча міг бодай слово, маючи такий досвід роботи, промовити українською, – сказав колега. Власне так, як на його місці вчинив би перший ліпший український вчитель зі школи для національних меншин. В Україні вчителі таких національних шкіл, окрім державної української, точно знають і ту мову, яку викладають. Невже викладачу української школи в Румунії, нехай навіть колишньому, не обов’язково знати мову національної меншини? Бо викладання там все одно ведеться державною румунською".    Міркування Юрія Чорнея дуже влучно характеризують реалії румунсько-українських відносин, у яких Бухарест веде себе наче "старший брат" Києва. Так само по-"старшобратськи", тільки значно агресивніше, діє й Будапешт. Менш яскраво в освітньо-паспортних питаннях – Варшава, хоча у історичних – дуже яскраво. Значить Київ їм це дозволяє. Але чи мають вони для цього підстави? Щоб отримати відповідь на дане питання, порівняймо забезпеченість прав національних меншин  в освітніх галузях (Польща через наведені вище факти випадає з даного аналізу) України, Угорщини та Румунії…

Як справи у нас в Україні та як у них?

   Поправки до освітнього законопроекту суперечать Конституції України, зазначеним там правам та свободам. Це все можна розглядати як кроки, які штучно хочуть пришвидшити процес асиміляції нацменшин. Читайте продовження — Ч. 4.

.

CDL-AD(2017)030-e.