Я вигадала вас, я вигадала вас,
І ту дзвінку весну, і ту любов з блакиті.
Для свята у душі, у приосінній час,
Щоб легше мені йти, щоб легше мені жити...
Я вигадала вас, колись ще в юні дні,
Такого, як ви є,--єдиного у світі...
Ілюзії цвіли, мов квіти навесні,
І добре так мені було в тім первоцвіті...
Я вигадала вас, то хоч приходьте в сни,
Чи є ви десь такий, чи, може, і немає...
Та не поруште мрій, не вбийте хоч весни,
Вона ж завжди цвіте в мені щемким розмаєм.
Я вигадала вас, боюся і люблю,
Й життя моє усе в жагучому чеканні...
І цим палким чуттям каміння розтоплю...
Ви прийдете-таки, мій перший --і останній...
....Євгенія Лещук....
Людмилка56
|
|
