Наведене обґрунтування реального характеру договору довічного утримання або були зроблені коли він відносився до договорів з надання послуг або не повною мірою відображають зміст правових норм, що регулюють цей договір. Ми повинні виходити із більш загального правового інституту договору ренти. У ст. 731 ЦК України підкреслено його реальний характер. Як вказує вище М.П.Апанасюк договір ренти є реальним договором, оскільки для його укладення обов’язковою є передача майна.
До речі О. С. Іоффе обґрунтовував консенсуальний характер договору довічного утримання, посилаючись на те, що коли договір довічного утримання належно оформлений, то набувач має надава¬ти відчужувачу будинку утримання незалежно від передачі йому будинку .
Неоднозначність встановлення характеристики договору ренти проявилась у компромісності підходу. Він визнається реальним у разі відчуження рухомого майна і консенсуальним — у разі відчуження нерухомого майна . Це не досить добре відбивається та¬кож на формуванні судової практики. У зв’язку з тим наведемо запозичений у І.О.Дзери приклад. Зокрема, рішенням Старокиївського районного суду м. Києва від ЗО вересня 1999 р., який був залишений без змін ухвалою судової колегії в цивільних справах Київ¬ського міського суду, було задоволено позов С. про визнання недійсним договору довічного утримання, за яким К. відчужила на користь Ш. двокімнатну квартиру. Її згодом вона ще заповіла позивачеві С.