Культура Киевской Руси




Культура Руси 12-13 века




Учебный фильм. Памятники культуры Киевской Руси




Ремесла в Киевской Руси




Киево-Печерский монастырь

Музей трипільської культури




Невідома Україна. ТРИПІЛЬСЬКЕ ДИВО




Скарб.ua - скіфи ( канал Мега - Україна)




Скифы - легендарное царство




Сокровища сарматов

Дует Одарки та Карася, кінофільм "Запорожець за Дунаєм"[1953] Мария Литвиненко-Вольгемут та Іван Паторжинський. Музыка и либретто - С. Гулак-Артемовский, лит. обр. - Максим Рыльский.





Розмова Карася з султаном.




Арія Карася "Тепер я турок, не козак"




"Молитва Андрія", співає Анатолій Солов"яненко, актор О.Драч, екранізація 1986 року

Микола Лисенко - багатогранно обдарована особистість -- композитор, піаніст-віртуоз, хоровий диригент і фольклорист, фундатор національної мистецької освіти, один із корифеїв українського театру, організатор перших Всеукраїнських громадських об'єднань.

Перший Національний
2011

"Я не створений для цього світу, де, щойно вийшовши з дому, ти потрапляєш у суцільне лайно", - зазначав німецький поет і мислитель Ґете.

Як і Йоганн Вольфґанґ фон Ґете, композитор навчався в Лейпцигу. Він знав сім мов, а першою його мовою була французька -- адже мама (з дворянського роду Луценків) - випускниця Смольного інституту шляхетних дівчат у Петербурзі . Після скасування кріпацтва, батьки збанкрутіли, і дворянин Микола Лисенко, закінчивши університет Святого Володимира, заробляв на навчання в Лейпцизькій консерваторії, працюючи мировим посередником.

Основною метою його життя було "вивести українську національність з хуторянської обстановки на європейський шлях, представити Україну перед лицем усіх слов'янських братніх народів і європейських мужів у сфері мистецтва".

Лисенко був аристократом за походженням, але головне -- він приєднався до справжніх "аристократів духу" -- кращих представників творчої інтелігенції всіх часів, увійшовши у вічність музичним символом нації.

Фільм за участю відомого київського скульптора Василя Корчового.





Сила тяжіння Миколи Лисенка
життя великого композитора, з його радостями, проблемами, новими ідеями, і звичайно ж -- музикою, що червоною стрічкою пройшла крізь його життя, стала сенсом його буття і супроводжувала його до останньої миті.




Боже великий, єдиний. Хор п/у О.Тарасенка Запис хору Спасо-Преображенського собору в Києві під управлінням Олександра Леонідовича Тарасенка. 16 грудня 2012







М. Лисенко пісня Петра „Сонце низенько" з опери „Наталка-Полтавка" у виконанні Олександра ПономарьоваУперше в Україні за ініціативи Олександра Пономарьова та за участю Президента країни у НПМ «Україна» відбувається «Благодійний бал Олександра Пономарьова», всі зібрані кошти від якого спрямовуються на придбання реанімаційного обладнання для новонароджених. У рамках заходу Олександр Пономарьов виконує шедеври світової класики у супроводі Національного заслуженого академічного симфонічного оркестру України; 2005 рік




Опера Миколи Лисенка "Пан Коцький". Вокальный ансамбль КССМШ им.Лысенко - лауреат международных конкурсов (художественный руководитель И.Тихонова, концертмейстер А.Сотниченко)
Киев - 2011

Из фильма-оперы "Наталка Полтавка". 1978 г. У кадрі - актриса Наталія Сумська. Музика М. Лисенка, слова І. Котляревського ..Марія Стефюк (за кадром) Песня Наталки




Кадри з к/ф "Наталка Полтавка" 1978, у ролі Возного - актор Лев Перфілов, співає Володимир Скубак. У ролі Виборного - Федір Панасенко (співає Владилен Грицюк).




Хор Турецького Наталка Полтавка

"Ніч яка місячна". Уривок з художнього фільму "В бой идут одни старики"




Х-фактор-4. Колектив "Тріода" Лемківська пісня "Ой, верше мій, верше"




Пісня "Ой у гаю, при Дунаю" взята у якості колискової Хюрем-ханум (Роксолани) у відомому турецькому серіалі "Величне століття". Це виконання Квітки Цісик - американської співачки українського походження.




"Несе Галя воду" у виконанні тріо "Маренич"




"Ой,ти Галю,Галю молодая" Співає Кубанський козачий хор




Ніна Матвієнко та дитячий хор - Колискова (Гойда-Гойда)




Раїса Кириченко - Ой, гарна я, гарна




"Ой, під вишнею"
Виконує вокальний квартет "Явір": Олесь Харченко (тенор 1), Євген Пруткин (тенор 2), Володимир Дідух (баритон) , Валентин Реус (бас)




ВІА "Барви" - Ой, чорна я си чорна




Таисия Повалий - Цвiте терен




"Била мене мати" - украинская народная песня в исполнении ансамбля "Хуторяне"(Киев). В состав коллектива входят скрипач, заслуженный артист Украины, солист Национального академического хора им.Г.Верёвки Владимир Литвин, лауреат международных конкурсов, аккордеонист Олег Микитюк, вокалистка Валентина Демочко и контрабасист Любомир Фещак. Группа часто выступает на сценах, праздниках, мероприятиях в украинском стиле.




ILLARIA та «Славія» — "На Івана, на Купайла" - обрядова купальська пісня

Строительные работы по возведению историко-культурного комплекса «Запорожская Сечь» начались в ноябре 2004 года (торжественная закладка состоялась 14 октября 2004 г.). Генеральным спонсором его строительства в 2005 году выступил комбинат «Запорожсталь», который выделил около 13 миллионов гривен на возведение комплекса. 30 декабря 2010 года в эксплуатацию была введена первая очередь комплекса. На территории комплекса проводятся театрализованные представления и даже всеукраинские фестивали, жителей Запорожья и гостей города приглашают на экскурсии. В комплексе функционируют экспозиционные объекты «Дом кошевого атамана», «Войсковая канцелярия», «Курень» и «Храм Покрова Пресвятой Богородицы», где воссозданы интерьер, предметы, которые характерны были для времен казачества. Хортица находится на третьем месте на Украине по посещаемости туристов. В 2010 г. туристические объекты заповедника посетили свыше 250 тысяч человек





Покрова на Хортице




Интерактивная выставка на Хортице




Хортица без слов - Запорожская Сечь




Гончары на Хортице




Хортица Святилище

Національний музей народної архітектури та побуту України розташовано на мальовничій околиці Києва, поблизу селища Пирогів. За свою вже сорокарічну історію він прийняв мільйони відвідувачів. Фондова збірка Музею налічує понад 70 тисяч експонатів. На території розміщено близько 300 пам'яток народної архітектури, датованих XVI − XX століттями.




Мамаєва Слобода (Центр народознавства «Козак Мамай») — просвітницький музей просто неба з відтвореним архітектурним ансамблем Наддніпрянщини XVIII сторіччя.
Розташований у парку Відрадний Солом'янського району столиці (вулиця Михайла Донця, 2) за сім кілометрів від Хрещатика довкруг історичного урочища, в якому бере початок річка Либідь.








Фільм про етнографічний комплекс "Українське село". с. Бузова, Києво-Святошинський р-н, Київська обл.




Музей писанки в Коломиї




Музей етнографії Буштино (Закарпаття). Фільм телеканалу Тиса-1

Святий Миколай **Павло Табаков








Фрагмент концертного шоу Тетяни Ціхоцької "Волинський Великдень", 2010 року, в приміщенні Волинського облмуздрамтеатру (м. Луцьк).




Фольклорний ансамбль "Яворина" учасник свята "Веснянки. Гаївки", що відбулося 6 травня 2013р. у Національному музеї народної архітектури та побуту України (Пирогів).
Христос Воскрес!




Фольклорно-етнографічний фестиваль "Дитинства пісня Великодня 2010" - м. Переяслав-Хмельницький, 24.04.2010.
Зразковий вокальний ансамбль "Співограй" (Біла Церква, Україна)









"Ой на Ивана да на Купала" - яркая купальская песня, которая прозвучала в сериале "Сваты". Исполняет Театр Песни "Джерела"






Ладканка до обжинків ДО ОБЖИНКІВ (МИ ДОЖАЛИ ЗАРАНА) Бойківський дитячий ансамбль "Феся" із с. Волосянки Сколівського району Львівської області. Керівник - Ярослава Сокол.

Х-фактор. "Тріода". "ой, чий то кінь стоїть"




Х-фактор 4. Колектив Триода -- Ой, верше, мій верше...




Алина Башкина «Ой, журавко...» "Голос країни-1"




Оксана Сергеєва - Висока Верба. ШАНС - 7 сезон (2008).




Дмитро Тодорюк - "Моя Мати". Проект "Шанс-3"




Маланка - Піккардійська Терція




Ніна Матвієнко - Летіла зозуля




Ніна Матвієнко - Ой роду наш красний




Голос країни | Тоня Матвиенко «Не метелиця». Слова: Борис Списаренко. Музика: Владислав Толмачов

Слайд шоу Декоративно ужиткове мистецтво




ГОНЧАРСТВО
Музей-заповідник українського гончарства Музей-заповідник українського гончарства в Опішному Полтавської області.




Косівська кераміка




Мелодії та ритми гуцульського краю". Під такою назвою експонують виставку давніх гуцульських килимів та музичних інструментів. Тут представлені ткані вироби з самісіньких осередків прикарпатського килимарства - Космача, Яворова, Косова, Кутів та Лазіщини. Це як авторські роботи відомих майстрів, так і колективні експонати. Серед останніх - твори майстрів Косівської спілки "Гуцульське мистецтво", заснованої ще в 1922 р.

На барвистому вовняному тлі - колекція автентичних музичних інструментів. Гуцули здавна відомі як неперевершені майстри з їх виготовлення і вправні музики-віртуози. Серед представлених зразків - трембіти, цимбали та дуди. Загалом найповніша колекція усього, чим гуцул може висповідатися перед небом і собою у хвилини смутку, та звеселити себе і інших у радісні миті.




Чипровското килимарство




Українська писанка




Писанка - оберіг українського народу




Українська вишивка. Рушники.




Народна іграшка




Яворівська іграшка




Феномен традиційної селянської ляльки
Стародавня українська культура настільки багата, що вивчити та дослідити її всю повністю ще й досі не можна. Внесок своїми пошуками автентичних українських ляльок зробив Олександр Найден. Він створив власну колекцію, зібравши такі давні вироби по селах Середньої Наддніпрянщини. Тепер своє надбання дослідник представив у музеї Івана Гончара. Докладніше про виставку стародавніх ляльок у нашому наступному сюжеті.

Найдавніша традиція вироблення ляльок зберігає в собі поєднання сакрального та побутового. Адже перше, що зробила людина для гри дітей або прикрашення оселі, - собі подібний витвір -- ляльку.

На виставці в Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара» дослідник Олександр Найден представив частину своєї колекції стародавніх українських ляльок. У його надбанні -- витвори з Середньої Наддніпрянщини, Поділля, Волині, Слобожанщини. Першу ляльку до колекції дослідник знайшов ще у шістдесят дев'ятому році. Найдавніша відноситься до 90-х років дев'ятнадцятого століття. Здавалось би, ляльки робили і набагато раніше, однак знайти давніші експонати досліднику ще не вдалося. Адже всі ляльки вироблені з тканин, тому легко ушкоджуються та губляться. Олександр Найден не просто колекціонує їх, а й вивчає специфіку цих виробів кожного регіону.

Поряд із колекцією давніх ляльок на виставці представлені витвори сучасних майстринь. Вони відрізняються він стародавніх, проте головне в них повторює традиції минувшини. Усі мисткині працюють лише з природними матеріалами та, переважно вручну. Рукодільниця Валентина Берник-Сокоринська каже, що іноді навіть сама ткала полотно для своїх ляльок. Адже всі витвори несуть енергетику майстра. Сама ж до творчої роботи прийшла як до душевного порятунку.

Для майстринь лялька є живою істотою. Вони вкладають у них самих себе, одухотворяючи тканні вироби. Наталя Свердюк теж підбирає для роботи лише натуральні матеріали. Більшість з них -- аутентичні. Це фрагменти старих рушників, сорочок, домотканих полотен з бабусиних скриньок, які майстриня сама збирає по селах. Так, на думку авторки, зберігається енергетика, дух народу, історія минувшини.

Представлені на виставці ляльки - мотанки. Адже всі деталі в них не пришиті, а примотані по каркасу -- дерев'яних схрещених вишневих або яблуневих гілочок. Підшиваються лише пошкодження старих тканин.

Саме традиційність вироблення ляльок, збереження автентичності українських виробів надає їм такої цінності. Адже кожна стародавня лялька розповідає свою історію, історію минувшини. Сучасні ж ляльки більш зрозумілі відвідувачам. І не оцінити майстерності, з якою вони виконані, неможливо. Дар'я Тарасова, Ярема Малащук, Новини Культури.

Дереворізблення. Виставка козацького дерев"яного посуду

Духовна музика
.Мужской Хор Московской Патриархии под упр. Носова( о.Амвросий ) записано в 1989 г.




Хор Издательского совета Московского патриархата, руководитель Даниил Саяпин. Стихиры Рождества Христова, знаменный распев и строчное многоголосие. выступление на Рождественском фестивале в Петропавловске-Камчатском, 2007 г.




Передача о древнерусской певческой традиции из цикла "Мифы и легенды" с участием Хора Издательского совета Московского патриархата, руководитель Даниил Саяпин. Early Russian Plain Chant & Polyphony XVI-XVII с.




Слов"янська бойова музика




Народні музичні інструменти. Гуслі. "Ілля Муромець та нечиста сила". Гусляр Єгор Стрельников - яскравий гусляр-інструменталіст, віртуоз народився у Запорізькій області.

В козацьку добу популярними жанрами світської музики були канти і псалми.
Н.Сербіна, Т.Компаніченко - псальма про сирітку




Кант - багатоголосні сіви, що спочатку були позацерковними, тобто не мали права виконуватися під час богослужіння, але писалися на релігійну тематику.
Т.Компаніченко та Я.Крисько - кант "Ізидіте дщері"




Концерт старовинної музики "Хто на Бога кріпко уповая..." за участю гуртів "Божичі" та "Хорея козацька" відбувся 1 квітня 2012 року в державному музеї українського декоративного мистецтва (на території Печерської Лаври в Києві).




робіть крок крізь віки. Відкрийте як жили в ті часи, про що думали, що робили, задля чого жертвували своїм життям.

Розповідь про кобзарство (Георгій Ткаченко)




Кобзарі у кіно, частина перша.
У ролику використано фрагменти таких фільмів:
«Звенигора», Олександр Довженко. Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка, 1927 рік.
«Назар Стодоля», Георгій Тасін. Українфільм, 1937 рік.
«Тарас Шевченко», Ігор Савченко, Олександр Алов, Володимир Наумов. Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка, 1951 рік.
«Іван Франко», Тимофій Левчук, Віктор Конарський. Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка, 1956 рік.




Кобзарі у кіно. Частина друга.
У ролику використано фрагменти таких фільмів:
«Сліпий музикант», Тетяна Лукашевич. Мосфільм, 1960 рік.
«Вечори на хуторі біля Диканьки», Олександр Роу. Кіностудія імені М. Горького, 1961 рік.
«За двома зайцями», Віктор Іванов. Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка, 1961 рік.




Кобзарі у кіно. Частина третя.
У відео використано фрагменти наступних фільмів.
«Мамай», Олесь Санін. Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка, Творче об'єднання «Земля», Західноєвропейський інститут, Кіностудія «Фрески», 2003 рік.
«Богдан-Зіновій Хмельницький», Микола Мащенко, Людмила Кульчицька, Юлія Домбругова. Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка, 2007 рік.




Сучасний етап розвитку кобзарства.Гурт "Шпилясті кобзарі"




Украина мае талант 2 - Ярослав Джусь




Уривки з фільму "Пропала грамота" (за ранніми творами Миколи Гоголя) - пісні козаків




Іван Козловський
у супроводі Державної капели бандуристів УРСР п/к Міньковського
Запис 1953 року

Засвистали козаченьки. (Українська народна пісня; приписується напівлегендарній співачці та поетесі Марусі, або Марії Гордіївні Чурай, що жила в Полтаві в середині 17 ст.).
У супроводі Державної капели бандуристів УРСР.

Правильно пісня зветься "Засвіт встали козаченьки". Перший куплет треба розуміти так:
Засвіт встали козаченьки
В похід. З полуночі
Заплакала Марусенька
Свої карі очі.

Але усна мова не любить сполучення багатьох приголосних: "с-в-т-в-с-т". Тому народ, не довго думаючи, переробив означене місце на "засвистали". Вийшло трохи безглуздо (що означає "засвистали в похід"? дали команду свистом, чи що?), але на слух красивіше. Про цю деталь мені розповів ще у дитинстві мій батько. Друге: в старовинному народному варіанті співали "НА СВЯТУЮ НЕДІЛЕНЬКУ (тобто на Великдень) додому вернися". Ясна річ, що у московській атеїстичній імперії ніяких "святих неділеньок" не могло бути, тому Козловський співає цензурний варіант: "За чотири неділеньки...".

Засвистали козаченьки
В похід з полуночі,
Виплакала Марусенька
Свої ясні очі.

"Київнаукфільм" - київська кіностудія, діяла в Української РСР з 1941 року.
В 1966 був побудований сучасний комплекс, куди входять павільйони для зйомок і звукового оформлення фільмів, цехи художньої та технічної мультиплікації, кінолабораторія. Щороку випускалося більше 400 науково-популярних, художньо-мультиплікаційних, техніко-пропагандистських, освітніх та рекламних фільмів. Більше 300 фільмів, створених на студії, відзначено призами і дипломами на всесоюзних та міжнародних кінофестивалях.

Ось деякі мультфільми цієї студії, випущені українською мовою. Нажаль, багато з них вимагають реставрації...

"Веселе курчатко" 1973 рік. Це російська версія озвучки. Українська існує, але я її, нажаль, не знайшла.




Таємниця Країни Суниць (1973)
Хлопчик Дениска і його подружка Лариска тікають з табору, щоб набрати ягід. По дорозі хтось викрадає у них компас. У гонитві за викрадачем, вони потрапляють в Країну Суниці, де подружилися з хвальком Кузько і підлизою Ківом. Але хулігани (банда Одновусого) ловлять дітлахів і садять їх в темну яму. Але піонери подружившись з кількома місцевими дітьми, перемагають злого Одновусого, що бажав перетворити всіх дітей у хвальків, підлиз і хуліганів ... Опинившись удома, хлопці намагаються зрозуміти, чи не привиділися їм всі ці пригоди.

Рік: 1973
Режисер: Алла Грачова, Костянтин Чикин




Козлик та Його Горе (1976)
Про те, як у козлика луснула кулька, він склав її в мішечок і пішов горювати ...
Рік: 1976
Режисер: Леонід Зарубін




Курча в Клітинку (1978)




Свара (1978)
Тигр і слоненя — кращі друзі. Вони завжди підтримували один одного і разом звикли проводити весь свій час. Але одного разу сталося те, чого раніше не відбувалося — вони посварилися. Тепер Топу и Тутті (а саме так звуть головних героїв) належить помиритися і усвідомити, що конфлікти приносять лише негативні емоції і переживання.
Режисер: Валентина Костилева




«Капітошка» — литературний персонаж, створений письменницей і сценаристкой Наталієй Гузєєвой, герой мультиплікаційних фільмів і дитячих книг. Художній образ Капітошки в однойменному фільмі був втілений художником Генрихом Уманським.
В 1989 році вийшов мультфільм «Повертайся, Капітошка!», який є логічним продовженням основного мультфільму.
Капітошка — весела крапелька літнього дощу, вона несе в собі різнобарв'я веселки, енергію сонця и цілющу силу води. Герої називають його иноді Капі або Капітошей.

Капітошка - це маленька дощова капля. Одного разу Капітошка з`явився у будиночку маленького Вовченяти. Вовченя — добрий і ласкавий, і саме цим засмучує своїх батьків. Він — люблячий син, і щоб порадувати маму і папу він вирішив виправитися і стати справжнім — Правильним! — вовком, лютим, злим, жорстоким і хитрим. Так належить за вовчими законами, і так написано в самовчителі для справжніх вовків. Вовченя посилено вивчає правила з підручника і тренує страшні пози.
Капітошка допомогає Вовченяті позбавитися від цих комплексів, усвідомити себе і стає його великим другом.
Мультфільм закінчується тим, що Капітошка відлітає назад в хмару і Вовченя засмучується його відходом. Оскільки мультфільм має вишукано сумний кінець, було вирішено зробити веселіше продовження «Повертайся, Капітошка!».
Веселого і наївного Капітошку полюбили не лише маленькі діти, але і дорослі, особливо педагоги. Напевно тому ім'ям «Капітошка» вони назвали багато дитячих садів, творчі колективи і студії. Тепер Капітошка не просто весела веселкова крапелька чистого літнього дощу. Це ще і крапелька добра, творчості, дружби, знання, мужності, яка так необхідна для боротьби з крапелькою зла, — адже вона того і дивися може несподівано з'явитися серед ясного неба.
Існує віршовано-пісенний переклад мультфільму російською мовою, що вийшла одночасно з оригіналом. Мультикбув озвучений Богданом Бенюком, народним артистом України.

Режисер: Б. Храневич.
1980рік.




"Сонячний коровай" - 1981
Добра історія про непосидюче тісто, яке зробила одна жінка, що чекала гостей. Воно вирішило піти з будинку, а відпочивати лягло на залитому сонячними променями лужку. Так і вийшов пишний і красивий коровай, якого вистачить не лише на всіх бажаючих лісових мешканців, але і на друзів привітної хазяйки.
Режисер: Алла Грачева




Черевички (1982)
А ви думаєте, що роблять черевички доки дітки сплять? А вони гуляють і доставляють радість походити в них і жабам, і журавлеві, і козеняті. А потім повертаються додому...
режисер: Алла Грачева




"Як Петрик П"яточкін слоненят рахував" - 1984
Мультфільм про хлопчика Петю П`яточкина, з яким ніхто не міг впоратися ні батьки, ні вихователі в дитячому саду. Але ось одного разу, коли він заснув рахуючи слоників, йому приснився сон про них, один з яких дуже нагадував його самого. Після цього Петя оцінив свою поведінку з боку і став зовсім іншим: добрим і слухняним хлопчиком.




Богданчик і Барабан (1992)
Весела розповідь про хлопчика, який граючи зі своїм барабаном не дає нікому спокою. Відвезли хлопчика Богданчика на розкішну дачу до дідуся з бабусею. Тато ловив рибу, бабуся готувала їжу, дідусь читав книжку, Богданчик грав в іграшки. Все було ідилічно тихо і спокійно, поки хлопчина не знайшов барабан...
Режисер: Олександр Володимирович Викен.