КРИЛА

А й правда.
Крилатим грунту не треба.

Землі немає.
То буде небо.

Немає поля.
То буде воля.

Немає пари.
То будуть хмари.

В цьому, напевно, правда пташина...
А як же людина?
А що ж людина?

Живе на землі.
Сама не літає.
А крила має.
А крила має!

Вони, ті крила,
не з пуху-пір'я,

А з правди.
Чесності і довір'я.

У кого – з вічного
Поривання.

У кого — з вірності
У коханні.

У кого — з щирості
До роботи.

У кого - з щедрості
На турботи.

У кого — з пісні,
Або з надії,

Або з поезії,
Або з мрії.

Людина нібито не літає...

А крила має.

А крила має!

«ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ—ЛЮДИНА?»
ЛІНА КОСТЕНКО