Цей рецепт я обдумувала дуже давно. Перечитала купу всього різними мовами. По секрету признаюсь, що спроб спекти тортильї було немало – всі інші продукти були наготові, але після чергової невдачі з тістом вони плавно переходили в інші страви. Одним словом, рецепт і вимріяний, і вистражданий методом проб.
А надихнула мене передача «Сам собі ресторан» з Анжелою Хартнетт. Ця жіночка після закінчення Кембриджського Політехнічного по спеціальності «історія» спочатку працювала в готельному, а потім – в ресторанному бізнесі. При цьому ресторани, в яких вона працювала, отримували найбажанішу для всіх кухарів зірку Мішлен. Не рахуючи інших нагород і дипломів. Одним словом – неординарна людина.
Отож-бо, маленькі ослики (від ісп. burro - осел) або просто
Буріто


Тортильї
Тісто для тортильї готується просто – кукурудзяна мука, вода, сіль, олія. Але… Мука повинна бути тонкого помолу – я знайшла таку лише в «Ашані», хоча і її можна ще домолоти в млинку. Воду треба взяти теплу – аж до гарячої. В миску з мукою та сіллю вливати воду і починати замішувати тісто краще вилкою або ложкою. Потім додати олії і руками вимісити еластичне тісто. Загорнути в харчову плівку і відставити на 30 хвилин.
Ліричний відступ: при небажанні мучитися з неслухняним кукурудзяним тістом можна просто купити тоненький лаваш – але це буде не зовсім по-мексиканськи.
Наступна перепона – тісто розділити на невеликі кульки і розтачати до прозорості. Це радять робити за допомогою двох листів пергаменту, але в мене він якийсь дуже прилипаючий, тому я розтачувала паляниці за допомогою силіконових килимків, щедро натираючи поверхню килимків мукою. Вдалося!
Наступна, не менша важлива справа, це випікання тортильї. Для цього необхідно розігріти найбільшу пательню, яка є в хаті і швиденько з обох сторін підсушувати на ній паляницю – спочатку тортилья стає жовтуватою і вологою, але як тільки вологі плями почнуть висихати – час перевертати паляницю на другу сторону. Ще 5-10 секунд – і готово. Викласти краще на широку тарілку і накрити об’ємною кришкою (у мене це кришка від мікрохвильовки), щоб тортильї відійшли, стали пластичними і не пересохли.
Поїхали далі. Основне для начинки – м'ясо. Для цього краще купити десь з півкілограма ніжно-рожевої телятини, добре вимити, очистити від плівок і нарізати тоненькими пластинками – щоб в майбутньому було зручно вкусити. Скласти в миску. Витиснути (або дрібнити) пару зубчиків часнику, додати сіль і порізати перець чилі. В мене був заморожено-розморожений варіант чилі від Любані, який я і використала. М'ясо добре вимісити зі спеціями, відставити, щоб замаринувалося, краще на пару годин. Потім підсмажити на пательні на олії. Інший, більш швидкий варіант приготування м'яса: на пательні обсмажити цибулю, часник, перець чилі, потім викласти посолене і поперчене м'ясо - смажити до готовності. Спочатку на великому вогні, щоб утворилася шкірка, потім на малому - щоб мясо трошки протушкувалося.
Приготувати квасолю – суху квасолю помити, замочити, відварити до готовності, злити відвар (трошки можна залишити на дні для пюре), посолити (чесно признаюсь, що я посолила квасолю під кінець варіння, а на початку – підсолодила, щоб швидше зварилася) і потовкти ступкою, щоб вийшло напівпюре (щоб було де-не-де половинки квасолі – в блендері не збивати!).
Далі – сальса. Це не лише танець, а й жагуча мексиканська пісня-салат з гострим і кислим смаком. Для неї нарізаємо дрібними кубиками помідор, цибулину (або її половину), кінзу ( у зв’язку з сезонною відсутністю замінила червони болгарським перцем – вписався гарно), витискаємо сік половинки лимона і солимо. Це все, але воно має такий насичений вітамінний смак – словами не передати!!!
Про соус гуакамоле (назва походить від двох ацтекських слів – авокадо і соус) помовчу – сьогодні я його не готувала, Для нього потрібний стиглий авокадо (що можна відчути, натиснувши пальцем на шкірку – якщо вона м’яка, то авокадо стигле), кінза, подрібнена червона цибуля, сік лайму, сіль та перець . І перець чилі – куди ж без нього? Ось і все, лише перед подачею треба не забути додати подрібнений помідор, очищений від шкірки і зерняток.
Щоб з усіх цих компонентів зібрати буріто, треба покласти тортилью, на неї викласти фасолю, поверх фасолі – м'ясо, потім – сальсу, за бажанням – тертий сир. Скласти конвертиком (майже як налисник) і підігріти на пательні (або в мікрохвильовці – так швидше). Подавати з соусом гуакамоле, рисом, сметаною – це все викласти в окремі мисочки. За бажанням можна окремо подати тортильї і окремо – начинки, щоб кожний міг сам скомпонувати «своє» буріто.
Чесно кажучи, писати довше, ніж готувати…

Серия сообщений "Мои рецепты":

Здесь собраны лишь некоторые любимые мной рецепты. Остальное можно посмотреть здесь - на моих личных кулинарных страницах... Приглашаю всех! Будет вкусно!

Часть 1 - Горбуша запеченная с креветками и сыром
Часть 2 - Буріто
Часть 3 - Жаренные креветки
Часть 4 - Тарта - греческий пирог
...
Часть 12 - Пляцок медово-ореховый со сметанным кремом и черносливом
Часть 13 - Шоколадная Павлова
Часть 14 - Домашний майонез: 2 любимых и очень вкусных рецепта