Чимало будинків радянської забудови не мають окремого заземлюючого контуру в електричній мережі. Третій провід, з’єднаний з землею за всіма правилами, зазвичай взагалі відсутній. Через відсутність заземлення користувачі ризикують отримати ураження струмом при виникненні неполадок в роботі електроприладів. Щоб якось виправити ситуацію, господарі шукають способів легко влаштувати заземлення, часто допускаючи серйозні помилки. Головне, що треба знати при монтажі заземлення, читайте нижче.

Правильно монтуйте заземлюючу арматуру

Опір ґрунтів високий: навіть для чорнозему, який має найкращу електропровідність, сталевого стрижня, забитого в землю, недостатньо. Рекомендується забивати три стрижні чи кутники, довжиною понад 2 метри, розташувавши їх у формі трикутника (можливі і інші варіанти, проте це, найпоширеніший). Відстань між ними теж має сягати 2 метрів, і їх слід з’єднати сталевою смугою, закопаною приблизно на 50 см. Не допускається фарбування, бо покриття виступає в ролі ізоляції, перешкоджаючи контакту з ґрунтом, а також не використовйте арматуру, оскільки вона матиме малий опір розтікання і швидко піддаєтсья корозії, через свою форму. Навпаки, якщо метал має ознаки корозії – його варто відшліфувати. Це можна зробити руками і наждаком, але якщо нема інструменту – краще пошукати дешеві шліфувальні машини за адресою http://price.ua/catalog803.html.

До такої конструкції потрібно під’єднувати третій, заземлюючий провід електромережі будівлі. 

Будьте уважні з зануленням

Знаючи, що нульовий провідник на підстанціях зазвичай заземлюють, господарі намагаються використовувати його в якості альтернативи заземленню. Для цього в розетках «нуль» з’єднують не тільки з одним із отворів, а й з заземлюючим зубцем. Під час нормальної роботи всього обладнання такий спосіб занулення є відносно ефективним. Якщо у приладі виникне замикання «фази» на корпус, то в мережі виникне коротке замикання і захисна автоматика в щиті відключить будинок.

Але занулення з поєднанням захисного та робочого провідника заборонене. Адже у випадку обриву «нуля» корпуси приладів, розташованих за точкою обриву, залишаться під напругою. Під час дотику до них користувач виступить в ролі «нуля», отримавши небезпечну електротравму. Компромісом можна назвати з’єднання нульового провідника з повноцінним заземленням в ґрунті, виконане в точці виходу «нуля» захисного автомату в будинок. Але воно теж не рятує у випадку обриву нуля в середині будинкової проводки, тому робити так дуже ризиковано.

Не комутуйте захисний провідник

Захисний провідник заземлення, незалежно від того, виконаний він окремо, чи є частиною заземлення багатоквартирного будинку, має бути завжди сполучений з землею. При його розриві весь сенс використання подібного захисту зводиться нанівець. Тому, вище сказано, що навіть якщо занулення з заземленням є єдиним варіантом для приватного будинку, точка з’єднання «нуля» з металевою конструкцією в ґрунті має знаходитися після захисного автомату (зі сторони будинкової мережі), а не перед ним (до входу в щит з боку мережі). І ще раз наголошуємо, що такий варіант хоч і відносно безпечний, але краще не ризикувати і прокласти нормальну проводку, з окремою «землею».

Оригинальный пост "Головні моменти при облаштуванні заземлення приватного будинку"