знаєте,у кожного,мабуть,свої літні історії.і в мене є.хоча б минулого літа...яким же чудовим було море,сонце,гори...люди бояться,але так само і люблять банальності.той самий пляж,на заході сонця і на світанку.банально чи вічно?мокрий пісок,запах пахлави і духмяних кримських трав,холодна ввечері галька...
для максимально правдивої картинки можна додати ще попсові пісеньки з кафешок,карточні ігри,яскраві вогники та постійно роздягнені люди,коливаючі буйки у зелених морських хвилях...
воно класно.чесно.у такі моменти хочеться повернутись.
а коли ще і є нотка(лише одна!) якоїсь романтики...то вже зовсім чудово.
я досі не можу спокійно слухати жоден такт пісні "квіти у волоссі" бумбоксу,бо саме у такій атмосфері,саме тих днів,насичених сонцем і морем,і Кримом, я засинала під неї щовечора...З відкритим вікном, на другому поверсі.З вікном,з якого видно море і пахне вражаючою флорою нашого субтропічного півострова...