Не рідко мандруючи десь по Україні зустрічаємо скрізь та всюди велику кількість хрестів.. над дорогами та перехрестями, біля прірв та річок, в орнаментах та оздобі... і хоча багацько з вірувань вже похованні у сивій давнені, ми все ще і досі використовуємо їх як метод сакрального захисту...знати б лише від чого...
Перехрестя
З приходом християнства на наші терени українці перехрестя стали вважати не чистим, лихим місцем,так само як місце біля млина..бо там чорт колесо крутить, борошно мелить))...
на перехресті та біля нього ніколи не будували хат, церков, шкіл, лише шинки, що самі по собі вважались теж не добрим закладом...
Наприклад, ховати нехрещених дітей на кладовищі вважали великим гріхом, тому місця для похорону обирали десь за цвинтарем, на перехресті доріг... за повірою їх душі перетворювались на потерчат, що 7 років блукає і просить на Троїцькі свята хреста, голосом ніби як жабка кумкає... якщо хось почує і скаже примовку, то потерча отримує свій хрест, та стає янголом...
Там же на прехрестях ховали заложенних мерців, людей що вмерли не своєю смерттю, самогубців, утопленників. Вірили, що заложенні мерці можуть набувати різної подоби і збиткуватися з людей.
Побутувала віра в те, що дитину може вкрасти нечиста сила, так звана дика баба, а залишити підміну – одмінка... Аби позбутися його, радилося винести одмінка у мішку на перехрестя доріг чи кинути на смітник.
Також вірили, що погані люди або й просто відьми виливають «хвору» воду у чистий четвер на перехрестях доріг, і тому люди старалися не ходити зранку перехрестями, а то й узагалі не виходити з дому, щоб «хвора» вода не спричинила погіршення стану здоров'я.
З часом вірування забулись, але звичка обходити перехрестя не посередині ще жива, як і традиція ставити хрести від усього лихого...
Провалля та прірви
Інше вірування пов'язане з тим, що чорт жив і у проваллі, хоча де тіки не жив той чорт, та спокушав людей до нього струбнути..крім того існувало вірування, що гори та провалля – то місце битви давніх велетнів та демонів. Вірили що під страшним поглядом Вія, старезного діда з недобрим оком, западає земля і виникають провалля та озера.
от вам і хрест, як магічний захист
Ріки та озера
У воді жили русалки,дівчатя що втопилися або нехрещенні дити, та водяник, який за легендами походив від чорта і в гніві міг топити людей і рвати греблі. Оберегом від них слугували теж хрест та полин.
Хата та подвір'я
Хрест в хаті захищяв від нічниць, мари, злиднів, недоброго ока, пожеж, упирів та чорта....
На білий тиждень, тиждень перед Великоднем, від вогню свічки в чистий четвер принесеної з церкви, викопчували хрести. Викопченні в домі вони допомогали від біди, на воротах – не впускали нечисту силу. Хворі на пропасницю розводили сажу з такого хреста у святій воді та пили від хвороби.
Були ще пам'ятні хрести, не в тому сенсі що, загинув біля дороги або біля річки - взяли і поставили хрест, хоч і таке бувало... а сенсі вічного нагадування про якусь подію... побудова церкви, закінчення війни, закладення школи або на згадку якогось страшного мору або голоду...
Тож пам'ятаймо всі хрести, в незалежності від їхнього значення )))
Кременець, Божа гора
Трипілля, Дівич гора
