больно?

In the year 2525
If man is still alive
If woman can survive
They may find

In the year 3535
Ain't gonna need to tell the truth, tell no lie
Everything you think, do and say
Is in the pill you took today

In the year 4545
You ain't gonna need your teeth, won't need your eyes
You won't find a thing to chew
Nobody's gonna look at you

In the year 5555
Your arms hangin' limp at your sides
Your legs got nothin' to do
Some machine's doin' that for you

In the year 6565
You won't need no husband, won't need no wife
You'll pick your son, pick your daughter too
From the bottom of a long glass tube

In the year 7510
If God's a-coming, He oughta make it by then
Maybe He'll look around Himself and say
"Guess it's time for the judgement day"

In the year 8510
God is gonna shake His mighty head
He'll either say "I'm pleased where man has been"
Or tear it down, and start again

In the year 9595
I'm kinda wonderin' if man is gonna be alive
He's taken everything this old earth can give
And he ain't put back nothing

Now it's been ten thousand years
Man has cried a billion tears
For what, he never knew
Now man's reign is through
But through eternal night,
the twinking of starlight
So very far away,
maybe it's only yesterday

In the year 2525
If man is still alive
If woman can survive
They may find....

/мне показалось или мне больно?/

скоро ампутировать придется.

...ждёт, въелась, штурмуют, горят, искрится, щурятся, снится, перепил...

[+ в свой плеер]

чернозимний день во всей красе. /в свету и в черне/

правы-правы.

мои мании и затерявшийся где-то вдалеке чертовски знакомый...знакомый.

[+ в свой плеер]

кошке нужен дом (с) и всё тут

В микроволновке. И когда каждая клетка шатается, чувствуешь, скоро начнется....

Смерть. Біле світло в середині чорного виру, що кружляє над брудним синім обличчям, приваблювало своєю нетиповістю та недоречністю. Біле світло з-під старечих не за віком повік - від запалих очей, які так і не змогли заплющитись... Закостенілі жовті пальці сіцно тримали скляну пляшку з прозорою рідиною, яка мала врятувати від запойної ломки... Але не врятувала. Фатальна помилка та сардонічна посмішка долі - без зору, без нюху, він тремтячими руками вхопився за свою спиртову надію прожити ще день... Але то був оцет.

То було потім, через рік після зустрічі одноклассників, куди Женя також прийшов. Зелені очі були немов закриті сірою пеленою запою, а погляд не йшов далі ніж на два метри. Обідрана шкіра на рукавах та обличчі, численні поріхи по щоках від леза бритви, важкий запах потрійного одеколону - все це було дуже не схоже на колись найживішого хлопця в школі. Випивали за здоров*я. Він - сьогодні такий мовчазний та неочікувано зніяковілий - різко ожив, та, швидко і хворобливо кліпаючи, налив собі склянку горілки, яка помітно підбадьорила його своїм неповторним сплеском... але раптом сіра ширма впала на його смарагдові очі, і вони посіріли. Затремтіли руки - і перша склянка не дійшла до цілі... Ніякова тиша, яку невміло хтось розумний розрядив недоречним жартом. А тим часом була наповнена друга склянка...

Два попередніх роки, два метання, дві помилки, дві перерізаних вени... Вони пройшли, як згорає сірник, як сідає батарейка - від кращого і далі...  Але все інше в ті 730 днів було б щастям, якби не пішла Вона. "Навіщо? невже я став таким монстром?!" Ну і що з того, що він не зміг влаштуватися на роботу? І що до них перестали ходити друзі та знайомі? Що змінилося з тих пір, яу він був на третьому курсі, коли вони почали жити разом?.. Адже разом випивали, разом "ламалися", бачили однакові сни. Чи різниця у віці в десять років? Чи безглузді бійки? Це все - воля! ЇЇ воля, її сила, якою вона не змогла його перемогти...

І тому її немає. Вона пішла, залишивши його наодинці з солодкуватим запахом одразу ж протухлої самотності.

...Випуск. Ще мине чотири роки. Він не пам*ятає тієї миті, коли директор школи вручив йому золоту медаль. Клас... Той, який збирався в нього, коли у 10-му він отримав премію за свій рукопис, той, що знав, коли в нього день народження...., той, що впізнав його тільки через три дні після випуску, той клас аплодував і веселився - це він бачить, як на фото. А потим...було "потім". потім за годину промайнуло післязавтра, за яке було дуже соромно. Цілий місяць...

...Сьомий клас. Він вперше куштує пиво і не розуміє, як його можуть пити дорослі. Але телевізор та бігборди при дорогах ясно йому показують, що воно - "напій для чоловіків": він списує все на волю і, навіть не маючи гадки похизуватися перед однолітками, просто бере заповітну пляшку своїми ледь тремтячими руками. Бере, щоб випити. Щоб стати вольвим чоловіком...

Раніше було народження, до якого була смерть, бо я вірю, що вони йдуть по замкненому колу... Там був біль. Втрачене життя, якого могло не бути, якби не алкоголь. Яке було, бо був алкоголь, яке любило, бо був алкоголь, і якого не стало, бо був алкоголь... Ідеально рівний.

//декабрь 2004-го//

Мне показалось, что текст подходит...