Уважаемые читатели! На этой странице представлены только те болезни, при которых возможно применение народных средств. Если вы не нашли свой недуг, значит народные средства противопоказаны.
Бабушкина растирка |
Моя бабушка в 82 года понятия не имела, что такое боли в суставах,
тяжесть в ногах, ломота в позвоночнике. А причиной этому всему — ее
чудодейственная растирка. Воистину, лучшего средства я еще на себе не испытывала. Заболела как-то шея, да так, что даже сидеть долго не могла, и бабушка предложила мне свою чудо-растирку. Не поверите, через два дня я почувствовала такое облегчение, как будто мешок камней с плеч свалился. А через четыре дня вообще забыла, что когда-то шея болела.
Вот рецепт этой растирки. Она лечит все: радикулиты, артриты, артрозы, остеохондрозы - все, что связано с суставами и костной тканью.
300 г спирта,
1 бутылочка камфорного спирта (10 мл),
1 бутылочка йода (10 мл),
10 таблеток анальгина.
Все перемешать, настоять в темном месте 21 день, и можно пользоваться.
Растереть на ночь и обвязать шерстяной тканью или шарфом из шерсти и лечь спать. Можно днем растирать, если не выходите на улицу. 10 дней растирать, затем 5 дней перерыв, а потом еще 10 дней растирать если болит.
|
Метки: Бабушкина растирка |
Крым. Севастополь. Призовем на помощь древних эллинов... |
Ребята, пост глубоко эзотеричный. Для тех, кто чувствует тонкие энергии (собственно чувствуют многие, просто часть недогадывается об этом))). И собственно понимает о чем здесь речь. Пишу его, потому что Крыму можно помочь, и можно помочь Севастополю. И для этого необязательно жить в Крыму, собственно, даже, честно говоря, и лучше не жить здесь, поскольку слишком много провокаций на отрицательные эмоции, если вы и не включаете Интернет и ТВ, а просто решили прогуляться на ближайший рынок или в магазин. А вот что, а отрицательные эмоции нам сейчас не нужны вовсе.
Для пояснения основной идеи мне все же придется оперировать некими фактами, в которых я уверена на все сто, но в данном контексте я не вкладываю в них подоплеку политическую (см. выше - пост эзотерический). И помощь нужна на тонком плане. Но эзотерика не исключает логики, и умения сопоставлять факты, иначе, сами понимаете, во что она превращается.
Итак, мы живем в Севастополе. Я родилась в этом городе и прожила 55 лет.
Прапрадед служил на черноморском флоте, прабабка родилась в Севастополе и здесь же похоронена, здесь родилась и моя мама. Если учесть что прабабка Ярина родилась около 1870 г, то понятно, что севастопольские корни мои начинаются менее чем, за сто лет после основания города. К чему это я? К тому, что мало кто из живущих здесь может «похвастаться» столь глубокой связью с городом и его эгрегором.
Крым
Пока новости читать страшней, чем находиться здесь. Но это все пока. Что будет дальше, смелости предвидеть у меня лично не хватает. А где есть страх, там правды не жди.
В чем глубочайшая проблема населения Крыма на энергетике.
Увы, но большинство крымчан (исключая татар) не имеют ни малейшего отношения к этой земле, к ее энергиям. Тут сразу оговорюсь, вместе с татарами были депортированы за компанию греки (наша Балаклава была заселена греками, вспоминайте хотя бы Куприна, много их было и в Керчи, да и в целом в Крыму, что ведь вполне естественно), немцы, болгары целыми деревнями, армяне. Собственно все не славяне.
Кое-кто из коренных жителей в Крым все же вернулись (я сейчас не только о татарах)
Моя бабушка очень любила землю, и у нее все, что она не сажала, все вырастало красивое и плодоносящее. Так вот, если она брала для пересадки взрослое растение, то обязательно насыпала в мешочек немного земли, чтобы на новом месте прикопать эту землицу для растения, и тогда, оно обязательно примется.
После фашистской депортации (другими словами то, что было произведено, и как это делалось не сказать – я знаю много историй из первых уст – не дай бог никому пережить это… Слушать без слез невозможно…) сюда в принудительном порядке были переселены жители Ивановской, Вологодской и т д областей. Были переселенцы и из Украины. Географию можно погуглить при желании. Многих отрывали от корней, своей земли, многие ехать не хотели. И вот той самой землички на тонком плане им уж точно никто не припас, чтобы прижиться было легче. Колхозы, конечно, не лучшее изобретение большевиков, но совхозы еще больше отрывали людей от земли. Конечно, если говорить уж совсем скрупулезно, то есть определенная часть людей, которые приживаются везде и всюду, и есть, более того, те, кому просто показано уехать из дома.
Но процент таких людей, не столь велик. И сейчас мы не о них.
|
|
Масове переселення росіян в Україну після «зачистки» голодом |
Недавно в Україні була видана унікальна карта «Голодомор 1932-1933 років», на якій позначені не лише місця так званих «чорних дощок» (спеціальні каральні заходи проти окремих сіл, коли голодне село оточували озброєними загонами, чим прирікали його на загибель), але й дороги переселення на вимерлі території людей з Росії та Білорусі.
З Білоруської РСР в Одеську область – 61 ешелон, із західних областей РРФСР в Дніпропетровську – 109 ешелонів, з Горького в Одеську – 35 ешелонів, з центрально-чорноземного регіону Росії в Харківську область – 80 ешелонів. З Іванівської в Донецьку – 44 ешелони.
Всього – 22000 сімей і, відповідно, господарств...
Те, що проросійський південний Схід України сьогодні – це наслідки Голодомору і подальшого масового заселення українських територій переважно росіянами, не новина... Але вона кожного разу приголомшує мене, навіваючи сумні думки, особливо останнім часом, коли все частіше говорять про можливий розкол країни.
У мене є можливість часто бувати в Росії і спілкуватися з росіянами, які живуть як в Росії, так і за межами своєї батьківщини.
Росіяни мені здаються людьми хорошими, щирими.. Але, на жаль, неповага до інших націй характерний для багатьох з них (відчула на собі). А ще вони дуже важко пристосовуються до життя поза межами Росії, погано асимілюються. Відомо, що досить багато з них, переселившись до Америки, так і не освоїли англійську мову...
Тому, вважаю, їм краще жити на своїй землі.
Але багато хто з них не хоче жити в Росії з економічних і соціальних міркувань і прагнуть емігрувати. І ті, кому це вдалося, не хочуть повертатися на історичну батьківщину. Хоча продовжують вважати Росію своєю батьківщиною, любити її (на словах, адже на відстані її любити легко) і страждати на чужині. Напевно, це одна із загадок російської душі.
Якось мала можливість спілкуватися з росіянкою, яка живе в Естонії. Ми зустрілися в Москві, куди вона приїхала в гості до родичів. Привезла з собою копчену скумбрію. «Це єдине, що залишилося смачного з естонських продуктів після вступу країни до Євросоюзу», - пояснювала вона кожному, кого пригощала. Мені довелося вислухати довгу, неначе завчену напам'ять, розповідь про те, як погано живеться в країнах Прибалтики після розвалу СРСР... Про те, як естонці вдають, ніби вони не знають російської, і їй доводиться спілкуватися з ними лише естонською мовою. Про те, як там не люблять росіян і вороже до них відносяться. Про те, як вона не любить естонців, Естонію, Євросоюз і не сприймає політичних, економічних та соціальних змін, які там сталися. При цьому вона не переставала захоплюватися Росією. «У Росії краще, ніж де б то не було, ви щасливі тим, що живете в Росії», - повторювала вона, звертаючись до своїх російських родичів і друзів, які без особливого ентузіазму погоджувалися з нею.
«Я не змогла б жити в країні, яку так сильно не люблю, де мені так некомфортно. Це ж справжня мука», - сказала я їй. - Може, тобі краще повернутися до Росії? І теж бути щасливою?»
Вона замовкла і пильно поглянула мені в очі, намагаючись зрозуміти, чи не насміхаюся я випадково над нею.
Ні, я не насміхалася. Я говорила цілком серйозно, тому що дійсно не уявляю собі життя в чужій, ненависній країні.
Вона щось спробувала пояснити. Говорила так непереконливо, що я навіть не запам'ятала її аргументів. Суть в тому, що повертатися до Росії вона жодним чином не бажає.
Пам'ятаю лише, що її російська подруга сказала: «А я змогла б жити в будь-якій країні, якби там було море, - я море дуже люблю».
Напевно, ті росіяни які після 1933 року переселялися на південний схід України, теж мріяли про море. Або, може, їх приваблювали родючі землі та залишені вимерлими українцями будинки і майно...
Що б там не було, але тепер їх нащадки живуть на цих землях і є громадянами України.
І не варто було б згадувати про те, що було колись, якби минуле не мало наслідків у наш час.
А наслідки є, і вони дійсно вражаючі. Це велике переселення росіян виявилося бомбою сповільненої дії, і час цієї дії настав сьогодні. Ми маємо здебільш непатріотичний, неукраїнський південь, який тяжіє до Росії так, що аж готовий злитися з нею. Частина громадян нашої держави не зацікавлена в її територіальній цілісності і в її існуванні взагалі.
...На презентації вищезазначеної карти Голодомору колишній директор Українського інституту національної пам'яті академік НАН України Ігор Юхновський (його на цій посаді змінив якийсь неокомуніст), зокрема, розповів про те як у Верховній Раді ухвалювався закон про визнання Голодомору геноцидом. Частина депутатів з Партії регіонів проголосувала за цей закон (на його прохання), а частина – ні. То були депутати з місць, заселених росіянами...
– Ігор Рафаїлович, це ж не єдине голосування, де виявляється відношення цих людей до країни, в якій вони живуть. Була безліч інших важливих голосувань, це і громадська думка, і народне волевиявлення, це і відповідне відношення до української мови й культури, до української історії. Це формування негативного іміджу країни за кордоном. Це виховання нового покоління українських росіян у дусі неповаги до власної держави...
Пан Юхновський сказав наступне:
– Дійсно, те, що ці люди були переселені, впливає на їх ставлення до України як до держави. Люди по-різному поводяться на чужій землі. Але вони приїхали на чужу землю від імені держави, яка їх послала, і вони підтримуватимуть ту державу, яка їх послала. Вони самі цього можуть і не усвідомлювати.
– Отже, ми приречені на те, що частина людей в Україні – нащадки тих переселенців – весь час прагнутимуть до Росії, відповідно голосувати на виборах, виявляти неповагу до української мови і культури й виховувати в цьому дусі своїх дітей?
– Проходить час, і кожна земля «творить» націю. Неукраїнці асимілюються, стають українцями, і це не залежить від свідомості людей або від директив влади. Так само чужоземці стають поляками на польській землі, французами – на французькій землі, німцями – на німецькій. Час все виправить.
Я позаздрила оптимізму пана Юхновського. Скільки ж ще потрібно часу, аби росіяни стали українцями? Напевно, не менше сотні років. Думаю, цей процес піде швидшим, якщо Україна зможе підняти економіку. Якщо життєвий рівень в Україні буде вищий, ніж в Росії, «співвітчизники» вже не хотітимуть злиття з історичною батьківщиною. Як показує світовий досвід, ситі і задоволені життям росіяни нудьгують за батьківщиною не менше голодних і знервованих, але повертатися в неї не квапляться. І зливатися з нею теж.
© Джерело
|
|
Список беркутовцев и милиционеров, отдававших приказы об избиении граждан |
Список милицейских руководителей, изъятый у одного из беркутовцев. Именно эти люди отдают незаконные приказы о войне с собственным народом
Прошу макс перепост. Хай вся Україна знає цих уродів:
|
Метки: Список беркутовцев и милиционеров отдававших приказы об избиении граждан |
Когда политики были молодыми... |
|
Метки: Когда политики были молодыми |
Природное средство от паразитов |
|
Метки: Природное средство от паразитов |
Степан Бандера. Взгляд из России |
|
Метки: Степан Бандера |
Ловушка для Солнца |
Если у двери вашего дома вдруг появилась паутина, не убирайте ее - ни одно плохое пожелание не сможет проникнуть в дом, он теперь под магической защитой паутины...
Согласно давней легенде, паутина спасла жизнь младенцу Иисусу, когда Святое семейство скрывалось в пещере по пути в Египет. Преследователи увидели паутину на входе и решили, что пещера, в которой живет паук, необитаема.
Паук - удивительное существо, мудрое и наделенное магическими способностями. Это насекомое - символ постоянства и стабильности.Раньше язычники полагали, что паук прядет ткань судьбы. Вглядываясь в паутинный узор, жрецы предсказывали будущее.
Паук - женский знак, связанный с созиданием и творчеством. Самки пауков живут гораздо дольше самцов, они умны и независимы. Прекрасные охотницы и заботливые матери, паучьи самки ткут магические тенета, которыми добывают и пищу, и счастье, и любовь.|
Метки: Ловушка для Солнца |
Список болезней А-Я |
Уважаемые читатели! На этой странице представлены только те болезни, при которых возможно применение народных средств. Если вы не нашли свой недуг, значит народные средства противопоказаны.
|
Метки: Список болезней |
Колядка от Галины Бреус-Сиуновой |
|
|
Метки: Колядка |
Колядка от Галины Бреус-Сиуновой |
|
|
|
Бронированный автомобиль Обамы. |
|
|
Старинная прелесть рождества... |
|
Метки: прелесть рождества |
«Шаг в пустоту» («Step Into the Void»): самая высокая смотровая площадка в Европе | Вокруг света | Среда обитания |
|
|
Степан Бандера. Биография. |
|
Метки: Степан Бандера |
Дамы и кабальеро в картинах Хесуса Энрике Хэлгуэра (Jesus Enrique Emilio de la Helguera) и Аркадия Острицкого... |
|
Метки: Дамы и кабальеро |
На виборах-2015 Янукович скуповуватиме голоси "за законом"? |
|
|
В преддверии президентской кампании-2015 олигархи "сдали" телеканалы Семье |
|
|
Гадаєш ти мене образив, коли бандерівцем назвав?... |
|
Метки: вiрш хлопчика(13рокiв) |
Соблазнительный реализм Стива Хэнкса... |
Художники, работающие в гиперреалистичной манере, создают удивительные картины-«фотографии». Сегодня вашему взору предстанут очень чувственные и натуралистичные картины кисти Стива Хэнкса. Глядя на некоторые из них трудно поверить, что это не обработанные фото, а настоящие рисунки.
.jpg "Соблазнительный реализм в картинах Стива Хэнкса")
|
Метки: Соблазнительный реализм |
Колядка от Галины Бреус-Сиуновой
