|
Я пішов на війну... Ну, а звідти — прямісінько в небо
Полетів з журавлями в чужі невідомі краї...
Вража куля гаряча пірнула бідою між ребра,
Лиш мене не оплакуйте, рідні й кохані мої...
Побиватись за мною намарно, бо я не воскресну,
Помоліться ви краще за душу мою молоду...
І до вас я дощами, я променем сонця небесним
В найрідніші обійми прилину, у ноги впаду...
Вам у сни заявлюсь, стану гостем в думки ваші частим,
Берегти вас з небес — моя місія нині свята...
Лиш пробачте мене за коротке дароване щастя
І пробачте мені, що дитина моя —сирота...
(с)Вікторія Бричкова-АбуКадум
Людмилка56
|
|
