Заповідник призначений для збереження та відтворення степових природних комплексів Правобережної України. Він був організований для охорони найбільшої у Північно-Західному Причорномор'ї ділянки цілинного степу й є першим і, поки що, єдиним степовим заповідником у Правобережній Україні. Його мета — збереження та відновлення типчаково-ковилового степу, не представленого на інших заповідних територіях України.

Перший заповідний об'єкт в районі розміщення заповідника з'явився у 1978 році, коли тут було організовано заказник місцевого значення «Роза» площею 300 га. Саме з того часу бере початок історія збереження ділянок цілинного степу в Правобережній Україні. У 1982 році, вже на площі 976 га, було оголошено ландшафтний заказник місцевого значення «Єланецький». У 1990 році з ініціативи місцевих природоохоронців та українських вчених було прийнято рішення про резервування 2000 га під майбутній заповідник, а 17 липня 1996 року Указом Президента України № 575 було створено природний заповідник «Єланецький степ».

Із 70-х років минулого століття у заповіднику лишились зоопарк та «Палац природи». Перший був створений у заказнику «Роза» у 1978 році за допомогою фахівців з «Асканії-Нова». Це огороджена ділянка степу площею 70 га, де в напіввільному стані утримувалися бізони, кулани, олені плямисті та муфлони. Так званий «Палац природи» був побудований у 1979 році з метою організації відпочинку та екологічної освіти дітей і юнацтва.

  Дорога йде з районного центра Єланця через села прямо в заповідник. Але слово "дорога" тут не умістне - тут тільки напрямки для руху. Аншлагів про заповідник немає. Проїхавши кілометра 2 по полю натикаєшься на будинок єгерів та загон з зубрами (бізонами). Заповідник - це територія, на якій зберігається в заповідному стані весь її природний комплекс. Єгері розповідають що туристів тут немає - відвідують його тільки науковці. Але якщо хочеться щось відвідати, то можно спробувати. Для допитливого туриста немає перепон  та заборон. 

Кінець квітня  - початок травня - це та пора, коли зацвітає степ різними травами та квітами. Тихий вітерець завиває в балках. На рівнинах квітне барвінок, а  на схилах балок - розпустилися горицвіти та дикі іриси. Посеред заповідника  зберігся "палац природи" збудований в 70-их роках минулого століття. Незважаючи на те,  що він уже не використовується за призначенням і руйнується - він  чудово вписується в навколишній ландшафт. В середині "палаца природи" збереглися настінні барельєфи з тваринами.  В заповіднику дуже багато фазанів, які бігають та ховаються в кущах. Вся  териорія порізана балками, в яких течуть струмочки. Біля будиночка єгорів - є загорожена територія де пасуться зубри. Їх тут близько 20 особин. Кругом тиша та спокій.  Може це і на краще, що сюди важко дістатися -  так краще збережеться степ і його мешканці.