Теперь, чтобы взыскать с магазина компенсацию за некачественный торт стоимостью 120 гривен, нужно уплатить судебный сбор около 500 гривен

Уже более месяца судьи массово отказываются принимать к рассмотрению иски по защите прав потребителей из-за того, что граждане не оплачивают судебный сбор. Хотя, согласно закону, такие дела его и не предполагают. «ФАКТЫ» уже писали о том, что с сентября, после того как вступили в силу поправки к Закону «О судебном сборе», судиться в Украине стало намного дороже. Теперь, чтобы развестись или узаконить часть дома, надо запастись кругленькой суммой только для того, чтобы заявление приняли к рассмотрению. А обжаловать решение суда первой инстанции стало дороже, чем подать сам иск. Не прошло и месяца после резкого повышения судебного сбора, как некоторые судьи самовольно ввели очередное ноу-хау — незаконно взимать судебный сбор по потребительским искам. Создается впечатление, что граждан Украины пытаются отучить обращаться в суд.

,,,,,,,,,,,,,,,,

 

 

Апеляційна скарга

на рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова по справі

№ 0000000000000000000

 

11 вересня 2013 року Комінтернівським районним судом міста Харків, суддею 00000000000, ухвалено рішення  по справі 0000000000000за цивільним позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ТОВ «Українське Фінансове Агентство «Верус»  в особі філії «Товариство з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агентство «Верус» у Комінтернівському районі м. Харкова та 00000000000000000, про стягнення заборгованості, яким позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено частково – стягнуто з 000000000000000000на користьПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № НФХRX13850331 від 29.05.2007 року в розмірі 23125 грн. 96 коп., судові витрати у розмірі 231 грн. 25 коп. та стягнуто з ТОВ «Українське Фінансове Агентство «Верус» та 0000000000000000солідарно на користь позивача 200 грн.

,,,,,,,,,,,,,,,,,

До Дзержинського районного суду м. Харкова

адреса:61202, м. Харків, проспект Перемоги,52-В

 

судді Наумова С. М.

справа № 000000000000

 

Представника 0000000000

0000000000000

Запорізька область, Мелітопольський район, с. 000000000000

 

Заперечення на позовну заяву

В провадженні Дзержинського районного суду міста Харків знаходиться цивільна справа за позовом 0000000до 0000000000000про визнання договору недійсним.

Позивач  просить суд визнати недійсним договір № 2-07 на участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території укладений 20.11.2007р. між ним, 00000000000та 000000000(надалі Договір).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посилаючись на:

·         Постанову КМУ № 560 від 12 липня 2005 р. в якій затверджено Типовий договір на утримання будинку та прибудинкової території, а саме,  що укладений між сторонами Договір не відповідає типовому.

·         В укладеному Договорі відсутня істотна умова – сума платежів;

·         В укладеному Договорі відсутнє посилання на Рішення Харківської міської ради;

 

Як представник відповідача вважаю позовні вимоги необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню з наступних підстав:

1.     Щодо відповідності Договору № 2-07 на участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території  укладеного 20.11.2007р. Типовому договору, затвердженому Постановою КМУ № 560 від 12.07.2005р.

 

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою визнання недійсності правочину, є недотримання під час його укладання стороною (сторонами) вимог ст. 203 ЦК України.

Стаття  203 ЦК України  містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме:

·         Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;

·         Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

·         Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

·         Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

·         Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

·         Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

 

Аналізуючи позовну заяву не зрозуміло, які саме вимоги законодавства необхідні для чинності даного правочину не були додержані у договорі № 2-07 від 20.11.2007р., укладеного між 000000000000та 0000000000000.

Адже оспорювальний Договір укладений  між 000000000000та дієздатною, повнолітньою особою, 0000000000000000,  що і не заперечується в самому позові про визнання даного Договору недійсним.

Також, як вбачається з позовної заяви даний договір вчинений у письмовій формі, як і передбачено законом, та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а саме відповідно до Договору 0000000000000з однієї сторони надає відповідні послуги з утримання будинку та прибудинкової території а 000000000000000здійснює оплату за надані послуги. Факт настання правових наслідків підтверджується оплатами 000000000000000, як стороною по Договору, за надані іншої стороною Договору послуги,  у розмірі передбаченому Договором.
          Одночасно не можливо стверджувати, що при укладанні даного Договору волевиявлення 0000000000000не було вільним та не відповідало його внутрішній волі, адже це не підтверджується жодними доказами.

Виходячи з вище наведеного вважаю незаконним та необґрунтованим посилання  Позивача на те, що підставою визнання недійсним Договору є його невідповідність Типовому договору, затвердженому Постановою КМУ № 560 від 12.07.2005р., оскільки чинним законодавством України не передбачено вимоги, додержання Типової форми договору як необхідної умови для чинності правочину.

Також Позивач посилається на норму ст. 6 ЦК України, як на підставу визнання недійсним даного Договору, а саме вказує, що частині 3 даної статті закріплено, що сторони в договорі не можуть  відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це та якщо обов’язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або з суті відносин між ними.

Як представник відповідача вважаю, що зазначену вище норму законодавства України не можливо застосувати до правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем у оспорю вальному договорі та на підставі вказаної норми визнати даний Договір недійсним, оскільки:

в Постанові КМУ № 560 від 12.07.2005р. – акт цивільного законодавства на який посилається позивач,  прямо не вказано про неможливість відступити від положень даної постанови. Тобто типова форма Договору на утримання будинку та прибудинкової території носить рекомендований характер та законодавством прямо не заборонено відступати від положень викладених у типовому договорі.

Крім цього в Постанові КМУ № 560 від 12.07.2005р. не вказано обов’язковість для сторін положень даного акту цивільного законодавства яка випливає з суті чи змісту їх відносин, в даній постанові взагалі не вказано ні чого про ОСББ (Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку).

 Відносини між власником приміщення та ОСББ регулюються ЗУ «Про Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку », а саме ст. 13 ЗУ «Про ОСББ»

 

2.     Щодо відсутності  істотної  умови Договору – суми платежів.

 

Позивач стверджує, що в договорі № 2-07 від 20.11.2007р., укладеного між 00000000000000та 00000000000000не має істотної умови договору, а саме вартості послуг.

З даним ствердженням погодитись не можу оскільки, як вбачається з тексту договору ціна є істотною умовою договору та залежить від кількості квадратних метрів загальної площі, яка знаходиться у приватній власності власника приміщення. (кількість кв. м. * на тариф = ціна)

 Протягом 2007-2009рр. позивач сплачував за вказаною в договорі ціною, тобто визнавав її, що не оспорюється в позовній заяві.

Отже це свідчить про те, що між сторонами договору було досягнуто домовленості по всім істотним умовам Договору. Та дії сторін Договору спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені даним Договорм.

 

3.     Щодо відсутності у Договорі посилання на Рішення Харківської міської ради

 

З приводу цього хотілося б пояснити, що Відповідно до Установчих документів 000000000000000та ст. 1 ЗУ «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» 000000000000» це Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Згідно із ст. 10 ЗУ «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління  об’єднання є загальні збори, до виключної компетенції яких відноситься визначення розмірів платежів та внесків членами об’єднання.

Відповідно до вище вказаних норм законодавства та Статуту 000000000000на загальних зборах членів 00000000000приймалося рішення, про встановлення економічно обґрунтованого тарифу на послуги з утримання будинку та прибудинкової території. Це рішення оформлене протоколом загальних зборів від 05.02.2006р., в якому закріплено, рішення членів Об’єднання – встановити тариф 4,50 грн. за 1 кв. м. для  власників нежитлових приміщень в яких ведеться господарська діяльність, а там де не ведеться 0,70 грн. за 1 кв. м., після того, як власником такого приміщення буде надана відповідна заява до 000000000000.

Ствердження відповідача, що тарифи на утримання будинку та прибудинкової території для 0000000000000повинні встановлювати органи місцевого самоврядування є необґрунтованими. Посилання на ст. 28 ЗУ «Про місцеве самоврядування» та на Постанови КМУ № 560 від 12.07.2005р. та № 529 від 20.05.2009р. є помилковим, з наступних підстав:

Відповідно до ст. 1, 10 ЗУ «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статутних документів 000000000000- будинки по вул. Культури,0та вул. Тринклера, 10 знаходяться на балансі та обслуговуються 000000000отже і тарифи на обслуговування вказаних вище будинків встановлюються згідно діючого законодавства загальними зборами членів Об’єднання (00000000000). Узгодження ж з органами місцевого самоврядування необхідне ОСББ (00000000000) лише у разі бажання отримати компенсацію за своїх пільгових мешканців. Тариф 0,70 грн. за 1 кв. м. був перевірений тарифним комітетом ХМР та визнаний таким, що є не більшим ніж загальноміський для будинків цього типу, після чого Рішенням Харківської міської ради № 401 від 15.05.2007р. був погоджений для 00000000000, що дало можливість для Об’єднання отримати від держави компенсацію за своїх пільгових мешканців.

Органи місцевого самоврядування відповідно до Постанов КМУ № 560 від 12.07.2005р. та № 529 від 20.05.2009р. встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги для будинків, які знаходяться на балансі міста і не можуть впливати на розмір тарифу в будинках ОСББ.

            Крім того між двома сторонами спірного Договору було досягнуто домовленості, щодо істотної умови ціни договору, що підтверджується самим договором та оплатами позивача по даному договору.

            На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 3,10,15, 27 ЦК України, ст. 203,215 ЦК України, ЗУ «Про ОСББ»,

 

ПРОШУ:

1.      У позовних вимогах 000000000до 0000000000000, про визнання договору № 2-07 від 20.11.2007р., укладеного між 000000000000та 00000000000000– відмовити в повному обсязі.

 

Додатки:

1.      Довіреність

 

Представник по довіренності

До Дзержинського районному суду м. Харкова

61123, м. Харків., пр-т Перемоги 22

Позивач:

Представник позивача :Пилипенко Поліна

Павлівна,

зареєстрована та мешкає за адресою:

01174 м. Харків, вул. Павлівська, 13, кв. 7,

д. т. 111-11-22

Представник позивача:

Адвокат Бессонов В. А., що діє на підставі св.-ва

про право на зайняття адвокатською діяльністю

№ 3425 видане уповноваженным органом Вищої

кваліфікаційно-дисциплінарної комісії

адвокатури – Харківською КДКА.

Відповідач:Пилипенко Микола Вікторович,

11 березня 1971 року народження,

зареєстрований та мешкає за адресою:

01130 м. Харків, вул. Потапова, 7, кв. 13,

телефон відсутній

 

 

 

 

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей

 

24 грудня 2004 року позивач та відповідач зареєстрували шлюб у Московському районному відділі реєстрації актів громадянського стану. У спільному шлюбі у них народилося двоє дітей: син Пилипенко Василь Миколайович, 11 жовтня 2005 року народження, та дочка Пилипенко Надія Миколаївна, 25 вересня 2007 року народження.

17 березня 2009 року позивач та відповідач розірвали шлюб. З цього часу відповідач участі у вихованні дітей не бере, коштів на їх утримання не надає. Після розлучення він перейшов проживати до своїх батьків, які мешкають за вказаною вище адресою, приховує місце своєї роботи. Кошти на утримання дітей відмовляється платити, мотивуючи тим, що за місцем роботи працівникам не виплачують заробітну плату.

,,,,,,,

Московський  районний суд м. Харкова

61234, м. Харків, вул. 50 років ВЛКСМ, 12

ПОЗИВАЧ: Кращак Мирослава Миронівна

79000, м. Харків, вул.Гвардійців- Широнінців, 10 кв. 9

тел. 283-00-00

Представник позивача:

Адвокат Бессонов В. А., що діє на підставі св.-ва про

право на зайняття адвокатською діяльністю № 3425

видане уповноваженным органом Вищої кваліфікаційно-

дисциплінарної комісії адвокатури – Харківською

КДКА.

                                                                       ВІДПОВІДАЧ: Кращак Віталій Зенонович

79000, м. Харків, вул. Шевченка, 30, кв. 7

тел.245-00-00

 

 

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про розірвання шлюбу

 

Позивач Кращак Мирослава Миронівна, 10.03.1972 р. н. перебуває у шлюбі з 10.06.1998 року з Кращаком Віталієм Зеноновичем- Відповідачем, 02.10.1970 р.н., який був зареєстрований 10 червня 1998 р. у Московському  відділі реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, про що в книзі реєстрації актів про одруження 1998 року червня місяця 10 числа зроблено запис за № 123. Копію свідоцтва додаємо. Від шлюбу дітей не мають.

Спільне життя у позивачки з відповідачем не склалося. На даний час шлюбні відносини фактично між ними припинені. Подальше сумісне життя і збереження сім'ї вважаємо неможливим. Спору про розподіл майна, що є спільною сумісною власністю, не виникає.

,,,,,,,,,,

Этот вопрос регулируют Кодекс Законов о Труде Украины и Закон Украины «Об отпусках». Отпуск можно продлить, но либо частично оплачиваемый, либо без сохранения заработной платы, если предприятие, организация на котором вы работаете сами в этом заинтересованы. Срок отпуска должен согласовываться с работодателем. Так же можно продлять отпуск при наличии медицинской справки, в которой будет указан строк на протяжении которого Ваш ребенок нуждается в уходе, но не более чем до достижения ребенком шестилетнего возраста, при чем справка берется каждый год. В это время за Вами сохраняется общий трудовой стаж, рабочее место, должность.

Законодательство Украины предусматривает защиту прав беременных женщин, существует ряд законодательних актов, регулирующих этот вопрос, а именно защиту прав беременных женщин, и женщин имеющих ребенка до трехлетнего возраста. Трудовые отношения, которые возникают в связи с реализацией женщинами своего конституционного права на труд, регулируются Кодексом законов о труде Украины, а также Законе Украины "Об отпусках" и других нормативно-правовых актах Украины.

Существует ряд частозадаваемых вопросов таких как : когда и как становиться на учет беременным женщинам, какие существуют льготы на работе, что подразумевает под собой декрет и как получать детские деньги. Именно эти вопросы будут расскрыты в этой статье.

,,,,,,,,,,,

До Дзержинськогорайонного суду

міста Харкова

Судді Подус Г.С.

 

Заявник: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі»

Юр.адреса: 61037 м. Харків, вул. Доброхотова, 11,

 р/р 260333012313

у ВАТ «Державний ощадний банк України» м. Харкова,

 МФО 351823,

код ОКПО 31557119

Представник Боржника :

Адвокат Бессонов В. А.,що діє на підставі св.-

ва про право на зайняття адвокатською

діяльністю № 3425 видане уповноваженим

органом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної

комісії адвокатури – Харківською КДКА.

Боржник:Медведєв Юрій Юхимович,

м.Харків вул.. Ахсарова, буд. 17, кв.525

 

Цивільна справа №638/4016/13-ц

 

Заява

про скасування судового наказу

 «12» серпня  2013 року боржник отримав постанову Дзержинського ВДВС про відкриття виконавчого провадження на підставі судового наказу №2-н/638/989/13 638/4016/13-ц виданого Дзержинським районним судом міста Харкова. До цього моменту про існування судового наказу Медведєв Ю.Ю. не здогадувався.

Судовий наказ було винесено за заявою КП «Харківські теплові мережі», в якому заявник просив суд стягнути суму заборгованості за опалення та гарячу воду в розмірі 2288,57 (дві тисячі двісті вісімдесят вісім грн.. 57 коп.) за період з 01.01.2010 року по 28.02.2013 рік.

Відповідно до ч.1 ст. 104 Цивільного процесуального кодексу України Після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію боржникові рекомендованим листом із повідомленням.

Відповідно до ч.2 ст. 104 ЦПК України Одночасно з  копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача з копіями доданих до неї документів.

Судовий наказ, копію заяви стягувача та додані до неї матеріали  Медведєв Ю. Ю. не отримував.

Суму боргу  боржник не визнає, так як боргу станом на 28.02.2013 рік у нього не має. Всі платежі оплачено, про що свідчить наявність в боржника всіх квитанцій.

Зважаючи на вищесказане, керуючись ст.ст. 104, 105, 105-1 ЦПК України,

 

ПРОШУ:

1.      Скасувати судовий наказ Дзержинського районного суду міста Харкова від 1 квітня 2013року №2-н/638/989/13 638/4016/13-ц.

 

 

Адвокат                                                                                            Бессонов В. А.

До Дзержинського районного суду міста Харкова

61202, м. Харків, пр-т Перемоги, 52-В

Позивач Скрипник Олександр Володимирович

61166, м. Харків, вул.. Дерев’янко буд. 42 кв. 126

Представник позивача: Адвокат _____________.,

що діє на підставі св-ва про право на зайняття

адвокатською діяльністю № 3425 видане

уповноваженним органом Вищої

кваліфікаційно-дисциплінарної

комісії адвокатури – Харківською КДКА.

Відповідач Шевченко Денис Сергійович

61166, м. Харків, вул.. Дерев’янко буд. 42 кв. 122

ПОЗОВНА ЗАЯВА про стягнення заробітної плати, не виплаченої при звільненні працівника

 

Позивач, Скрипник Олександр Володимирович, працював юристом в ТОВ «КАСКАД» з 14 січня 2011 року. Наказом N 45 від "12" серпня 2014 р. Позивач був звільнений за власним бажанням на підставі п. 4 ч. 1 ст. 36 та ст. 38 Кодексу законів про працю України. При розрахунку в день звільнення позивачеві, на порушення приписів ст. 116 Кодексу законів про працю України, не виплатили грошові кошти в сумі 2 000 грн. Це підтверджується не нарахуванням коштів. Комісія по трудових спорах неправомірно, не з'ясувавши усіх фактичних обставин справи і не взявши до уваги наведені правові обґрунтування, відмовила позивачу у стягненні невиплаченої суми. На день подання позовної заяви до суду грошові суми, які Відповідач у відповідності до ст. ст. 47, 116 та 117 Кодексу законів про працю України має сплатити на користь позивача, становлять: 2000 гривень (з них 1000 гривень мали бути виплачені в день звільнення, а 1000 гривень становлять середній заробіток позивача за весь час затримки до дня подання позовної заяви). На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 47, 116, 117 Кодексу законів про працю України, ст. ст. 110, ч. 2 ст. 120 Цивільного процесуального кодексу України, п. 1 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито",

ПРОШУ:

1. Стягнути з ТОВ «КАСКАД» на користь Позивача 2000 грн.

2. Стягнути з відповідача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Додатки: 1. Копії наказів про прийняття на роботу та звільнення з роботи Позивача.

2. Довідка про тарифну ставку (оклад) та розмір середнього заробітку Позивача.

3. Витяг з табеля (копія наказу, розпорядження чи інші докази, які підтверджують вимоги Позивача).

4. Розрахунок суми, яка має бути сплачена Позивачеві.

5. Копія рішення комісії по трудових спорах.

15.09.2014 Представник Позивача _____________________