еххх,ось я і вдома)) Незнаю з чого почати..Почну з початку 
Що мене вразило спершу - це люди в метро.Кожен,хто йшов попереду обов"язково притримував двері(скляні при виході),поки наступний їх не підхопить.Таке в Києві зустрічаєш не часто.. Всі біжать і кидають ці двері,не хвилюючись встиг ти підставити руки,чи носа собі розбив.. Тож,було приємно,що люди хоч десь,колись піклуються одне про одного=) *До речі,метро там дорожче(( 75 коп-так не звично,даєш 2грн і очікуєш на 4 жетони,а отримуєш 2 і 50коп..Проте,проїзд в тролейбусі,трамваї коштує 40коп))* Наступне приємне враження-зміна - це відбудований кінотеатр("Київ" називається:)),що біля мого будинку. Дуже класно там все зробили,ще й кафешку туди запхали))Там дуже смачне морозиво(ммм)) і (що вразило найбільше) СПРАВЖНІЙ гарячий шоколад!!! Я була в екстазі)) За таким шоколадом я ганялась по всьому Києву,але не знайшла,а тут-ось воно:) Коротше,це був жиир:) В кінозалі сиділо 4 людини:)) Ми втрьох з подружками і ще якийсь дідок)) А ще один приємний момент : там був сніг ,якого мені так не вистачало! Сніг лежав і падав,і кружляв,але холодно не було  Це мене порадувало
Єдине,що засмучувало-час..Його завжди не вистачає:( В Харкові карантину немає,тому нормально поспілкуватись з подружками я не змогла(( Всі були затуркані і складалось враження,ніби мене там зовсім не чекали,я була недоречною і тільки всіх відволікала((
Не дуже приємна,але не відворотна зміна – робота часу : в тата все більше з"являється сивих волосинок серед його чорних. Шкіра під очима якась гусяча..не висипається,мабуть.. Блін,зміна роботи ->втрата вихідних посеред тижня (на честь мого приїзду) -> втрата спільної машини -> більше думок-переживань через роботу..це робить враження,ніби я заважаю..(( сумно…
Тато відпросився з роботи тільки на день,тому зранку я його вже не бачила. Але (=)) за той день ми встигли погуляти) У мене була крейзанута ідея піти на ковзанку.То був мій перший вихід в ковзанах на лід..Перше коло я пройшла,не відлипаючи від бортіка.Потім вже намагалась шось робити ногами)) Звичайно,(як без цього?))я впала) і саме там,де за склом сидів народ,і поїдаючи свій обід,дивились як всі катаються і падають. За законом свинюки,щойно у мене почало шось виходити,як закінчився сеанс >=/ ррр... Та все ж я була рада,що таки спробувала (хоч перед цим разів зо 20 спитала в тата чого він мене не відговорив від цієї ідеї!)).
В тому,як поводили себе мої подружки,тато і навіть бабуся(яка була постійно на роботі і тільки в день від"їзду залишилась з нами),я побачила себе.. Коли ти поруч з кимось,але думки зайняті проблемами в шоклі,на роботі,тощо. Будучі з кимось,відпочиваючі,думаєш що тобі ще треба вивчити,або зробити по роботі..Той,хто поруч відчуває себе не потрібним (на собі відчула). Зробила висновок,що треба звільнятись від всіх сторонніх думок,щоб повноцінно відпочити (з кимось,або самому).
А раніше ми з батьком могли годинами валятись на ліжку,щось розповідати одне одному,гратись в солдатиків,в морський бій(одна з наших найулюбленіших ігор),або в слова,роздивлятись двері(дам фотку його дверей і ви зрозумієте)).. А зараз не було часу(( Думаю, може виділити місяць з літніх канікул на Харків?.. Може тоді встигну більше..:)
З.І.бліііііін - зранку намагаюсь впхати фотки і не виходить-рррррррррр! Потім тоді вставлю.. дуже хотіла татові двері і нашу з ним фотку 6-ти річної давності вставити,але блін.. гроьбана жестяна банка(камп),гробаний інет, грьобаний ліру! ррррррррррр >=/