Дожили! Слава Богу!

1.

Продукты: Тесто: 1. Мука — 900 гр 2. Кефир — 500 мл 3. Сахар — 2 ст. ложки 4. Соль — 1 ч. ложка 5. Яйцо куриное — 2 шт 6. Маргарин растопленный — 100 гр 7. Сухие дрожжи — 9 гр 8. Масло для жарки Начинка: 1 Вариант: Картофельное пюре + жареный лук + соль, перец 2 Вариант: Жареная капуста + лук, укроп + 2 ст.ложки томатного сока + соль, перец. Как приготовить вкусные пирожки: Кефир нагреваем до 36 градусов, добавляем растопленный маргарин, яйца, соль, сахар, в конце добавляем дрожжи. Хорошо размешиваем. Добавляем муку и замешиваем мягкое тесто. Скатываем из теста шарик. Обмазываем его слегка маслом и выкладываем в миску. Сверху накрываем крышкой и ставим в теплое место. Через 30 мин тесто готово. Разделяем тесто на шарики и раскатываем на столе, смазанном растительным маслом. В середину кладем начинку. Защипываем, формируем пирожки. Жарим в сковороде, на хорошо нагретом масле. Готовые пирожки откидываем на бумажное полотенце. Пирожков получается много. Если у вас небольшая семья, сделайте тесто из половины ингредиентов. Приятного аппетита!

художник Мельникова Ольга "Двойняшки"

фото Виктор ПерякинАВГУСТ

Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест.
Що вам, богове, низько не клонюся
в передчутті недовідомих верств.
Що жив-любив і не набрався скверни,
ненависті, прокльону, каяття.
Народе мій, до тебе я ще верну,
і в смерті обернуся до життя
своїм стражденним і незлим обличчям,
як син, тобі доземно поклонюсь
і чесно гляну в чесні твої вічі,
і чесними сльозами обіллюсь.
Так хочеться пожити хоч годинку,
коли моя розів'ється біда.
Хай прийдуть в гості Леся Українка,
Франко, Шевченко і Сковорода.
Та вже! Мовчи! Заблуканий у пущі,
уже не ремствуй, позирай у глиб,
у суще, що розпукнеться в грядуще
і ружею заквітне коло шиб.

художник Борис Плаксий

Гетьте, думи, ви, хмари осінні! То ж тепера весна золота! Чи то так у жалю, в голосінні Проминуть молодії літа? Ні, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Жити хочу! Геть думи сумні! Я на вбогім сумнім перелозі Буду сіять барвисті квітки, Буду сіять квітки на морозі, Буду лить на них сльози гіркі. І від сліз тих гарячих розтане Та кора льодовая, міцна, Може, квіти зійдуть – і настане Ще й для мене весела весна. Я на гору круту крем’яную Буду камінь важкий підіймать І, несучи вагу ту страшную, Буду пісню веселу співать. В довгу, темную нічку невидну Не стулю ні на хвильку очей, Все шукатиму зірку провідну, Ясну владарку темних ночей. Так! я буду крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Буду жити! Геть думи сумні! [2 травня 1890 p.]

зашла сегодня на Лиру,а там сюрприз:"Дневник gemchuginkaII удален!" очень жаль!!!!!NANA ВЕРНИСЬ.......