пісня Володимира Івасюка
Евгений Маляревский / Evhen Malyarevsky
Я піду в далекі гори
У вечірнюю годину
І попрошу вітра зворів,
Щоб не спав, не спав до днини.
Щоб летів на вільних крилах
У широкі полонини
І приніс до ранку квіти,
Що так люблять очі сині.
Приспів:
Мила моя, люба моя,
Квіте ясен цвіт,
Я несу в очах до тебе
Весь блакитний світ.
Я несу в устах цілунки,
Радісні пісні,
А в руках несу я ласку
Й квіти весняні...
«Пісня буде поміж нас» — пісня Володимира Івасюка, написана 1971 року.
Евгений Маляревский / Evhen Malyarevsky
Пролягла дорога від твоїх воріт
До моїх воріт, як струна.
То чому згубився твій самотній слід –
Знаєш ти одна, ти одна...
Але осінь отой слід листям ще не вкрила,
Бо до тебе навесні я повернусь, мила...
Твої руки я візьму знову в свої руки,
Не розквітне поміж нас жовтий квіт розлуки!..
Приспів:
Не ховай очей блакитний промінь,
Заспівай мені в останній раз.
Пісню ту візьму собі на спомин,
Пісня буде поміж нас!
Бо твій голос, бо твій голос – щедра повінь,
Я мов колос, зелен-колос нею повен.
Жовтий лист спаде і виросте зелений,
А ти в пісні будеш завжди біля мене.