Коли дружина Джорджа Карліна померла, Карлін, відомий дотепник та сатирик 70-80-их років, написав цю неймовірно виразну статтю, доречну і сьогодні.

Парадоксом нашого часу є те, що ми маємо високі будівлі, але низьку терпимість, широкі магістралі, але вузькі погляди.

Витрачаємо більше, але маємо менше, купуємо більше, але радіємо менше.

Маємо великі будинки, але менші родини, кращі зручності, але менше часу.

Маємо кращу освіту, але менше розуму, кращі знання, але гірше оцінюємо ситуацію, маємо більше експертів, але більше проблем, кращу медицину, але гірше здоров’я.

П’ємо занадто багато спиртних напоїв, палимо дуже багато тютюну, витрачаємо гроші занадто безвідповідально, сміємося занадто мало, їздимо дуже швидко, гніваємося занадто легко, спати лягаємо занадто пізно, прокидаємося занадто втомленими, читаємо занадто мало, занадто багато дивимося телебачення і молимося дуже рідко.

Збільшили свої домагання, але скоротили цінності.

Говоримо занадто багато, любимо занадто рідко і ненавидимо занадто часто. Знаємо, як вижити, але не знаємо, як жити. Додаємо роки до людського життя, але не додаємо життя до років.

Досягли Місяця і повернулися, але насилу переходимо вулицю і знайомимося з новим сусідою.

Підкорюємо космічні простори, але не душевні.

Робимо великі, але не кращі справи.

Очищаємо повітря, але забруднюємо душу.

Підпорядкували собі атом, але не свої забобони.

Пишемо більше, але дізнаємося менше.

Плануємо більше, але досягаємо меншого.

Навчилися поспішати, але не чекати.

Створюємо нові комп’ютери, які зберігають більше ніж раніше інформації та вивергають ріки копій, але спілкуємося усе менше.

Сьогодні настав час швидкого харчування та поганого травлення, великих людей і дрібних душ, швидкого прибутку і важких взаємин.

Час зростання родинних прибутків і зростання кількості розлучень, гарних будинків і зруйнованих домашніх вогнищ.

Час коротких відстаней, одноразових пелюшок, разової моралі, зв’язків на одну ніч; зайвої ваги і пігулок, які роблять усе: збуджують нас, заспокоюють нас, вбивають наc.

Час заповнених вітрин і порожніх складів.

Час, коли технології дозволяють цьому листу потрапити до вас, одночасно дозволяючи вам поділитися ним або просто натиснути “Delete”.

Запам’ятайте, приділяйте більше часу тим, кого любите, тому що вони з вами не назавжди.

Запам’ятайте це і гаряче притисніть близьку людину до себе, тому що це єдиний скарб, який ви можете віддати від серця, і він не коштує грошей.

Запам’ятайте і говоріть “люблю тебе” своїм коханим, але спочатку дійсно це відчуйте.

Поцілунок та обійми можуть виправити будь-яку неприємність, коли йдуть від серця.

Запам’ятайте і тримайтеся за руки та цінуйте моменти, коли ви разом, тому що колись цієї людини не буде поруч із вами.

Знайдіть час для любові, знайдіть час для спілкування і знайдіть час для можливості поділитися усім, що маєте сказати.

Тому що життя вимірюється не кількістю вдихів-видихів, а моментами, коли справді перехоплює подих!