План сплаву - 240 кілометрів за 9 днів, з них 7,5 безперервної греблі по 8-9 годин на добу з годинним обідом +1 день на складання та збір каное та +0,5 дня на дорогу місця висадки. Початок маршруту - гирло ріки Сейм в 180ти кілометрах від м.Суми на Українсько-Російському кордоні, кінцевий пункт - Банурин - козацька столиця. Прекрасні краєвиди незайманої природи, чиста вода, птахи і звірі, сонце і білі хмаринки, а головне - майже водних сіл на десятки кілометрів навкруги!..

Приїхавши в Суми, нас зустріли чудові організатори цих сплавів! Щирі і веселі люди! Щодо команди: 18-27 років з 24 чоловік, 12 дівчат, 12 чоловіків (гендерна рівність :)) студенти, всі - з молодіжних лідерів. І двоє інструкторів - справжніх чоловіків мого віку з колишніх пластунів зі Львова.

До від'їзду з міста залишалося 4 години, і ми поїхали кататися... на дитячих атракціонах! :) Люди, як це прекрасно - побути трошечки дитиною!! Як давно я нею не був :) Літаючи під небом між деревами, було так казково-дивовижно! Відчуття щастя!.. Тепер думаю поїхати у найбільший парк атракціонів України! Хто зі мною? :)

З собою у мандри нами було взято: 12 величезних каное, 24 рюкзаків та герметичних мішків, 24 спальників та 24 каріматів, 8 палаток +1 моя власна, близько 30-40 гіганських кульків з їжею, величезна кухня зі спорядженням і ще купа речей. ЯК ми влізли в цим всім у автобус, краще не розповідати! Аж сумнівалися, чи він поїде у гори :)

Перший день - розбиття табору на березі Сейму поблизу кордону, поставлено всі палатки, розвернуто кухню, дівчат відправлено відпочивати і слухати гітару :) Ми ж до 22-00 збирали каное: втому покривав ентузіазм, шкіру на руках змінювали медичним пластирем, а голод - криком радості від кожного новозібраного човна! :)

Засинали всі біля вогнища, ситі та щасливі, захоплені очікуванням наступного дня, заспані втомою та заколисані гітарною музикою двох наших музикантів: Ніліса (пластуна) з веселими бардами та Юсеньки - дивовижної дівчинки, у музику якої я закохався на другий день, як і трошки в неї саму :)

Вранці, сам не знаю як, але проснувся о 5-й ранку, табір спав непробудним сном. Покупався у промінчиках ранкового сонця, зібрав дров і розпаливши вогнище, зварив великий казанок смачнючого чаю! І о 6-40 почав мило будити кожну палатку зі словами: "Просинайтеся, є чудовий гарячий чай! Якщо хочете :)" Звісно всі хотіли!! Хоча потім мені цей ранішній підйом згадували всю мандрівку - зі сміхом :)

--Перша думка після розповіді інструкторів, як у попередньому році затонула байдарка з усіма речима двох людей (так нічого і не виловили): "ЯК не перевернутися???"
--Перше враження від катання на пустій байдарці: "Ой, як легко!! А це простіше, ніж здавалося!" Вона дивовижно легка в управлінні, летить над водою і за нею немає ЖОДНИХ навіть найменших хвиль: ніби ніхто і не пропливав щойно. Вона пливе проти течії так само легко, як і за нею, плаває через очерети і мілину, водорості і зарості лілій. Чудово!

--Друге враження вже від катання на _повній_ байдарці: "Як нею куревати???" Коли вона загружена, її ніс постійно завертає у рішні боки, для керування одному (дівчата і нас здебільшого відпочивали) доводиться докладати неаби яких зусиль. Але в чомусь це навіть приємно: відчувати повну втому кожного м'язу плечей, рук, пресу і т.д. :)

Враження першого дня: "Ваші руки ще живі? Тоді ми йдемо до вас!" :) За сплав накачав собі плечі так, як за місяц на турникеті чи тренуваннях з рукопашного! Классно :) Але перші дні було не смішно... Ви думаєте 30-40 км на день - це не багато? Спробуйте погрести _подвійним_ веслом 8 годин і ви зміните думку :)

Розпорядок дня: підйом о 7й, 8-9 сніданок, 9-10 складання палаток і пакування всіх речей, їжі та кухні у байдарки, 10-14 сплав, 14-15 обід, 15-19 сплав, 19-20 розбиття табору, 20-21 збирання дров та готування їжі, 21-22 вечеря, 22-02 ВЕЧІР біля вогнища, вино, пиво, друзі, гітара, пісні, спілкування, щастя, сон. 07 підйом, 8-9 сніданок...

За час сплавів так жодного разу не знайшов час для: 1) позасмагати голяка на березі (тільки в каное пару разів вдалося, поки течія несе), 2) пограти в бадмінтон, який спеціально для цього привіз, 3) пограти в преферанс, 4) погуляти декілька годин довкола табору та пофотографувати природу. Але враження пречудові! Приємно бути чоловіком, не мачи часу через допомогу дівчатам, паління вогнища і готування їжі, таскання човнів та греблі, полювання на... але про це далі! :)

Пливучи річкою, вперше побачили величезну зграю гусей! І у мене перехопило подих: ЇЖА! Як потім виявилося, така ж думка була у більшості наших чоловіків! Гуси такі прекрасні! :) Красиві. Підриваюся з байдарки - за ними, жму на весла - підлітаємо: ееееем, а там папа-гусак с ТАКИМ дзьобом :) Одним словом, голими руками до качок я не ризикнув лізти. І тут і нас, чоловіків, ІДЕЯ: є ж риболовна ружниця-гарпун!!! Летимо до берега, розпаковуємо наплічник, заряджаємо, пристрилюємо, ледве не точимо гарпун, все представляючи велику смачну качку ввечері, над вогнищем! :) Але виявилося дуже шкода таких прекрасних створінь. І ми пожаліти плашок: все ж їжі було у нас - завалитися...

Але ввечері шалених чоловіків (нас, тобіш) полонив ще один інкстинт та ще одна ідея полювання!! З собою ми привезли... 50-ти метрову риболовну сітку-путанку!! Оце так!! Коли за вечерею ми про це дізналися від хазяїна сітки, іжа була покинута у казанку, навіть не надкушена, а половина ошалілих чоловіків зірвалася до берега з круглими щасливими дикими очима! СТАВИТИ СІТІ!!!!

Вхопивши найбільшу байдарку, ми загрузили в неї каміння, дроти та снасті, взяли весла та вчотирьох моторною швидкістю, розсікаючи хвилі, відправились на середину ріки: спочатку була ідея поставити сітьку, як належить: вздовж річки поряд заростей камишу. Але якщо вже ставити, то по-чоловічому! :) За пів години морочні ми перегородили майже всю річку від берега до берега через форватор!! Вдень, звісно, так не можна, але оскільки був ввечер і навряд хто помітить, ми вирішили ризикнути.

Далі буде......