Даня навчився підстрибувати на одній нозі :
pictures

Вчора підїжаю забирати Даню з дитсадка, а там на ігровому майданчику замість Дані і Ярослава якісь двоє близнюків граються :):


Видно що я і моя подружка Наталя ( мама Ярославчика, хлопчика на фото, він старше Дані на 10 місяців) любимо скуповуватись в одному і тому ж магазині дитячого одягу :).
Якісь фото звичайно страждає, але це з телефона, погода погана , ну і діти не стояли на місці.

Дядя Рома вчить Даню новим цифрам, не тільки "1" :)
під катом

І як Даня допомагав бабусі Ніні і діду Колі по господарству:
багато фоток!

тут с бабушкой Ирой и дедушкой Сашей:

вся серія тут

багато тексту

Данилко дуже любить свої шапки і панамки, сам про них турбується, пере їх :) :


Звичайно насправді він майже всі їх одразу знімає :(, які я тільки не купувала. Якщо з завязкою і він не може зірвати одразу, то все одно зірве, пізніше, ще й накричить на мене :(

На цих фото Даня минулої неділі на озері. Бо він, і як мабуть і всі діти його віку, дуже любить воду, крім того в нас сильна спека остання кілька тижнів, тому ми по кілька раз на тиждень вибираємось на озера ( на вихідних) чи до відкритого басейна ( на тижні, після роботи).

Тільки ми приїхали, Данька одразу побіг гратись зі старшими, незнайомими, хлопчиками в мяч. Хлопчики, років по 5-8, не тільки уважно ставились до малого, вчили його стукати по мячу, кидати фрісбі, а і подарували свій мяч. Я чесно довго відмовлялась, але Даня мабуть так виглядав, що ніколи не бачив мяча до того :), що мені не повірили :).

Далі наш комунікабельний син "поділився" з дівчинкою її ж іграшками, а потім підійшов до однієї компанії, де був хлопчик його ж віку з машинкою і хотів обміняти іграшки дівчинки на машинку, причому був не дуже задоволеним, коли я повернула іграшки дівчинці і обміняла машинку на його ж іграшки :). Звичайно в процесі всього цього я перезнайомилась зі всіма батьками . Виявилось що хлорчику теж 18 місяців, що звуть його Богдан, діівчинка - Діана, а вся весела компанія- українці. Так завдяки сину я отримала нове приємне знайомство :).

---
Ще один момент- Богдан їв чорниці, вірніше його мама намагалась нагодувати, а він відмовлявся :), вони запропонували ягоди і Дані, тільки я встигла сказати, що Данилко чорниці не дуже любить, він почав їх активно їсти :), Богданчик подивися на це все і почав їсти і собі. Діана подивилось на такий ажіотаж і приєдналась також. За 5 хвилин вони закінчили всі ягоди :).

А коли ми прощались Діана і Богданчик хотіли залишити собі Данині іграшки :)

Висновок- чужі іграшки завжди кращі, а їжа смачніша в компанії :).

Взагалі минула субота для Дані - великого любителя машин, особливо спецмашин, була дуже вдалою. З самого ранку, коли збирались сідати в машину (їхати на базарчик і на ферму), мимо проїхали аж дві пожежні машини, без сигналізації, зате з великою кількістю пожежників і всі вони помахали Дані.
Потім ми приїхали на ферму збирати малину і чорниці, а там такий великий грузовик! і його можна було чіпати зі всіх сторін :

Як я вже говорила, на ДР у Пітера можна було посидіти на запаркованому мотициклі.
І це не все! :) , вечором вони з татком бачили евакуатор в дії .

Кожний раз Даня виглядав так, як виграв мільйон доларів :).

на задньому фоні :) видно красу Манітуліна


more pictures

Даня втомився лізти в гору :) і по дорозі назад заснув :

вчора робив огляд поля, що через дорогу перед нашим будинком.

Ні, до жнив ще далеко, зерно ще не налилось і щось взагалі зелене. Чи це і не пшениця\овес\ячмінь?

Хм, невже пташка пролітала? чи це жук?

Я думаю цей липень самий мокрий липень за все моє життя, то гроза, то дощ, то знову гроза :).
Але Даня не засмучується, і під дощем побігати любить і калюжі після дощу поміряти за щастя :

Пробиває пенальті :)

пасує татку:

Ну і що, що мяч волейбольний, який під ноги потрапив :)

Кілька історій за останній місяць:

Данилко навчився вміло користуватись ложкою, і показав нам що нею зручно не тільки їсти суп, а й підкопувати кімнатні рослини, а з землі що накопав, будувати маленькі гірки :). Взагалі Даня дуже ніжно ставився до кімнатних рослин, ніколи їх не обривав, не їв землю з них :), але зараз почав їх посилено поливати і підкопувати . Також сильно підкопав лопаткою трояндове дерево на вулиці, ми думали , що йому навіть зашкодить, але деревцю навіть сподобався Данин "догляд" , цвіте :).

Муку ми давно позакривали так, що не дістати, а про соду забули :(.
На минулому тижні, ми з Владом бігаємо, збираємось на роботу, Даня пішов на кухню, стука, грюка, і тут така підозріла тиша.. Я забігаю, а він дістав і розсипав пачку соди і робить візерунки на підлозі. Побачив мене- і давай радісно кричати і плескати і долоні :).

Два тижні тому ми були в магазині, купували одяг Владу. Коли татко зайшов в кімнату для примірки, синок стукав до нього, намагався і собі прорватись. Коли ж Влад вийшов звідти, для схвалення одягу мною, Даня швиденько заскочив в середину і закрив за собою двері, які автоматично замикаються :). Коли він усвідомив що кімнатка маленька, він там сам і вийти не може, то почав стукати в двері і так жалісливо скиглити :). Нас швиденько виручила продавець з ключем .

Ще Даня вперше сам вийшов на вулицю.
Клька днів тому я включила Дані мульфільм, залишила його самого на самому нижньому поверху і піднялась до кухні на 5 хвилини, приглянути за процесом приготування вечері . Спускаюсь - малого немає, відео стоїть на паузі!, а скляні двері на задній дворик відчинені. Я так бігла на вулицю, що впала :). А Ден стоїть собі на задньому дворику і посміхається!
Поставили на двері додатковий замок, спеціально від дітей, бо задній дворик звичайно нічого страшного, але в нас з нього можна пройти на вулицю!

Даня в цьому "водному парку" :
three pictures

В ранньому дитинстві я не любила солодощі, фізично не могла їсти цукерок. І щодня ходила з татом в магазин за хлібом.
В результаті коли мені на гостинець давали "рубль чи два на цукерки" ( колись це в нашій місцевості була дуже популярна форма гостинця), я брала гроші і казала -" Дякую. Ми на них купимо хліба". Уявляю який сором кожний раз при цьому відчували мої батьки :).
Зате я могла їсти цибулю, саму по собі :).

Даня не такий, він дуже любить солодке. Ми звичайно стараємось йому нічого з цукром не давати, да і самі їмо дуже мало солодкого, тільки фрукти, мед і чорний шоколад. Шоколад не менше 70% какао, гіркуватий, але Даня його обожнює :). Кодись давно йому вдалось випадково розгризти плитку, з тих пір він швидким поглядом окидує кухню і одразу знаходить все шоколодне, яке ми не заховати вчасно. А оскільки він вже самостійно забираєтья на столи, відкриває всі шкафчики, то ховати потрібно далеко :). На днях я купила дуже симпатичне горнятко ,яке щільно закривається, з надписом "it is always time for chocolat" і заховала частину шоколаду туди. І тепер ми з Владом підозрюємо що Даня вміє читати, просто тримає це в таємниці :). Бо коли він тільки побачив горнятко, провів рукою по надпису, то одразу ж почав свої спроби його відкрити. Через кілька днів йому це вдалось :).
Також Даня усвідомив шо тато і мама їдять цукерки не просто так, а з кавою. Вчора він виліз до еспресо машини , підставив свою маленьку чашку під неї , а потім почав притворятись що пє з неї , видаючи всій улюблений звук "а-а-а"( смачно) :).

Так що 16 місячна дитина в нас грається пляшками із під пива, пє вино і каву, їсть чорний шоколад :). Страшно подумати що нас чекає в 5 років, не говорячи вже про 16 :).

Дожену, залоскочу...