До деяких речей людина ніколи не може бути повністю готова. Одна із них- це народження дитини. Я ще ніколи не чула від молодих батьків , що батьківство є точно таким, як вони собі уявляли. І річ в більшості не в якихось труднощах( хоча і таке буває :)), а в тому що ти просто не здатний уявити наперед скільки радості і щастя принесе в твоє життя ця маленька людина, що вона дійсно стане змістом твого життя.
Вчора ми з Владом милувались сином, що приймає дуже смішні пози під час сну. І Влад cказав, шо я вже хвилин 5 як щасливо посміхаюсь сама собі. А як же можна не посміхатись, коли я пригадала момент : я тільки заходжу забрати Даню з дитсадка, а він починає радісно кричати, махати руками, бігти до мене , лізти на руи, обнімає мене зі всієї своєї сили своїми маленькими ручками, цілує в щоку , ще й видає звук "А-а-а-а"( смачно). Мабуть рахує що в нього солодка мама :).

 

Даня точно вирішив вирости якимось спортсменом. Останнім часамо дуже любить  ось так тренуватись, чи то на стрибки в висоту, чи то на метання списа :).

На задньом у фоні симпатичний задній дворик, так він не наш, а сусідній :), наш закінчується там , де закінчуються зарослі незабудок і кульбаби.  Хоча звичайно це частково виправдання лінощів :), але я люблю таку дикість і природність. В мене з іншої сторони дворику ще і барвінок під деревми синіє і конвалія скоро розцвіте.

А Данька стає все сильнішим і сильнішим, такі тяжкі предмети може підняти! Ось ця палка не така і легка, особливо якшо тримати її на витянутій руці.

Але в мого сина є  і інша сторона- ніжна і мрійлива :):

Мій перший подарунок від сина на Мамин День, зроблений своїми руками( майже :)) .  Ось яку листівку він оформив в дитсадочку:

pictures

На вихідних на вечерю Влад готував стейки, ну і до них налив нам по-трошку вина із своїх запасів.
Даня і собі, побачивши червону рідину, захотів нею запити мясо, почав кричати " Дай! дай!"( взагалі це його улюблене слово :)) і тянули руки до бокалів. Ну тато і вирішив навчити сина, що вино-це погано, не смачно, дав йому торкнутися губани рідини. Спочатку Данилко скривився, але потім на лиці засяяла посмішка і крики "Дай! дай!" стали ще голоснішими. А яке лице було у Влада! Він зміг тільки видавити "А пишут, что должно не понравиться". Може ми малу порцію дали спробувати? :).
Але ми найшли інший чудовий вихід - вчора купили гранатовий і із лісових ягід соки. Так що в Дані є своя червона рідина :).

Доречі 25 квітня Дані виповнилось 14 місяців. Ми його заловили і виміряли/зважили, 81 см і 11,2 кг. А в рік був 78,5 см і 10,5 кг.

За статистикою - http://www.cdc.gov/nchs/data/nhanes/growthcharts/set1clinical/cj41l017.pdf він трошки вище і важче середнього.

Бабуся полетіла від нас 12 квітня, до цих пір не можемо звикнути, дома так пусто без неї.  А для Дані настало "доросле  життя", він пішов в дитсадок. Перший тиждень Влад брав відпустку і залишав Даню там щодня на годинку-дві. А це вже йде другий тиждень " повного дня", вірніше в нас виходить десь 4 рази на тиждень, по 6 годин, за рахунок того що я раніще йду на роботу, десь на  8, а Влад навпаки, пізніше , на десяту, ну і час від часу я працюватиму з дому.

Я довго вибирала дитсадки, але в деяких не було місця на потрібні дати, деякі мали погане розташування, і дуже багато мені взагалі не подобались.  В результаті ми зупинились на домашньому дитсадку, власниця Оксана, білоруска.  В неї двоє своїх дітей( хлопчик 4,5 роки і дівчинка 12 років, син ходить на " підготовчі  курси до школи"  три рази на тиждень на півдня, ну а доця відповідно до школи . Крім Дані до Оксани ходить Ярослав( син Наталі), і також, не на повний день, по кілька раз на тиждень, ще двоє діток. Данилко самий молодший, взагалі за законом в домашніх дитсадках може бути максимум 5 дітей( включаючи власних)  і тільки одна дитина серед них може бути менша ніж 18 місяців.

Чому вибрала сама такий варіант? Сподобались умови, як Оксана з ними займається, що дає їсти і т.д. Оксана за освітою педагог, має великий досвід, навіть працювала на батьківшині в дитбудинку. Всі діти з російсько\україно мовних сімей і вона з ними розмовляє російською. Ще в домашньому дитсадку мало дітей і вони набагато менше хворіють. А Даня поки з дітьми мало грається, так що йому менша кількість дітей тільки на користь. А головне мені Оксана просто сподобалась, як людина. І я отримала дуже багато рекомендацій щодо неї, від людей чиї діти туди ходили, від моїх друзів.

В дитсадок Даня ходити не любить, вірніше там він грається, їсть і спить просто чудово, але от коли Влад його там залишає, то плаче :(.  І дуже радіє коли ми за ним приїзжаєм, біжить назустріч і лізе в машину сам . Ще помітила зміни в його поведінці коли ми приходимо кудись в гості, в незнайомі місця; раніше він біг одразу ж оглядати все, на мене і не дивився, а зараз перших 10-15 хвилин тулиться до мене , обнімає і тримає за руку. Боїться що його залишать :(.  І дома він став себе вести ще краще,  став ніжніший і грайливіший. Як каже Влад- "Понял, что родителей и дом надо ценить. Понял, что не все люди такие, как бабушка". Але і до Оксани і дітей він непогано відноситься, видно що йому там непогано, просто з татом і мамою ще краще :). Надіюсь що він скоро звикне і повністю освоїться.

Минулий тиждень Влад був у відпустці і поки я вчилось і працювала, займався Данькою. Вони стали ще більш дружніми і незалежними.

more

Не думайте, ми не знущаемось над дитиною :)! Страх був тільки кілька секунд, потім він почав посміхатись , чесно-чесно.

А взагалі Данька молодець, починає гратись з дітьми , а не просто поряд з дітьми . Сам спускається з невеличких гіркок. А ще втікає від нас і відбирає з землі все що можна :(.

В Даньки новий етап розвитку, він зрозумів, що якщо підтянути велику машинку до маминого компютерного стола і стільця, взібратисть на цю машинку, то можна вилізти на стілець, а з нього і до стола подати рукою. Так що бабусі з внуком весело, не можна розслабитись ні на хвилинку :).

Данилко починає проявляти характер і голос, кричить , коли йому не дають бажаний предмет, або коли заводять з вулиці додому. Але ми з допомогою терпіння, хитрості і ласки поки що справляємось.

З смішного.. коли Даня ховається, то говорить " де ти? ", по аналогії з тим що каже бабуся, коли його шукає. Звуки досить складні для вимови і  в його вустах звучать як ніби з російським акцентом :), дуже схоже на російське слово " дети "( дєті).

Влад на днях отримав  замовлений ним зовнішній спалах до своєї фотокамери і весь вечір випробував його, фоткав Даню. А  я вчора розбирала ці фотки, відбирала гарні( фотка з останнього посту якраз із цього сету). Розбираю, дивлюсь на деякі фото і мене не покидає враження, що вони щось мені нагадують, що я це вже десь бачила і зрозуміла що ж вони мені нагадуть! :)

тато і син, кольоровий варіант:

чорнобілий варіант:

Звичайно, не точна копія, але дуже схожі, не тільки в цілому , а і в мілких милих деталях:). І Даня дійсно виглядає трошки старше свого віку, бо Владу на середньому фото 2 роки 10 місяців.

І коментарях ще фото.

Даня і лайка Марвік , з Ice Dogs Festival на минулих вихідних:

фото

У нас відлига, перша за всю зиму, вже кілька днів +10, ще пару таких днів і сніг, що накопився з листопада місяця,  майже розтане :). Вчора-позавчора було зовсім гарно і ми з Данькою багато гуляли навулиці. Сьогодні ж дощ, сіро і туманно, я збиралась не йти на вулицю, але Даня думав зовсім по-іншому :), так просився, що я не витримала і вирішила - вийдемо на 5 хвилин , він побачить що там сиро і сам захоче додому. Ага, зараз..  Йому навпаки було цікаво, роздивлявся кожну калюжу, як по ній розходяться круги від краплин дощу.

фото і відео

Як я вже говорила, я планую повертатись на роботу, в середині лютого. Я довго думала над цим рішенням, розглядала всі варіанти, розписувати свої нудні думки не буду, скажем просто- це рішення не вимушене, і надіюсь для нашої сімї від нього буде тільки користь.

Відповідно виникло питання про догляд для Дані. План у нас такий - перші два місяці, з ним побуде моя мама, за що я їй дуже вдячна. Я звичайно хотіла б щоб вона побула подовше,але вона ніяк не може. Думаємо, що бабуся змягчить переіод розділення, як для мами, так і для сина. Я планую працювати повний день, на обід приїзджати додому( ми живемо за 6 км\8 хвилин від роботи). Далі я думаю перейти на 30 годин в тиждень і віддати Данилка в дитсадок чи домашній дитсадок.  Адже вибору місцевих нянь фактично немає, а запрошувати із-за кордону ми не хочемо, при цьому варіанті няня або має жити з нами( а ні я , ні особливо Влад жити з чужою людиною в будину не зможемо), або знімати їй окреме житло поряд( а це вже вийде не так і дешево). Ну і з нянею- це привязка Дані до дому. А дитсадки тут хороші. Коротко я їх саме так і б охаректеризувала - хороші і дорогі.

Дисадки в Онтаріо майже всі приватні, але всі ліцензуються і працюють за одним принципом. Розділення йде за віком :Infants - 6 Weeks to 18 Months, тут групи як правило по 10 дітей і на кожну групу не менше 3 вихователів. Toddlers - 18 to 30 Months, тут групи як правило по 15 дітей і співвідношення дітей: вихователів 5:1,  Preschool - 2 1/2  to 4 years, тут ніби 16 дітей і два вихователя і останній рівень Kindergarten - 4 to  6 years, тут вже готують до школи. Менші дітки живуть не за загальним графіком, а сплять\ідять коли хочуть,а коли підростають, то всі переходять на єдиний режим, за дитиною все записують, в кінці кожного дня батьки отримують детальні записи, коли і як  дитина їла, що робила і т.д. В багатьох стоять вебкамери і є можливість подивитись на дитину на протязі дня в реальному часі. З ними багато граються, харчування хороше, є багато розвиваючих програм і т.д.

Домашні дитсадки- це коли жінка чи дві організовують міні-дитсадок в себе дома, максимум дозволено 5 дітей на одну виховательку.

Вартість залежить від віку дитини( чим менша-тим дорожче) і конкретного садочка. Дитсадки, що мені відносно подобаються, для Дані( до 18 місяців) коштують 1100-1400 канадських доларів в місяць.

Я давно і активно вибираю дитсадки, відвідаю мабуть всі що є в місті :). Поки ще точно не визначилась, але потім обовязково напишу що вибрала і чому.

Даня росте, стає все цікавішим і цікавішим, кожен день навчається чомусь новому.

Коли він тільки почав ходити, місяць тому, то не міг підніматись на ноги без підтримки, але оскільки він дуже впертий, то його пересування виглядало так : пройшов кілька метрів, втратив рівновагу, опустився, проповз до найближчого предмета інтерєру, піднявся і знову пішов. І так годину чи дві :). через два тижні він навчився вставати сам , а зараз вже повністю відмовився від повзання, бігає, носить тяжкі іграшки і майже ніколи не падає. Взагалі дуже багато ходить\бігає,  по магазину його вже не повозиш, хоче сам гуляти.

Почав підспівувати, до кількох свої улюблених пісень. Намагається танцювати, поки це виглядає як хитання зі сторони і сторону :).

Коли я його саджу на горшик, то після цього  хвалю - "молодець" і аплодую йому, так він став сам собі плескати в долоні після слова "молодець". А минулого тижня підходить до мене і так старанно аплодує, я дивлюсь , а він впісявся :).

Став ласкавішим, обмімає, цілує, інколи, коли сам захоче :), хоча з іншої сторони, став інколи відмовлятись від моїх поцілунків.

Улюблені ігри- розбити вежу із блоків, що склав татко чи "вкрасти"в мами  щось, бажано заборонене і втікати з цим.  А на моє погрозливе "ні-ні-ні! " робить заперечливі рухи головою і сміється. Ще дуже любить коли його шукають, ховається за шторкою чи диваном. 

Слів говорить не дуже багато, але як сказав Влад : " Он говорит очень много, просто не все еще разборчиво " :). Вже відчутна суміш мов, на Влада говорить "тата", на всі питання відповідає "да". Цим користується Влад, питає малого, " ты любишь папу?" , "мама тебя обижала ?".  Хоча ми не розмовляємо з ним англійською зовсім, він точно розуміє деякі слова, типу на "bye-bye" махає ручкою.

Дуже любить дівчаток :). Граємось в  дитячому центрі, мимо побігла дівчинка, років 5, в спідничці, Данька все кинув і за спідничкою, догнав і почав за спідничку смикати. Минулих вихідних підійшов до дівчинки десь його віку, заглядав в очі, старанно щось до неї говорив, а потім так ніжно провів їй рукою по губам :). Любить роздивлятись дівчаток в каталозі дитячого одягу . Влад каже : " Ему уже таком возрасте супермодели нравятся! ". Вчора їдемо оглядати черговий дитячий садочок, Данька не хоче одіватись, а Влад до нього- " Поехали девок смотреть! ",  так Даня одразу дозволив одягнути на нього теплі речі. :).

Останні декілька тижнів у Даньки улюбленою іграшкою була машинка на радіоуправлінні, проста модель: всього дві великі кнопки на пульті. Коли її йому подарували в його 7 місяців ( прабабуся, в Україні), він її взагалі боявся :). Коли ми її запускали, його лякав навіть її звук. Я поклала машинку серед інших іграшок, чекати поки Данька підросте, але  Данилко почав випадково її зачипати, сідати на пульт  і якось поступово розібрався як вона працює, як каже Влад " прошарил в природе радиоволн" :).  Почав дуже добре гратись, може він і не розумів, яка саме кнопка за шо відповідає, але добре знав, шо краще нажимати дві кнопки по черзі, щоб машинка далеко не заїхала. Коли вона буксувала, від її підпихав чи стукав по ній, щоб знову поїхала.

http://www.youtube.com/watch?v=NLte5tXv12M&feature=channel_page

А два дні тому приходить до мне, приносить машинку і пульт і старанно імітує звук машинки "д-р-ррр". Я за машинку - не працює, думала що просто в черговий раз сіли батарейки, але ні.. І навіть наш татко  не зміг поремонтувати.  Влад, який старанно підримує тягу в Данилки до машинок і тому подібного( заявляє що Дані це від нього по генам перейшло), на заміну вже замовив дві подібних машинки по інету, і сьогодні купив поїзд з пультом, поїзд крім того ще й гудить і трошки світиться.  І вони з Данькою весь вечір програлись, обоє були такими щасливими :).

І це не перша наша загублена\поломана улюблена  іграшка. Колись з поїздки на озеро не повернулась качечка, якою Данька дуже активно грався перші 4 місяці. Мабуть втікла на волю :). Потім я поломала телефон, що Данька мучив в свої 7-9 місяців. Телефон йому подарувала бабуся, при нажатті на кнопки грали дві ну дуже голосні мелодії. І ось однієї ночі цей телефон почав грати сам по собі!  Я довго шукала джерело страшного шуму, спросоння намагалась витягнути батарейки і не розрахувала свої сили :). Я йому купила новий телефон, і ніби модель новіша :), " розкладушка", із дзеркальцем і  т.д , але місця в Даніному серці він якось не відвоював, мабуть гучність не та :).

А взагалі краще всіх іграшок- це татовий універсальний пульт і маминий  BlackBerry :) , тільки дістаються вони Дані не так і часто .

На днях Данька "допомагав" Владу класти посуд в посудомиючу машину. Чую Влад йому говорить" Смотри, учись, скоро сам будешь делать. А мы будем давать тебе за это карманные деньги, будешь копить на Play Station".  Данька послухав про важливість грошей і сьогодні вікрив мою сумочку, дістав гаманець і намагався зробити перші накопичення на ігрову приставку, вибити гроші із кредитної картки :).