Данилко порахував, що в нас на задньому дворику росте забагато квітів, тому наводить порядок

У мене ні слуху, ні голосу, але це таке, Данилко і не помічає :). А тут ще й виявилось що репертуарчик в мене обмежений :(, і слова до багатьох дитячих пісень я памятаю частково, не всі стовчики, тому зараз розучую :).
І якщо хтось з молодих мам хоче зробити приємно своєму чоловіку і татку, рекомендую- http://www.karaoke.ru/catalog/song/6141?&from_genre=11, там ще під караоке можна потренуватись :).

і інші країни світу- http://www.youtube.com/profile_videos?user=duratrub

Я стомилась зачесувати Данилчин чуб на бік, да і не прослідкуєш весь час, а він лізе в очі, тому в минулу суботу потрапив Данило до рік перукаря :).
Ходили в спеціальну дитячу перукарню, з іграшками, малюнками на стінках і сидіннями в вигляді машинок. Навколо дітей бігають, ставлять дитяче відео на екрані перед ним, ласкаво з ними розмовляють. Але в самому кінці Данилці чи то не сподобася результат :), чи то мама надовго зникла з поля зору, чи то звуки підозрізі, але він заплакав. І коли нам видавали сертифікат про першу в житті стрижку :)(з датою, фотографією і пасмом волоссся), то фотограф пропонував почекати, розвеселити малого, а потім сфотографувати веселим, але я відмовилась, вирішила що хай буде правда життя, нехай Дену через 20 років буде соромно і весело дивитись на себе з піджатими губами і сльозами в очах, щоб знав, шо він був не янголом :).
Ще до сліз, шоб показати перукарню:

З приводу Дня Незалежності :):

якшо не видно надпис, то ось детальніше:

Переклад- "Так, я двохмовний. Я можу плакати двома мовами: англійською і українською".

Подумала, що я часто пишу про всякі штуки для Данилки і може скаластись враження, що я накупляла все що можна, лиш би з малим не займатись, а посадити кудись і забути :), але це не так!:) Всі ці пристосування- це тільки маленьке доповнення до моєї уваги, до моїх рук і до мого голосу. Зокрема в цю шутку для скакання я його саджу раз чи два в день, кожен раз максимум на 15 хвилин і звичайно під наглядом.

Ще одна із прикольниз речей, що я купила Данилці- jumper, навіть не знаю як перекласти українською, штука для скакання :).
Опис продукту - http://www.kidsii.com/KIDSIISub10x17x1x30872.aspx
І відеопідверження як він її любить :)- http://www.youtube.com/watch?v=I3ulMYp74PE

Взгалі подібних штук багато, є ще такі, що підвішуються і дитина скаче, у Ярославки така була- http://yaro.ca/gallery/main.php?g2_itemId=451

А ось ходунки в Канаді заборонені до продажу, просто були випадки що діти сильно травмувались, бо мами пускали в ходунках на другому поверсі і не закривали при цьому сходи вних, діти відповідно падали :(. Але це мені здається більше проблемою не зовсім розумних мам, а не ходунків :). Крім того рахується, що ходунки насправді не допомагають дитині вчитись ходити, а скоріше направки, діти після них, коли починають ходити самостійно, падають назад. Не знаю, чи це все правда, в Штатах і Європі ходунки продаються . А в нас якщо чесно є ходунки, знайомий з роботи віддав( від його доці спадщина :)), але ми поки вирішили їми не користуватись.

Два сонечка ("божья коровка" українською "сонечко"):

Тільки що усвідомила, що обманула в попередньому записі :), Данилко вперше побачив Гурон не вчора, а тиждень тому, коли ми їздили на визідних з палатами трошки на північ, на одну із його заток. Озеро таке велике, з різними берегами ( там де були тиждень тому- частково камні, а вчора були на піску), що я і забула, як на двох різних озерах побували :).
Але що Даникло вчора точно побачив, це повітряного змія, Влад і два Дімки запускали і раділи як діти :):

враження в фото

Чого тільки не придумають зараз для малят! Чи можливо я просто раніше не звертала уваги на подібні штуки? :).

Ось наприклад, спеціальна штучка, щоб маленька дитина сам їла і не було загрози вдавитись:

закладаєш в середину овочі\фрукти і даєш дитині, вона смокче\давать і потрошку їсть. Мало того що маля саме їсть, так ще й допомагає при зубках. Данилко спробував тільки три рази яблуко\банан звідти , а вже аж труситься, коли її бачить :).

Іграшка, собачка, що починає рухатись, коли дитина її торкається, відповзає на трошки( чи покругу, як налаштуєш) і гавкає, кличе дитину до себе знову:

іграшка по ідеї повинна стимулювати в дитині бажання повзати. Не знаю, як на рахунок повзати, але Данилко любить її ловити, стукати, тягати за вуха і т.д. :).

Якось розмовляємо з Владом про другу дитину, чисто теорично і в далекому майбутньому :).
Влад видає,- "Даже не знаю теперь, а вдруг второй ребенок не получиться таким классным, как Данилка?"
---
Були в компанії, де також було багато чужий маленьких дітей. Я після зустрічі кажу, що ось той малий так підріс, такий вже розумний, а інший такий симпатичний і додаю,- " Але наш теж дуже симпатичний". Влад,- " Что значит "теж"?! Наш самый симпатичный!
---
Влад підносить малому нову іграшку- спеціальну машинку для малят і таким урочистим тоном говорить, - "Данька! Это твоя первая машинка! Обещаю что у тебя их будет много!"

В пятницю вечором ми знущались над Данилкою :), посадили його на задньому дворику і почали пускати мильні бульбашки. Дитина віднеслась до них з великою серйозністю, намагалась ловити, дивувалась, коли вони лопали і на нього летіли бризки - http://picasaweb.google.ru/Daniel.Rudenko/Bubbles

Мій самостійний дорослий хлопчик, уже сам їсть :

Звичайно це я йому просто дала спеціальну мягку ложечку погратись і вийшов смішний кадр :).
А взагалі в Канаді педіатри наскільки мені відомо мають трошки інший підхід до дитячого харчування ніж в колишньомо Радянському Союзі. Рахується що мамам не потрібно притримуватись ніякої дієти, поки годує своїм молоком, причому з самого народження дитини. А от вводити прикорм рекомендують дуже-дуже обережно, і пізніше ніж прийнято в Україні, не раніше 4 місяців, за умови що дитина цікавиться їжою і гарно сидить з підтримкою, а ще краще чекати до 6. Ну ми до шести не чекали, вже 2 тижні як Данилко спробував щось відмінне від маминого молока. Вже їсть дитячу рисову кашку, яблучко, моркву і банан. Мабуть в нього татовий смак :), тому що надає перевагу каші і банану, як і Влад , а від моїх улюблених яблук не в дикому захоплені. Звичайно скоріше всього в яблук просто занадто яскравий смак, і він ще не звик, хоча я ніби вибрала йому і несолодкі і не кислі сорти, і звичайно organic ( вирощені без хімії).

Вчора ходила в кінотеатр, з Данилкою. Це не від відчаю :), по-перше я дома багато що можу подивитись, хоч і не самі нові фільми , по-друге Данилку вже реально залишити з Владом на три години, і як б дуже хотіла б, могла б зходити з дівчатами. Сходила із цікавості :). Просто в нас в одному із кінотеатрів проходять спеціальні сеанси для мам з маленькими дітьми. Фільми звичайні просто звук не такий голосний, світло не повністю гасне, перед сеансом колискові, в залі, по заду стоять пеленальні столики і т.д.
Ось тут про ці сеанси- http://www.moviesformommies.com/MFM_en/FAQ.html
Чесно, то я не думала, що зможу дивитись фільм :), але Данилко вів себе відносно непогано, трошки спав, трошки дивився на екран, трошки грався, трошки прийшлось його покачати на колінах, але не шумів. Деякі інші діти періодично додавали звуку :), але дивитись фільм при цьому можна без проблем.
Взагалі непогано, з такими ж матусями можна поспілкуватись і т.д.( мені дуже сподобалось як ми із кінотеатру виходили, така кількість возиків\колясок :)), але часто я туди ходити точно не буду, все-таки для малого це не саме краще проведений час.
А фільм що я дивилась вчора - Sex and the City- повне розчарування. Серіал мені досить подобався, а от фільм :(...

Данилко активно "мамкає", інколи дуже схоже на справжнє "мама", інколи не дуже, ось так- http://www.youtube.com/watch?v=TZt68pXvVjk. Зняти момент коли він чітко "мама" вимовляє дуже тяжко, адже він вимовляє ці звуки в основному коли незадоволений. А в такі моменти мені не до фотика чи камери :), зате виходить що говорить "мама" в тему, після його "мама", я тут як тут, беру на руки :).
Влад же ствержує, шо Данилко майже свідомо вимовляє мама і це результат його занять з малим :) :


( на відео видно, що студент не дуже успішний, але дуже старанний :)).

А народити Даньку було варто хоча б для того щоб почути як Влад співає дитячі пісеньки! Співає він їх малому тільки коли думає, що я не чую, але я підслухала вже кілька раз :).
І в мне і в Влада з голосом і слухом не дуже, вірніше зовсім погано, але малому подобається :).

Данилко на минулому тижні навчився перевертатись з живота на спину, зі спини на живіт він вмів ще раніше, дуже радіє своєму новому таланту :), крутиться так і сяк, в результаті гарно переміщається. Ще крутиться навколо своїх осі і намагається повзати, ну до нормального повзання звичайно ще далеко, але дистанції в півметра за кілька хвилин просовуються :). Кожен ранок знаходжу його в все цікавішому положенні :).
А ще він намагається все, що вдасться дістати руками, донести до рота і спробувати на смак. А перед тим перевірити, чи не розривається ця штука на частини.
Позавчора можна сказати випросив в мене іграшку :). Гуляючи по відділу дитячих іграшок я підняла з полиці мяч, Данилко одразу це помітив, випустив іграшку, якою грався, з рук і почав дуже уважно слідкувати за мячиком очима і навіть розмовляти до нього. А коли ми вийшли з магазину і я дала мячик Данилці в руки, він почав його трусити( мячик спеціальний, з пластику, з дирочками і з ще одним мячиком в середині) і сміятись. Коли ж я помітила, що він хоче його облизати і почала забирати, так Данька почав сердитись. Вже проявляє характер :), здається мені потрібно вчитись як відмовляти своїй дитині, бо поки я на це не здатна :).
Посміхається далеко не всім чужим, може навіть заплакати спочатку до незнайомого, потрібно хвилин 5, поки звикне ; хоча дітей дуже любить і на диво чоловіків любить більше ніж жінок. Коли бачить себе в зекрало, кожен раз посміхається, інколи навіть соромязливо відвертається :). Сміється кожен раз коли цілую в живіт і катаю його на своїх колінах, а інколи сміється з чого попало, Влад показував йому знак "roll"(крутись), Данька як почав заливатись, не міг зупинитись.
Інколи вимовляє склади, "бу","ва","га","ма", раз заплакав і при цьому вигукнув "мам". Звичайно це не несло ніякого значення і може взагалі мені вчулося :), але я чуть не розплакалась :). Цікаво, шо буде коли він свідомо звернеться до мене "мама"? я мабуть помру від щастя :).
І взагалі я почуваюсь дуже щасливою, інколи настає відчуття "абсолютного щастя" і "ідеального моменту", коли хочеться щоб світ завмер і залишився таким назавжди. Можливо це ще гармони :).