Сьогодні приоділась в нове плаття. І саме плаття нічого, і мені йде :). Та ще і виспалась минулу ніч. Пішла на роботу задоволена сама собою. Навіть милувалась своїм відображенням в дзеркалі ліфту, хоча звичайно я там розкрити очі не можу чи то не хочу :).
Мабуть тому отримала аж два компліменти від своїх уважних колег. Перший від програміста з мого проекту, зробив комплімент моїй новій зачісці (в його виправдання я і голову помила :)). Інший від одного колеги з іншого міста, з яким ми багато працювали разом, але тільки переписувались. Сьогодні вперше побачились на відеоконференції . Він сказав що я виглядаю молодше ніж він очікував ( потім намагався пом'якшити ситуацію, говорив, що я така серйозна, досвідчена і він не чекав що я така юна, але так старанно це повторював, що вийшло ще смішніше ).
А, ще мене один із наших директорів налякав, зайшов зі спини і гавкнув. Я реально підскочила на стільці. Йому доречі десь 60 років. Може це теж можна рахувати хорошим знаком, ну в світі решти компліментів? :). Тим більше що в рахунок компенсації він мені виділив дуже красивий біленький телефон, для тестування, сказав що дівчачий і спеціально для мене тримав.
--
Даня навчив Софійку що вона Rudenko, на свою голову, бо потім йому прийшлось ще довго її пояснювати\вговорювати, що і він теж одночасно може бути Rudenko + вона запитує прізвище всіх оточуючих, всіх дітей, навіть тих що ми не знаємо. І ляльки в неї теж Rudenko :).

Вчора Данилко сказав на Софійку що вона small, звичайно вона це за норму вважала, але тут образилась і відповіла що вона вже big (мабуть новий дитсадок підняв самооцінку :)), Дані не вистачило розуму промовчати, він почав доводити що він все рівно bigger і т.д. І завязалось, фактично до бійки дійшло.

Але Данилко все одно одружиться на Софійці, коли вони виростуть і якщо вона перестане биться до того часу :).