Фотографували ми в Лісабоні мало, Влад то того часу вже облінився, я теж втомилась його просити фотографувати, місце на картці закінчувалось, да і умов особливих щоб фотографувати не було. Але все одно мені здається що фото які я виставила трошки передають настрій міста.

Вже коли ми повернулись, я випадкового знайшла ось цей ресурс- http://portugal.bukovina.biz.ua/lisboa, рекомендую, кому цікаве це місто.

В Лісабоні ми взяли білети на стандартний двох поверховий туристичний автобус , білет дійсний на 48 годин, він має кілька маршрутів і обїзджає майже все місто, крім самого старого і схилястого району, там тільки трамваї проходять , і то не всюди. І ним ми так трошки пішки походили.
Автобус цей дуже сподобався. напівпустий, хороший аудіо тур( цікава розповідь в перемішку з музикою фадо). Мені соромного, але до цього я про Лісабон знала мало, перед поїздкою не читала спеціально, але там купила путівник і цей аудіотур також допоміг.

Що сподобалось ? Повітря- свіже, смачне:), відчувається близькість океану. Найгарніша у світі бруківка з дрібних ( часто білих та чорних ) мілких камінців, яка реально повсюду. Старі райони дуже красиві, але місцями занедбані. В музеї ми нажаль не ходили, за браком часу. Але багато є цікавих, я занесла в плани на майбутнє. Дуже сподобався новий район Парк Націй (Parque das Nacoes). А я спочатку навіть не хотіла туди їхати :) Він був побудований в рамках підготовки до Всесвітньої виставки ЕКСПО-98 і головною темою його творців стала вода. Багато цікавих архітектурних рішень, в всьому відчувається легкість і свіжість, багато простору відведено під зелені зони. Ми там відвідали океанаріум, теж виявився набагато кращим ніж я очікувала.

Ще ми виїхали за межі міста,на поїзді, фактично до впадіння Тежу в океан, ну що помочити ноги в Атлантичному океані :)

Люди дуже привітні, туристів мало. Їжа смачна і дешева, багато традиційних блюд прості ( наприклад я їла смажені сардини і відварену картоплю в одному місці), але смачні в першу чергу за рахунок свіжості. Про вино взагалі немає слів :). Але і оформлення в багатьох точках дуже просте, пластикове :(. Випічку ми мало коштували, але та що мені випала трошки солодкувата була , як на мій смак.

Що не сподобалось? Жебраки. Ми один раз сіли поїсти в центрі, мабуть в досить туристичному місці, і до нас 3 чи 4 рази підходити попрошайки, реально не давали їсти.
Взагалі в місці відчувається провінційність, і в хорошому розумінні слова і в поганому. В деяких районах здається що просто народ лінується щось підкрасити чи прибрати.

В цілому від міста залишилось дуже хороше враження, місто здається приємним для проживання , не тільки для туризму. І дітям там сподобалось більше ніж в Парижі :), хоча в Лісабоні ми більше на них орієнтувались, більше робили того що цікаве саме їм. Надіюсь ми туди повернемось скоро, і не тільки в місто, а в саму Португалію в цілому. Доречі коли ми летіли туди з України мої малі познайомили мене з кількома українськими сім'ями з дітьми що летіли в Португалію на відпочинок, кажуть дешевий варіант.