До села докотились тумани,
По полях, по ярах розляглись.
Чую тихі слова, шепіт мами
(Мама молиться) — все, як колись.

Склались човником жилаві руки.
Мить прекрасна. Лиш мама і Бог.
У молитві — симфонія звуків,
І звучить вона тільки для двох.

Плаче скрипкою біль незгасимий,
Про загублену долю квилить.
За дочку і онуків, і сина
Мама молиться. Мамі болить.

Оксамитовим флейти звучанням
Тихий голос летить догори.
Мама молиться, може, востаннє…
Небо чує тебе, говори.

Б’ють литаври у небо тривогу.
Серце матері чує біду.
І тоді в молитвах до знемоги
У проломі стає за нужду.

Тут подяки акорди мажорні
І мінорне звучання журби,
Тут потоки течуть животворні
До журливого віття верби.

Молитви не бояться цензури,
Бо з сердець, не з амвонів звучать.
Знає Бог молитов партитуру
І свою прикладає печать.

Молитовна симфонія мами…
Нам ніколи її не збагнуть.
Ми щасливі, як поруч із нами
Молитовниці-мами живуть.

Володимир Сад

Твої літа —
      Для нас свята.
Твої слова —
      У молитвах.
Твоя сльоза 
      На небесах.
Твоє тепло 
      Нас берегло.
В очах твоїх
      І плач, і сміх,
І давнім смутком
      Спомин ліг,
І оберіг,
      І наш поріг,
І час,
      Що збіг.

Володимир Сад

В круговерті клопотів одвічних
День новий несе нові тривоги…
«Мамо, прочитай мені про Бога!
Шепіт доні — наче з неба вістка.

Я в проханні цьому чую дивну
Ангельську мелодію строкату. …
Знаю, мамо, часто бракне сили —
Але не відмов — знайди хвилину.

Прочитай — натхненно і красиво —
Щирістю війни в дитячу душу.
Хай у ній розквітне невмирущо
Божого спасіння вічне диво.

Ольга Міцевська

Дивлюсь на Вас мамо, — і сонце сміється довкола,
І я перед Вами розгублений, наче дитя.
Коли Ви зі мною — здається багатшою доля,
І так мені легко іти по дорогах життя.

Спасибі Вам, мамо, за все пережите нетлінне,
За те, що я з Вами цей світ пізнаю і люблю.
В душі для нащадків відрили мені Україну,
І Господа Бога за неї щоденно молю.

Хай буде Вам легко і щасно сьогодні, матусю.
Забудьте тривоги — їх безліч на Вашім віку.
Уклін Вам доземний! Я ніжно до Вас притулюся,
Щоб серцем на серці сльозу осушити гірку.

Сергій Рачинець

© Ładna Kobieta