28 липня в Україні святкують день хрещення Русі. Дата формальна, це день пам’яті святого князя Володимира, який хрестив Київську Русь. В Україні залишилось дуже мало пам’яток того часу, але вони є, і вони є унікальними пам’ятками для всього світу. Тож запрошую до подорожі Києвом часів Київської Русі.
Давньоруські архітектурні споруди домонгольського періоду – пам’ятки архітектури, які були створені на теренах усіх давньоруських земель та князівств до Батиєвого нашестя 1237—1240 років (Wikipedia)
Свій шлях ми почнемо з Золотих воріт – єдиної некультової споруди (на території України) часів Київської Русі, що дійшла до нас.
Золоті ворота (1037 рік), вул. Володимирська 40A
Дістатися Золотих воріт просто – вони знаходяться прямо на виході з однойменної станції метро. У самій пам’ятці є музей, вхід коштує 30 грн. Можна купити Музейну карту на всі пам’ятки заповідника “Софія Київська” за 100 грн (здається, у нашій країні це єдиний приклад такої музейної кооперації, на відміну від закордонних музеїв).
На цей час збереглися лише нижні частини стін у новобудові 1982 р. Реконструкція умовна, виконана за зразком стародавніх воріт, що збереглися в пам’ятках Новгорода й Суздаля.
Золоті ворота, 1870-ті рр. Ілюстрація до книги «Земля і люди. Загальна географія» (т.5), Жана Жака Елізе Реклю, 1880
До наступного об’єкту йдемо пішки 500 метрів вулицями Золотоворітською та Володимирською.
Софійський собор є серцем Києва та всієї України, однією з найголовніших християнських святинь Східної Європи.
Софійський собор (1017—1022 або до 1037), вул. Володимирська, 24
Ззовні собор сильно перебудований на межі XVII—XVIII ст.: тепер храм виглядає пам’яткою доби українського бароко, тільки у декількох місцях зроблені зондажі первісної цегляної кладки. Збереглися 260 квадратних метрів мозаїк та 3 тисячі квадратних метрів фресок 11 сторіччя. Більша частина оздоблення храму — XVIII ст., в тому числі частково зберігся бароковий іконостас (з двоглавими орлами!). Вхід на територію заповідника “Софія Київська” 20 грн, з відвідуванням собору 80 грн.
Софійський собор у 1651 році, малюнок Abraham Evertsz. van Westerveld
Раджу також піднятися на дзвіницю заповідника, відкривається захоплюючий краєвид і можна побачити наступний наш пункт призначення, до якого треба пройтися Володимирським проїздом 500 метрів.
Cлідуюча святиня - Собор Архангела Михаїла Михайлівского Золотоверхого монастиря.
Собор Архангела Михаїла Михайлівского Золотоверхого монастиря (1108–1113 роки), вул. Трьохсвятительська, 8
На жаль, собор повністю зруйнований комуністами у 1936 році. Це величезна трагедія, біль та неоціненна втрата для української історії та культури. На щастя, відновлений, але у барокових формах. Деякі мозаїки зберігаються у музеях України (Софійський собор) та Росії , більшість назавжди втрачена.
Михайлівський Золотоверхий собор, 1888 рік
У дзвіниці собору розташований музей, який повністю відтворює історію втрати пам’ятки. Дуже раджу, він заслуговує на те, щоб знати та пам’ятати, вхід коштує 15 грн разом з відвідуванням дзвіниці (а з неї можна подивитися на Софійську дзвіницю, з якої ми щойно прийшли).
Наступна пам’ятка розташована у 400 метрах від Михайлівського собору вулицею Десятинною (до речі, на цій Десятинній 8 знаходилася ще одна зруйнована більшовиками домонгольська церква – Василівська або Трьохсвятительська)
Залишки фундаменту Десятинної церкви (989—996 роки) та палацу князя Володимира, вул. Володимирська, 2
Десятинна церква вважається першою кам’яною церквою Київської Русі. Була зруйнована 6 грудня 1240 року ордами хана Батия як останній оплот Київської Русі. Відбудована у 1828-1842 роках в імперському, візантійсько-московському стилі, що не мав нічого спільного з первісною будовою. 1928 року Десятинну церкву було знищено радянською владою.
Десятинна церква, 1911 рік.
17 травня 2016 року під час реставрації сходів до фундаменту Десятинної церкви та Національного музею історії України було виявлено фундамент одного з палаців князі Володимира. На цей час є плани побудувати музей або хоча б відкритий майданчик для вільного доступу відвідувачів пам’ятки. Наприклад, частину можна обробити необхідними речовинами, щоб не руйнувався, і помістити його під скло. Це могло б стати дуже цікавим об'єктом для туристів
Фундамент палацу дуже цінний для історії Києва, оскільки об'єкт є найдавнішим кам'яним спорудженням періоду Київської Русі у Східній Європі, який можна побачити!
Щоб дістатися наступної пам’ятки, спустимося на Поділ найвідомішою пішохідною вулицею країни – Андріївським узвозом, який нарешті став дійсно пішохідним, а потім пройдемося трошки ліворуч вулицею Костянтинівською. Йти доведеться близько 1 кілометра.
І ось перед нами Це́рква Успі́ння Богоро́диці Пирого́щої (Пирогоща)
На жаль сучасна реконструкція церкви – ще одна рана на тілі нашої культурної спадщини. Була зруйнована Батиєм у 1240 році, відбудована у XVII-XVIII сторіччях у ренесансних формах та у стилі українського бароко, знищена радянською владою у 1935 році. Реконструйована у формах XII століття у 1997–1998 роках. Фундамент залишився автентичний.
Фото початку ХХ століття
Наступного пункту призначення нам доведеться діставатися громадським транспортом: від Контрактової площі треба сісти на трамвай 11, 12 чи 19, та проїхатися до зупинки “Стадіон Спартак” (близько 20 хвилин), а там пройтися пішки до самої церкви вулицями Кирилівською та Олени Теліги (близько 500 метрів).
Церква Кирила Олександрійського (1140—1146), вул. Олени Теліги, 12
Хоч церква і перероблена у стилі українського бароко, але зберегла автентичні стіни. Ізюминкою храму є фрески пензля Врубеля, а також фреска ХІІ ст. «Янгол, який звиває небо». Як на мене це один з найщиріших храмів країни.
Вхід до музею коштує 30 грн, є можливість входу за музейною картою заповідника “Софія Київська”.
Фреска ХІІ ст. «Янгол, який звиває небо»
Наступна пам’ятка знаходиться дуже далеко від Кирилівської церкви: нам треба їхати тролейбусом 18 або 6 з зупинки “Стадіон Спартак” доїхати до майдану Незалежності (кінцева), а там пересісти на автобус 24 або 24 а (зупинка на вулиці Хрещатик до зупинки “Церков Спасу на Берестові”.
Спасо-Преображенська церква на Берестові (Кінець XI — початок XII століття), вул. Лаврська, 5
Збереглася лише передня частина, вбудована в храм XVII ст. Була зрунована у 1240 році, відновлена у стилі українського бароко у 1640–1644 роках. Більша частина давніх фундаментів, які не були використані при відбудові, законсервована і музеєфікована. В інтер’єрі храму збереглись розписи XVII ст., а також віднайдено фрагменти фресок XII ст.
1157 року тут було поховано сина Володимира Мономаха Юрія Довгорукого, засновника Москви.
У церкві розташовано музей, але як туди потрапити досі невідомо.
Первинний вигляд церкви Спаса на Берестові. Реконструкція Ю. Асєєва, В. Харламова
Наступний пункт призначення знаходиться зовсім поруч: треба пройтися 100 метрів вуличкою, що веде до Києво-Печерської лаври, купити вхідний квиток за 20 грн, або безкоштовно зайти після 20 години, або під час свят та пройтися ще 100 метрів самою територією Лаври.
Успенський собор Києво-Печерської лаври (1073—1089), вул. Лаврська, 9
Собор було зруйнований нквсниками при відступі у 1941 році. Відновлений у вигляді доби українського бароко. Від автентичної будівлі збереглися лише тільки нижні частини вівтарних стін.
Києво-Печерська Успенська лавра 1911
Не забудьте завітати до Лаврської дзвіниці, бо краєвид, який відкривається з неї – один з найкращих у столиці. А якщо повернутися на 180 градусів від Успенського собору, то можна побачити ще одну пам’ятку домонгольської архітектури.
Троїцька Надбрамна церква (Близько 1106), вул. Лаврська, 9
Це єдина будівля серед наземних споруд Лаври, яка збереглася неушкодженою з часів Київської Русі. Після численних перебудов XVII—XVIII ст. має вигляд і оздоблення в стилі українського бароко.
Світлина зроблена в Україні невідомим німецьким солдатом під час Першої світової війни
Щоб дістатися наступного і останнього пункту нашої подорожі треба сісти на автобус 24 до зупинки “ст. м. Печерська” (або пройти пішки, це близько 15 хвилин) і там пересісти на тролейбус 14 (до кінцевої). Подорож займе у вас близько півгодини. Ви опинитеся біля Ботанічного саду, для того щоб попасти до пам’ятки, треба купити квиток до Ботсаду (30 грн), та пройти його весь згори до низу (разом з квитком вам дадуть мапу, тож не загубитесь). Паралельно раджу оглянути і ботсад, подивитися на лівий берег Києва з його пагорбів – це дуже красиво.
Церква Архангела Михаїла Видубицького монастиря (1070—1088), Видубицька вул., 40
На початку XVII ст. більша частина храму обвалилася. До нашого часу збереглась лише західна половина будівлі. Після пожежі 1760 року собор був відновлений архітектором М. I. Юрасовим. Наступна реставрація була здійснена у 1974–1981 рр.
Видубицький монастир у Києві. Офорт Тараса Шевченка, 1844 рік
На цьому наш маршрут можна вважати завершеним. Але Київ має ще багато пам’яток доби Київської Русі, повний перелік можна подивитися тут, також багато предметів цієї доби знаходиться у різноманітних музеїв Києва (дуже радимо Національний музей історії України). Нещодавно при будівництві трц на Поштовій площі було знайдено рештки мостової 9 сторіччя. Дуже сподіваємося на те, що на тому місці збудують музей, і наш перелік пам’яток поповниться ще одним пунктом. Впевнені, що Київ ховає ще багато сюрпризів тієї доби, а можливо і більш ранішньої, просто вони чекають свого часу та своїх вдячних городян, які збудують музеї, а не паркінги на їх місці.
Дякую, що прогулялися з нами вулицями Києва. Подорожуйте Україною, адже для цього потрібно просто вийти на вулицю!
А на завершення нашої подорожі столичними пам'ятками Київської Русі пропоную невелику екскурсію місцями пам'яток христинства на Русі: Вишгород - музей і Борисоглібський храм, Васильків - Свято-Миколаївська церква і собор Антонія і Феодосія, Парк Київська Русь - нові об"єкти, нове будівництво.
