Ангелы, встречайте - я, Полина!
И меня убила... Украина
Пьяные, орущие скоты - раздавили танками мечты.

Больше нет меня на свете этом,
Не гулять с подружками мне летом.
Улетает ввысь моя душа...
Жаль.. ведь жизнь была так хороша!

Я ведь только начинала жить!
Как же просто ...взять и все убить!
Армия пришла нас защищать?
Нет!!! Пришли вы - грабить! убивать!

Армия? Обдолбанные твари -
...с собственным народом воевали!
Вы ж считаете единою страну?!
С кем тогда ведёте вы войну?

Сколько нас уйдет навечно ввысь,
что-б уже вы крови напились!
ЗЛО идёт, пирует на планете..
Нет прощенья, если гибнут дети...

Алла Кривошея

Серия сообщений "СТИХИ":
Часть 1 - Сегодня Бог проснулся утром рано…
Часть 2 - На Украине началась открытая травля поэтессы Ирины Самариной
Часть 3 - Боже, какое блаженство...-Ирина Самарина-Лабиринт
Часть 4 - Самый главный пост – не есть друг друга…
Часть 5 - Мечты мои простые: Про счастье, дом, семью…
Часть 6 - Ты обязана быть красивой.
Часть 7 - К 70-летию ПОБЕДЫ !
Часть 8 - ...

ПРОЧИТАЛА В "ОДНОКЛАССНИКАХ" - понравилось, решила себе сохранить.

Богдан Линовицкий
37 лет, Обнинск. Билибино. Черкассы.

Я много и долго общаюсь с укропатриотами, со всеми и всякими там проевропейцами и протоукрами... И слышу про донецкое быдло... Про дотационный край . . . Про недолюдей. . . Про то - посмотри какие деревушки в западной Украине ... И вдруг я понял!!!! Я же был сам лично в Донецке! Я видел этот город своими глазами! До меня дошло почему его так не любят! Почему дончане не скачут! Потому что Донецк это город которым могла бы гордиться любая страна Европы!!!! Донецк сам плюнул бы на любую цивилизацию с высока!!! Этому городу- 145 лет! И построен, выхолен, можно сказать вылизан и овеян любовью дончан! Поэтому Донбасс плевать хотел на то куда вы там скачете и чего вы там хотите! Донбасс знает кто ему друг а кто враг! У Донбасса есть свое достоинство и гордость! Его не одурманить никакими СМИ! Никакими политтехнологиями! Его не сломать и не напугать! Там живут же мужчины которые каждый день спускаются под землю и возращаются из ада живыми! И их семьи и жены и матери и дети которые их провожают и встречают ежедневно! И они ценят каждый день своей жизни с родными! Они герои! Горе тому- кто полез что то навязывать, исправлять, учить, а тем более убивать и унижать Донбасс! Это один из самых красивых городов Руси! А значит и всего мира! Там был самый красивый аэропорт в Европе! Который вы суки разбомбили! Потому что вам нечего предоставить Европе про себя! Появилось такое новое понятие для меня- хохложаба! Вот она и давит!!! Я горжусь тобой Донбасс!! С днем рождения Донецк! Мы все равно тебя отстроем! Мы постараемся что бы ты стал еще ярче! Еще красивее! Еще любимие! Еще счастливее!
Мои личные мысли! Богдан Л.






Здесь потрясающей красоты фото ДОНЕЦКА - Донецка довоенного :
http://ok.ru/profile/578516262680/album/594101009944
1.

"Она не скачет!" - "Коридор позора" для инакомыслящей преподавательницы львовского университета


"Студенты географического факультета Львовского национального университета объявили бойкот преподавательнице Ольге Загульской, которая в своем блоге и на странице в Facebook открыто поддерживает Донбасс.

Во вторник, 24 февраля, перед лекцией доцента Загульской студенты создали «коридор позора», которым преподаватель должна пройти к аудитории. Поддержать акцию пришли студенты разных курсов, хотя в этом семестре Ольга Загульская читает лекции только у четвертокурсников".


Европейские ценности образца 1939 года. Свобода слова примерно того же времени. "Достоинство" в полный рост.

В своем блоге Ольга пишет, что: "...война на Донбассе – абсолютное зло, что она разрушает не только этот регион, но и всю Украину, что жители этого региона имеют конституционное право на отличное от остальной Украины мнение, что их сопротивление – следствие нежелания власти их выслушать, хоть в чем-то пойти навстречу. Оружие в руки они взяли только тогда, когда с оружием пошли на них. Реки пролитой крови, разрушенные дома, убитые и покалеченные дети, отобранные у стариков пенсии, президентское обещание «их дети будут жить в подвалах» и его реализация – тот фон, на котором нельзя требовать от Донбасса быть в прежних отношениях с центральной властью. Это кощунственно. Не Донбасс отделился от Украины, это власть своим насилием его изгнала..."

Но, как известно, кто не скачет - тот изгой.

Ольга Загульская активна в соцсетях, благодаря чему можно узнать её развёрнутую позицию по происходящему на Украине. Приведу самые важные её высказывания, из которых хорошо видны её неприятие бандеровщины и преступления киевского режима, равно как симпатии к мужественному народу Донбасса.

***
О ДОНБАССЕ
"В понимании всех этих особей моя измена Родине состоит в том, что я выступаю против насилия, в т. ч. войны, поддерживаю жителей Донбасса, которые жизнями своими платят за свою свободу, восхищаюсь военнослужащими ДНР–ЛНР за гуманизм по отношению к военнопленным и раненым, нещадно критикую нашу «святую и непорочную» власть и т. п."

"Одобрив комплекс мер по выполнению минских соглашений, подписанный в т. ч. лидерами ДНР и ЛНР Александром Захарченко и Игорем Плотницким, Европа, в который раз признала, что война в Украине гражданская. И если власть и ее поклонники хотят, чтобы Донбасс оставался частью Украины, то должны считаться с живущими там людьми, прислушиваться к их мнению, а не диктовать им условия, и, конечно же, прекратить убивать. Они выстрадали свою самостоятельность, а посему должны получить ее законодательное оформление в виде действенного закона об особом статусе. Поддерживая территориальную целостность Украины, лидеры ЕС, тем не менее, указывают, что она не исключает определенной степени независимости регионов. О том же с самого начала конфликта говорю и я".

"Поздравляю с Новым годом всех, кто имеет мужество не идти на поводу у захватившей власть в Киеве преступной клики, а восстал против нее, противостоит ей. Она ввергла страну в хаос, разрушила ее единство, принесла в нашу жизнь войну. В своем сопротивлении Донбасс явил множество мужчин, которым мне хочется сказать "Ваше благородие" за то, что они показали, что и в условиях тягот войны есть место высокой морали и гуманизму. Женщины, гордитесь ими и цените их! Всем вам желаю мира и жизни согласно вашим представлениям о ней".

О ВОЙНЕ
"С другой стороны, почему я не могу сказать студентам, что война на Донбассе – абсолютное зло, что она разрушает не только этот регион, но и всю Украину, что жители этого региона имеют конституционное право на отличное от остальной Украины мнение, что их сопротивление – следствие нежелания власти их выслушать, хоть в чем-то пойти навстречу. Оружие в руки они взяли только тогда, когда с оружием пошли на них. Реки пролитой крови, разрушенные дома, убитые и покалеченные дети, отобранные у стариков пенсии, президентское обещание «их дети будут жить в подвалах» и его реализация – тот фон, на котором нельзя требовать от Донбасса быть в прежних отношениях с центральной властью. Это кощунственно. Не Донбасс отделился от Украины, это власть своим насилием его изгнала".

О МАССОВОМ УБИЙСТВЕ В ОДЕССЕ
"Преднамеренное убийство людей в Одессе- дело рук всей власти. Роль Парубия даже нельзя отрицать. Но и Аваков, Турчинов, Махницкий четко проявили себя, требуя арестовать всех выживших. поскольку они свидетели этого преступления. Преступление не закончилось. Как следует из того же телефонного разговора, физически уничтожаются люди, которым удалось выбраться из Дома профсоюзов, что я и прогнозировала. Уже убито 16 человек".

О СБИТОМ БОИНГЕ
"Власть, обстреливая место падения малазийского лайнера и задерживая приезд международных экспертов, пытается замести следы своего очередного чудовищного преступления. Никто, кроме нее и ее американских покровителей, не может иметь дивидендов от сбитого пассажирского самолета и, следовательно, не прилагал к этому руку. Ополченцы, кроме того, не имеют для этого технических средств. Та часть комплекса «Бук», которая у них имеется, сама по себе недееспособна".

О РОЛИ РОССИИ
"Конечно, без поддержки Москвы Донбасс был бы давно повержен, но, во-первых, не нужно было ставить себе такую задачу, во-вторых вспомнить, с чего начинал Кремль – с призывов к диалогу со всеми общественными и политическими группами. Не ввела бы власть на Донбасс войска, не было бы там боевых действий и, соответственно, российских добровольцев с оружием".

О ЕВРОПЕ И ЛЮБВИ К УКРАИНЕ
"Я не являюсь приверженцем интеграции с ЕС (и из-за того, что ее не хочет часть Украины, и из-за того, что она в подписанном виде экономически ущербна для Украины). Поэтому я ни одной секунды не была на евромайдане. Но это не мешает мне исповедовать европейские ценности, что, в частности, показывает совпадение позиций по Донбассу. Кроме того, хочу заметить, что понятие «национальное сознание», в отсутствии которого меня обвиняют, давно вышло за рамки формулы «одна нация, одна вера и один язык» плюс портреты Бандеры рядом с иконами. Национальное сознание теперь – это работа на благо страны, почтение к гражданскому миру, понимание ценности человеческой жизни. Эти качества у меня есть".

О ПОБЕДЕ
"Поздравляю с праздником Великой Победой всех тех, кто кует победу нынешнего времени, борется с украинским фашизмом, с теми, кто, исповедуя идеологию насилия, сделал насилие главным инструментом достижения своих мерзких целей. Восхищаюсь мужеством и жертвенностью всех, кто сегодня рискуя жизнью, сопротивляется киевскому бесчеловечному режиму на баррикадах. Глубоко скорблю по погибшим, сочувствую всем тем, для кого эти люди дороги. Вечная слава героям!

О ПАРТИИ РЕГИОНОВ
"Если от кого-то и отворачиваться, то это от нардепов Партии регионов. Спросите у них, почему воочию видя бесчинства майдана, они возложили ответственность на одного президента, и в своем нынешнем заявлении даже не заикнулись о вине оппозиции. Это Янукович организовал майдан, привел на него боевиков, бросал их на сотрудников МВД, приказывал занимать админздания, громить СБУ, ГПУ и МВД? Видя все это, президент должен был хлопать в ладоши, убирать из улиц сотрудников МВД? Что бы осталось от Киева, если бы этим варварам не было сопротивления? Посмотрите, как выглядит Львов и другие города западной Украины, да и Майдан Независимости тоже, куда они не подпустили милицию. То, как сегодня поступили по отношению к своему лидеру регионалы – акт беспрецедентного цинизма, предательства и бесчеловечности. Сравните с тем, как защищают Юлию Тимошенко ее соратники, тот же Турчинов".

О КРЫМЕ
"Просто нужно признать, что Россия получила Крым только потому, что его уронила Украина трехмесячными речевками «москалей на ножи!» и обещаниями «поездов дружбы» с пассажирами в лице Правого сектора и ему подобных".

***
За такие откровенные высказывания, которые, судя по её признанию, она не боялась высказывать студентам Львовского университета, рассадника бандеризации среди молодёжи, Ольгу Загульскую, конечно, поспешат привлечь как предательницу Украины. По её словам, СБУ уже готова это сделать. Конечно, возникает вопрос, как в принципе ей удалось до сих пор избежать люстраций и целый год писать в соцсетях то, что она думает (тем паче что она вроде бы работала в штабе Януковича). Этот вопрос можно задать самой Ольге Загульской: возможно, она слишком ценный специалист, либо у деканата было желание продемонстрировать свою толератность в духе "где вы видели фашистов?". Но в любом случае фигура это героическая и уникальная для Львова. Отсюда и такой резонанс. Хорошо бы, чтобы он увеличился и защитил Загульскую от репрессий.

Взято здесь: http://vk.com/gbr_mariupol

1.

Записки ненаціоналістичного галичанина.
Источник: http://vitaliyke.livejournal.com/2015/01/20/



Галицька мобілізація.


Я ще своїх хлопців, колег по роботі, такими злими не бачив, не можливо було працювати. Воно й зрозуміло, обізвати Галичину Волновахою навіть Януковичу на думку не спадало. А цей? Каже, «ви Волноваха, і завтра на війну». І коли? 14 числа на самий Новий Рік, на Василія. Світ такого не бачив, об’являти мобілізацію на велике свято. А 19 числа буде ще Івана, Водохрестя, нам в ополонку скакати і з яким настроєм питається?

Ми ж як планували: відсвяткуємо, і хто в Польщу, хто в Росію і робіть собі що хочете.

Режим ми вам звалили – керуйте, хлопці! Все було по-европейськи; ви платили – ми валили, а хто хотів москалів постріляти, на дурничку, давно пішов в добровольчий батальйон «Прикарпаття» чи Правий Сектор.

Я ж пам’ятаю як всьо було бравурно; батальйони укомплектовані і просят лиш вогню – було? Було! Сам комісар казав, що 100% хлопців вже є, а вогню не є, фонаріки, каже, треба купити. Нема чим світити, а так все є. Налаштованість на боротьбу - є, списки командирів - є, рішення сесії - є, заходи медичного огляду провели, а кальсонів нема. Всьо решта верігуд, як кажуть наші заокеанські волонтери, лиш купити акумулятори до машин і в путь! А так всьо укомплектовано. На шкільні автобуси сіли і вйо, воювати з порушниками паспортного режиму. Так начальство обіщало. Будете, казали, на блокпостах стояти, всі такі з автоматами, машина стой, водітєль, прєд’явітє документи, а нащо спиртне вживали? Не хорошо, не по- європейськи, но щось кажіть, бо врємя воєнне, і самі розумієте… Так мало бути, а раптом якийсь Іловайськ, Гради, окопуватись треба…

Наші хлопці взагалі не готові були. В смислі навчання проходили, збори військові були, тільки начальство жалілось, що на тих зборах до обіду всі були мертвецько п’яні, включаючи командирів.
Путі батальйонні несповідимі, і зараз в тому формуванні лиш 40 чоловік лишилось, та й ті займаються списанням фонаріків, а ще майже 20 чоловік шукає прокуратура. Кажуть – так пропали, з фонаріком не найдеш. Якщо правильно, то українською буде ліхтарик, але дописувачі соціальних мереж бажають бачити президента з прем’єром виключно на фонарних стовпах. Я спеціально досліджував дописи, ніхто не написав «повісити Авакова і ту суру Турчинова на ліхтарних стовпах», виключно русизм - фонарних.

Одне добро від того АТО, російська мова в нас стала майже другою офіційною без всяких указів. А ну хай хто учаснику АТО в Верховній чи іншій Раді почне кричати «українська, українська…». Притихли фаріони з мірошниченками, адже левова частина українських військових і волонтерів – російськомовні. Не встигли з російськомовними помиритись, так через ту мобілізацію Галичину вкрила хвиля небувалого з 1941 року антисемітизму. Ще вчора милі яценюки і тягнибоки сьогоднi стали бакаями і фротманами, а синагогу в центрі міста розмалювали свастикою. Вимоги воїнів світла з ФБ і ВК повісити «всіх Сєнь, дебільних боксерів і перевалити під ноль жидоту парашенка, …» лякають чомусь не «путінську гидоту», а місцевих бізнесменів. Неформальні звернення в СБУ, на предмет упакувати самих агресивних, вже не поодинокі, є чого боятися.

Галичиною гарують автобуси, набиті невідомими молодими людьми карпацької національності. Ніхто не знає, хто вони і що доброго зробили в цьому житті, але то молодики місцеві. Їх вирізняє гуцульський акцент, а дехто замість букви «е» вимовляє розтягнуте «и». Ні один подолянин чи навіть буковинець не скаже на двері – двиирі і на плечі – плиичі. Спробуйте не дихати носом і сказати «наївся кулИші і плИчі стали як двИрі». Спробували? Вийшло? Поздоровляю! Ви можете бути учасником слідуючого Майдану, бо саме на таких плечах він тримався.
Колись такі люди валили в Сибіру ліс і добували нафту, а тепер їх нема де прилаштувати, а кулішова енергія пре наружу. От і бісяться. В радянські часи на таких казали «бурова любить сильного і дурного», тепер їх возлюбили майдани. Себе вони величають загадково – громада. Спасибі й на тому, присмиріли трохи. Ще вчора вони себе «скромно» називали – весь український народ.

В супроводі якогось журналіста їздять вони теплими курортними краями Карпат в пошуках фінансової справедливості. Люстрація продовжується. Люструють керівників, чиї посади вже …продані іншим. Останній з відомих мені достеменно прикладів стосується посади одного керівника Національного Парку. В тих парках там чудеса там лєший бродить і чудесним образом відчуджує землю.

Слово то яке в нас є – відчудження. То вам не розпил, не крадіжка, поетично так звучить – відчудження. Земля була нічия, державна, а відчудилась, і можна пів-життя не робити нічого. Возять їх представники коло кримінальних структур, а на захисть люстрованих виходять працівники підприємств і представники місцевої влади та самооборони.
Якщо кількість захисників наближується до кількості люстраторів, «громада» тихенько від’їзджає. Якщо ні – громада від’їжджає задоволено, ібо люстрація – хороший бізнес. Це відбувається зараз, сьогодні і мало надії, що припиниться завтра.
Дарма потирати руки від задоволення, бо люструють вчорашніх прихильників революції гідності, вони не винуваті. Революція повинна пожирати своїх дітей за межами України бо «з часу гріхопадіння людство ще на такій висоті не було, як було на Майдані. Такої висоти історія людства ще не знала».

То не я сказав, на жаль, то наш один священник проповідує в газеті «Верховинські Вісті». Йому з горів видніше, звичайно. Кажуть, він недавно сильно агітував за члена партії Януковича-Азарова, але я не вірю. Десь бува засумніваюсь, то зразу біжу включаю 1+1 або 5 канал і розумію - кремлівські тролі орудують.
Ну, революційний народ збаламучений, замість тисячних зарплат АТО-шникам - газетні об’яви допомогти сім’ям загиблих, надати допомогу раненому бійцю, тощо. В результаті Правий Сектор Прикарпаття навіть не має людей, які б стояли з корзинами для пожертв в супермаркетах, які вже там солдати удачі?
Одиниці пассіонаріїв, готових боротися за волю і долю, на всі лади вихваляють у ЗМІ, та ситуацію це не міняє. Галичина втомилась від чекання руйнації, що неухильно наближається. Йти помирати за помираючу державу не доцільно, а значить - не патріотично. Всі ще сподівались, що волонтерськими подаяннями відкуплять себе від війни, та нинішня влада дуже швидко показала зубки, і ради тому не видно. Кожний тепер думає новій злочинній владі нашкодити в тилу, а те, що влада стала чужою, сумнівів вже не викликає.
Недавно дзвонила одна вінничанка (ні, не Лія Ахеджакова), просила вибачення:

- Прастітє нас галічанє, таку свиню ми вам підсунули, таку свиню…

Я так і не поняв, за кого вибачалась, Гройсмана чи (страшно подумати) Порошенка прирівняти до пацяти я не можу, не кошерно виходить, а других винничан і не знаю. Одна надія на правоохоронні органи, вірніше на їх недієздатність. Розвалена, деморалізована міліція, співробітники якої відкрито називають свого шефа підаргом (то я толеруюсь), по ночах відловлювати дезертирів не будуть. Будуть ходити по хатах збирати данину за попереджувальні дзвінки і на тому фертик або квітка, як у нас говорять. В даному випадку слово квітка означає – закінчення, фінал роботи.

1000 вибачень, але не в силі стриматись; мова в нас таки найкраща. Ну де в російській, приміром, почуєш таке милозвучне звертання жінки до чоловіка:

- Васильку - квіточко…

Що правда через ту мовну милозвучність всі наші негаразди. Послуговуючись такими пассажами, ми впадаємо в якусь злочинну довірливість. Наївні галичани, буквально вчора, думали, що американська шеста фльота вирушить в бік Криму ще пів-року тому, а ми зайдемо з тилу і, як у пісні, «всіх ворогів переб’ємо і станем на границі», а тут така зрада.
Чисто Друга Світова. Там також була масова мобілізація, всьо гутентак, аж до поки совіти не прийшли. Тоді масове дезертирство і мобілізація в Червону Армію других галичан, нормальних, не арійців.
Та не будемо зловживати ідеологічними емоціями, кожний має право на власну церкву, звернімося до цифр. Якщо росіяни прийдуть до нас, в що я відмовляюсь вірити, як гадаєте, скільки галичан вступить до так званої народної міліції Червоної Руси? Для порівняння: бажаючих воювати на Сході України, при всій повазі до земляків, набралось тисячі 2, можливо трішки більше, а членів не такої древньої Партії Регіонів у нас була 22 тисячі. I це одна область.
Дозволю собі в десятитисячний раз повторити - кількість галичан, вояків армії Сталіна, в 10 разів перевищувала кількість вояків УПА, Нахтігаль, СС-Галичина, поліції і інших антисталінських організацій.
У людей, що воювали за Радянську Україну, сім’ї, діти, внуки, правнуки і (о, чудо!) не всі їхні нащадки Христопродавці і прагнуть накинути удавку на шию своїх рідних.
Маса сімей Галичини - нащадки переселенців зі Сходу та Центру України і прочих "москалів", що прибули на Західну Україну встановлювати радянську владу і підіймати господарку. Так ось - в цьому середовищі процент відірваних нациків особливо високий... Саме східняки з чисто українськими фаміліями Буряк, Капуста, Тріщ... з Черкащини і Полтащини найголосніше волають "комуняку на гіляку!". Ці бояться, як би їм не пригадали колективізації, що проводили їх татусі, мамусі, дідусі.
До слова: декотрі жили в помешканнях тих людей, котрих Совіти вислали в Сибір за співпрацю з бандерівцями. Багато з висланих після тюрем і заслання повернулись додому, а в батьківських хатах чужі люди. В селах такого не забувають, тому в бандерівський націоналізм нащадків голів колгоспів і головів селищних рад я вірю мало. Самозахист – не більше.
І ще одно, але важливе - якщо людина йде на мітинг, бо приїзджає Тягнибок, то не завжди вона його обожнює. Багато людей пам’ятають ту страшну бандерівську владу хлопців з лісу і йдуть на збори відмітитись, боячись наслідків повернення того жаху.

Як показує час - остерігаються вони не дарма. Як кажуть євреї - уже.

Так, антиросійські настрої зараз возведені в ранг національної політики, і, здається, все Прикарпаття тільки чекає відправки на Восточний Фронт, але так, та й не дуже так. Це така сама ілюзія, що всі галичани часів СРСР були переконаними комуністами і з придихом сприймали будь-яке рішення КПРС. Ще на кінець вересня військовий комісар Івано-Франківська оголосив журналістам :

- Добровільно їхати в зону АТО ніхто не хоче…

Варто додати: 10 тисяч отримавших повістки в військомат не з’явились. Та навіщо мені комісар?
З роботи двоє шмигнули за кордон, зараз один на чемодані, один виробляє (думаю вже виробив) медичну довідку, знану в народі як «жовта картка».
Спокійні тільки кандидати в пенсіонери, ті хто має багато дітей і багато грошей. Та всі разом почали розуміти війну як забій норовистої худоби і заробляння грошей владою.
Взагалі ця влада побила всі рекорди по швидкості переходу з нашої до ворожої. Ющенка почали проклинати через 2 – 3 роки, а цих вже клянуть.
Хороший дядько, добрий господар Петро Олексійович показав себе, як … не скажу як, бо боюсь попасти в застінки … не скажу чиї, але ж Порошенко обіцяв мир, і за цей мир люди голосували. Люди не прозріли від війни і не спам’ятались від кількості жертв, бо більшість прекрасно усвідомлювала -

східняки наші родичі, але то не наша Україна і нашою ніколи не стане, війна ця - намарно.

Мало хто на Великій Україні знає, що в день народження Степана Бандери багато франківчан йшли містом маршем миру під проводом католицьких священників.

Хто про це чув? Майже ніхто, всі були «захоплені» факельною ходою в Києві. А як вам такий пассаж з газети «Галицький Кореспондент»:

- Еміграція видається єдиним порятунком, можливістю вижити для багатьох мешканців України, яку руйнує корупція та війна...

От вам справжні настрої Галичини, а не підспівки місцевих начальничків столичним кривавим забаганкам. Та Галичина завше такою і була, трудолюбивою, не говіркою і покірною владі. Ті пісні про нашу гідність і європейські чесноти – дурня, якою забили голови студентству і школярству. Вони й на Майдани ходили організовано, думаючи, що виражають свою волю. Тепер так само організовано мовчать, бо команда бути гідними не поступала. Жити стало не вільніше і не краще, а шини ніхто нігде не палить – чому? Бояться, от і вся гідність і одвічне лицарство.

Якщо зграєю на одного - от тоді боротьба, а сила на силу - духу не вистачає.

А хто знає, що на останніх виборах до Ради у Верховині, приміром, кількість проголосувавших за комуністів трішку менша за кількість тих, що підтримали Правий Сектор? Ну це діло минуле, але хлопці повертаються з тієї війни, і їхні думки не можна ігнорувати навіть у «вільній» пресі. Ось слова одного з учасників АТО:

- Чого я хотів до війни, не пам'ятаю. Чого я хочу зараз? Миру.

Просто сказав, без пояснень, а що тут поясниш? Війна ця братовбивча – всі розуміють, а в голос сказати бояться. Тільки чути дурнувате: « Путін, Путін, Путін…» . Забудьте про нього на хвильку, дослухайтесь хоч до своїх дідів, котрі віддавали молоде життя на подібній війні 100 років тому. Вони готові були вмерти, щоб над Збручем поєднати мости між Сходом і Заходом України, а їхні правнуки поруйнують ті мости за власним бажанням?
Не вірю!


Страшна війна засіяла, Могили і хрести, І в двох ворожих станах, Стоїм ми – я і ти.
Лиш заревуть гармати, Ревіння те страшне! Як свистом куль австрійських Вітаєш ти мене.
На рОсійські окопи, Шрапнельний сиплеш град, Й себе ти окликаєш, “Я тут, твій брат, твій брат”.

Забудь мене, мій брате, Йдучи у смертний бій, В вогні моїх гармат, Як лицар вперто стій.
Якщо мене побачиш, Прицілься і стріляй, І в серце брата кулю, Австрійськую пускай.
Бо те, за що ми б’ємося, Стріляй же брат міткіш, Зійде з нашої крові, На ниві близьких днів.
Над Збручем побудуєм Ми вічнії мости, Зайдем і ся обіймем, Як ріднії брати.


Це Гнат Западнюк, вояка Української Народної Республіки (УНР) у вірші «До брата-галичанина на позиції», до речі уродженець Вінничини. Смішно думати, що за нього просила вибачення моя мало знайома колега? Писане століття тому, а наче про нас. Не люблю історичні екскурси, але згадавши УНР, смію нагадати і про генерала УГА Мирона Тарнавського, в честь якого названо одну з вулиць нашого міста. Чому згадав? Його праправнучка, дончанка, за ДНР зараз воює.

І хто з нас тепер Каїн?
Істинно, істинно говорю вам «заткніть рот дядькові Сему, і ніякої війни не буде».
Та хто заткне?
Хіба дядя Вова і вуйко Сі, більше нема кому.
На то й уповаю.

***Пост позаимствовала в ЖЖ *** источник : Мобилизация

"Сыну вручили повестку. Говорят, нужно отдать долг Родине...
Когда я его рожала, то платила врачам,  потом платила за детский сад,
позже платила за школу, еще позже - за университет.
Откуда долг?"
(Анекдот)


Мэр Мариуполя подверг критике низкий уровень мобилизации в городе. Из 1264 выписанных повесток вручены только 229. Упс... А где все? И как теперь директивы выполнять?

Но наш мэр и не из такого переплета целеньким выходил, поэтому он собирает заседание в штабе обороны, делает страшное лицо и требует от глав районов ускорить процесс мобилизации. Каким образом? Да очень просто: вон сколько безработных в Центре занятости! Чем не воины? И мясорубка простаивать не будет, заодно решим проблему безработицы, отрапортуем Киеву о проделанной работе. Статья на городском сайте прекрасна.

Ну и, как водится, мы с утра уже политикуем. Все явились на работу информационно подкованные (если так можно сказать), начитавшиеся полезных статей от умных людей, насмотревшиеся роликов о том, что делать, чтоб не быть призванным. В интернете сейчас действительно много информации на эту тему. Читаешь, и даже появляется уверенность в собственных силах. Тут тебе и образец заявления в прокуратуру, и все нужные статьи конституции. Только ни одной инструкции о том, как себя вести, если вдруг начнут "мобилизовать", допустим, на выходе из маршрутки или из супермаркета, или в подворотне, или в бане...

И если б, Запад, ты вдруг научился
НЕ ВРАТЬ, НЕ УНИЖАТЬ И УВАЖАТЬ,
В Шарли теракт тогда бы не случился
И не пришлось бы слезы проливать!

******
Я не Шарли. Я - Ваня
Им еще чужды глупые речи украинских политиканов, у них должна быть
вся жизнь впереди, они просто хотят играть и ходить в
школу. Им всего лишь хочется наслаждаться детством, детством
без отрубленных конечностей и видов реанимации, без смертей близких
и одноклассников.



Ваня не первый и, к сожалению, не последний пострадавший ребенок на
Донбассе. И, наверное, его судьба не самая жестокая – он, в отличие
от своего брата, которого накрыл своим телом, хотя бы
выжил. О нем не будут переживать ни французы, ни немцы, не
добродушные канадцы, ни даже бывшие соотечественники - украинцы.
Никто не выйдет на улицы с плакатами и транспарантами в его
честь.

Очень хочется посмотреть в глаза человеку, который нажал кнопку
того оружия, которое сломало жизнь этому ребенку и его семье.
Хочется, чтобы Порошенко, Яценюк и другие организаторы этого
детского геноцида пришли к Ванечке в больницу и просто посмотрели
ему в глаза. Может быть, тогда у этих зверей проснется совесть.


Читать полностью: http://yablor.ru/blogs/ya-ne-sharli-ya-vanya/4864760

Елена Сучкова

Пишет gloxy (gloxy)
2014-12-09 19:44:00
Так торкнуло, что аж сохраню себе. Помню этих мужиков. Во времена, когда я еще смотрела телевизор, было так:





А теперь вот так. Спецназ ДНР.





Болею за них, как и раньше.

http://www.odnoklassniki.ru/video/62943676257583-1